Путін "хоче" переговорів: в Раді пояснили, коли це можливо і чого Кремль прагне зараз

Російський диктатор знову бажає "розвести" Трампа

Заяви з Кремля про бажання поновити мирні переговори з Україною не слід розглядати всерйоз, адже критичного тиску на Путіна досі не досягнуто. Про це "Телеграфу" кажуть народні депутати. Але чому тоді на тлі кризи в Криму в Москві знову говорять про мир, та ще й на фундаменті зустрічей в Стамбулі та Анкориджі? Про це – далі в матеріалі.

Позиція Кремля не змінилась

Інформаційна "мирна" атака з Кремля на диво синхронно розгорнулася 23 червня, коли стало відомо, що ССО знищили важливий міст у Криму.

Спочатку сам Путін заявив, що Росія нібито готова до перемовин з Україною, але на базі Стамбульських домовленостей .

Потім підключився помічник диктатора Юрій Ушаков, який зазначив, що РФ готова до діалогу з Євросоюзом і, мовляв, Брюссель вже намагався встановити відповідні контакти.

Нарешті й очільник російського МЗС Сергій Лавров повідомив, що Москва прагне відновити перемовини "в будь-який час і в тій точці, в якій вони зупинилися".

– Хоча все, що говорить Лавров, вже давно не має ніякого відношення до реальності. Він не є тією людиною, яка приймає рішення в Росії і, здається, і сам цього не хоче та просто відпрацьовує свій номер, – пояснює "Телеграфу" дипломат, нардеп від "Слуги народу" Богдан Яременко .

Тим не менш, відпрацьовувати "мирний" порядок денний режиму раптом стало чомусь потрібно. Але чому?

За словами парламентарів, варто одразу зафіксувати, що подібні заяви аж ніяк не стосуються реального прагнення Москви до миру, адже в риториці Путіна виринув Стамбул.

– Що вони мають на увазі почати перемовини з точки, на якій зупинилися? Перемовини в Стамбулі? Але ж там не було досягнуто жодного результату. Свої абсурдні вимоги, список побажань вони намагаються видати за якусь домовленість, але по факту її ж не було. Путін не відмовився від своїх вимог. Він продовжує наполягати, щоб Україна вивела свої війська з Донбасу. І нічого не змінилося. А для нас це абсолютно неприйнятно. Тому жодних зрушень в напрямку перемовин немає. Скоріш за все, це лише пропагандистська риторика Кремля, – коментує "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", голова комітету ВР з питань зовнішньої політики Олександр Мережко .

– Російські заяви останні роки мало чим відрізняються. Вони завжди казали, що готові вести перемовини, але на власних умовах. І коли вони говорять, що хочуть продовжити перемовини з тієї точки, де закінчили в Стамбулі, це підтвердження тези, що вони готові до перемовин в контексті капітуляції України. Тому не треба це розцінювати як суттєву зміну позиції. Бажання до конструктиву вони не проявляють, – додає в коментарі "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу" Олег Дунда .

Тоді…

Навіщо все це?

– Я думаю, що в Кремлі просто відчувають певну напругу в стосунках з Трампом. Є страх, що вони його втрачають, відповідно намагаються підтримувати своє реноме, як "миролюбної" держави, яка страждає від агресивних планів усіх навколо, захищається як може. З їхньої точки зору, з Трампом, який закликав до миру, це завжди працювало, – пояснює Яременко.

Чи спрацює цього разу? Впевненості немає. Після заяв Макрона на полях G7, що Трамп нарешті зрозумів, що Путін не хоче миру, "годувати" лідера США пустими балачками без реальних дій, буде значно складніше. Втім, за триваючої підтримки Китаю, в крайньому випадку Москва може обійтися і без контактів з Вашингтоном.

– Путін може розраховувати знову на важку зиму і навряд чи погодиться на перемовини до зими. За логікою, якісь натяки [на реальні мирні перемовини] можуть з'явитися напередодні 9 травня наступного року. Наприклад, в квітні. Адже 9 травня це ж для нього день перемоги і він має показати якусь перемогу. А її немає, є тільки поразки. Путін розуміє, що програє: Україна нарощує удари вглиб Росії і це для нього дуже неприємно. Втім, наразі немає такого тиску, який змусив би його думати про серйозні перемовини, – зазначає Олександр Мережко.

В теорії, таким тиском може бути ізоляція Криму, яка, вочевидь, ставатиме все більш критичною. Однак на думку парламентарів, сподіватися на цю "карту" особливо не варто.

– У них абсолютно виокремлений підхід до тимчасово окупованих територій. І це ми бачимо по реакції російського населення. Насправді Україна завдавала ударів по окупованим частинам Донецької, Луганської області, по Криму, всі ці роки і в Росії це нікого не турбувало. Взагалі. Власне, тому ж і виник внутрішній російський мем "гдє ви билі 8 лєт". Сам по собі Крим росіян мало цікавить, – підкреслює Яременко.

– Вони будуть використовувати Крим, звертаючись до радянських наративів блокадного Ленінграду, – додає Дунда. – Тільки замість Ленінграду буде Крим, мовляв, цивільне населення страждає, дивіться, що роблять "фашисти", "нацисти". Ленінград вистояв і так само Крим все витримає. Цю тезу вони просуватимуть для внутрішнього споживача і на майданчику Радбезу ООН. В даному плані вони абсолютно цинічні. Інше питання, що нам потрібно дуже обережно ставитись до публічних заяв. Наприклад, Михайло Федоров сказав, що ми зробимо з Криму острів. Російська пропаганда за це вчепиться і скаже, що ось і підтвердження від українських посадовців, що вони роблять з блокадним Кримом і хочуть, щоб люди там страждали.

Відтак, скинувши лушпиння "мирної" риторики Кремля, основні інструменти досягнення миру лишаються тими, що і були.

– Що може змусити Путіна сісти за стіл перемовин? Масштабні і більш рішучі санкції, насамперед, з боку США. В тому числі, вторинні санкції проти тих, хто купує російську нафту. Тобто Путін почне думати про перемовини тоді, коли у нього не буде грошей на ведення війни. Другий фактор – більше сучасної зброї для України і нарощування ударів вглиб самої Росії, – резюмував Олександр Мережко.