"Військовий популізм проти реальності передка: чому обов'язкова ротація ЗСУ буксує на практиці"
Аналітична стаття Дмитра Підмогильного на Texty.org.ua про причини нездатності забезпечити планову ротацію військ на фронті, незважаючи на наказ командування. https://texty.org.ua/articles/117572/vijskovyj-populizm-proty-realnosti-peredka-chomu-obovjazkova-rotatsija-zsu-buksuye-na-praktytsi/
• Наказ Сирського від 30 квітня 2026 року встановив обов'язкову ротацію підрозділів на гарячих напрямках що два місяці за схемою трьох змін
• Наказ з'явився після скандалів, зокрема в 14-й ОМБр на Харківському напрямку, де бійців тримали на передку критично довго з мінімальними доставками їжі
• Автор зазначає три конкретні причини, чому системне виконання наказу зараз майже неможливе
• Перша причина — дефіцит живої сили: резервні бригади, які мали б замінити тих, хто відсидів два місяці, висмикуються для гасіння проривів замість планової ротації
• Друга причина — невідповідність єдиного двомісячного терміну різній інтенсивності боїв на різних ділянках фронту
• Третя — перевага ворога в повітрі ускладнює будь-які переміщення на передовій
• Фактично армія перейшла на ерзац-ротації — внутрішньобатальйонну перезмінку всередині бригади з коротким відпочинком на 10–14 днів у найближчому тилу
• Існує практика перепідпорядкування на папері, коли підрозділ формально переводять до іншого угруповання, але люди залишаються в тих самих окопах
• Автор робить висновок: наказ виконав політичну функцію — зняв критику після скандалу та дав юридичну підставу карати невиконавців, але сам по собі не наблизив вирішення проблеми виснаженості бійців