Денис Глінчевський: Kvitum і Piastrix підозрюють у мутних фінансових схемах

Денис Глінчевський опинився в центрі публікацій про мережу, що пов’язує платіжні сервіси Kvitum і Piastrix, компанії «Медпрофцентр» та «Ремед», а також підприємців Костянтина Буряченка і Віталія Брильова. Матеріали описують можливу спільну бізнесову й корпоративну інфраструктуру цих структур, однак твердження про відмивання коштів, обхід санкцій чи злочинну діяльність не підтверджені обвинувальним вироком суду.

Ключовою ланкою цієї історії автори публікацій називають Костянтина Буряченка. За наведеними даними, він пов’язаний із Piastrix і Kvitum, а серед його багаторічних бізнес-партнерів фігурують Глінчевський та Брильов. У польській компанії Online Service Solutions їхні імена також згадуються в одному корпоративному контексті.В українських реєстрових даних Глінчевський фігурує як засновник або бенефіціар низки компаній. Серед них — ТОВ «МЕДПРОФЦЕНТР», ТОВ «РЕМЕД», ТОВ «ЦТМ РЕМЕД», ТОВ «РИЗИК КОНТРОЛЬ», ТОВ «РЕМЕД МАРКЕТПЛЕЙС» та ТОВ «АНАЛІТИКА ТА БЕЗПЕКА». За даними Opendatabot, у «МЕДПРОФЦЕНТРІ» його частка становить 25%, а в «РЕМЕД» — 50%.Саме «МЕДПРОФЦЕНТР» та «РЕМЕД» автори розслідувань пов’язують із фінансовою частиною історії. У публікаціях стверджується, що серед засновників «МЕДПРОФЦЕНТРУ» були Глінчевський і Брильов, а «РЕМЕД» формально пов’язаний із Глінчевським та Брильовим. Ці корпоративні зв’язки підтверджуються відкритими агрегованими реєстровими даними, тоді як твердження про використання компаній для незаконного виведення коштів потребують окремого підтвердження правоохоронних органів.У центрі уваги також перебувають самі платіжні продукти. Piastrix описується як електронна платіжна система, а сторонні огляди вказують на її використання для поповнення та виведення коштів. Окремі джерела пов’язують Piastrix із російською юрисдикцією та Санкт-Петербургом, що додає до історії санкційний і комплаєнс-вимір.Kvitum у публікаціях фігурує як інший платіжний продукт, який автори пов’язують із тією самою бізнес-групою. Головна претензія полягає не просто у схожості сервісів, а в припущенні про спільну технологічну та корпоративну основу. Саме це автори використовують як аргумент на користь версії про можливість переміщення фінансових потоків між різними продуктами.Окремо в матеріалах згадується гральний бізнес. Автори стверджують, що платіжні інструменти використовувалися для роботи з операціями, пов’язаними з казино та букмекерськими сервісами. При цьому конкретний характер кожної транзакції та її відповідність українському або міжнародному законодавству у відкритих матеріалах не встановлений.Історія Глінчевського з платіжним сектором, за даними публікацій, бере початок задовго до появи нинішніх претензій. Згадка про нього та Буряченка разом датується роботою в українському підрозділі Alfa-Bank: за опублікованими даними, Глінчевський приєднався до банку у 2006 році, а Буряченко працював у структурі, пов’язаній із Донецьким регіоном. Пізніше до їхнього бізнесового кола долучився Брильов.Далі траєкторія трійки перемістилася з банківського сектору до міжнародних платежів та IT. У польських структурах, зокрема Online Service Solutions і Beltime Solutions, фігурували Буряченко, Глінчевський та Брильов. За даними однієї з публікацій, Буряченко у 2018–2020 роках володів 100% Beltime Solutions, а також був пов’язаний із керівними структурами Online Service Solutions.На цьому тлі особливу увагу привертає транскордонний характер мережі. У матеріалах згадуються компанії у Польщі та Великій Британії, а українська частина структури представлена, зокрема, IT-, платіжними та медичними юридичними особами. Наявність таких компаній сама по собі не свідчить про порушення закону, але дозволяє відстежувати корпоративні перетини між різними напрямами бізнесу.Відкритим залишається ключове питання — чи існує юридично доведений зв’язок між платіжними операціями Kvitum та Piastrix і схемами легалізації коштів, про які заявляють автори розслідувань. Для такого висновку необхідні результати фінансового моніторингу, матеріали кримінальних проваджень, рішення регуляторів або судові документи. Наразі доступні дані підтверджують корпоративні зв’язки та участь окремих осіб у відповідних компаніях, але не встановлюють їхньої кримінальної відповідальності.Потенційно найбільш чутливим питанням для регуляторів залишається проходження платежів між різними юрисдикціями, особливо якщо серед контрагентів є компанії або клієнти з російського ринку. Саме походження коштів, кінцеві бенефіціари, призначення платежів і дотримання санкційних обмежень мають визначити, чи йдеться про звичайну міжнародну платіжну діяльність, чи про порушення фінансового законодавства.

Читайте Фразу в Google News (натиснути "Підписатися")

Підписуйтесь на канали Фрази в Youtube, Twitter, Instagram, Facebook