Back
News item changed

Ukraine has a key advantage over Russia: Moscow increasingly talks about strikes on Europe — WSJ

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Ukraine has a key advantage over Russia: Moscow increasingly talks about strikes on Europe — WSJ

Russia is failing to achieve its desired result with intensified strikes on Ukraine because Kyiv has access to external resources and rear support beyond the country. Against this backdrop, Moscow is increasingly actively discussing the possibility of shifting attacks to European territory.

The Wall Street Journal reports this.

The publication notes that Russia faces a fundamentally geopolitical asymmetry. Moscow tries to force Ukraine to submit by strikes on shopping centers, power plants, ports, and other infrastructure facilities. At the same time, Kyiv can rely on external support to maintain economic resilience and ensure military logistics.

According to WSJ, Ukrainian strikes on Russia’s militarized economy directly affect the country’s ability to continue the war. Because of this, Russia’s advantage in firepower largely loses its meaning.

Western officials also link this situation to the expansion of Russia’s sabotage campaign, cyberattacks, and other hybrid operations. Their aim is to intimidate European leaders and voters.

As the publication writes, citing informed sources, US CIA Director William Burns, during a recent trip to Moscow, mainly warned Russia against expanding military actions to NATO members in Europe.

European countries have long supported the Ukrainian economy and military efforts. Russia, meanwhile, is forced to finance its war on its own under pressure from Ukrainian strikes and Western sanctions.

Russia’s two closest allies, Iran and North Korea, have collapsed financially. China, in turn, uses Russia’s difficult situation to obtain cheaper oil and gas, while itself facing economic problems.

German member of the European Parliament Sergei Lagodinsky stated that the Russian leadership aims to eliminate this imbalance as quickly as possible.

"They see that Ukraine can survive and continue to fight because it has access to external resources and international solidarity, and that is what they want to block or undermine," Lagodinsky said.

A significant portion of Russian territory, up to central Siberia, is now within reach of Ukrainian drones. Strikes by both countries are ongoing, one after another every night.

At the same time, the consequences of the attacks differ significantly for the sides. Russia is experiencing a major fuel crisis after Ukrainian drones disabled more than a third of the country’s oil refining capacity. In Ukraine, however, gas stations continue to operate in normal mode thanks to fuel imports from Europe, although Ukrainian refineries were destroyed as early as 2022 year.

The Ukrainian armed forces also use logistics centers in Poland, Germany, and Romania. In addition, Ukrainian defense enterprises have created production lines in various European countries.

With the exception of Belarus and North Korea, none of Russia’s neighboring states, including its official defense allies in Central Asia, openly assist Moscow in waging war. Even Belarus has recently tried to avoid new Western sanctions and possible Ukrainian military response.

In the Kremlin, as WSJ notes, they perceive the situation as intolerable. Russian authorities believe that NATO countries, through Ukraine, are causing strategic damage to Russia’s economy and military potential, including the space program, ballistic missile production, and the fleet of strategic bombers, while hardly bearing any costs for this.

Alexander Gabuev, director of the Carnegie Russia-Eurasia Center, called this situation an asymmetry in Russia’s ability to harm the West and force it to bear the costs of supporting Ukraine.

"There is an asymmetry in Russia’s ability to harm the West and force it to bear costs for supporting Ukraine," Gabuev said.

According to him, Ukraine has effectively shifted the war to the enemy’s territory and receives substantial support for these operations along the front line.

Russia, unlike Ukraine, does not have its own 'Ukraine' — an ally that could strike NATO while also taking hits in return. Closest analogs are Iran and Yemen’s Houthi movement, but their priorities in the Middle East only partially coincide with Moscow’s interests.

Therefore, as the publication notes, one of Russia’s main levers to influence European sentiment remains hybrid warfare.

Anna Notte, Eurasia Director at the James Martin Center for Nonproliferation Studies, said that in the Kremlin there is growing popularity of the idea of attacking military and logistical facilities in European countries to win the war.

According to her, such calls are growing louder, and the main question remains how far Russia is prepared to go.

Some officials warn that the next escalation step could be a limited one-off strike on one or two logistical targets in Europe involved in supplying aid to Ukraine. For this, Moscow could use, among other things, captured Ukrainian drones and missiles. Russian TV commentators have been openly calling for such attacks for several months.

As WSJ writes, such a move could have catastrophic consequences and, conversely, increase Europe’s readiness to resist Russia. This would occur against the backdrop of preparations for elections in France, Germany, and Italy, where pro-Moscow forces are gaining influence.

In Germany, the strengthening of Russia’s hybrid war has already produced an opposite result. German MP Norbert Röttgen noted that the threat from Russia is becoming increasingly evident to Germans, which strengthens the country’s political resolve.

At the same time, Western allies of Ukraine and Kyiv itself have the means to further pressure Russia in case of an escalation of the conflict. The United States could notably increase Ukraine’s ability to strike Russian ballistic missile batteries by allowing Starlink satellite network to be used to guide drones over Russian territory.

Ukraine, for its part, has so far refrained from strikes on Russian airports, although the country’s own civil aviation does not fly from 2022 year.

"One way or another, the Russians will widen the war, because in their grand strategy Ukraine is an obstacle, not a reward. Their goal is greater influence on Europe and beyond. NATO has failed to deter Russian aggression against Ukraine, and now the question is whether NATO can really deter Russian aggression against NATO itself," said Oleksandr Danilyuk, head of the Center for Defensive Reforms in Kyiv and a former military officer and intelligence agent.

He adds that strengthening attacks on Ukrainian cities from Moscow is a signal to other European countries that resisting Russia could come at an extraordinarily high price, and thus the Kremlin seeks to force them to submit to its will.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ

Росії не вдається досягти бажаного результату за допомогою посилених ударів по Україні, оскільки Київ має доступ до зовнішніх ресурсів і тилової підтримки за межами країни. На цьому тлі в Москві дедалі активніше обговорюють можливість перенесення атак на європейську територію.

Про це пише The Wall Street Journal.

Видання зазначає, що Росія стикається з фундаментальною геополітичною асиметрією. Москва намагається змусити Україну підкоритися за допомогою ударів по торгових центрах, електростанціях, портах та інших об’єктах інфраструктури. Водночас Київ може розраховувати на зовнішню підтримку для збереження економічної стійкості та забезпечення військової логістики.

За даними WSJ, українські удари по мілітаризованій економіці Росії безпосередньо впливають на здатність країни продовжувати війну. Через це перевага РФ у вогневій потужності значною мірою втрачає своє значення.

Західні чиновники також пов’язують цю ситуацію з розширенням російської кампанії саботажу, хакерських атак та інших гібридних операцій. Їхньою метою є залякування європейських лідерів і виборців.

Як пише видання з посиланням на обізнані джерела, директор Центрального розвідувального управління США Джон Раткліфф під час нещодавньої поїздки до Москви головним чином застерігав Росію від поширення військових дій на членів НАТО в Європі.

Європейські країни вже тривалий час підтримують українську економіку та військові зусилля. Росія ж змушена самостійно фінансувати свою війну в умовах тиску з боку українських ударів і західних санкцій.

Двоє найближчих союзників Москви — Іран та Північна Корея — збанкрутували. Китай, зі свого боку, використовує складне становище Росії для отримання нижчих цін на нафту та газ, водночас сам стикаючись з економічними проблемами.

Німецький депутат Європейського парламенту Сергій Лагодинський заявив, що російське керівництво прагне якомога швидше усунути цей дисбаланс.

«Вони бачать, що Україна може вижити й продовжувати боротися, бо має доступ до зовнішніх ресурсів та зовнішньої солідарності, і саме це вони хочуть перекрити або підірвати», — сказав Лагодинський.

Значна частина російської території, аж до центральної Сибіру, нині перебуває в зоні досяжності українських дронів. Удари обох країн одна по одній тривають щоночі.

Водночас наслідки атак для сторін суттєво відрізняються. Росія переживає масштабну паливну кризу після того, як українські дрони вивели з ладу понад третину нафтопереробних потужностей країни. В Україні ж автозаправні станції продовжують працювати у звичайному режимі завдяки імпорту пального з Європи, хоча українські нафтопереробні заводи були знищені ще у 2022 році.

Збройні сили України також використовують логістичні центри у Польщі, Німеччині та Румунії. Крім того, українські оборонні підприємства створили виробничі лінії в різних країнах Європи.

За винятком Білорусі та Північної Кореї, жодна із сусідніх із Росією держав, зокрема її офіційні оборонні союзники у Центральній Азії, відкрито не допомагає Москві вести війну. Навіть Білорусь останнім часом намагається уникати нових західних санкцій та можливої військової відповіді України.

У Кремлі, як зазначає WSJ, сприймають ситуацію як нестерпну. Російська влада вважає, що країни НАТО через Україну завдають стратегічної шкоди російській економіці та військовому потенціалу, зокрема космічній програмі, виробництву балістичних ракет і флоту стратегічних бомбардувальників, при цьому майже не несучи за це витрат.

Директор Центру «Карнегі Росія-Євразія» Олександр Габуєв назвав цю ситуацію асиметрією у здатності Росії завдавати шкоди Заходу та змушувати його платити за підтримку України.

«Існує асиметрія щодо здатності Росії завдавати шкоди Заходу та змушувати його нести витрати за підтримку України», — зазначив Габуєв.

За його словами, Україна фактично перенесла «війну на територію ворога і отримує значну підтримку для цих операцій за лінією фронту».

Росія, на відміну від України, не має власної «України» — союзника, який міг би завдавати ударів по НАТО та одночасно приймати на себе удари у відповідь. Найближчими аналогами є Іран та єменські хусити, однак їхні пріоритети на Близькому Сході лише частково збігаються з інтересами Москви.

Тому, як зазначає видання, одним із головних важелів Росії для впливу на настрої в Європі залишається гібридна війна.

Директорка з питань Євразії в Центрі досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте заявила, що в Кремлі дедалі більшої популярності набуває думка про необхідність атакувати військові та логістичні об’єкти в європейських країнах для перемоги у війні.

За її словами, такі заклики стають дедалі гучнішими, а головним питанням залишається те, наскільки далеко готова зайти Росія.

Деякі чиновники попереджають, що наступним етапом ескалації може стати обмежений одноразовий удар по одній або двох логістичних цілях у Європі, які беруть участь у забезпеченні допомоги Україні. Для цього Москва може використати, зокрема, захоплені українські дрони та ракети. Російські коментатори на телебаченні вже кілька місяців відкрито закликають до таких атак.

Як пише WSJ, подібний крок може мати катастрофічні наслідки та, навпаки, посилити готовність Європи протистояти Росії. Це відбувалося б на тлі підготовки до виборів у Франції, Німеччині та Італії, де промосковські сили набирають впливу.

У Німеччині посилення російської гібридної війни вже мало протилежний результат. Німецький депутат Норберт Реттген зазначив, що для німців дедалі очевиднішою стає загроза з боку Росії, що посилює політичну рішучість країни.

Водночас західні союзники України та сам Київ мають можливості для подальшого посилення тиску на Росію у разі загострення конфлікту. США могли б суттєво збільшити здатність України уражати російські батареї балістичних ракет, дозволивши використовувати супутникову мережу Starlink для наведення дронів над територією РФ.

Україна, зі свого боку, досі утримувалася від ударів по російських аеропортах, хоча власна цивільна авіація країни не здійснює польотів із 2022 року.

«Так чи інакше, росіяни розширять війну, бо в їхній великій стратегії Україна є перешкодою, а не нагородою. Їхня мета — більший вплив на Європу та за її межами. НАТО не вдалося стримати російську агресію проти України, і зараз постає питання, чи зможе НАТО насправді стримати російську агресію проти самого НАТО», — вважає голова Центру оборонних реформ у Києві та колишній військовий і розвідник Олександр Данилюк.

За його словами, посилення атак на українські міста з боку Москви є сигналом для інших європейських країн про те, що опір Росії може мати надзвичайно високу ціну, а тому Кремль прагне переконати їх підкоритися його волі.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ

Росії не вдається досягти бажаного результату за допомогою посилених ударів по Україні, оскільки Київ має доступ до зовнішніх ресурсів і тилової підтримки за межами країни.

На цьому тлі в Москві дедалі активніше обговорюють можливість перенесення атак на європейську територію.

Про це пише The Wall Street Journal.

Видання зазначає, що Росія стикається з фундаментальною геополітичною асиметрією.

Москва намагається змусити Україну підкоритися за допомогою ударів по торгових центрах, електростанціях, портах та інших об’єктах інфраструктури.

Водночас Київ може розраховувати на зовнішню підтримку для збереження економічної стійкості та забезпечення військової логістики.

За даними WSJ, українські удари по мілітаризованій економіці Росії безпосередньо впливають на здатність країни продовжувати війну.

Через це перевага РФ у вогневій потужності значною мірою втрачає своє значення.

Західні чиновники також пов’язують цю ситуацію з розширенням російської кампанії саботажу, хакерських атак та інших гібридних операцій.

Їхньою метою є залякування європейських лідерів і виборців.

Як пише видання з посиланням на обізнані джерела, директор Центрального розвідувального управління США Джон Раткліфф під час нещодавньої поїздки до Москви головним чином застерігав Росію від поширення військових дій на членів НАТО в Європі.

Як пише видання з посиланням на обізнані джерела, директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час нещодавньої поїздки до Москви головним чином застерігав Росію від поширення військових дій на членів НАТО в Європі.

Європейські країни вже тривалий час підтримують українську економіку та військові зусилля.

Росія ж змушена самостійно фінансувати свою війну в умовах тиску з боку українських ударів і західних санкцій.

Двоє найближчих союзників Москви — Іран та Північна Корея — збанкрутували.

Китай, зі свого боку, використовує складне становище Росії для отримання нижчих цін на нафту та газ, водночас сам стикаючись з економічними проблемами.

Німецький депутат Європейського парламенту Сергій Лагодинський заявив, що російське керівництво прагне якомога швидше усунути цей дисбаланс.

«Вони бачать, що Україна може вижити й продовжувати боротися, бо має доступ до зовнішніх ресурсів та зовнішньої солідарності, і саме це вони хочуть перекрити або підірвати», — сказав Лагодинський.

Значна частина російської території, аж до центральної Сибіру, нині перебуває в зоні досяжності українських дронів.

Значна частина російської території, аж до центрального Сибіру, нині перебуває в зоні досяжності українських дронів.

Удари обох країн одна по одній тривають щоночі.

Водночас наслідки атак для сторін суттєво відрізняються.

Росія переживає масштабну паливну кризу після того, як українські дрони вивели з ладу понад третину нафтопереробних потужностей країни.

В Україні ж автозаправні станції продовжують працювати у звичайному режимі завдяки імпорту пального з Європи, хоча українські нафтопереробні заводи були знищені ще у 2022 році.

Збройні сили України також використовують логістичні центри у Польщі, Німеччині та Румунії.

Крім того, українські оборонні підприємства створили виробничі лінії в різних країнах Європи.

За винятком Білорусі та Північної Кореї, жодна із сусідніх із Росією держав, зокрема її офіційні оборонні союзники у Центральній Азії, відкрито не допомагає Москві вести війну.

Навіть Білорусь останнім часом намагається уникати нових західних санкцій та можливої військової відповіді України.

У Кремлі, як зазначає WSJ, сприймають ситуацію як нестерпну.

Російська влада вважає, що країни НАТО через Україну завдають стратегічної шкоди російській економіці та військовому потенціалу, зокрема космічній програмі, виробництву балістичних ракет і флоту стратегічних бомбардувальників, при цьому майже не несучи за це витрат.

Директор Центру «Карнегі Росія-Євразія» Олександр Габуєв назвав цю ситуацію асиметрією у здатності Росії завдавати шкоди Заходу та змушувати його платити за підтримку України.

«Існує асиметрія щодо здатності Росії завдавати шкоди Заходу та змушувати його нести витрати за підтримку України», — зазначив Габуєв.

За його словами, Україна фактично перенесла «війну на територію ворога і отримує значну підтримку для цих операцій за лінією фронту».

Росія, на відміну від України, не має власної «України» — союзника, який міг би завдавати ударів по НАТО та одночасно приймати на себе удари у відповідь.

Найближчими аналогами є Іран та єменські хусити, однак їхні пріоритети на Близькому Сході лише частково збігаються з інтересами Москви.

Тому, як зазначає видання, одним із головних важелів Росії для впливу на настрої в Європі залишається гібридна війна.

Директорка з питань Євразії в Центрі досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте заявила, що в Кремлі дедалі більшої популярності набуває думка про необхідність атакувати військові та логістичні об’єкти в європейських країнах для перемоги у війні.

За її словами, такі заклики стають дедалі гучнішими, а головним питанням залишається те, наскільки далеко готова зайти Росія.

Деякі чиновники попереджають, що наступним етапом ескалації може стати обмежений одноразовий удар по одній або двох логістичних цілях у Європі, які беруть участь у забезпеченні допомоги Україні.

Для цього Москва може використати, зокрема, захоплені українські дрони та ракети.

Російські коментатори на телебаченні вже кілька місяців відкрито закликають до таких атак.

Як пише WSJ, подібний крок може мати катастрофічні наслідки та, навпаки, посилити готовність Європи протистояти Росії.

Це відбувалося б на тлі підготовки до виборів у Франції, Німеччині та Італії, де промосковські сили набирають впливу.

У Німеччині посилення російської гібридної війни вже мало протилежний результат.

Німецький депутат Норберт Реттген зазначив, що для німців дедалі очевиднішою стає загроза з боку Росії, що посилює політичну рішучість країни.

Водночас західні союзники України та сам Київ мають можливості для подальшого посилення тиску на Росію у разі загострення конфлікту.

США могли б суттєво збільшити здатність України уражати російські батареї балістичних ракет, дозволивши використовувати супутникову мережу Starlink для наведення дронів над територією РФ.

Україна, зі свого боку, досі утримувалася від ударів по російських аеропортах, хоча власна цивільна авіація країни не здійснює польотів із 2022 року.

«Так чи інакше, росіяни розширять війну, бо в їхній великій стратегії Україна є перешкодою, а не нагородою.

Їхня мета — більший вплив на Європу та за її межами.

НАТО не вдалося стримати російську агресію проти України, і зараз постає питання, чи зможе НАТО насправді стримати російську агресію проти самого НАТО», — вважає голова Центру оборонних реформ у Києві та колишній військовий і розвідник Олександр Данилюк.

За його словами, посилення атак на українські міста з боку Москви є сигналом для інших європейських країн про те, що опір Росії може мати надзвичайно високу ціну, а тому Кремль прагне переконати їх підкоритися його волі.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Download Download PDF