Укр

Титиш Галина Йосифівна

Журналістка, медіаменеджерка

50 Показник медіаактивності та кількості зафіксованих змін у публікаціях.
Показник персони

Інформація про персону

Важковаговик громадського сектору: від редакторки «Української правди» до наглядової ради Суспільного та грантових гігантів

Галина Титиш — впливова українська медіаменеджерка, освітня діячка та громадська функціонерка. Випускниця Києво-Могилянської академії та британського Університету Ворвіка, вона майже десять років (2008–2017) працювала в «Українській правді», де очолювала редакцію розділу «Життя». Згодом Титиш стала однією з ключових реформаторок освітнього громадського сектору: заснувала ГО «Батьківський контроль», вісім років керувала ГО «Смарт освіта», а у 2025 році співзаснувала та очолила ГО «Вчися». Свою інституційну вагу вона закріпила у наглядових радах: двічі (востаннє — у січні 2026 року) її обирали членкинею Наглядової ради Суспільного мовлення (НСТУ) від сфери освіти і науки. Наприкінці 2025 — на початку 2026 року Титиш стала операційною директоркою нового благодійного фонду «Фундація Множина», заснованого родиною загадкового бізнесмена Миколи Сушка та Анни Сушко з кіпрською реєстрацією.

Відсутність кримінальних підозр, але гострі запитання щодо легітимації сумнівних капіталів через вітрину репутації

Особисто Галина Титиш не фігурує в кримінальних провадженнях НАБУ чи ДБР і тривалий час має бездоганну репутацію в західних донорських колах (зокрема, у 2022 році стала лауреаткою престижної німецької премії імені Вальтера Шеєля). Проте у листопаді 2026 року її нова управлінська роль у «Фундації Множина» привернула прискіпливу увагу антикорупційних оглядачів та журналістів-розслідувачів. Аналітики вказують на класичний механізм «репутаційного щита»: залучення авторитетної медіаменеджерки з наглядової ради Суспільного, а також відомих громадських діячів (зокрема Олександра Стародубцева, Галини Григоренко та Зої Казанжи) до управління фондом родини Сушків дозволило миттєво легітимізувати нову інституцію серед топових партнерів на кшталт PEN Ukraine та Премії імені Георгія Ґонґадзе. Водночас розслідування навколо кінцевого бенефіціара фонду Миколи Сушка викрили в його біографії вигадані державні посади та зв'язки з інвестфондом «Стерлінг», який володів часткою конфіскованого державою заводу «Пентопак» проросійського олігарха Івана Саввіді — що ставить керівництво фундації у чутливу зону репутаційних ризиків щодо походження грантових коштів.

Публікації про персону

Публікацій за обраним фільтром поки немає.