Back
Рухаємося далі за списком кадрових оновлень у ЗСУ - на черзі наступні представники «старої гвардії», які вирішили пересидіти чистки в ад'юнктурі
🔸 Чи поповнить лави ад'юнктів Національного університету оборони черговий представник «старої гвардії», наразі достеменно невідомо. Втім, Олександр Грузевич став ще одним високим чиновником із команди Сирського, який втратив свій пост. Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий зняв його з посади начальника штабу Сухопутних військ ЗСУ через систематичне гальмування критично важливих рішень та незадовільну роботу.
За даними джерел hromadske у Генеральному штабі, принципом роботи Грузевича була повна безапеляційність до вказівок зверху: «Грузевич сидів і на все казав, що Олександр Станіславович - мій начальник». За підсумками рішення про відсторонення його вивели до батальйону резерву - це стандартна процедура для військовослужбовців після звільнення з посади перед потенційним новим призначенням або звільнення з війська.
Коментуючи ці кадрові зміни, народна депутатка Марʼяна Безугла назвала Грузевича одним із найближчих до Сирського генералів, ідеологом «бусифікації», противником запровадження камер спостереження для ТЦК та СП і ключовою фігурою у системі посадових зловживань. За її словами, питання щодо діяльності цього генерала порушувалися неодноразово, однак Сирський щоразу його прикривав.
Кар'єрний стрибок Грузевича дійсно виглядає нетиповим для військової системи. Колишній командир 53-ї окремої механізованої бригади після призначення Сирського командувачем Сухопутних військ одразу обійняв посаду заступника начальника штабу окремого виду військ, оминувши ланку оперативного командування. Згодом із трьох заступників саме Грузевич отримав звання бригадного генерала. А вже у лютому 2024 року, після сходження Сирського на посаду Головкома, Грузевича призначили начальником штабу Командування Сухопутних військ - в обхід стандартних норм проходження військової служби.
Після такого гучного усунення з посади та виведення в резерв для колишнього начальника штабу залишається не так багато шляхів. І з подібним бекграундом сценарій із раптовим зануренням у «наукову діяльність» та вступом до ад'юнктури виглядає цілком імовірним продовженням його історії.
🔸 Згадавши про Грузевича та Горбача, варто звернути увагу й на ще один елемент цієї кадрової системи - бригадного генерала Юрія Ральцева, заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ. Подальша посадова доля генерала наразі залишається під питанням, можливо теж вирішить обрати науковий шлях і піти в ад'юнктуру…
У військових колах Ральцев має вкрай неоднозначну репутацію. Джерела описують його як «праву руку» Грузевича в питаннях бусифікації та «ліву руку» полковника Горбача, яка безпосередньо відповідала за фінансові потоки та конвертаційні схеми. Вся його кар'єра була пов'язана не з бойовими підрозділами чи фронтом, а виключно із системою ТЦК. Попри це, 30 вересня 2025 року з нагоди Дня захисників і захисниць України він отримав звання бригадного генерала - у той час, коли бойові офіцери з реальним фронтовим досвідом чекають на подібні звання роками.
Окрім кадрових питань, до Ральцева давно виникали претензії з боку антикорупційних органів. У 2024 році НАЗК виявило у нього необґрунтовані активи та суттєві недостовірності в декларації коли той обіймав посаду заступника очільника Запорізького обласного ТЦК. Зокрема, агентство встановило фіктивність видатків у вигляді «дарування» батькові 1,2 млн гривень, адже офіційні статки посадовця дозволяли передати не більше 363 тисяч гривень.
З огляду на кадрові чистки та нові підходи військового керівництва, імовірність того, що такий «цінний» кадр утримається на посаді, є вкрай низькою. Тому сценарій, за яким Ральцев слідом за колегами раптово відкриє в собі потяг до науки та заховається в ад’юнктурі, виглядає більш ніж реалістичним і логічним.
