Back
News item changed

The war in Ukraine has become a testing ground for military artificial intelligence — FT

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Algorithms accelerate strikes, help overcome electronic warfare, and open the way to autonomous systems.

The war in Ukraine has become one of the main venues for introducing artificial intelligence into combat systems. Against this backdrop, Ukraine gave the United Kingdom access to the military base Avengers AI Labs, where combat data are used to train AI models. AI algorithms make it faster to find targets, keep drones operating after losing connection, and improve strike effectiveness. This was reported by the Financial Times.

One example is the Ukrainian Saker Scout drone from Twist Robotics. Its software can recognize dozens of categories of military equipment, estimate the probability of correctly identifying an object, and operate within an area specified by the operator.

A human sets priority targets and the system’s operational boundaries before launch, after which the UAV can independently search for and attack objects that match the given parameters. However, the system cannot determine whether the equipment in front of it is Ukrainian or Russian, so its use requires a clearly defined zone where there are no friendly military forces or civilians.

AI has significantly sped up the cycle from target detection to strike. At the start of the full-scale war this process could take about 20 minutes, but now in some cases it takes less than two minutes or even seconds. The falling cost of compute hardware also helps: the power needed for computer vision algorithms can cost around 250 dollars.

At the same time, Ukrainian experience has shown the main limitation of the technology — it has made combat processes faster and deadlier, but so far has not given either side a decisive strategic advantage. In modern war artificial intelligence is not a single technology but a whole set of tools. Algorithms are used to process large volumes of intelligence data, identify and prioritize targets, support commanders, and enable autonomous UAV operations in conditions of jamming.

Battlefield management systems, including the Ukrainian Delta, combine information from drones, satellites, sensors, signals intelligence, and reports from troops, turning it into a situational picture commanders can use. AI can also help assess ammunition expenditure rates and other parameters of military campaigns.

A particularly noticeable advantage has been the ability to shorten the so-called kill chain — the time between detecting a target and attacking it. At the frontline AI so far mostly performs narrow tasks. This includes flight stabilization, navigation, automatic guidance, and continuing to move toward a target after losing connection with an operator. Autonomous navigation helps drones adjust flight at speeds up to 300 km/h and reduces operator training time. Strikes supported by such algorithms can be several times more effective.

Terminal guidance is especially important. Russian electronic warfare systems often cut the drone’s connection in the last 100–200 meters to the target. If the operator manages to lock onto an object, the algorithm can guide the platform through the final segment of the route autonomously. Vyriy Drone founder Oleksiy Babenko estimates the share of drones that themselves recognize they are a target at about 2%. However, at scales involving millions of UAVs, even that share represents a large number of autonomous applications.

Ukrainian developers are also working on swarms in which multiple machines can distribute tasks among themselves. In theory, ground robots and drones could jointly evacuate a wounded person, and strike UAVs could autonomously allocate targets to break through an air defense system. Fully autonomous large swarms remain experimental, but small groups of such systems are already operating on the battlefield.

Western companies also believe NATO will have to increase automation levels, because Western armies do not have enough trained drone operators for a war on the scale of the Ukrainian or Russian conflicts.

Recall that the risks of military use of artificial intelligence became one of the main topics at the Shangshan defense forum in Beijing. Thailand’s defense minister, Adul Buntumjaroen, emphasized that AI technologies are changing the nature of war and require new international rules. International Committee of the Red Cross vice president Jürg Lauber called for preserving human control over the use of force as weapon autonomy increases. Representatives of Bangladesh, Malaysia, and Laos also expressed concern about the impact of AI on global security.

In addition, China’s defense minister Dong Jun called on states to strengthen control over AI and more actively coordinate rules for its use. He proposed expanding risk assessments, exchanging experience, and creating governance mechanisms in the fields of AI, space, and deep-sea technologies. The People’s Liberation Army of China is paying significant attention to AI, although the specific models it uses are not disclosed.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FT". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FT". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Алгоритми прискорюють удари, допомагають долати РЕБ і відкривають шлях до автономних систем.

Війна в Україні стала одним із головних майданчиків для впровадження штучного інтелекту у бойові системи. На цьому тлі Україна передала Великій Британії доступ до військової бази Avengers AI Labs, де бойові дані використовують для навчання ШІ-моделей. Алгоритми ШІ дозволяють швидше знаходити цілі, вести дрони після втрати зв’язку та підвищувати результативність ударів. Про це повідомило видання Financial Times.

Один із прикладів — український дрон Saker Scout компанії Twist Robotics. Його програмне забезпечення здатне розпізнавати десятки категорій військової техніки, оцінювати ймовірність правильного визначення об’єкта та працювати в заданій оператором зоні.

Людина перед запуском встановлює пріоритетні цілі й межі роботи системи, після чого безпілотник може самостійно шукати та атакувати об’єкти, які відповідають заданим параметрам. Однак система не здатна визначити, українська чи російська перед нею техніка, тому її використання потребує чітко визначеної ділянки, де немає своїх військових або цивільних.

ШІ суттєво прискорив цикл від виявлення цілі до удару. На початку повномасштабної війни цей процес міг тривати близько 20 хвилин, а тепер у деяких випадках займає менш ніж дві хвилини або навіть секунди. Допомагає й здешевлення обчислювальної техніки: потужності, необхідні для алгоритмів комп’ютерного зору, можуть коштувати близько 250 доларів.

Водночас український досвід показав і головне обмеження технології — вона зробила бойові процеси швидшими та смертоноснішими, але поки не дала жодній стороні вирішальної стратегічної переваги. У сучасній війні штучний інтелект — це не одна технологія, а цілий набір інструментів. Алгоритми використовуються для обробки великих масивів розвідувальних даних, визначення та пріоритизації цілей, підтримки командирів і автономної роботи безпілотників в умовах глушіння зв’язку.

Системи управління полем бою, зокрема українська Delta, поєднують інформацію з дронів, супутників, датчиків, електронної розвідки та повідомлень військових, перетворюючи її на доступну командирам картину ситуації. ШІ також може допомагати оцінювати темпи витрачання боєприпасів та інші параметри військових кампаній.

Особливо помітною перевагою стала можливість скорочувати так званий ланцюг ураження — час між виявленням цілі та атакою. На передовій ШІ поки здебільшого виконує вузькі завдання. Йдеться про стабілізацію польоту, навігацію, автоматичне наведення та продовження руху до цілі після втрати зв’язку з оператором. Автономна навігація допомагає дронам коригувати політ на швидкості до 300 км/год і скорочує час навчання операторів. Удари з підтримкою таких алгоритмів можуть бути у кілька разів результативнішими.

Особливе значення має термінальне наведення. Російські засоби РЕБ часто переривають зв’язок із дроном за останні 100–200 метрів до цілі. Якщо оператор встигає зафіксувати об’єкт, алгоритм може самостійно провести апарат на фінальній ділянці маршруту. Засновник української Vyriy Drone Олексій Бабенко оцінює частку дронів, які самі розуміють, що є ціллю, приблизно у 2%. Однак за масштабів, коли йдеться про мільйони безпілотників, навіть така частка означає велику кількість автономних застосувань.

Українські розробники працюють і над роями, у яких кілька машин можуть розподіляти завдання між собою. Теоретично наземні роботи та дрони можуть спільно евакуювати пораненого, а ударні безпілотники — самостійно розподіляти цілі для прориву системи ППО. Повністю автономні великі рої залишаються експериментальними, але невеликі групи таких систем уже працюють на полі бою.

Західні компанії також вважають, що НАТО доведеться підвищувати рівень автоматизації, оскільки західні армії не мають достатньої кількості підготовлених операторів дронів для війни українського або російського масштабу.

Нагадаємо, що ризики військового застосування штучного інтелекту стали однією з головних тем оборонного форуму "Сяншань" у Пекіні. Міністр оборони Таїланду Адул Бунтхумджароен наголосив, що ШІ технології змінюють характер війни та вимагають нових міжнародних правил. Віцепрезидент Міжнародного комітету Червоного Хреста Юрг Лаубер закликав зберігати людський контроль над застосуванням сили в міру зростання автономності озброєнь. Представники Бангладеш, Малайзії та Лаосу також висловили занепокоєння через вплив ШІ на глобальну безпеку.

Окрім того, міністр оборони Китаю Дун Цзюнь закликав держави посилити контроль за ШІ і активніше координувати правила його використання. Він запропонував розширити оцінку ризиків, обмін досвідом та створення механізмів управління у сферах ШІ, космосу і глибоководних технологій. Народно-визвольна армія Китаю приділяє ШІ значну увагу, хоча конкретні моделі, які вона використовує, не розкриваються.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FT". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FT". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Алгоритми прискорюють удари, допомагають долати РЕБ і відкривають шлях до автономних систем.

Війна в Україні стала одним із головних майданчиків для впровадження штучного інтелекту у бойові системи.

На цьому тлі Україна передала Великій Британії доступ до військової бази Avengers AI Labs, де бойові дані використовують для навчання ШІ-моделей.

Алгоритми ШІ дозволяють швидше знаходити цілі, вести дрони після втрати зв’язку та підвищувати результативність ударів.

Про це повідомило видання Financial Times.

Один із прикладів — український дрон Saker Scout компанії Twist Robotics.

Його програмне забезпечення здатне розпізнавати десятки категорій військової техніки, оцінювати ймовірність правильного визначення об’єкта та працювати в заданій оператором зоні.

Людина перед запуском встановлює пріоритетні цілі й межі роботи системи, після чого безпілотник може самостійно шукати та атакувати об’єкти, які відповідають заданим параметрам.

Однак система не здатна визначити, українська чи російська перед нею техніка, тому її використання потребує чітко визначеної ділянки, де немає своїх військових або цивільних.

ШІ суттєво прискорив цикл від виявлення цілі до удару.

На початку повномасштабної війни цей процес міг тривати близько 20 хвилин, а тепер у деяких випадках займає менш ніж дві хвилини або навіть секунди.

Допомагає й здешевлення обчислювальної техніки: потужності, необхідні для алгоритмів комп’ютерного зору, можуть коштувати близько 250 доларів.

Водночас український досвід показав і головне обмеження технології — вона зробила бойові процеси швидшими та смертоноснішими, але поки не дала жодній стороні вирішальної стратегічної переваги.

У сучасній війні штучний інтелект — це не одна технологія, а цілий набір інструментів.

Алгоритми використовуються для обробки великих масивів розвідувальних даних, визначення та пріоритизації цілей, підтримки командирів і автономної роботи безпілотників в умовах глушіння зв’язку.

Системи управління полем бою, зокрема українська Delta, поєднують інформацію з дронів, супутників, датчиків, електронної розвідки та повідомлень військових, перетворюючи її на доступну командирам картину ситуації.

ШІ також може допомагати оцінювати темпи витрачання боєприпасів та інші параметри військових кампаній.

Особливо помітною перевагою стала можливість скорочувати так званий ланцюг ураження — час між виявленням цілі та атакою.

На передовій ШІ поки здебільшого виконує вузькі завдання.

Йдеться про стабілізацію польоту, навігацію, автоматичне наведення та продовження руху до цілі після втрати зв’язку з оператором.

Автономна навігація допомагає дронам коригувати політ на швидкості до 300 км/год і скорочує час навчання операторів.

Удари з підтримкою таких алгоритмів можуть бути у кілька разів результативнішими.

Особливе значення має термінальне наведення.

Російські засоби РЕБ часто переривають зв’язок із дроном за останні 100–200 метрів до цілі.

Якщо оператор встигає зафіксувати об’єкт, алгоритм може самостійно провести апарат на фінальній ділянці маршруту.

Засновник української Vyriy Drone Олексій Бабенко оцінює частку дронів, які самі розуміють, що є ціллю, приблизно у 2%.

Однак за масштабів, коли йдеться про мільйони безпілотників, навіть така частка означає велику кількість автономних застосувань.

Українські розробники працюють і над роями, у яких кілька машин можуть розподіляти завдання між собою.

Теоретично наземні роботи та дрони можуть спільно евакуювати пораненого, а ударні безпілотники — самостійно розподіляти цілі для прориву системи ППО.

Повністю автономні великі рої залишаються експериментальними, але невеликі групи таких систем уже працюють на полі бою.

Західні компанії також вважають, що НАТО доведеться підвищувати рівень автоматизації, оскільки західні армії не мають достатньої кількості підготовлених операторів дронів для війни українського або російського масштабу.

Нагадаємо, що ризики військового застосування штучного інтелекту стали однією з головних тем оборонного форуму "Сяншань" у Пекіні.

Міністр оборони Таїланду Адул Бунтхумджароен наголосив, що ШІ технології змінюють характер війни та вимагають нових міжнародних правил.

Віцепрезидент Міжнародного комітету Червоного Хреста Юрг Лаубер закликав зберігати людський контроль над застосуванням сили в міру зростання автономності озброєнь.

Представники Бангладеш, Малайзії та Лаосу також висловили занепокоєння через вплив ШІ на глобальну безпеку.

Окрім того, міністр оборони Китаю Дун Цзюнь закликав держави посилити контроль за ШІ і активніше координувати правила його використання.

Він запропонував розширити оцінку ризиків, обмін досвідом та створення механізмів управління у сферах ШІ, космосу і глибоководних технологій.

Народно-визвольна армія Китаю приділяє ШІ значну увагу, хоча конкретні моделі, які вона використовує, не розкриваються.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FT". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FT". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ZN.ua.

Download Download PDF