Незадовго до обстрілу в Лаврі відбулися зміни. Чи дійсно УПЦ пішла перед атакою

Представники УПЦ залишаються на території комплексу

Незадовго до удару Росії по Києво-Печерській Лаврі , представники Української Православної Церкви могли звільнити Дальні печери комплексу, — про це заявив журналіст та історик Вахтанг Кіпіані .

Однак, за інформацією "Телеграфу" , ченці УПЦ залишалися в келіях.

Чи залишаються представники УПЦ на території Лаври

Про це "Телеграфу" в ексклюзивному інтерв'ю розповів Максим Остапенко , генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Він уточнив, що громада монастиря Української Православної церкви продовжує перебувати на території Києво-Печерської лаври, але звільнила храми.

" Минулого четверга (11 червня, — Ред.) ми повернули під контроль держави останні з храмів на Дальніх печерах.

Це церква Різдва Богородиці.

Поверненням цього храму і комплексу споруд ми планували забезпечити доступ вірян і туристів саме до комплексу Дальніх печер ", — пояснив він.

Варто зазначити, що голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський у коментарі "Телеграфу" теж не підтвердив інформацію, що ченці УПЦ МП з'їхали з Нижньої Лаври.

За словами Остапенка, зараз у келіях Дальніх печер проживають як монахи Православної церкви України (ПЦУ), так і УПЦ .

Тобто, Української православної церкви (також відомої як Українська православна церква "Московського патріархату", УПЦ МП — у самій організації зв'язок з Москвою спростовують).

Директор заповідника "Києво-Печерська лавра" додав, що, на його думку, ченці УПЦ залишатимуться у приміщеннях Дальньої лаври до рішення суду .

За словами Остапенка, точна кількість представників УПЦ, що залишаються там, невідома.

У 2023 році представники цієї церкви надали список, де було вказано 148 осіб.

Це не лише ченці, також йдеться про послушників і персонал.

"Ми робили все, щоб повернути контроль держави над об'єктами національної культурної спадщини на нижній території, яка в свій час була передана УПЦ МП ", — каже Остапенко.

Держава взяла під контроль храми Ближніх та Дальніх печер Лаври

Він нагадав, що на початку 2025 року державний заповідник "Києво-Печерська лавра" взяв під контроль Ближні та Дальні печери й забезпечив доступ роботи комісії з визначення та оцінки цінностей.

Тепер під контроль держави перейшли й храми.

На Ближніх печерах — так званий Теплий храм і храм Хрестовоздвиженський.

На Дальніх печерах — це Анна-Зачатівська церква і Церква Різдва Богородиці.

Всі ключові храми ближніх і дальніх печер зараз повністю під контролем держави, наголосив Остапенко.

Які приміщення Лаври надали у користування ПЦУ

"Я хотів би нагадати, що в 26-му році між державою і Православною Церквою України, між заповідником і монастирем підписані угоди про користування вже офіційно деякими з приміщень на нижній території.

Мова йде про 70-й, 49-й корпус.

Тобто громада монастиря де-юре вже з'явилася на нижній території ", — наголосив директор заповідника.

Після удару по Лаврі її разом рятували ченці ПЦУ та УПЦ

Він розповів, що коли після атаки загорівся дах Успенського собору, гасінням пожежі та порятунком цінних предметів займалися монахи ПЦУ, яким на допомогу прийшли й ченці УПЦ.

Нагадаємо, що під час російської атаки 15 червня було зафіксовано два влучання на території Києво-Печерської Лаври.

Внаслідок одного з них загорівся дах Успенського собору.

Площа займання склала понад 800 кв. м.

Понад п’ять об'єктів на території Лаври отримали серйозні руйнування.

Як відомо, 10 серпня 2023 року Господарський суд Києва зобов'язав Свято-Успенську Києво-Печерську лавру (чоловічий монастир) УПЦ МП повернути майно Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра".

Проте процес триває й досі.

Раніше "Телеграф" розповідав, як намісник Києво-Печерської Лаври, колишній настоятель від УПЦ МП, митрополит Павло (Петро Лебідь) відреагував на удар по Лаврі.