Original version

Verkhovna Rada initiated recognition of crimes of the USSR in Transcarpathia

02.09.2026, 01:02 zmione.com ↗

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

People's Deputies registered a draft resolution on the statement of the Verkhovna Rada regarding the recognition and condemnation of the crimes of the Soviet military administration in Transcarpathia in 1944–1946 years. This is reported by Glavkom with reference to the Verkhovna Rada of Ukraine.

Draft resolution No. 16005 registered 1 September 2026 year. Among its initiators are the Speaker of the Verkhovna Rada Ruslan Stefanchuk, the First Deputy Speaker Oleksandr Kornienko, the Deputy Speaker Olena Kondratyuk, and also Mykyta Poturaev, Ihor Kryvoshcheev, and other people's deputies. At present the document is being reviewed by the Verkhovna Rada Committee on humanitarian and information policy.

If adopted, the parliament will approve a statement proposing to officially recognize the criminal nature of the repressions against the civilian population of Transcarpathia and condemn the actions of the Soviet authorities. The draft speaks of unlawful detentions, deportations without court rulings, forced labor, persecution on national and religious grounds, as well as repressions against representatives of the intelligentsia, culture, education, and public life.

“To recognize the criminal nature and condemn the repressions suffered by the civilian population of Transcarpathia as a result of the criminal actions of state authorities of the USSR in 1944–1946 years,” the draft resolution states.

What they propose to recognize

The authors of the draft statement note that after the Soviet military administration was established in Transcarpathia, the NKVD and SMERSH authorities carried out mass detentions of civilian men. According to the document, men aged from 18 to 50 were detained under the pretext of “mobilization” for work and sent to GULAG camps without court rulings. Among the repressed are Hungarians, Germans, representatives of the Ukrainian national movement, prosperous peasants, the intelligentsia, and cultural and educational figures.

Historical studies confirm widespread internments and the removal of the Transcarpathian population to Soviet camps. According to works published by the Institute of History of the National Academy of Sciences of Ukraine, in November–December 1944 thousands of men of Hungarian and German nationalities were detained. Some of them were sent to camps, including for forced labor in other regions of the USSR.

Separately in the draft, repressions against Greek-C Catholic clergy and believers who opposed the liquidation of the Uzhorod Union are mentioned. Earlier, Glavkom wrote that after the establishment of Soviet power in Transcarpathia, religious figures who did not agree with the policies of the Communist regime faced persecutions.

More about the history of Soviet repressions in Transcarpathia and the internment of Hungarians and Germans is in Glavkom’s material about the Svalyava Memorial Park: “Vandalism of the Wall of Tears in the Svalyava Memorial Park is an attempt to destabilize the situation in Transcarpathia.”

A similar resolution had already been registered

The current initiative continues parliamentary work on this topic. In March 2025 a draft resolution No. 13096 on recognizing and condemning the repressions of the Soviet military administration against Hungarians and Germans of Transcarpathia in 1944–1946 years was registered. In February 2026 year the document was included in the Verkhovna Rada’s agenda.

The Research Service of the Verkhovna Rada in its information note on this draft stated that the issue of repressions of Hungarians and Germans of Transcarpathia requires further scholarly work involving institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine and higher education establishments. Among sources the Service named archival documents and works of Ukrainian historians.

The new draft has a broader formulation – it concerns not only Hungarians and Germans, but the civilian population of Transcarpathia as a whole. The authors also propose promoting research into repressions, publishing archival documents, and commemorating the victims.

Recall that in 1944 year Soviet troops entered the territory of Transcarpathia. The Battle of Chop began on 28 October, and the German troops finally left Transcarpathia at the end of November. In the summer of 1945 year Czechoslovakia transferred Transcarpathia to the Soviet Union, after which the region joined the Ukrainian SSR. Glavkom wrote about the history of expelling Nazi occupiers from Transcarpathia.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Верховна Рада ініціювала визнання злочинів СРСР на Закарпатті". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZmiOne.

Народні депутати зареєстрували проєкт постанови про заяву Верховної Ради щодо визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Верховну Раду України.

Проєкт постанови №16005 зареєстрований 1 вересня 2026 року. Серед його ініціаторів – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, а також Микита Потураєв, Ігор Кривошеєв та інші народні депутати. Наразі документ перебуває на опрацюванні в Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У разі ухвалення постанови парламент затвердить заяву, у якій пропонується офіційно визнати злочинний характер репресій проти цивільного населення Закарпаття та засудити дії радянських органів влади. У проєкті йдеться про незаконні затримання, депортації без судових рішень, примусову працю, переслідування за національною та релігійною ознаками, а також репресії проти представників інтелігенції, культури, освіти й громадського життя.

«Визнати злочинний характер та засудити репресії, яких зазнало цивільне населення Закарпаття внаслідок злочинних дій державних органів влади СРСР у 1944–1946 роках», – йдеться у проєкті постанови.

Що пропонують визнати

Автори проєкту заяви зазначають, що після встановлення радянської військової адміністрації на Закарпатті органи НКВС і СМЕРШ проводили масові затримання цивільних чоловіків. За текстом документа, чоловіків віком від 18 до 50 років затримували під приводом «мобілізації» на роботи та відправляли до таборів ГУЛАГу без судових рішень. Серед репресованих автори називають угорців, німців, представників українського національного руху, заможних селян, інтелігенцію та діячів культури й освіти.

Історичні дослідження підтверджують масштабні інтернування та вивезення населення Закарпаття до радянських таборів. За даними праць, оприлюднених Інститутом історії України НАН України, у листопаді–грудні 1944 року були затримані тисячі чоловіків угорської та німецької національностей. Частину з них направили до таборів, зокрема на примусові роботи в інших регіонах СРСР.

Окремо в проєкті згадані репресії проти греко-католицького духовенства та вірян, які виступали проти ліквідації Ужгородської унії. Раніше «Главком» писав, що після встановлення радянської влади на Закарпатті представники релігійних структур, які не погоджувалися з політикою комуністичного режиму, зазнавали переслідувань.

Детальніше про історію радянських репресій на Закарпатті та інтернування угорців і німців – у матеріалі «Главкома» про Свалявський меморіальний парк: «Вандалізм Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку – це спроба дестабілізувати ситуацію на Закарпатті».

Подібну постанову вже реєстрували

Нинішня ініціатива продовжує парламентську роботу над цією темою. У березні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови №13096 про визнання та засудження репресій радянської військової адміністрації проти угорців та німців Закарпаття у 1944–1946 роках. У лютому 2026 року документ включили до порядку денного Верховної Ради.

Дослідницька служба Верховної Ради у своїй інформаційній довідці за цим проєктом зазначила, що питання репресій угорців і німців Закарпаття потребує подальшого наукового опрацювання із залученням установ Національної академії наук України та закладів вищої освіти. Серед джерел Служба назвала архівні документи та праці українських істориків.

Новий проєкт має ширше формулювання – він стосується не лише угорців та німців, а цивільного населення Закарпаття загалом. Автори пропонують також сприяти дослідженню репресій, оприлюдненню архівних документів і вшануванню пам’яті жертв.

Нагадаємо, у 1944 році радянські війська вступили на територію Закарпаття. Бої за Чоп розпочалися 28 жовтня, а остаточно німецькі війська залишили Закарпаття наприкінці листопада. Улітку 1945 року Чехословаччина передала Закарпаття Радянському Союзу, після чого край увійшов до складу УРСР. Про історію вигнання нацистських окупантів із Закарпаття писав «Главком».

Download