Back
News item changed

What to Do About Unauthorized Departure from Duty: Parliament's Answer Is Needed This Fall

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

The state's defense block is entering the fall with a new management configuration. 21 July the president announced the appointment of Mykhailo Drapaty as Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine. The duties of the minister of defense have been performed by Yevhenii Khmara since 20 July, and consideration of the permanent minister of defense nominee is expected after 18 August, when the Verkhovna Rada returns to plenary sessions.

Right now the ministry's and the General Staff’s work plans for the coming months are being formed, and those plans must include a separate item on unauthorized departure from a unit. Read more in an exclusive column for 24 Channel.

Unauthorized departure from a unit long ago ceased to be purely a disciplinary issue and became a procedural problem. The state has already built a mechanism for voluntary return of people to the military, whose window closes on 20 September. What the state has not built is the capacity to process the avalanche of criminal cases that has accumulated over four years.

Investigating all unauthorized-departure cases is impossible, and amnestying everyone is unacceptable

According to estimates made before the official statistics were closed, as of November 2025 there were more than 306 thousand recorded cases of leaving the military, of which about 250 thousand were for unauthorized departure from a unit and almost 56 thousand for desertion. Since December 2025 the Office of the Prosecutor General has restricted public access to detailed statistics on military offenses, citing martial law conditions.

Closing off the numbers did not change the substance. In July 2026 the director of the State Bureau of Investigations, Oleksii Sukhachov, confirmed that incidents of unauthorized departure are not decreasing, and at the same time clarified a key detail. Only about a third of those who appear in this statistic are in hiding, while the rest remain under the state's observation.

Both obvious scenarios fail. Investigating every episode through the general procedure is physically impossible because there are neither enough investigators, prosecutors, nor judicial resources. Military justice specialists describe situations where a simple soldier’s case goes through instances for years, and the principle of inevitability of punishment is eroded by this.

Amnestying everyone is also unacceptable because it destroys the very idea of military discipline and is a plain injustice toward those who stayed at their positions. Thus, the issue is not reduced to choosing between punish and forgive. The question is who manages this mass of cases and how quickly they can process it.

The Military Law Enforcement Service should be granted powers of a pretrial investigation body

This idea is not external to the law-enforcement system, and that is its main advantage. It is publicly voiced by the SBI itself. Oleksii Sukhachov proposes granting the Military Law Enforcement Service the right to conduct pretrial investigations of certain military crimes, including unauthorized departure from a unit, desertion, and insubordination.

He emphasizes that this can be done within the existing staffing levels of the Armed Forces and without increased funding. The corresponding bill is already under review by the committee on law enforcement activities.

Legally, this concerns two provisions:

the VLE or Military Police should be explicitly included in the list of pretrial investigation bodies;

it is necessary to define exhaustive jurisdiction that combines a list of crime elements, categories of military ranks, and exceptions for complex proceedings.

Limitations by rank are of principled importance. This concerns servicemembers who do not hold officer ranks, i.e., soldiers and sergeants, and therefore typical, mass, and procedurally uncomplicated cases that form the main bulk. Proceedings concerning senior officers, organized groups, and episodes involving weapons or violence should remain with the bureau.

This reform does not exist separately from the current agenda. The state has already built both the entry into the system and the exit from it.

Relief from criminal liability works for those who committed an offense for the first time and voluntarily return, and the voluntary return program operates until 20 September 2026.

At the same time, a bill on reforming the Territorial Recruitment and Coordination Centers (TRCC) with transfer of mobilization procedures to an electronic cabinet and video recording is sitting in parliament.

What is lacking is the middle link — an authority that carries a case from report to court within an achievable timeframe. Therefore, strengthening the Military Law Enforcement Service is embedded in the mobilization reform and the TRCC reform, not in competition with them for the parliament’s attention.

This decision will unload the SBI and should become the real substance of the reform

The scale of the Bureau’s workload is measured by a figure that should be kept in mind during any discussion about its future.

The SBI investigators are handling more than 372 thousand criminal proceedings, and a significant portion of that mass consists of military cases. Transferring typical proceedings related to unauthorized departure from a unit to the Military Law Enforcement Service would allow the bureau to concentrate its resources on what it was created for: corruption in defense procurement, torture, crimes by law enforcement officers, and high-ranking officials.

This is the direct answer to the debate on SBI reform that has been ongoing since December 2025. One of the options currently being discussed foresees a complete re-certification of the Bureau’s employees.

SBI leadership warns that such a re-certification would simultaneously halt all 372 thousand investigations and leave suspects who have already been notified in limbo. The Accounting Chamber, based on an audit, confirmed the bureau’s capacity to perform the tasks assigned to it.

Reforming a law-enforcement body during wartime should be measured by how many cases it enables to bring to court, not by how many positions it frees. Redistributing jurisdiction is a concrete, expert-prepared decision with a measurable effect. Replacing a head with a political appointee and personnel purges under the guise of perpetual re-certifications do not and cannot achieve that effect.

By the start of the autumn session, deputies should be required to take four steps

Bill 6569-d on the Military Police and its accompanying bill 6570-d on amendments to the Code of Ukraine on Administrative Offenses, the Criminal Code, and the Criminal Procedure Code were adopted in principle by the Verkhovna Rada as early as 19 June 2024, and at that time it was supported by 247 deputies.

Two years have passed since then. Assessments of the work of the relevant committee on law enforcement activities remain positive, but revisions cannot continue indefinitely.

Deputies must take the following steps:

publish the revised texts of bills 6569-d and 6570-d together with comparative tables so that the professional community can see exactly what changed after the first reading;

explicitly include the Military Law Enforcement Service or Military Police in the list of pretrial investigation bodies, without referential formulations that would have to be interpreted for years;

define exhaustive jurisdiction by combining the list of crimes, military ranks, and exceptions for complex cases;

schedule a second reading and approve a phased plan for launch, personnel selection, and transfer of proceedings with specific deadlines and responsible parties.

The autumn session begins at a moment when the defense block is forming a new management configuration and the voluntary return window closes on 20 September. This is a rare coincidence when the political moment and the substance of the reform work in the same direction.

The question of what to do about unauthorized departure from a unit will not disappear on its own. It will either receive a procedural answer this fall, or it will turn into a several-hundred-thousand-case debt to the judicial system that will later have to be written off purely for political reasons.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Що робити з СЗЧ: відповідь парламенту потрібна вже восени". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Що робити з СЗЧ: відповідь парламенту потрібна вже восени". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Оборонний блок держави заходить в осінь із новою управлінською конфігурацією. 21 липня президент оголосив про призначення Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних Сил України. Обов'язки міністра оборони з 20 липня виконує Євгеній Хмара, а розгляд кандидатури постійного очільника Міноборони очікується після 18 серпня, коли Верховна Рада повернеться до пленарних засідань.

Саме зараз формуються плани роботи відомства і Генерального штабу на найближчі місяці, і в цих планах має з'явитися окремий пункт про самовільне залишення частини. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

СЗЧ давно перестало бути суто дисциплінарною проблемою і стало проблемою процесуальною. Держава вже збудувала механізм добровільного повернення людей у військо , вікно якого закривається 20 вересня. Чого держава не збудувала, так це спроможності обробити той вал кримінальних проваджень, який накопичився за чотири роки.

Розслідувати всі справи про СЗЧ неможливо, а амністувати всіх – неприпустимо

За оцінками, оприлюдненими до закриття офіційної статистики, станом на листопад 2025 року було зафіксовано понад 306 тисяч випадків залишення війська, з них близько 250 тисяч за СЗЧ і майже 56 тисяч за дезертирство. З грудня 2025 року Офіс генерального прокурора обмежив публічний доступ до деталізованої статистики щодо військових правопорушень, пояснивши це умовами воєнного стану.

Закриття цифр суті не змінило. У липні 2026 року директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов підтвердив, що фактів СЗЧ не меншає, і водночас уточнив принципову деталь. Переховується лише приблизно третина тих, хто потрапив у цю статистику , а решта залишається в полі зору держави.

Обидва очевидні сценарії не працюють. Розслідувати кожен епізод за загальною процедурою фізично неможливо, бо на це немає ані слідчих, ані прокурорів, ані суддівського ресурсу. Фахівці з військової юстиції описують ситуації, коли проста солдатська справа проходить інстанції роками, і принцип невідворотності покарання від цього лише розмивається.

Амністувати всіх теж неприпустимо, бо це руйнує саму ідею військової дисципліни і є відвертою несправедливістю щодо тих, хто залишився на позиціях. Отже, питання не зводиться до вибору між покарати і пробачити. Питання в тому, хто веде цей масив справ і як швидко здатен його обробляти.

Військова служба правопорядку має отримати повноваження органу досудового розслідування

Ця ідея не є зовнішньою щодо правоохоронної системи, і в цьому її головна перевага. Її публічно озвучує саме ДБР. Олексій Сухачов пропонує надати Військовій службі правопорядку право здійснювати досудове розслідування окремих військових злочинів , зокрема СЗЧ, дезертирства і непокори.

Він наголошує, що це можна зробити в межах наявної штатної чисельності Збройних Сил і без збільшення фінансування. Відповідний законопроєкт уже перебуває на розгляді комітету з питань правоохоронної діяльності.

Юридично йдеться про дві норми:

ВСП або Військову поліцію потрібно прямо включити до переліку органів досудового розслідування;

потрібно визначити вичерпну підслідність, яка поєднує перелік складів злочинів, категорії військових звань і винятки для складних проваджень.

Обмеження за званням має принципове значення. Йдеться про військовослужбовців, які не мають офіцерського звання, тобто про солдатів і сержантів, а отже, про типові, масові і процесуально нескладні справи, які й формують основний вал. Провадження щодо старших офіцерів, організованих груп та епізодів зі зброєю або насильством мають залишитися за бюро.

Ця реформа не існує окремо від актуального порядку денного. Держава вже вибудувала і вхід у систему, і вихід із неї.

Звільнення від кримінальної відповідальності працює для тих, хто вчинив правопорушення вперше і добровільно повертається, а програма добровільного повернення діє до 20 вересня 2026 року.

Паралельно в парламенті лежить законопроект про реформу ТЦК із переведенням мобілізаційних процедур в електронний кабінет і відеофіксацією.

Бракує саме середньої ланки, тобто органу, який веде справу від рапорту до суду в осяжні строки. Тому посилення ВСП вбудовується в реформу мобілізації і реформу ТЦК, а не конкурує з ними за увагу парламенту.

Це рішення розвантажить ДБР і має стати справжнім змістом реформи

Масштаб навантаження на Бюро вимірюється цифрою, яку варто тримати перед очима під час будь-якої дискусії про його майбутнє.

У роботі слідчих ДБР перебуває понад 372 тисячі кримінальних проваджень , і значну частину цього масиву становлять військові справи. Передача типових проваджень щодо СЗЧ на ВСП дає бюро можливість сконцентрувати ресурс на тому, заради чого воно створювалося, тобто на корупції в оборонних закупівлях, катуваннях, злочинах правоохоронців і високопосадовців.

Це і є пряма відповідь на дискусію про реформу ДБР, яка триває від грудня 2025 року. Один із варіантів, що обговорюється зараз, передбачає повну переатестацію працівників Бюро.

Керівництво ДБР попереджає, що т ака переатестація одномоментно зупинить усі 372 тисячі розслідувань і залишить у підвішеному стані фігурантів, яким уже повідомлено про підозру. Рахункова палата за результатами аудиту підтвердила спроможність бюро виконувати покладені на нього завдання.

Реформа правоохоронного органу під час війни має вимірюватися тим, скільки справ вона дозволяє довести до суду, а не тим, скільки посад вона звільняє. Перерозподіл підслідності є конкретним, підготовленим фахівцями рішенням із вимірюваним ефектом. Заміна керівника на політичного призначенця і кадрові чистки під вивіскою вічних переатестацій такого ефекту не дають і дати не можуть.

До початку осінньої сесії від депутатів варто вимагати чотирьох кроків

Законопроєкт 6569-д про Військову поліцію і супровідний до нього 6570-д про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів Верховна Рада ухвалила за основу ще 19 червня 2024 року, і тоді за нього проголосували 247 депутатів.

Відтоді минуло два роки. Оцінки роботи профільного комітету з питань правоохоронної діяльності залишаються позитивними, але доопрацювання не може тривати нескінченно.

Депутати мають здійснити такі кроки:

оприлюднити доопрацьовані тексти законопроєктів 6569-д і 6570-д разом із порівняльними таблицями, щоб фахова спільнота бачила, що саме змінилося після першого читання;

прямо включити ВСП або Військову поліцію до переліку органів досудового розслідування, без відсильних формулювань, які потім доведеться тлумачити роками;

визначити вичерпну підслідність, поєднавши перелік злочинів, військові звання і винятки для складних справ;

призначити друге читання і затвердити поетапний план запуску, кадрового відбору та передачі проваджень із конкретними строками і відповідальними.

Осіння сесія починається в момент, коли оборонний блок формує нову управлінську конфігурацію, а вікно добровільного повернення закривається 20 вересня. Це рідкісний збіг, коли політичний момент і зміст реформи працюють в один бік.

Питання про те, що робити з СЗЧ, саме собою не зникне. Воно або отримає процесуальну відповідь цієї осені, або перетвориться на кількасоттисячний борг перед судовою системою , який згодом доведеться списувати вже суто політично.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Що робити з СЗЧ: відповідь парламенту потрібна вже восени". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Що робити з СЗЧ: відповідь парламенту потрібна вже восени". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Оборонний блок держави заходить в осінь із новою управлінською конфігурацією. 21 липня президент оголосив про призначення Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Обов'язки міністра оборони з 20 липня виконує Євгеній Хмара, а розгляд кандидатури постійного очільника Міноборони очікується після 18 серпня, коли Верховна Рада повернеться до пленарних засідань.

Саме зараз формуються плани роботи відомства і Генерального штабу на найближчі місяці, і в цих планах має з'явитися окремий пункт про самовільне залишення частини.

Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

СЗЧ давно перестало бути суто дисциплінарною проблемою і стало проблемою процесуальною.

Держава вже збудувала механізм добровільного повернення людей у військо , вікно якого закривається 20 вересня.

Чого держава не збудувала, так це спроможності обробити той вал кримінальних проваджень, який накопичився за чотири роки.

Розслідувати всі справи про СЗЧ неможливо, а амністувати всіх – неприпустимо

За оцінками, оприлюдненими до закриття офіційної статистики, станом на листопад 2025 року було зафіксовано понад 306 тисяч випадків залишення війська, з них близько 250 тисяч за СЗЧ і майже 56 тисяч за дезертирство.

З грудня 2025 року Офіс генерального прокурора обмежив публічний доступ до деталізованої статистики щодо військових правопорушень, пояснивши це умовами воєнного стану.

Закриття цифр суті не змінило.

У липні 2026 року директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов підтвердив, що фактів СЗЧ не меншає, і водночас уточнив принципову деталь.

Переховується лише приблизно третина тих, хто потрапив у цю статистику , а решта залишається в полі зору держави.

Обидва очевидні сценарії не працюють.

Розслідувати кожен епізод за загальною процедурою фізично неможливо, бо на це немає ані слідчих, ані прокурорів, ані суддівського ресурсу.

Фахівці з військової юстиції описують ситуації, коли проста солдатська справа проходить інстанції роками, і принцип невідворотності покарання від цього лише розмивається.

Амністувати всіх теж неприпустимо, бо це руйнує саму ідею військової дисципліни і є відвертою несправедливістю щодо тих, хто залишився на позиціях.

Отже, питання не зводиться до вибору між покарати і пробачити.

Питання в тому, хто веде цей масив справ і як швидко здатен його обробляти.

Військова служба правопорядку має отримати повноваження органу досудового розслідування

Ця ідея не є зовнішньою щодо правоохоронної системи, і в цьому її головна перевага.

Її публічно озвучує саме ДБР.

Олексій Сухачов пропонує надати Військовій службі правопорядку право здійснювати досудове розслідування окремих військових злочинів , зокрема СЗЧ, дезертирства і непокори.

Він наголошує, що це можна зробити в межах наявної штатної чисельності Збройних Сил і без збільшення фінансування.

Відповідний законопроєкт уже перебуває на розгляді комітету з питань правоохоронної діяльності.

Юридично йдеться про дві норми:

ВСП або Військову поліцію потрібно прямо включити до переліку органів досудового розслідування;

потрібно визначити вичерпну підслідність, яка поєднує перелік складів злочинів, категорії військових звань і винятки для складних проваджень.

Обмеження за званням має принципове значення.

Йдеться про військовослужбовців, які не мають офіцерського звання, тобто про солдатів і сержантів, а отже, про типові, масові і процесуально нескладні справи, які й формують основний вал.

Провадження щодо старших офіцерів, організованих груп та епізодів зі зброєю або насильством мають залишитися за бюро.

Ця реформа не існує окремо від актуального порядку денного.

Держава вже вибудувала і вхід у систему, і вихід із неї.

Звільнення від кримінальної відповідальності працює для тих, хто вчинив правопорушення вперше і добровільно повертається, а програма добровільного повернення діє до 20 вересня 2026 року.

Паралельно в парламенті лежить законопроект про реформу ТЦК із переведенням мобілізаційних процедур в електронний кабінет і відеофіксацією.

Бракує саме середньої ланки, тобто органу, який веде справу від рапорту до суду в осяжні строки.

Тому посилення ВСП вбудовується в реформу мобілізації і реформу ТЦК, а не конкурує з ними за увагу парламенту.

Це рішення розвантажить ДБР і має стати справжнім змістом реформи

Масштаб навантаження на Бюро вимірюється цифрою, яку варто тримати перед очима під час будь-якої дискусії про його майбутнє.

У роботі слідчих ДБР перебуває понад 372 тисячі кримінальних проваджень , і значну частину цього масиву становлять військові справи.

Передача типових проваджень щодо СЗЧ на ВСП дає бюро можливість сконцентрувати ресурс на тому, заради чого воно створювалося, тобто на корупції в оборонних закупівлях, катуваннях, злочинах правоохоронців і високопосадовців.

Це і є пряма відповідь на дискусію про реформу ДБР, яка триває від грудня 2025 року.

Один із варіантів, що обговорюється зараз, передбачає повну переатестацію працівників Бюро.

Керівництво ДБР попереджає, що т ака переатестація одномоментно зупинить усі 372 тисячі розслідувань і залишить у підвішеному стані фігурантів, яким уже повідомлено про підозру.

Рахункова палата за результатами аудиту підтвердила спроможність бюро виконувати покладені на нього завдання.

Реформа правоохоронного органу під час війни має вимірюватися тим, скільки справ вона дозволяє довести до суду, а не тим, скільки посад вона звільняє.

Перерозподіл підслідності є конкретним, підготовленим фахівцями рішенням із вимірюваним ефектом.

Заміна керівника на політичного призначенця і кадрові чистки під вивіскою вічних переатестацій такого ефекту не дають і дати не можуть.

До початку осінньої сесії від депутатів варто вимагати чотирьох кроків

Законопроєкт 6569-д про Військову поліцію і супровідний до нього 6570-д про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів Верховна Рада ухвалила за основу ще 19 червня 2024 року, і тоді за нього проголосували 247 депутатів.

Відтоді минуло два роки.

Оцінки роботи профільного комітету з питань правоохоронної діяльності залишаються позитивними, але доопрацювання не може тривати нескінченно.

Депутати мають здійснити такі кроки:

оприлюднити доопрацьовані тексти законопроєктів 6569-д і 6570-д разом із порівняльними таблицями, щоб фахова спільнота бачила, що саме змінилося після першого читання;

прямо включити ВСП або Військову поліцію до переліку органів досудового розслідування, без відсильних формулювань, які потім доведеться тлумачити роками;

визначити вичерпну підслідність, поєднавши перелік злочинів, військові звання і винятки для складних справ;

призначити друге читання і затвердити поетапний план запуску, кадрового відбору та передачі проваджень із конкретними строками і відповідальними.

Осіння сесія починається в момент, коли оборонний блок формує нову управлінську конфігурацію, а вікно добровільного повернення закривається 20 вересня.

Це рідкісний збіг, коли політичний момент і зміст реформи працюють в один бік.

Питання про те, що робити з СЗЧ, саме собою не зникне.

Воно або отримає процесуальну відповідь цієї осені, або перетвориться на кількасоттисячний борг перед судовою системою , який згодом доведеться списувати вже суто політично.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Що робити з СЗЧ: відповідь парламенту потрібна вже восени". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Channel 24.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Що робити з СЗЧ: відповідь парламенту потрібна вже восени". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Channel 24.

Download Download PDF