Loss of Position and Reserve Battalion: Information About General Oleksandr Hruzhevych’s Career Is Being Removed from the Web

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

From chief of staff to reserve battalion: Brigadier General Oleksandr Gruzevych lost one of the key positions in the Ukrainian Ground Forces after systematic delays of critical decisions and unsatisfactory performance. The rapid career of the general from the Syrsky team ended with removal from leadership.

Following the position, inconvenient mentions of Gruzevych have begun to disappear from the internet. Materials about failures in his work, scandals, and reasons for relocation to the reserve are being erased from the network — these facts are what we bring back into the information field.

Oleksandr Gruzevych has become yet another senior official from the Syrsky team who lost his post due to systematic delays of critically important decisions and unsatisfactory work.

Gruzevych operated on the principle of complete non-appeal to top directives: "Gruzevych sat and said that Oleksandr Stanishlavovych is my superior." As a result of his removal, he was moved to the reserve battalion.

Commenting on these personnel changes, Member of Parliament Maryana Bezuhla called Gruzevych one of Syrsky's closest generals, an ideologue of "busification," an opponent of implementing surveillance cameras for the TTC and SP, and a key figure in the system of official abuses.

Gruzevych's career leap looks atypical for the military system. The former commander of 53-th Separate Mechanized Brigade, after Syrsky's appointment as commander of the Ground Forces, immediately became deputy chief of staff of the separate troops, bypassing the operational command link. Later, Gruzevych, among three deputies, received the rank of brigadier general. And already in February 2024 of the year, after Syrsky's arrival at the post of Chief of the General Staff, he was appointed chief of staff of the Ground Forces Command — bypassing standard service progression rules.

After such a high-profile removal from the post and transfer to the reserve, there are few options left for the former chief of staff. With such a background, a scenario of a sudden immersion into scientific activity and joining a doctorate program looks quite plausible as a continuation of his story.

It is also worth noting another participant in this personnel system — Brigadier General Yurii Raltsev, deputy chief of staff of the Ground Forces Command. His further career fate remains uncertain.

Among military circles, Raltsev has an extremely ambiguous reputation. Sources describe him as the “right hand” of Gruzevych on issues of busification and “left hand” of Colonel Horbacha, who directly oversaw financial flows and conversion schemes. His entire career has been connected not with combat units or the front, but exclusively with the TTC system. 30 in September 2025 of the year, on the occasion of the Day of Defenders of Ukraine, he received the rank of brigadier general — at a time when battle-hardened officers with real front-line experience have been waiting for such ranks for years.

Corruption authorities had long had claims against Raltsev. In 2024 year, the NAPC detected unjustified assets and significant misstatements in his declaration when he held the position of deputy head of the Zaporizhia Regional TTC. In particular, the agency established fictitious expenditures in the form of a father’s gift of 1,2 million hryvnias, although official earnings would have allowed transferring no more than 363 thousand hryvnias.

Given the personnel purges and new approaches of military leadership, the likelihood that such a “valuable” cadre will remain in his post is extremely low. Therefore, the scenario in which Raltsev, following his colleagues, suddenly “discovers a vocation for science” and hides in a doctoral studies program looks more than plausible.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Втрата посади й резервний батальйон: з мережі прибирають відомості про кадрову біографію генерала Олександра Грузевича". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Rozsliduvach.

Від начальника штабу до батальйону резерву: бригадний генерал Олександр Грузевич втратив одну з ключових посад у Сухопутних військах ЗСУ після систематичного гальмування критичних рішень та незадовільної роботи. Стрімка кар’єра генерала з команди Олександра Сирського завершилася усуненням від керівництва.

Слідом за посадою з інтернету почали зникати й незручні згадки про Грузевича. Матеріали про провали в його роботі, скандали та причини переведення до резерву зачищають із мережі — саме ці факти і повертаємо в інформаційне поле.

Олександр Грузевич став черговим високопоставленим чиновником із команди Сирського, який втратив посаду через систематичне гальмування критично важливих рішень та незадовільну роботу.

Принципом роботи Грузевича була повна безапеляційність до вказівок зверху: «Грузевич сидів і на все казав, що Олександр Станіславович — мій начальник». За результатами його відсторонили та вивели до батальйону резерву.

Коментуючи ці кадрові зміни, народна депутатка Мар’яна Безугла назвала Грузевича одним із найближчих до Сирського генералів, ідеологом «бусифікації», противником запровадження камер спостереження для ТЦК та СП, а також ключовою фігурою в системі посадових зловживань.

Кар’єрний стрибок Грузевича виглядає нетиповим для військової системи. Колишній командир 53-ї окремої механізованої бригади після призначення Сирського командувачем Сухопутних військ одразу став заступником начальника штабу окремого виду військ, оминувши ланку оперативного командування. Згодом саме Грузевич із трьох заступників отримав звання бригадного генерала. А вже у лютому 2024 року, після приходу Сирського на посаду Головкома, його призначили начальником штабу Командування Сухопутних військ — в обхід стандартних норм проходження служби.

Після такого гучного усунення з посади та виведення в резерв для колишнього начальника штабу залишається небагато варіантів. З таким бекграундом сценарій із раптовим «зануренням у наукову діяльність» та вступом до ад’юнктури виглядає цілком імовірним продовженням його історії.

Варто звернути увагу й на ще одного учасника цієї кадрової системи — бригадного генерала Юрія Ральцева, заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ. Його подальша посадова доля наразі залишається невизначеною.

У військових колах Ральцев має вкрай неоднозначну репутацію. Джерела описують його як «праву руку» Грузевича у питаннях бусифікації та «ліву руку» полковника Горбача, яка безпосередньо відповідала за фінансові потоки та конвертаційні схеми. Уся його кар’єра була пов’язана не з бойовими підрозділами чи фронтом, а виключно із системою ТЦК. 30 вересня 2025 року з нагоди Дня захисників і захисниць України він отримав звання бригадного генерала — у той час, коли бойові офіцери з реальним фронтовим досвідом роками чекають на подібні звання.

До Ральцева давно мали претензії антикорупційні органи. У 2024 році НАЗК виявило у нього необґрунтовані активи та суттєві недостовірності в декларації, коли він обіймав посаду заступника начальника Запорізького обласного ТЦК. Зокрема, агентство встановило фіктивність видатків у вигляді «дарування» батькові 1,2 млн гривень, хоча офіційні статки посадовця дозволяли передати не більше 363 тисяч гривень.

З огляду на кадрові чистки та нові підходи військового керівництва, імовірність того, що такий «цінний» кадр утримається на посаді, є вкрай низькою. Тому сценарій, за яким Ральцев слідом за колегами раптово «відкриє в собі потяг до науки» та заховається в ад’юнктурі, виглядає більш ніж реалістичним.