Back
News item changed

Leads the Single-Party Majority but Did Not Describe How It Operates: Haran Analyzed Arakhamia’s Scholarly Paper

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

In his “scientific work,” the head of the faction avoided the experience of creation and operation of the “Servant of the People.”

The head of the Servant of the People faction, Davyd Arakhamiya, in his scientific dissertation on the activity of the single-party majority in the Ukrainian parliament devoted much attention to the theoretical part, but essentially refrained from analyzing the actual structure of the majority and its influence on Ukraine's policy, writes in the article “Doctor of the Single-Carty Majority: how the candidate studied what does not exist” Oleksiy Haran.

The political scientist notes that as the head of Ukraine’s first-ever single-party majority in parliament, Davyd Arakhamiya should have known more about its activity, but in practice he kept quiet about everything.

“Scientific work must study reality. That is, not only how a political construction should work according to laws and regulations, but also how it operates in real life. Especially when this real experience is right before the researcher’s eyes. In Davyd Arakhamiya’s dissertation, there are listed legal acts, regulatory acts, regulations, instructions, etc. But what happened around it — nothing,” writes the author.

Haran notes that in the conclusions to the sections Arakhamiya vaguely mentions that “sometimes” there is domination of the executive branch over the legislative, and also writes what needs improvement, but the gist of the topic is not at all revealed in the text itself.

“It seems that this dissertation is a complete abstraction. It is detached from the practice carried out during Zelenskyy’s time, especially by the head of the faction Arakhamiya,” the expert notes.

In the article, the author notes that the reality of Ukraine’s single-party majority consists of a group formed on populist slogans from random people and “as if with money paid in ‘envelopes’ by President Volodymyr Zelenskyy, rather than on a ‘matrix of durability,’ as Davyd Arakhamiya writes. As a result, the single-party majority became a conveyor that, in “turbo mode,” adopted dubious decisions, often ignoring even the simplest parliamentary procedures for their adoption.

“Today this single-party majority has effectively collapsed — in the parliament there is a pile of petitions from Servants of the People about leaving it. They are simply not allowed to be put to a vote in the hall. Bankova (the presidential administration) is trying to keep the single-party majority together and make it controllable through persuasion, convincing, as well as pressure from security forces and money. However this does not help: the largest faction in parliament can no longer ensure the passage of presidential or government bills with its votes alone and is failing important laws,” the author notes as the collapse of this political structure (which exists in the experience of other democratic countries) in Ukrainian realities.

As Haran writes, support for the single-party majority in society also collapsed — as early as January 2022 year, for “Servant of the People” only 14% of voters were ready to vote, three times less than at the 2019 year elections. As a result, by the next elections the brand “Servant of the People” may not survive at all.

“It would seem that this should have been one of the main subjects of study for someone who has been inside the process all this time. Especially since Arakhamiya himself writes about the potential adaptability to Ukrainian realities, i.e., supposedly positive experience. But these realities in the dissertation remain almost off-screen. Because it is very much like a cargo-dissertation: all the external attributes of a scientific work are present, but the reality it was meant to study and explain has vanished,” emphasizes the scholar.

He also criticizes Arakhamiya’s comparison of parliamentary models in the United Kingdom and Ukraine for misunderstanding the essence of the Westminster model as such.

The political scientist notes that the current Ukrainian phenomenon of a single-party majority turned out to be a failure and is unlikely to repeat itself in future convocations of the Verkhovna Rada.

“Instead of replacing the pseudo-single-party majority in wartime with a coalition/government of national unity, this is stubbornly opposed by the boss of Davyd Georhiyovych. And Arakhamiya himself in his dissertation does not recommend this, preferring the single-party majority and imposing unilateral decisions from the very top,” adds the author.

Haran notes that the value of any scientific research lies precisely in studying and explaining reality, not fitting it to a picture; “otherwise it is no longer science, but its imitation, a cargo-dissertation.”

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Очолює монобільшість, але не описав, як вона працює: Гарань розібрав наукову роботу Арахамії". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Очолює монобільшість, але не описав, як вона працює: Гарань розібрав наукову роботу Арахамії". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

У своїй «науковій роботі» голова фракції оминув досвід стврення і діяльності «Слуги народу».

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія у своїй науковій дисертації про діяльність монобільшості в українському парламенті приділив багато уваги теоретичній частині, однак по суті утримався від аналізу фактичної структури монобільшості та її впливу на політику України, пише в статті «Доктор монобільшості»: як дисертант Арахамія дослідив те, чого немає» Олексій Гарань.

Політолог зауважив, що як очільник першої в українському парламенті монобільшості Давид Арахамія мав би знати про її діяльність найбільше, але на практиці змовчав геть про усе.

«Наукова праця має досліджувати реальність. Тобто не лише те, як певна політична конструкція повинна працювати за законами й регламентами, а й те, як вона працює в реальному житті. Особливо коли цей реальний досвід просто перед очима дослідника. У дисертації Давида Арахамії перелічено правові, нормативні акти, регламенти, інструкції тощо. А от про те, що ж відбувалося навколо, — зась», - пише автор.

Гарань зазначає, що у висновках до розділів Арахамія обтічно згадує, що «іноді трапляється» домінування виконавчої влади над законодавчою, а також пише, що саме потребує покращення, але в самому тексті роботи суть теми зовсім не розкриває.

«Таке враження, що ця дисертація — цілковита абстракція. Вона відірвана від практики, яку здійснює за часів Зеленського зокрема й керівник фракції Арахамія», - вказує експерт.

У статі автор зауважує, що реальність української монобільшості полягає в тому, що її сформував на популістичних гаслах із випадкових людей і «начебто на грошах, які платилися в «конвертах» президент Володимир Зеленський, а не на «матриці стійкості», як пише Давид Арахамія. У підсумку монобільшість перетворилася на конвеєр, який у «турборежимі» приймав сумнівні рішення, часто ігноруючи навіть найпростіші парламентські процедури їхнього ухвалення.

«Нині ця монобільшість фактично розвалилася — у парламенті лежить купа заяв народних слуг про вихід із неї. Їх просто не пускають на голосування до зали. Банкова намагається утримати монобільшість укупі та зробити керованою вмовляннями, переконаннями, а також тиском силовиків і грошима. Однак це не допомагає: колись найбільша в парламенті фракція уже не може забезпечити виключно своїми голосами ухвалення ні президентських, ні кабмінівських законопроєктів і провалює важливі закони», - вказує на крах цієї політичної структури (яка є і в досвіді інших демократичних країн) в українських реаліях.

Як пише Гарань, зазнала краху і підтримка монобільшості в суспільстві — ще у січні 2022 року за «Слугу народу» були готові голосувати лише 14% виборців, що втричі менше, ніж на виборах 2019 року. У підсумку до наступних виборів бренд «Слуги народу» може не дожити взагалі.

«Здавалося б, саме це й мало би стати одним із головних предметів дослідження людини, яка весь цей час перебувала всередині процесу. Тим більше що сам Арахамія пише про «потенціал адаптивності до українських реалій», тобто начебто позитивний досвід. Але саме ці реалії в дисертації залишаються майже за кадром. Бо поки це дуже схоже на карго-дисертацію: всі зовнішні атрибути наукової праці є, а реальність, яку вона мала б досліджувати й пояснювати, кудись зникла», - підкреслює науковець.

Він також критикує порівняння Арахамією парламентських моделей у Великій Британії та Україні за нерозуміння суті вестмінстерської моделі як такої.

Політолог вказує, що нинішній український феномен монобільшості виявився провальним і навряд чи так само може повторитись у наступних складах Верховної Ради.

«Натомість на заміну псевдомонобільшості в умовах війни на знищення України мали б прийти коаліція/уряд національної єдності. Але цього вперто не хоче бос Давида Георгійовича. А сам Арахамія у своїй дисертації цього теж не рекомендує, віддаючи перевагу монобільшості й нав’язуванню всім одноосібних рішень із самої верхівки влади», - додає автор.

Гарань зазначає, що цінність будь-якого наукового дослідження полягає саме в тому, що воно досліджує й пояснює реальність, а не підганяє її під картинку, «інакше це вже не наука, а її імітація, карго-дисертація».

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Очолює монобільшість, але не описав, як вона працює: Гарань розібрав наукову роботу Арахамії". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Очолює монобільшість, але не описав, як вона працює: Гарань розібрав наукову роботу Арахамії". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

У своїй «науковій роботі» голова фракції оминув досвід стврення і діяльності «Слуги народу».

У своїй «науковій роботі» голова фракції оминув досвід створення і діяльності «Слуги народу».

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія у своїй науковій дисертації про діяльність монобільшості в українському парламенті приділив багато уваги теоретичній частині, однак по суті утримався від аналізу фактичної структури монобільшості та її впливу на політику України, пише в статті «Доктор монобільшості»: як дисертант Арахамія дослідив те, чого немає» Олексій Гарань.

Політолог зауважив, що як очільник першої в українському парламенті монобільшості Давид Арахамія мав би знати про її діяльність найбільше, але на практиці змовчав геть про усе.

«Наукова праця має досліджувати реальність.

Тобто не лише те, як певна політична конструкція повинна працювати за законами й регламентами, а й те, як вона працює в реальному житті.

Особливо коли цей реальний досвід просто перед очима дослідника.

У дисертації Давида Арахамії перелічено правові, нормативні акти, регламенти, інструкції тощо.

А от про те, що ж відбувалося навколо, — зась», - пише автор.

Гарань зазначає, що у висновках до розділів Арахамія обтічно згадує, що «іноді трапляється» домінування виконавчої влади над законодавчою, а також пише, що саме потребує покращення, але в самому тексті роботи суть теми зовсім не розкриває.

«Таке враження, що ця дисертація — цілковита абстракція.

Вона відірвана від практики, яку здійснює за часів Зеленського зокрема й керівник фракції Арахамія», - вказує експерт.

У статі автор зауважує, що реальність української монобільшості полягає в тому, що її сформував на популістичних гаслах із випадкових людей і «начебто на грошах, які платилися в «конвертах» президент Володимир Зеленський, а не на «матриці стійкості», як пише Давид Арахамія.

У підсумку монобільшість перетворилася на конвеєр, який у «турборежимі» приймав сумнівні рішення, часто ігноруючи навіть найпростіші парламентські процедури їхнього ухвалення.

«Нині ця монобільшість фактично розвалилася — у парламенті лежить купа заяв народних слуг про вихід із неї.

Їх просто не пускають на голосування до зали.

Банкова намагається утримати монобільшість укупі та зробити керованою вмовляннями, переконаннями, а також тиском силовиків і грошима.

Однак це не допомагає: колись найбільша в парламенті фракція уже не може забезпечити виключно своїми голосами ухвалення ні президентських, ні кабмінівських законопроєктів і провалює важливі закони», - вказує на крах цієї політичної структури (яка є і в досвіді інших демократичних країн) в українських реаліях.

Як пише Гарань, зазнала краху і підтримка монобільшості в суспільстві — ще у січні 2022 року за «Слугу народу» були готові голосувати лише 14% виборців, що втричі менше, ніж на виборах 2019 року.

У підсумку до наступних виборів бренд «Слуги народу» може не дожити взагалі.

«Здавалося б, саме це й мало би стати одним із головних предметів дослідження людини, яка весь цей час перебувала всередині процесу.

Тим більше що сам Арахамія пише про «потенціал адаптивності до українських реалій», тобто начебто позитивний досвід.

Але саме ці реалії в дисертації залишаються майже за кадром.

Бо поки це дуже схоже на карго-дисертацію: всі зовнішні атрибути наукової праці є, а реальність, яку вона мала б досліджувати й пояснювати, кудись зникла», - підкреслює науковець.

Він також критикує порівняння Арахамією парламентських моделей у Великій Британії та Україні за нерозуміння суті вестмінстерської моделі як такої.

Політолог вказує, що нинішній український феномен монобільшості виявився провальним і навряд чи так само може повторитись у наступних складах Верховної Ради.

«Натомість на заміну псевдомонобільшості в умовах війни на знищення України мали б прийти коаліція/уряд національної єдності.

Але цього вперто не хоче бос Давида Георгійовича.

А сам Арахамія у своїй дисертації цього теж не рекомендує, віддаючи перевагу монобільшості й нав’язуванню всім одноосібних рішень із самої верхівки влади», - додає автор.

Гарань зазначає, що цінність будь-якого наукового дослідження полягає саме в тому, що воно досліджує й пояснює реальність, а не підганяє її під картинку, «інакше це вже не наука, а її імітація, карго-дисертація».

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Очолює монобільшість, але не описав, як вона працює: Гарань розібрав наукову роботу Арахамії". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Очолює монобільшість, але не описав, як вона працює: Гарань розібрав наукову роботу Арахамії". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ZN.ua.

Download Download PDF