Від наукової роботи до власного бізнесу в Європі. Дві історії українських підприємців

Наукова кар'єра може стати основою для власного бізнесу — особливо у фінансах, де працювати доводиться не лише з бізнес-моделями, а й з ліцензуванням, фінмоніторингом, захистом даних та іншими вимогами регуляторів. Серед українців, які створюють фінансові й технологічні компанії в Європі, є підприємці з академічним досвідом. Владислав Запорожченко і Тетяна Дашевська прийшли до бізнесу різними шляхами: він починав із банківських досліджень, вона роками працювала у банках і фінтеху. Владислав Запорожченко: від дослідження банків до платіжного бізнесу Спочатку банківська справа була для Запорожченка темою досліджень. Студентом він вивчав банківський нагляд і ринок платіжних карток, проходив практику в управлінні НБУ, підготував понад 30 матеріалів про фінтех. Після навчання працював у банках — кредитування, платежі, корпоративні продукти. Предмет досліджень став щоденною роботою: він побачив, як фінансові продукти залежать від операцій і вимог регулятора. Згодом, за його словами, стало цікаво не лише аналізувати зміни, а й самому створювати продукти й відповідати за їхню роботу. У власних проєктах знадобилися навички з наукової роботи: робота з першоджерелами, перевірка припущень, оцінювання ризиків, документування рішень. Наступним кроком став європейський ринок: процедури там передбачуваніші, але вимагають політик фінмоніторингу, KYCта комплаєнсу, оцінки ризиків і планування потоків. У 2018−2021 роках Запорожченко став засновником чеської AMEROPAY, із 2021-го — директор британської QIUNTEXBANKTECHNOLOGYLTD, а 2022-го польську QiuntexPay внесли до реєстру малих платіжних установ KNF. Робота в різних країнах показала, наскільки відрізняються підходи до регулювання: він стикався з вимогами Чеського національного банку, британського FCA, канадського FinTRAC, швейцарського VQFта інших регуляторних і професійних організацій. У 2022-му він разом із Юлією Раубішке заснував британську консалтингову INTERNATIONALFINTECHBUSINESSLTD— фінансове ліцензування та регуляторний супровід. Компанію зареєстрували 20 жовтня того ж року. Саме тут попередній досвід у банках, фінтеху й роботі з регуляторами знайшов практичне застосування. Владислав Запорожченко Тетяна Дашевська: від банківської кар'єри до власної платформи У Дашевської шлях був іншим. До підприємництва вона прийшла після більш ніж двадцяти років у банківській сфері та фінтеху. Маючи PhDз економіки та MBA, значну частину кар'єри вона запускала цифрові банківські продукти — тобто бачила зсередини, з чого починається кожен новий сервіс. За ці роки, каже Дашевська, вона неодноразово впиралася в одну й ту саму проблему. Кожному новому необанку або платіжному сервісу доводилося самостійно будувати значну частину технологічної інфраструктури: ідентифікація клієнтів, обробка транзакцій і звітність забирали місяці, іноді роки, та значні ресурси. Найбільше, за її словами, дивувало саме повторення — компанії писали те, що до них уже написали десятки разів. Зрештою вона вирішила, що цю роботу можна не повторювати щоразу, — так з'явилася ідея платформи з готових модулів, які адаптуються до потреб різних компаній. У 2023 році Дашевська разом із Євгеном Павленком заснувала SoftBees. Компанія працює в Україні та Польщі й розробляє таку платформу для запуску та розвитку цифрових фінансових сервісів. Модель та сама, що й у Запорожченка: команда лишається вдома, а юрособа працює в європейському правовому полі. Європейський ринок додав до технологічних завдань вимоги щодо інформаційної безпеки, управління ризиками, захисту персональних даних і фінмоніторингу. За досвідом Дашевської, академічний метод тут означає формулювати припущення, перевіряти ризики й документувати рішення. У 2025 році SoftBeesзавершила сертифікацію системи управління інформаційною безпекою за ISO27001. Що спільного в цих історіях Історії Запорожченка та Дашевської не свідчать, що науковий ступінь — необхідна умова успішного бізнесу. Вони показують, як академічний і професійний досвід знаходять застосування у підприємництві. У фінтеху рішення доводиться приймати одночасно з урахуванням технологій, фінансів і вимог регуляторів. Тому досвід роботи з даними, дослідженнями та складною документацією стає практичним інструментом. Для Запорожченка шлях почався з дослідження банківської системи, для Дашевської — з багаторічної роботи у банках. Спочатку знання допомагають зрозуміти проблему, а згодом досвід підказує, як перетворити це розуміння на продукт або компанію.