Back
News item changed

Business as a Target: How Media Attacks Hit Ukraine’s Economic Resilience

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

A coordinated information attack on Ukrainian companies via anonymous resources deals a direct blow to the country’s economic resilience Ukrainian business during the war is one of the key elements of the state’s economic resilience. At the same time, coordinated information attacks on companies undermine trust in business and the country’s investment image. Anonymous Telegram channels and manipulative websites previously attacked Philip Morris, Meest China, Uklon, and other companies. In recent months a similar campaign has been underway against Ajax Systems and its founder, Oleksandr Konotopskyi. RBC-Ukraine examines how this market for media attacks operates and what threats it poses to business and the state. Key points The main platform for media attacks is anonymous Telegram channels. Discrediting campaigns have characteristic signs and mechanics. Information attacks use trigger topics for society. Reputational attacks on businesses can have consequences for the country’s economy. How the market for information attacks works Information campaigns targeting businesses have long ceased to be isolated incidents, and in the Ukrainian segment of Telegram a distinct market has formed for distributing commissioned content. According to media market researchers, the combined audience of the largest 14 Telegram channels that regularly and systematically post commissioned materials approaches 12 million readers. The mechanics of the attacks in most cases look similar. First a primary publication appears — often on a little-known resource or in a Telegram channel. After that it is almost simultaneously picked up by dozens of other channels repeating the same theses, and later some phrasings begin to be quoted by websites or even large media outlets. In some cases, which businesses have publicly reported before, the information pressure was accompanied by demands to stop the campaign in exchange for a fee. That is why some business representatives call such practices digital terrorism or reputational extortion. Media expert Oksana Moroz notes that today Telegram has become the main environment for launching such campaigns. As a rule, the same text or identical theses begin to appear almost simultaneously across a network of Telegram channels. It is enough to check a key phrase through search or a monitoring system — and you will see that the messages appeared practically synchronously. This is one of the clearest markers of a coordinated campaign, she explains. Next you need to analyze the content of the messages. If identical discrediting messages are spread, that is a sign of a black information campaign. If, in a similar way, positive messages are massively spread, that is also a campaign, but aimed at protecting or promoting a particular subject, Oksana Moroz says. According to the expert, a few years ago such campaigns often started on dubious websites and then moved to social networks. Today the situation has changed: in most cases Telegram is the primary platform, and only afterward is the information spread by other resources. A well-tested scheme Philip Morris Ukraine reported that it repeatedly faced waves of discrediting campaigns. In particular, it was reported that there were over 200 negative publications in 66 Telegram channels with a combined audience of about six million users, and the scale of the campaign was estimated at more than 100 thousand dollars. PMU links such campaigns to its consistent stance against the illegal tobacco market and its support for transparent and fair rules of the game. In fact, the mechanics of most information attacks are very similar to propaganda. It uses manipulative or deliberately false information that primarily appeals to emotions, shared Victoria Ilinska, head of communications at Philip Morris in Ukraine, describing common traits of such campaigns. In March 2024 the CEO of Uklon, Serhii Hryshkov, publicly accused a scandalously known Telegram channel of a disinformation attack that, he said, developed into real digital terrorism. Hryshkov reported more than 300 negative publications over two months and claimed the company was offered to stop the campaign for 200 thousand dollars. After that Uklon appealed to law enforcement. It should be noted that, according to RBC-Ukraine, Ajax Systems employees also received offers from intermediaries to settle the issue for a financial reward. A similar scenario of campaign deployment was described by Meest China co-owner Viacheslav Lysenko. In 2024 a number of Telegram channels spread information about his alleged involvement in organizing an underground casino that was exposed by the NABU. The businessman himself was not a subject of the related criminal proceedings and filed lawsuits to protect his honor, dignity, and business reputation. In April 2025 a wave of publications hit the Textile-Contact group of companies. The company was accused without evidence of monopolizing government procurements, cooperating with Russia, and supplying poor-quality products. Later, publicist Oleksandr Kochetkov, whose post was one of the sources of this information, said he had been misled, retracted his claims, and apologized. Similar information campaigns also affected dozens of other businesses. Despite differences between individual stories, they share common features: synchronous dissemination of identical messages, use of unverified or anonymous sources, appeals to the topics most sensitive to society, and the absence of any request to the company before publishing accusations. The Russian factor in campaigns against Ukrainian business Particular attention is drawn by the fact that most discrediting theses about Ajax Systems that are spread by Ukrainian resources are almost simultaneously duplicated in Russian social networks and public pages. That is, the attack on the company is actively amplified not only in Ukraine but also directly in the Russian information space. This case gains additional weight because it concerns a company that participated pro bono in creating and provides technical support for the national app “Air Alarm,” integrated with the alerting system — one of the key civil defense tools that daily helps warn the population about missile and aviation threats. Accordingly, amplification of such an attack from the Russian side is not just a hit to the reputation of a single business, but effectively a threat to Ukraine’s national security: this is a company that acts in the interests of that security. Experts note that such campaigns objectively align with Russia’s interests because they undermine trust in Ukrainian producers, weaken the country’s investment attractiveness, and create additional risks for the economy during wartime. How an information campaign works: the Ajax Systems case Recent publications about Ajax Systems and its founder Oleksandr Konotopskyi contain a number of signs of a coordinated information-media attack described above. Chain of dissemination The first publications about Ajax Systems began to appear en masse in early June. One of the most active platforms was a Telegram channel that positions itself as an international detective bureau. Over two months it published more than two dozen posts about the company and its founder. Screenshot At the same time, several other small Telegram channels published similar content, and later some theses began to appear in much larger million-audience channels. Screenshot The next stage was the spread of these materials on a number of dubious websites. Some later publications in larger media already referred not to the original Telegram posts but to those sites, creating the effect of numerous independent confirmations. Screenshot That very scheme is characteristic of many information campaigns, Oksana Moroz says. According to her, today it often happens either that materials are launched simultaneously across a network of Telegram channels, or an expert opinion is used that is then massively replicated by different platforms. Campaign themes: from business to personal A separate point of interest is the evolution of the campaign’s messages. In the initial stage most publications that were identical in content and phrasing addressed state procurements, the defense sector, and interaction with government agencies. The publications began to include assumptions about the alleged connection of the company or related structures with military contracts, although no evidence for such claims was provided. Later the emphasis shifted to Ajax Systems’ international activities: its work in foreign markets, accusations of ties to Russia, the structure of the business, and production sites. This is one of the most sensitive techniques in such information special operations: creating a public impression of a business’s ties to Russia, which in wartime is the quickest way to demonize the attack target and destroy its reputation. Screenshot The next stage was placing Ajax Systems’ founder into a political context. In mid-July, when protests were ongoing over personnel changes in the government, Telegram channels began to massively spread claims that Oleksandr Konotopskyi was allegedly financing them. The authors of the publications provided no evidence for these accusations either, but posts of this type appeared daily at the peak of the protests. Screenshot Oksana Moroz considers the use of such storylines a typical technique in discrediting campaigns. During such campaigns a company or its owner is linked not so much to specific organizations as to topics that are most sensitive to society at that moment. If the trigger is Russia — they use the Russia theme. If society is discussing a political crisis or a corruption scandal — they try to integrate the business into that context, the expert explains. At the same time the business reputation was blurred by delving into the founder’s private life — discussions of purchases, family, household details, and so on — which is a standard psychological technique to demonize an object in the eyes of ordinary citizens. What was accused and how the company comments RBC-Ukraine analyzed the main theses circulated in the information space about Ajax Systems and its founder and compared them with the company’s public position. Most accusations related to topics most sensitive to Ukrainian society — ties to Russia, the defense sector, politics, and the personal reputation of the company’s owner. Participation in the group’s defense procurements Major accusations began with the thesis that Ajax Systems performs defense contracts and transfers funds abroad. Or that non‑Ukrainian companies in the group received money from the defense company Skyfall. Ajax Systems, however, assures that it never had any defense order and never received money from the companies named in the publications. This is confirmed by the company’s independent audit reports from a Big Four firm. Politics and control over media and political meetings During personnel reshuffles in the government and protests over Mykhailo Fedorov’s resignation as minister of defense of Ukraine, Telegram channels synchronously spread the thesis that Oleksandr Konotopskyi allegedly finances rallies with Russian money. The most posts about sponsorship without any evidence appeared precisely at the peak of the protests in mid-July. On this backdrop accusations also surfaced that Konotopskyi allegedly controls certain Ukrainian media and that he has ties to representatives of big business and politics. One likely goal of this campaign may have been to create the impression of a conflict between a Ukrainian entrepreneur and the authorities, presenting him as a sponsor of chaos without any evidence. Ajax Systems categorically denies these accusations, noting that the company has no political component to its activity and is not connected to any political movements or processes. Work on the Russian and Belarusian markets Another widespread thesis was the accusation that the company continued to operate via Kazakhstan with subsequent re-export of products to Russia. Ajax Systems rejects this. They reported that they ceased operations in the Russian and Belarusian markets in March 2022. The company provided the editorial office with independent audit conclusions from a Big Four firm and substantial evidence confirming the 2022 statement about exiting the market. It is also worth adding that one of Ajax Systems’ shareholders is the international fund Horizon Capital, whose rules and policies make any sales to EU- or US-sanctioned countries impossible. A factory in Vietnam is being built instead of Ukraine Another topic of discussion was opening production in Vietnam. In a number of publications this was presented as allegedly relocating production from Ukraine. The company explains that Ajax has long been a global company and the company’s main operations do not take place in Ukraine. But that does not mean Ajax has stopped investing in Ukraine. According to Ajax Systems, the Ukrainian team’s headcount has doubled since the full-scale war began. So creating jobs in Ukraine remains a major focus for the company. *** Over two months the information campaign against Ajax Systems evolved from manipulations about international activities to accusations of influence on the country’s socio-political situation. However, the Ajax case is not unique but another proof of the already formed industry of reputational extortion in Ukraine, through which other market leaders have previously passed. The experience of businesses that have already faced information attacks indicates the importance of comprehensive protection against them. In particular, Philip Morris Ukraine advises continuously monitoring the information field, having worked-out response scenarios, promptly communicating with key audiences while carefully assessing the necessity of a public reaction, taking into account the risk of unintentionally amplifying attention to false reports. In the conditions of a full‑scale war, large information attacks on systemic Ukrainian business go far beyond corporate conflicts. If they are based on manipulation or unreliable information, their consequences can be not only reputational harm to individual companies but also reduced trust in Ukrainian producers, deterioration of the country’s investment image, and additional pressure on the economy, which is one of the key elements of the state’s resilience. That is why countering coordinated discrediting campaigns is not only a matter of protecting the business reputation of individual companies but also a component of Ukraine’s economic and information security.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Скоординована інформаційна атака на українські компанії через анонімні ресурси завдає прямого удару по економічній стійкості країни Український бізнес під час війни є одним із ключових елементів економічної стійкості держави. Водночас скоординовані інформаційні атаки на компанії підривають довіру до бізнесу та інвестиційний імідж країни. Через анонімні Telegram-канали та маніпулятивні сайти раніше атакували Philip Morris, Meest China, Uklon та інші компанії. Останні місяці аналогічна кампанія триває проти Ajax Systems та її засновника Олександра Конотопського. РБК-Україна розбирається, як працює цей ринок медіаатак і чим він загрожує бізнесу та державі. Головне Основним майданчиком для медійних атак є анонімні Telegram-канали. Кампанії з дискредитації мають характерні ознаки та механіку. У інформаційних атаках використовують тригерні теми для суспільства. Репутаційні атаки на бізнес можуть мати наслідки для економіки країни. Як працює ринок інформаційних атак Інформаційні кампанії проти бізнесу давно перестали бути поодинокими випадками, а в українському сегменті Telegram сформувався окремий ринок поширення замовного контенту. За даними дослідників медіаринку, сумарна аудиторія найбільших 14 Telegram-каналів, які регулярно та системно розміщують замовні матеріали, наближається до 12 мільйонів читачів. Механіка атак в більшості випадків виглядає схожою. Спочатку з'являється первинна публікація – нерідко на маловідомому ресурсі або в Telegram-каналі. Після цього її майже одночасно підхоплюють десятки інших каналів із повторенням однакових тез, а згодом окремі формулювання починають цитувати сайти або навіть великі медіа. У частині випадків, про які раніше публічно заявляв бізнес, інформаційний тиск супроводжувався вимогами припинити кампанію за винагороду. Саме тому окремі представники бізнесу називають такі практики цифровим тероризмом або репутаційним рекетом. Медіаекспертка Оксана Мороз зазначає, що сьогодні головним середовищем для запуску подібних кампаній став саме Telegram. Як правило, один і той самий текст або однакові тези майже одночасно починають з'являтися в цілій мережі Telegram-каналів. Достатньо перевірити ключову фразу через пошук або систему моніторингу – і буде видно, що повідомлення з'явилися практично синхронно. Це один із найчіткіших маркерів координованої кампанії, – пояснює вона. Далі потрібно аналізувати зміст повідомлень. Якщо поширюються однакові дискредитаційні меседжі – це ознака чорної інформаційної кампанії. Якщо ж аналогічним способом масово поширюються позитивні повідомлення, це також кампанія, але вже спрямована на захист чи просування певного суб'єкта, – каже Оксана Мороз. За словами експертки, ще кілька років тому подібні кампанії часто починалися із сумнівних сайтів, після чого переходили до соціальних мереж. Сьогодні ж ситуація змінилася: у більшості випадків саме Telegram стає первинним майданчиком, а вже потім інформація поширюється іншими ресурсами. Відпрацьована схема У Philip Morris Ukraine розповіли, що неодноразово стикалися з хвилями дискредитаційних кампаній. Зокрема, повідомлялося про понад 200 негативних публікацій у 66 Telegram-каналах із сукупною аудиторією близько шести мільйонів користувачів, а масштаб кампанії оцінювали більш ніж у 100 тисяч доларів. У PMU пов'язують такі кампанії зі своєю послідовною позицією у боротьбі з нелегальним ринком тютюнових виробів та підтримкою прозорих і справедливих правил гри. Насправді механіка більшості інформаційних атак дуже схожа на роботу пропаганди. Вона використовує маніпулятивну або завідомо неправдиву інформацію, якою насамперед апелює до емоцій, – поділилася спостереженнями про спільні риси таких керівниця з комунікацій Філіп Морріс в Україні Вікторія Ілінська. У березні 2024 року гендиректор Uklon Сергій Гришков публічно звинуватив скандальновідомий Telegram-канал у дезінформаційній атаці, яка, за його словами, переросла у справжній цифровий тероризм. Гришков повідомив про понад 300 негативних публікацій за два місяці та стверджував, що компанії пропонували припинити кампанію за 200 тисяч доларів. Після цього Uklon звернувся до правоохоронних органів. Зауважимо, що за інформацією РБК-Україна, співробітники Ajax Systems також отримували пропозиції від посередників залагодити питання за фінансову винагороду. Схожий сценарій розгортання кампанії описував і співвласник Meest China В'ячеслав Лисенко. У 2024 році низка Telegram-каналів поширила інформацію про його нібито причетність до організації підпільного казино,яке викрило БЕБ. Сам бізнесмен не був фігурантом відповідного кримінального провадження, та звернувся до суду з позовами про захист честі, гідності та ділової репутації. У квітні 2025 року хвиля публікацій зачепила групу компаній Текстиль-Контакт. Компанію без доказів звинувачували у монополізації державних закупівель, співпраці з Росією та постачанні неякісної продукції. Згодом публіцист Олександр Кочетков, чий допис став одним із джерел поширення цієї інформації, заявив, що був введений в оману, відкликав свої твердження та перепросив. Подібні інформаційні кампанії також стосувалися десятків інших бізнесів. Попри відмінності між окремими історіями, вони мають спільні риси: синхронне поширення однакових повідомлень, використання неперевірених або анонімних джерел, апеляцію до найбільш чутливих для суспільства тем та відсутність запиту до компанії перед публікацією звинувачень. Російський фактор у кампаніях проти українського бізнесу Окрему увагу привертає, що більшість дискредитуючих тез щодо Ajax Systems, які поширюють українські ресурси, практично синхронно дублюються і в російських соцмережах та пабліках. Тобто атака на компанію активно розганяється не лише в Україні, а й безпосередньо в інформаційному полі РФ. Більшої ваги цьому кейсу додає те, що йдеться про компанію, яка безоплатно брала участь у створенні та забезпечує технічну підтримку національного застосунку Повітряна тривога, інтегрованого із системою оповіщення, – одного з ключових інструментів цивільного захисту, який щодня допомагає попереджати населення про ракетні та авіаційні загрози. Відповідно, розгін подібної атаки з боку РФ – це вже не лише удар по репутації окремого бізнесу, а й фактично загроза національній безпеці України: адже мова йде про компанію, яка діє в інтересах цієї безпеки. Експерти зазначають, що подібні кампанії об'єктивно відповідають інтересам Росії, адже підривають довіру до українських виробників, послаблюють інвестиційну привабливість країни та створюють додаткові ризики для економіки в умовах війни. Як працює інформаційна кампанія: кейс Ajax Systems Останні публікації щодо Ajax Systems та її засновника Олександра Конотопського містять низку ознак скоординованої інформаційно-медійної атаки, про які зазначалося вище. Ланцюг поширення Перші публікації щодо Ajax Systems почали масово з'являтися на початку червня. Одним із найактивніших майданчиків став Telegram-канал, який позиціонує себе як міжнародне детективне бюро. Протягом двох місяців там було оприлюднено понад два десятки дописів про компанію та її засновника. Скриншот Паралельно схожі за змістом матеріали публікували ще кілька невеликих Telegram-каналів, а згодом окремі тези почали з'являтися і в значно більших за аудиторією каналах-мільйонниках. Скриншот Наступним етапом стало поширення цих матеріалів на низці сумнівних сайтів. Частина пізніших публікацій у більших медіа вже посилалася не на первинні Telegram-дописи, а саме на ці сайти, створюючи ефект численних незалежних підтверджень. Скриншот Саме така схема є характерною для багатьох інформаційних кампаній, каже Оксана Мороз. За її словами, сьогодні нерідко відбувається або одночасний запуск матеріалів через мережу Telegram-каналів, або використання експертної думки, яку потім масово тиражують різні майданчики. Тематика кампанії: від бізнесу до особистого Окрему увагу привертає еволюція меседжів кампанії. На початковому етапі більшість публікацій, які були однакові за змістом та формулюваннями, стосувалася теми державних закупівель, оборонної сфери та взаємодії з державними структурами. У публікаціях почали з'являтися припущення про нібито зв'язок компанії або пов'язаних із нею структур із військовими контрактами, хоча підтверджень таким твердженням не наводилося. Згодом акцент змістився на міжнародну діяльність Ajax Systems: її роботу на закордонних ринках, звинувачення у зв'язках із РФ, структуру бізнесу чи виробничі майданчики. Це один із найчутливіших прийомів у подібних інформаційних спецопераціях: створити у суспільства враження зв'язку бізнесу з Росією, що в умовах війни є найкоротшим шляхом до демонізації об'єкта атаки та знищення його репутації. Скриншот Наступним етапом стало включення засновника Ajax Systems у політичний контекст. У середині липня, коли в країні тривали протести через кадрові зміни в уряді, в Telegram-каналах почали масово поширюватися твердження про нібито причетність Олександра Конотопського до їхнього фінансування. Жодних підтверджень цих звинувачень автори публікацій також не наводили, але пости такої тематики з'являлися щодня на піку протестів. Скриншот Оксана Мороз вважає використання подібних сюжетів типовим прийомом під час дискредитаційних кампаній. Під час таких кампаній компанію чи її власника пов'язують не стільки з конкретними організаціями, скільки з темами, які в цей момент є найбільш чутливими для суспільства. Якщо тригером є Росія – використовують тему Росії. Якщо суспільство обговорює політичну кризу чи корупційний скандал – намагаються інтегрувати бізнес саме в цей контекст, – пояснює експертка. Паралельно відбувалося розмиття ділової репутації через занурення в приватне життя засновника компанії – обговорення покупок, родини, деталей побуту тощо, що є стандартним психологічним прийомом для демонізації об'єкта в очах пересічних громадян. Що стало предметом звинувачень і як це коментує компанія РБК-Україна проаналізувало основні тези, які поширювалися в інформаційному просторі щодо Ajax Systems та її засновника, і зіставило їх із публічною позицією компанії. Більшість звинувачень стосувалася найбільш чутливих для українського суспільства тем – зв'язків із Росією, оборонної сфери, політики та особистої репутації власника компанії. Участь у оборонних закупівлях компаній групи Масштабні звинувачення почалися з тези, що Ajax Systems виконує оборонні замовлення і виводить кошти за кордон. Або що неукраїнські компанії групи отримували гроші від defence-компанії Skyfall. Проте в Ajax Systems запевняють, що не мали ніколи жодного оборонного замовлення і ніколи не отримували гроші від компаній, які були вказані у публікаціях. Це підтверджують незалежні аудиторські висновки компанії з Big4. Політика та контроль над ЗМІ та політичні зустрічі Під час кадрових перестановок в уряді та протестів через відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони України у Telegram-каналах почали синхронно розганяти тезу про те, що Олександр Конотопський нібито фінансує мітинги за російські гроші. Найбільше постів про спонсорство без жодних доказів з'явилося безпосередньо у пік протестів в середині липня. Також на цьому тлі з'явилися закиди про нібито контроль Олександром Конотопським окремих українськими медіа, а також про його зв'язки із представниками великого бізнесу та політики. Однією з ймовірних цілей цієї кампанії могло бути створення уявлення про конфлікт між українським підприємцем і владою, представивши його спонсором хаосу без будь-яких підтверджень таких тверджень. До слова, у Ajax Systems ці звинувачення категорично заперечують, зазначаючи, що компанія не має політичної складової у своїй діяльності та не пов’язана з жодними політичними рухами чи процесами. Робота на ринках РФ та Білорусі Іншою поширеною тезою стало звинувачення у нібито продовженні роботи через Казахстан із подальшим реекспортом продукції до Росії. У Ajax Systems це заперечують. Там повідомили, що припинили діяльність на російському та білоруському ринках у березні 2022 року. Компанія надала редакції незалежні аудиторські висновки від компанії з Великої четвірки та суттєві докази, що підтверджують стейтмент 2022 року про вихід з ринку. Також тут варто додати, що одним із акціонерів Ajax Systems є міжнародний фонд Horizon Capital, правила і політики якого унеможливлюють будь-які продажі у санкційні для ЄС або США країни. Завод у В'єтнамі будується замість України Ще одним предметом дискусії стало відкриття виробництва у В'єтнамі. У низці публікацій це подавалося як нібито перенесення виробництва з України. У компанії пояснюють, що Ajax це вже давно глобальна компанія і основні операції компанії відбуваються не в Україні. Але це зовсім не означає що Ajax припинив інвестувати в Україну. За даними Ajax Systems штат української команди за час повномасштабної війни зріс вдвічі. Тож створення робочих місць в Україні є великим фокусом для компанії. *** За два місяці інформаційна кампанія проти Ajax Systems еволюціонувала від маніпуляцій щодо міжнародної діяльності до звинувачень у впливі на суспільно-політичну ситуацію в країні. Проте кейс Ajax – це не унікальний інцидент, а черговий доказ існування вже сформованої індустрії репутаційного рекету в Україні, через яку раніше пройшли й інші лідери ринку. Досвід бізнесів, які вже стикалися з інформаційними атаками, свідчить про важливість комплексного захисту від них. Зокрема, у Philip Morris Ukraine радять постійно моніторити інформаційне поле, мати відпрацьовані сценарії реагування, оперативно комунікувати з ключовими аудиторіями та водночас зважено оцінювати необхідність публічної реакції, враховуючи ризик ненавмисного посилення уваги до неправдивих повідомлень. В умовах повномасштабної війни великі інформаційні атаки на системний український бізнес виходять далеко за межі корпоративних конфліктів. Якщо вони ґрунтуються на маніпуляціях або недостовірній інформації, їхнім наслідком може стати не лише репутаційна шкода окремим компаніям, а й зниження довіри до українських виробників, погіршення інвестиційного іміджу країни та додатковий тиск на економіку, яка є одним із ключових елементів стійкості держави. Саме тому протидія координованим кампаніям з дискредитації – це не лише питання захисту ділової репутації окремих компаній, а й складова економічної та інформаційної безпеки України.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Скоординована інформаційна атака на українські компанії через анонімні ресурси завдає прямого удару по економічній стійкості країни Український бізнес під час війни є одним із ключових елементів економічної стійкості держави.

Водночас скоординовані інформаційні атаки на компанії підривають довіру до бізнесу та інвестиційний імідж країни.

Через анонімні Telegram-канали та маніпулятивні сайти раніше атакували Philip Morris, Meest China, Uklon та інші компанії.

Останні місяці аналогічна кампанія триває проти Ajax Systems та її засновника Олександра Конотопського.

РБК-Україна розбирається, як працює цей ринок медіаатак і чим він загрожує бізнесу та державі.

Головне Основним майданчиком для медійних атак є анонімні Telegram-канали.

Кампанії з дискредитації мають характерні ознаки та механіку.

У інформаційних атаках використовують тригерні теми для суспільства.

Репутаційні атаки на бізнес можуть мати наслідки для економіки країни.

Як працює ринок інформаційних атак Інформаційні кампанії проти бізнесу давно перестали бути поодинокими випадками, а в українському сегменті Telegram сформувався окремий ринок поширення замовного контенту.

За даними дослідників медіаринку, сумарна аудиторія найбільших 14 Telegram-каналів, які регулярно та системно розміщують замовні матеріали, наближається до 12 мільйонів читачів.

Механіка атак в більшості випадків виглядає схожою.

Спочатку з'являється первинна публікація – нерідко на маловідомому ресурсі або в Telegram-каналі.

Після цього її майже одночасно підхоплюють десятки інших каналів із повторенням однакових тез, а згодом окремі формулювання починають цитувати сайти або навіть великі медіа.

У частині випадків, про які раніше публічно заявляв бізнес, інформаційний тиск супроводжувався вимогами припинити кампанію за винагороду.

Саме тому окремі представники бізнесу називають такі практики цифровим тероризмом або репутаційним рекетом.

Медіаекспертка Оксана Мороз зазначає, що сьогодні головним середовищем для запуску подібних кампаній став саме Telegram.

Як правило, один і той самий текст або однакові тези майже одночасно починають з'являтися в цілій мережі Telegram-каналів.

Достатньо перевірити ключову фразу через пошук або систему моніторингу – і буде видно, що повідомлення з'явилися практично синхронно.

Це один із найчіткіших маркерів координованої кампанії, – пояснює вона.

Далі потрібно аналізувати зміст повідомлень.

Якщо поширюються однакові дискредитаційні меседжі – це ознака чорної інформаційної кампанії.

Якщо ж аналогічним способом масово поширюються позитивні повідомлення, це також кампанія, але вже спрямована на захист чи просування певного суб'єкта, – каже Оксана Мороз.

За словами експертки, ще кілька років тому подібні кампанії часто починалися із сумнівних сайтів, після чого переходили до соціальних мереж.

Сьогодні ж ситуація змінилася: у більшості випадків саме Telegram стає первинним майданчиком, а вже потім інформація поширюється іншими ресурсами.

Відпрацьована схема У Philip Morris Ukraine розповіли, що неодноразово стикалися з хвилями дискредитаційних кампаній.

Зокрема, повідомлялося про понад 200 негативних публікацій у 66 Telegram-каналах із сукупною аудиторією близько шести мільйонів користувачів, а масштаб кампанії оцінювали більш ніж у 100 тисяч доларів.

Зокрема, у 2024 році повідомлялося про понад 200 негативних публікацій у 66 Telegram-каналах із сукупною аудиторією близько шести мільйонів користувачів, а масштаб кампанії оцінювали більш ніж у 100 тисяч доларів.

У PMU пов'язують такі кампанії зі своєю послідовною позицією у боротьбі з нелегальним ринком тютюнових виробів та підтримкою прозорих і справедливих правил гри.

Насправді механіка більшості інформаційних атак дуже схожа на роботу пропаганди.

Вона використовує маніпулятивну або завідомо неправдиву інформацію, якою насамперед апелює до емоцій, – поділилася спостереженнями про спільні риси таких керівниця з комунікацій Філіп Морріс в Україні Вікторія Ілінська.

У березні 2024 року гендиректор Uklon Сергій Гришков публічно звинуватив скандальновідомий Telegram-канал у дезінформаційній атаці, яка, за його словами, переросла у справжній цифровий тероризм.

Гришков повідомив про понад 300 негативних публікацій за два місяці та стверджував, що компанії пропонували припинити кампанію за 200 тисяч доларів.

Після цього Uklon звернувся до правоохоронних органів.

Зауважимо, що за інформацією РБК-Україна, співробітники Ajax Systems також отримували пропозиції від посередників залагодити питання за фінансову винагороду.

Схожий сценарій розгортання кампанії описував і співвласник Meest China В'ячеслав Лисенко.

У 2024 році низка Telegram-каналів поширила інформацію про його нібито причетність до організації підпільного казино,яке викрило БЕБ.

Сам бізнесмен не був фігурантом відповідного кримінального провадження, та звернувся до суду з позовами про захист честі, гідності та ділової репутації.

У квітні 2025 року хвиля публікацій зачепила групу компаній Текстиль-Контакт.

Компанію без доказів звинувачували у монополізації державних закупівель, співпраці з Росією та постачанні неякісної продукції.

Згодом публіцист Олександр Кочетков, чий допис став одним із джерел поширення цієї інформації, заявив, що був введений в оману, відкликав свої твердження та перепросив.

Подібні інформаційні кампанії також стосувалися десятків інших бізнесів.

Попри відмінності між окремими історіями, вони мають спільні риси: синхронне поширення однакових повідомлень, використання неперевірених або анонімних джерел, апеляцію до найбільш чутливих для суспільства тем та відсутність запиту до компанії перед публікацією звинувачень.

Російський фактор у кампаніях проти українського бізнесу Окрему увагу привертає, що більшість дискредитуючих тез щодо Ajax Systems, які поширюють українські ресурси, практично синхронно дублюються і в російських соцмережах та пабліках.

Тобто атака на компанію активно розганяється не лише в Україні, а й безпосередньо в інформаційному полі РФ.

Більшої ваги цьому кейсу додає те, що йдеться про компанію, яка безоплатно брала участь у створенні та забезпечує технічну підтримку національного застосунку Повітряна тривога, інтегрованого із системою оповіщення, – одного з ключових інструментів цивільного захисту, який щодня допомагає попереджати населення про ракетні та авіаційні загрози.

Відповідно, розгін подібної атаки з боку РФ – це вже не лише удар по репутації окремого бізнесу, а й фактично загроза національній безпеці України: адже мова йде про компанію, яка діє в інтересах цієї безпеки.

Експерти зазначають, що подібні кампанії об'єктивно відповідають інтересам Росії, адже підривають довіру до українських виробників, послаблюють інвестиційну привабливість країни та створюють додаткові ризики для економіки в умовах війни.

Як працює інформаційна кампанія: кейс Ajax Systems Останні публікації щодо Ajax Systems та її засновника Олександра Конотопського містять низку ознак скоординованої інформаційно-медійної атаки, про які зазначалося вище.

Ланцюг поширення Перші публікації щодо Ajax Systems почали масово з'являтися на початку червня.

Одним із найактивніших майданчиків став Telegram-канал, який позиціонує себе як міжнародне детективне бюро.

Протягом двох місяців там було оприлюднено понад два десятки дописів про компанію та її засновника.

Скриншот Паралельно схожі за змістом матеріали публікували ще кілька невеликих Telegram-каналів, а згодом окремі тези почали з'являтися і в значно більших за аудиторією каналах-мільйонниках.

Скриншот Наступним етапом стало поширення цих матеріалів на низці сумнівних сайтів.

Частина пізніших публікацій у більших медіа вже посилалася не на первинні Telegram-дописи, а саме на ці сайти, створюючи ефект численних незалежних підтверджень.

Скриншот Саме така схема є характерною для багатьох інформаційних кампаній, каже Оксана Мороз.

За її словами, сьогодні нерідко відбувається або одночасний запуск матеріалів через мережу Telegram-каналів, або використання експертної думки, яку потім масово тиражують різні майданчики.

Тематика кампанії: від бізнесу до особистого Окрему увагу привертає еволюція меседжів кампанії.

На початковому етапі більшість публікацій, які були однакові за змістом та формулюваннями, стосувалася теми державних закупівель, оборонної сфери та взаємодії з державними структурами.

У публікаціях почали з'являтися припущення про нібито зв'язок компанії або пов'язаних із нею структур із військовими контрактами, хоча підтверджень таким твердженням не наводилося.

Згодом акцент змістився на міжнародну діяльність Ajax Systems: її роботу на закордонних ринках, звинувачення у зв'язках із РФ, структуру бізнесу чи виробничі майданчики.

Це один із найчутливіших прийомів у подібних інформаційних спецопераціях: створити у суспільства враження зв'язку бізнесу з Росією, що в умовах війни є найкоротшим шляхом до демонізації об'єкта атаки та знищення його репутації.

Скриншот Наступним етапом стало включення засновника Ajax Systems у політичний контекст.

У середині липня, коли в країні тривали протести через кадрові зміни в уряді, в Telegram-каналах почали масово поширюватися твердження про нібито причетність Олександра Конотопського до їхнього фінансування.

Жодних підтверджень цих звинувачень автори публікацій також не наводили, але пости такої тематики з'являлися щодня на піку протестів.

Скриншот Оксана Мороз вважає використання подібних сюжетів типовим прийомом під час дискредитаційних кампаній.

Під час таких кампаній компанію чи її власника пов'язують не стільки з конкретними організаціями, скільки з темами, які в цей момент є найбільш чутливими для суспільства.

Якщо тригером є Росія – використовують тему Росії.

Якщо суспільство обговорює політичну кризу чи корупційний скандал – намагаються інтегрувати бізнес саме в цей контекст, – пояснює експертка.

Паралельно відбувалося розмиття ділової репутації через занурення в приватне життя засновника компанії – обговорення покупок, родини, деталей побуту тощо, що є стандартним психологічним прийомом для демонізації об'єкта в очах пересічних громадян.

Що стало предметом звинувачень і як це коментує компанія РБК-Україна проаналізувало основні тези, які поширювалися в інформаційному просторі щодо Ajax Systems та її засновника, і зіставило їх із публічною позицією компанії.

Більшість звинувачень стосувалася найбільш чутливих для українського суспільства тем – зв'язків із Росією, оборонної сфери, політики та особистої репутації власника компанії.

Участь у оборонних закупівлях компаній групи Масштабні звинувачення почалися з тези, що Ajax Systems виконує оборонні замовлення і виводить кошти за кордон.

Або що неукраїнські компанії групи отримували гроші від defence-компанії Skyfall.

Проте в Ajax Systems запевняють, що не мали ніколи жодного оборонного замовлення і ніколи не отримували гроші від компаній, які були вказані у публікаціях.

Це підтверджують незалежні аудиторські висновки компанії з Big4.

Політика та контроль над ЗМІ та політичні зустрічі Під час кадрових перестановок в уряді та протестів через відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони України у Telegram-каналах почали синхронно розганяти тезу про те, що Олександр Конотопський нібито фінансує мітинги за російські гроші.

Найбільше постів про спонсорство без жодних доказів з'явилося безпосередньо у пік протестів в середині липня.

Також на цьому тлі з'явилися закиди про нібито контроль Олександром Конотопським окремих українськими медіа, а також про його зв'язки із представниками великого бізнесу та політики.

Однією з ймовірних цілей цієї кампанії могло бути створення уявлення про конфлікт між українським підприємцем і владою, представивши його спонсором хаосу без будь-яких підтверджень таких тверджень.

До слова, у Ajax Systems ці звинувачення категорично заперечують, зазначаючи, що компанія не має політичної складової у своїй діяльності та не пов’язана з жодними політичними рухами чи процесами.

Робота на ринках РФ та Білорусі Іншою поширеною тезою стало звинувачення у нібито продовженні роботи через Казахстан із подальшим реекспортом продукції до Росії.

У Ajax Systems це заперечують.

Там повідомили, що припинили діяльність на російському та білоруському ринках у березні 2022 року.

Компанія надала редакції незалежні аудиторські висновки від компанії з Великої четвірки та суттєві докази, що підтверджують стейтмент 2022 року про вихід з ринку.

Також тут варто додати, що одним із акціонерів Ajax Systems є міжнародний фонд Horizon Capital, правила і політики якого унеможливлюють будь-які продажі у санкційні для ЄС або США країни.

Завод у В'єтнамі будується замість України Ще одним предметом дискусії стало відкриття виробництва у В'єтнамі.

У низці публікацій це подавалося як нібито перенесення виробництва з України.

У компанії пояснюють, що Ajax це вже давно глобальна компанія і основні операції компанії відбуваються не в Україні.

Але це зовсім не означає що Ajax припинив інвестувати в Україну.

За даними Ajax Systems штат української команди за час повномасштабної війни зріс вдвічі.

Тож створення робочих місць в Україні є великим фокусом для компанії. *** За два місяці інформаційна кампанія проти Ajax Systems еволюціонувала від маніпуляцій щодо міжнародної діяльності до звинувачень у впливі на суспільно-політичну ситуацію в країні.

Проте кейс Ajax – це не унікальний інцидент, а черговий доказ існування вже сформованої індустрії репутаційного рекету в Україні, через яку раніше пройшли й інші лідери ринку.

Досвід бізнесів, які вже стикалися з інформаційними атаками, свідчить про важливість комплексного захисту від них.

Зокрема, у Philip Morris Ukraine радять постійно моніторити інформаційне поле, мати відпрацьовані сценарії реагування, оперативно комунікувати з ключовими аудиторіями та водночас зважено оцінювати необхідність публічної реакції, враховуючи ризик ненавмисного посилення уваги до неправдивих повідомлень.

В умовах повномасштабної війни великі інформаційні атаки на системний український бізнес виходять далеко за межі корпоративних конфліктів.

Якщо вони ґрунтуються на маніпуляціях або недостовірній інформації, їхнім наслідком може стати не лише репутаційна шкода окремим компаніям, а й зниження довіри до українських виробників, погіршення інвестиційного іміджу країни та додатковий тиск на економіку, яка є одним із ключових елементів стійкості держави.

Саме тому протидія координованим кампаніям з дискредитації – це не лише питання захисту ділової репутації окремих компаній, а й складова економічної та інформаційної безпеки України.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Скоординована інформаційна атака на українські компанії через анонімні ресурси завдає прямого удару по економічній стійкості країни Український бізнес під час війни є одним із ключових елементів економічної стійкості держави.

Український бізнес під час війни є одним із ключових елементів економічної стійкості держави.

Водночас скоординовані інформаційні атаки на компанії підривають довіру до бізнесу та інвестиційний імідж країни.

Через анонімні Telegram-канали та маніпулятивні сайти раніше атакували Philip Morris, Meest China, Uklon та інші компанії.

Останні місяці аналогічна кампанія триває проти Ajax Systems та її засновника Олександра Конотопського.

РБК-Україна розбирається, як працює цей ринок медіаатак і чим він загрожує бізнесу та державі.

Головне Основним майданчиком для медійних атак є анонімні Telegram-канали.

Кампанії з дискредитації мають характерні ознаки та механіку.

У інформаційних атаках використовують тригерні теми для суспільства.

Репутаційні атаки на бізнес можуть мати наслідки для економіки країни.

Як працює ринок інформаційних атак Інформаційні кампанії проти бізнесу давно перестали бути поодинокими випадками, а в українському сегменті Telegram сформувався окремий ринок поширення замовного контенту.

За даними дослідників медіаринку, сумарна аудиторія найбільших 14 Telegram-каналів, які регулярно та системно розміщують замовні матеріали, наближається до 12 мільйонів читачів.

Механіка атак в більшості випадків виглядає схожою.

Спочатку з'являється первинна публікація – нерідко на маловідомому ресурсі або в Telegram-каналі.

Після цього її майже одночасно підхоплюють десятки інших каналів із повторенням однакових тез, а згодом окремі формулювання починають цитувати сайти або навіть великі медіа.

У частині випадків, про які раніше публічно заявляв бізнес, інформаційний тиск супроводжувався вимогами припинити кампанію за винагороду.

Саме тому окремі представники бізнесу називають такі практики цифровим тероризмом або репутаційним рекетом.

Медіаекспертка Оксана Мороз зазначає, що сьогодні головним середовищем для запуску подібних кампаній став саме Telegram.

Як правило, один і той самий текст або однакові тези майже одночасно починають з'являтися в цілій мережі Telegram-каналів.

Достатньо перевірити ключову фразу через пошук або систему моніторингу – і буде видно, що повідомлення з'явилися практично синхронно.

Це один із найчіткіших маркерів координованої кампанії, – пояснює вона.

Далі потрібно аналізувати зміст повідомлень.

Якщо поширюються однакові дискредитаційні меседжі – це ознака чорної інформаційної кампанії.

Якщо ж аналогічним способом масово поширюються позитивні повідомлення, це також кампанія, але вже спрямована на захист чи просування певного суб'єкта, – каже Оксана Мороз.

За словами експертки, ще кілька років тому подібні кампанії часто починалися із сумнівних сайтів, після чого переходили до соціальних мереж.

Сьогодні ж ситуація змінилася: у більшості випадків саме Telegram стає первинним майданчиком, а вже потім інформація поширюється іншими ресурсами.

Відпрацьована схема У Philip Morris Ukraine розповіли, що неодноразово стикалися з хвилями дискредитаційних кампаній.

Зокрема, у 2024 році повідомлялося про понад 200 негативних публікацій у 66 Telegram-каналах із сукупною аудиторією близько шести мільйонів користувачів, а масштаб кампанії оцінювали більш ніж у 100 тисяч доларів.

У PMU пов'язують такі кампанії зі своєю послідовною позицією у боротьбі з нелегальним ринком тютюнових виробів та підтримкою прозорих і справедливих правил гри.

Насправді механіка більшості інформаційних атак дуже схожа на роботу пропаганди.

Вона використовує маніпулятивну або завідомо неправдиву інформацію, якою насамперед апелює до емоцій, – поділилася спостереженнями про спільні риси таких керівниця з комунікацій Філіп Морріс в Україні Вікторія Ілінська.

У березні 2024 року гендиректор Uklon Сергій Гришков публічно звинуватив скандальновідомий Telegram-канал у дезінформаційній атаці, яка, за його словами, переросла у справжній цифровий тероризм.

Гришков повідомив про понад 300 негативних публікацій за два місяці та стверджував, що компанії пропонували припинити кампанію за 200 тисяч доларів.

Після цього Uklon звернувся до правоохоронних органів.

Зауважимо, що за інформацією РБК-Україна, співробітники Ajax Systems також отримували пропозиції від посередників залагодити питання за фінансову винагороду.

Схожий сценарій розгортання кампанії описував і співвласник Meest China В'ячеслав Лисенко.

У 2024 році низка Telegram-каналів поширила інформацію про його нібито причетність до організації підпільного казино,яке викрило БЕБ.

Сам бізнесмен не був фігурантом відповідного кримінального провадження, та звернувся до суду з позовами про захист честі, гідності та ділової репутації.

У квітні 2025 року хвиля публікацій зачепила групу компаній Текстиль-Контакт.

Компанію без доказів звинувачували у монополізації державних закупівель, співпраці з Росією та постачанні неякісної продукції.

Згодом публіцист Олександр Кочетков, чий допис став одним із джерел поширення цієї інформації, заявив, що був введений в оману, відкликав свої твердження та перепросив.

Подібні інформаційні кампанії також стосувалися десятків інших бізнесів.

Попри відмінності між окремими історіями, вони мають спільні риси: синхронне поширення однакових повідомлень, використання неперевірених або анонімних джерел, апеляцію до найбільш чутливих для суспільства тем та відсутність запиту до компанії перед публікацією звинувачень.

Російський фактор у кампаніях проти українського бізнесу Окрему увагу привертає, що більшість дискредитуючих тез щодо Ajax Systems, які поширюють українські ресурси, практично синхронно дублюються і в російських соцмережах та пабліках.

Тобто атака на компанію активно розганяється не лише в Україні, а й безпосередньо в інформаційному полі РФ.

Більшої ваги цьому кейсу додає те, що йдеться про компанію, яка безоплатно брала участь у створенні та забезпечує технічну підтримку національного застосунку Повітряна тривога, інтегрованого із системою оповіщення, – одного з ключових інструментів цивільного захисту, який щодня допомагає попереджати населення про ракетні та авіаційні загрози.

Відповідно, розгін подібної атаки з боку РФ – це вже не лише удар по репутації окремого бізнесу, а й фактично загроза національній безпеці України: адже мова йде про компанію, яка діє в інтересах цієї безпеки.

Експерти зазначають, що подібні кампанії об'єктивно відповідають інтересам Росії, адже підривають довіру до українських виробників, послаблюють інвестиційну привабливість країни та створюють додаткові ризики для економіки в умовах війни.

Як працює інформаційна кампанія: кейс Ajax Systems Останні публікації щодо Ajax Systems та її засновника Олександра Конотопського містять низку ознак скоординованої інформаційно-медійної атаки, про які зазначалося вище.

Ланцюг поширення Перші публікації щодо Ajax Systems почали масово з'являтися на початку червня.

Одним із найактивніших майданчиків став Telegram-канал, який позиціонує себе як міжнародне детективне бюро.

Протягом двох місяців там було оприлюднено понад два десятки дописів про компанію та її засновника.

Скриншот Паралельно схожі за змістом матеріали публікували ще кілька невеликих Telegram-каналів, а згодом окремі тези почали з'являтися і в значно більших за аудиторією каналах-мільйонниках.

Скриншот Наступним етапом стало поширення цих матеріалів на низці сумнівних сайтів.

Частина пізніших публікацій у більших медіа вже посилалася не на первинні Telegram-дописи, а саме на ці сайти, створюючи ефект численних незалежних підтверджень.

Скриншот Саме така схема є характерною для багатьох інформаційних кампаній, каже Оксана Мороз.

За її словами, сьогодні нерідко відбувається або одночасний запуск матеріалів через мережу Telegram-каналів, або використання експертної думки, яку потім масово тиражують різні майданчики.

Тематика кампанії: від бізнесу до особистого Окрему увагу привертає еволюція меседжів кампанії.

На початковому етапі більшість публікацій, які були однакові за змістом та формулюваннями, стосувалася теми державних закупівель, оборонної сфери та взаємодії з державними структурами.

У публікаціях почали з'являтися припущення про нібито зв'язок компанії або пов'язаних із нею структур із військовими контрактами, хоча підтверджень таким твердженням не наводилося.

Згодом акцент змістився на міжнародну діяльність Ajax Systems: її роботу на закордонних ринках, звинувачення у зв'язках із РФ, структуру бізнесу чи виробничі майданчики.

Це один із найчутливіших прийомів у подібних інформаційних спецопераціях: створити у суспільства враження зв'язку бізнесу з Росією, що в умовах війни є найкоротшим шляхом до демонізації об'єкта атаки та знищення його репутації.

Скриншот Наступним етапом стало включення засновника Ajax Systems у політичний контекст.

У середині липня, коли в країні тривали протести через кадрові зміни в уряді, в Telegram-каналах почали масово поширюватися твердження про нібито причетність Олександра Конотопського до їхнього фінансування.

Жодних підтверджень цих звинувачень автори публікацій також не наводили, але пости такої тематики з'являлися щодня на піку протестів.

Скриншот Оксана Мороз вважає використання подібних сюжетів типовим прийомом під час дискредитаційних кампаній.

Під час таких кампаній компанію чи її власника пов'язують не стільки з конкретними організаціями, скільки з темами, які в цей момент є найбільш чутливими для суспільства.

Якщо тригером є Росія – використовують тему Росії.

Якщо суспільство обговорює політичну кризу чи корупційний скандал – намагаються інтегрувати бізнес саме в цей контекст, – пояснює експертка.

Паралельно відбувалося розмиття ділової репутації через занурення в приватне життя засновника компанії – обговорення покупок, родини, деталей побуту тощо, що є стандартним психологічним прийомом для демонізації об'єкта в очах пересічних громадян.

Що стало предметом звинувачень і як це коментує компанія РБК-Україна проаналізувало основні тези, які поширювалися в інформаційному просторі щодо Ajax Systems та її засновника, і зіставило їх із публічною позицією компанії.

Більшість звинувачень стосувалася найбільш чутливих для українського суспільства тем – зв'язків із Росією, оборонної сфери, політики та особистої репутації власника компанії.

Участь у оборонних закупівлях компаній групи Масштабні звинувачення почалися з тези, що Ajax Systems виконує оборонні замовлення і виводить кошти за кордон.

Або що неукраїнські компанії групи отримували гроші від defence-компанії Skyfall.

Проте в Ajax Systems запевняють, що не мали ніколи жодного оборонного замовлення і ніколи не отримували гроші від компаній, які були вказані у публікаціях.

Це підтверджують незалежні аудиторські висновки компанії з Big4.

Політика та контроль над ЗМІ та політичні зустрічі Під час кадрових перестановок в уряді та протестів через відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони України у Telegram-каналах почали синхронно розганяти тезу про те, що Олександр Конотопський нібито фінансує мітинги за російські гроші.

Найбільше постів про спонсорство без жодних доказів з'явилося безпосередньо у пік протестів в середині липня.

Також на цьому тлі з'явилися закиди про нібито контроль Олександром Конотопським окремих українськими медіа, а також про його зв'язки із представниками великого бізнесу та політики.

Однією з ймовірних цілей цієї кампанії могло бути створення уявлення про конфлікт між українським підприємцем і владою, представивши його спонсором хаосу без будь-яких підтверджень таких тверджень.

До слова, у Ajax Systems ці звинувачення категорично заперечують, зазначаючи, що компанія не має політичної складової у своїй діяльності та не пов’язана з жодними політичними рухами чи процесами.

Робота на ринках РФ та Білорусі Іншою поширеною тезою стало звинувачення у нібито продовженні роботи через Казахстан із подальшим реекспортом продукції до Росії.

У Ajax Systems це заперечують.

Там повідомили, що припинили діяльність на російському та білоруському ринках у березні 2022 року.

Компанія надала редакції незалежні аудиторські висновки від компанії з Великої четвірки та суттєві докази, що підтверджують стейтмент 2022 року про вихід з ринку.

Також тут варто додати, що одним із акціонерів Ajax Systems є міжнародний фонд Horizon Capital, правила і політики якого унеможливлюють будь-які продажі у санкційні для ЄС або США країни.

Завод у В'єтнамі будується замість України Ще одним предметом дискусії стало відкриття виробництва у В'єтнамі.

У низці публікацій це подавалося як нібито перенесення виробництва з України.

У компанії пояснюють, що Ajax це вже давно глобальна компанія і основні операції компанії відбуваються не в Україні.

Але це зовсім не означає що Ajax припинив інвестувати в Україну.

За даними Ajax Systems штат української команди за час повномасштабної війни зріс вдвічі.

Тож створення робочих місць в Україні є великим фокусом для компанії. *** За два місяці інформаційна кампанія проти Ajax Systems еволюціонувала від маніпуляцій щодо міжнародної діяльності до звинувачень у впливі на суспільно-політичну ситуацію в країні.

Проте кейс Ajax – це не унікальний інцидент, а черговий доказ існування вже сформованої індустрії репутаційного рекету в Україні, через яку раніше пройшли й інші лідери ринку.

Досвід бізнесів, які вже стикалися з інформаційними атаками, свідчить про важливість комплексного захисту від них.

Зокрема, у Philip Morris Ukraine радять постійно моніторити інформаційне поле, мати відпрацьовані сценарії реагування, оперативно комунікувати з ключовими аудиторіями та водночас зважено оцінювати необхідність публічної реакції, враховуючи ризик ненавмисного посилення уваги до неправдивих повідомлень.

В умовах повномасштабної війни великі інформаційні атаки на системний український бізнес виходять далеко за межі корпоративних конфліктів.

Якщо вони ґрунтуються на маніпуляціях або недостовірній інформації, їхнім наслідком може стати не лише репутаційна шкода окремим компаніям, а й зниження довіри до українських виробників, погіршення інвестиційного іміджу країни та додатковий тиск на економіку, яка є одним із ключових елементів стійкості держави.

Саме тому протидія координованим кампаніям з дискредитації – це не лише питання захисту ділової репутації окремих компаній, а й складова економічної та інформаційної безпеки України.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Download Download PDF