Back
News item changed

Metallurgists Under Fire. How the Government Can Save a Key Economic Sector

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Russia has stepped up attacks on metallurgical enterprises in Ukraine, on top of rising rail tariffs and a blockade of the ports. The sector has plunged into a deep crisis. How much steel production has fallen, what measures are needed to save metallurgy, and how the government can help — read in the RBC-Ukraine piece. Key points: Escalation of attacks on metallurgical plants. Due to hostile strikes, Zaporizhstal and Kametstal have already stopped operations; overall, four enterprises have been hit. Crisis in the mining and metallurgical complex. Because of port shutdowns and rising logistics costs, steel production in August fell by 2 times. Support for the sector. The government must take a number of domestic steps (insurance, lending, anti-dumping investigations) and expand access for Ukrainian metal products to the EU market. Stabilizing Ukrzaliznytsia tariffs. This is a priority issue that will require help from international partners. Current government initiatives. The Ministry of Economy is working on improving the conditions of the carbon tax and is preparing a program to insure industrial war risks. Cabinet resolution for metallurgists. The government should adopt a standalone document that will set the framework for saving the sector and give investors confidence. The perfect storm for metallurgy During August–September, Russia significantly intensified attacks on Ukraine’s metallurgical enterprises. In August there were two attacks on Zaporizhstal (part of the Metinvest group). After a repeated ballistic missile strike that took place on 27 August, the plant was forced to stop operations. As a result of the two attacks, company employees were killed, more than 20 people were injured, and the power and transport infrastructure as well as blast-furnace and coke production were damaged. In mid-last month the Russians attacked Ukraine’s largest metallurgical enterprise — ArcelorMittal Kryvyi Rih. The attack killed two people; 13 employees and contractor staff were wounded, and the plant partially suspended operations. On 12 September the Russians again launched ballistic strikes on Zaporizhstal and the Kryvyi Rih plant. Thus, the enemy stopped or limited operations at two plants that together produce more than 70% of Ukraine’s steel. In early September the Russians attacked Kametstal (Kam’yanske, Dnipropetrovsk region, part of Metinvest); there were also fatalities and injuries among employees, the sinter production, power and transport infrastructure were damaged, and the complex completely stopped operations. On the night of 5 September the Dnipro Steel Plant, part of the DCH group of Oleksandr Yaroslavskyi, was also attacked. In that case there were no casualties, but administrative and industrial facilities were damaged. To date, according to public data, Zaporizhstal and Kametstal have completely stopped operations, comments RBC-Ukraine the analyst at GMK Center, PhD in Economics Andriy Hlushchenko. In August–September the Russians struck Zaporizhstal (photo: company press center) Within Metinvest only the Central and Northern mining and processing plants are now operating (at 50% capacity). The Southern MPP is stopped because of the ports’ blockade; Inhulets was mothballed earlier due to high electricity costs, Metinvest Chief Operating Officer Oleksandr Myronenko told Forbes. Even before the new wave of strikes, at the end of July exports of iron ore and metal products through the ports of Greater Odesa (Chornomorsk, Odesa and Pivdennyi) stopped. After that the sector began to arrange alternative logistics — rail routes via the western border of Ukraine, exports through Danube ports and road deliveries. Alternative routes can carry at most 50% of the products previously shipped through the ports of Greater Odesa, Hlushchenko says, adding that metallurgists must compete with agricultural producers for available capacity. Therefore, the throughput of alternative routes will likely be even lower. To the attacks and maritime blockade should be added the Ukrzaliznytsia tariff increase, high electricity costs, quotas and the carbon border adjustment mechanism (CBAM) for access to the EU market. The Ukrainian mining and metallurgical complex is now in a perfect storm, says RBC-Ukraine Member of Parliament and Deputy Chair of the Parliamentary Committee on Economic Development Dmytro Kysylevskyi. Also read: How much resilience do metallurgists have left? As a result, in August steel and rolled metal production fell by 2 times compared with August 2025 — to 277 and 270 thousand tonnes respectively, according to data from the industry association Ukrametalurhprom. Over 15 days in September, exports of iron ore and ferrous metals by rail decreased by 2,5 times compared with the same period in 2025, RBC-Ukraine was told by Ukrzaliznytsia’s press center. Such a reduction in the mining and metallurgical complex’s production indicators is alarming, since last year this sector formed 6% of GDP, 13% of all foreign-currency receipts and 2,5 billion dollars in budget contributions, the Ministry of Economy and Environment reported. From January through July the state budget received 27 billion hryvnias from the sectors Extraction of iron ores, Metallurgical production and Manufacture of fabricated metal products, except machinery and equipment, the State Tax Service added. Photo: The mining and metallurgical complex is one of Ukraine’s main exporters (RBC-Ukraine infographic) The crisis in metallurgy affects other industries and reduces revenues to national and local budgets. For local budgets the hit will be felt particularly because some enterprises are city-forming. Their operations strongly affect the entire local economy, the ability to maintain social infrastructure and employment, RBC-Ukraine was told by Member of Parliament and Chair of the Committee on Finance, Tax and Customs Policy Danylo Hetmantsev. Rescue measures for the mining and metallurgical complex The interlocutor reminded that legislation already contains provisions to support affected businesses. Such companies, by decision of the Ministry of Finance, can receive tax payment deferrals. Commenting on new initiatives, Hetmantsev suggests expanding the government’s affordable lending program 5-7-9 to include large industry. "Affected large businesses are asking for access to this program, and I agree with them," he told RBC-Ukraine. The government must ensure state guarantees for metallurgists that will secure their loans. As a result of the strikes companies lost a lot of real estate that had previously been collateral for bank loans, and now the state must provide a replacement, the parliamentarian adds. It is necessary to increase funding for the state war-risk insurance program from 1 billion hryvnias (budget 2026 year) to 10–30 billion hryvnias, Hetmantsev believes. Then the program could insure the property of metallurgical enterprises, because the current limit per company (up to 30 million hryvnias) is clearly too small for mining and metallurgical projects. Also read: How did the Cabinet expand the war-risk insurance program for business? The interlocutor also draws attention to the need to expand support for exporters and programs of the National Development Institution, which provides financial instruments for affected businesses. First and foremost, negotiations with the EU should be resumed on easing the application of the carbon tax (CBAM) for Ukraine and on expanding or lifting quotas, says Dmytro Kysylevskyi. "This should have been done yesterday," supports his view Federation of Metallurgists Executive Director Serhiy Bilenkyi. The European market is a priority for Ukrainian metallurgists. Deliveries to the EU accounted for 48% of all mining and metallurgical exports in the first half of this year, the Ministry of Economy reported. Photo: Europe and Asia are the biggest buyers of Ukrainian iron ore feedstock and metal products (RBC-Ukraine infographic) Kysylevskyi proposes postponing CBAM for Ukraine at least until the end of martial law plus one year, and quotas for Ukrainian product shipments should be returned to last year’s level. Brussels should also discuss lowering transit costs across the EU, since alternative routes are much more expensive than Black Sea ports. Logistics for some cargoes has already doubled in price. In particular, pellet transport via European ports costs 50–60 dollars per tonne, making shipments unprofitable, comments GMK Center analyst Andriy Hlushchenko. It is worth restoring the “Ways of Solidarity” — transport corridors with reduced usage costs that ensure transit of Ukrainian products through the EU to world markets. Brussels could allocate 25–30 euros per tonne in compensation for European transport companies, says the president of industry association Ukrametalurhprom Oleksandr Kalenkov. The interviewees agree that long bilateral contracts for electricity supplies should be developed. As a result of the first auctions held in July, traders — rather than end industrial consumers — became the main buyers of volumes from state generation. Therefore, the mechanism of these trades should be improved going forward, Kysylevskyi believes. Also read: What’s wrong with the first auctions for long-term electricity contracts from generators? A painful issue for the sector remains the presence of metal products from Turkey and China on the domestic market. "A lot of imports are now coming from Turkey, which is re-rolling Russian slabs (large iron plates, a semi-finished product) and billets. We are effectively importing Russian metal in the form of metal products," Kalenkov says, adding that China has access to cheap Russian energy resources. The interlocutor proposes preliminarily applying anti-dumping duties on Turkish and Chinese products and starting trade investigations into why these suppliers can offer such low prices. This is necessary to protect the domestic market, which remains an important sales outlet for Ukrainian metallurgists. Experts propose refraining from further increases in energy company tariffs — Ukrenergo, regional energy companies — and accelerating the government’s repayment of debts to metallurgical companies, for example VAT refunds. The most in-demand measure remains reopening the sea, because alternative logistics cannot fully replace the deep-water ports of Greater Odesa. Russia itself is also interested in restoring commercial shipping in the Black Sea, since Ukraine’s Defense Forces have successfully limited its maritime exports of wheat, oil and oil products. Also read: How did the first-ever naval drone battle end? Negotiations with the aggressor on mutual unblocking of Black Sea trade routes could take place in October, a source in the Cabinet told RBC-Ukraine. The Russian side wants to hold elections to the State Duma (18–20 September) and only after that raise issues that might require concessions to Ukraine, the source added. Cost of rail logistics The increase in rail freight tariffs — effective from 1 August, by 30% — has been very painful for the metallurgical industry. Ukrametalurhprom proposes asking international partners to find funds for Ukrzaliznytsia. Such compensation would allow lowering rail tariffs for those enterprises that previously used the maritime route and were forced to increase exports via rail border crossings in the west of Ukraine. "A 30% discount on rail transport could be given to companies that used to ship by sea," Kalenkov says. The view is supported by Executive Director of the Ukrainian Association of Ferroalloy and Other Electrometallurgical Producers Serhiy Kudriavtsev, who proposes making such a discount temporary (for the period of the maritime blockade) and applying it to affected enterprises. Until the sea corridor is restored, it is necessary at least to refrain from further increases in rail transport costs, believes Dmytro Kysylevskyi. Also read: How will the railway operate now during air-raid alerts? The Ministry of Economy frankly says there is no budget money to compensate Ukrzaliznytsia, and the 30% tariff increase helped stabilize its financial position. Thanks to this rise, the transport company is expected to finish its 2026-th year with a financial result of minus 0,1 billion hryvnias. This is an acceptable figure for a company that suffered losses of 2,7 and 7,5 billion hryvnias in 2024 and 2025 respectively. This year the railway operator received 16 billion hryvnias from the budget reserve fund, Agriculture Minister Taras Vysotskyi reported. Thus, an external financial source is indeed needed to lower or stabilize rail tariffs. Besides tariffs, Ukrzaliznytsia must work on expanding the bottlenecks at border rail crossings, adds Serhiy Bilenkyi. Government initiatives The Ministry of Economy is collecting actual data on carbon dioxide emissions from industrial enterprises. In dialogue with the European Commission, this will allow reviewing default values — the emission amounts used for enterprises that lack actual data — and bringing them in line with real values. This step should soften the effect of the carbon levy. The government is also working on emissions verification — checking the authenticity of the figures provided by industry. This will make it possible to use actual rather than default values going forward, the Ministry of Economy told RBC-Ukraine. Ukrainian metallurgical products need broader access to the European market and a postponement of the carbon tax (photo: Getty Images) The ministry sent the European Commission a position stating that Ukraine should be excluded from the mechanism that restricts steel imports to the EU and shared the view that European quotas should be reviewed. Dialogue with the European Commission is ongoing, the ministry added. Now, in the fifth year of the full-scale war, Ukraine still does not have a war-risk insurance program for large industrial projects. This fact was acknowledged on 15 September at an event of the European Business Association by Minister of Economy and Environment Oleksandr Kravchenko. To create such an instrument, the state proposes increasing VAT by 1% (to 21%), raising about 1 billion dollars from this and requesting an additional 1–2 billion dollars from international partners. With these funds, from next year it is planned to launch property insurance for companies with coverage limits up to 10 million dollars. Also read: Budget crisis in full swing. Who still has money? A direct budget allocation specifically to support metallurgy is unlikely given overall budgetary problems, sources in the government told the publication. The need for a standalone government resolution The depth and breadth of the metallurgical sector’s problems require not isolated initiatives but a package solution — a resolution that will create a framework for many executive authorities involved in the process, industry representatives say. For example, the Ministry of Energy and the National Commission regulating energy and utilities should work out the cost and availability of electricity for industry; the Ministry of Foreign Affairs and the Ministry of Economy should negotiate with the EU on quotas, the carbon tax and access for metallurgical companies to European recovery funds. No single body can solve the complex problems. Without a single document with defined responsibilities and timelines, each issue is considered in isolation and, as a result, hangs unresolved, ArcelorMittal Kryvyi Rih representatives say. A government resolution will send a signal to investors, creditors and international partners that the state treats the sector’s problems as strategic. In the absence of such a document, negotiations with the EU can often be met with the argument that Ukraine itself does not consider supporting metallurgy a priority. A formalized government position removes that argument, the company’s representatives explain. Photo: A comprehensive government document will signal to investors and set a framework for further actions by the executive branch (RBC-Ukraine infographic) The document should include provisions to start negotiations with the European Commission on expanded access for Ukrainian metal products to the European market and to begin anti-dumping investigations into supplies to the domestic market from China and Turkey, proposes ArcelorMittal Kryvyi Rih CEO Mauro Longobardo. The resolution should provide for stabilizing Ukrzaliznytsia and other logistics tariffs, set special reservation conditions for metallurgical workers to preserve the sector’s workforce. It is important to continue the practice of long-term electricity procurement contracts from generators, but define a clear priority — first and foremost ensuring industrial enterprises. Legislation should replace the citizenship criterion for the ultimate beneficiary owner with a criterion of absence of ties to the aggressor country, and revise the credit limits of the Decarbonization Fund so that they correspond to industry needs. This will allow industrial companies to unlock access to decarbonization instruments for recovery after attacks, Mauro Longobardo added. The list of measures could also include introducing the status of an affected enterprise specifically for metallurgical companies. However, this will only make sense if specific support mechanisms exist, so those mechanisms should be the government’s priority today, Kysylevskyi emphasizes. Due to military and economic factors, Ukrainian metallurgy has fallen into a deep crisis. Given the sector’s importance to the national economy and the scale of its problems, the government must propose a set of measures and unite them in one document. A Cabinet resolution should set the framework for the entire state apparatus to protect metallurgists’ interests both on the domestic market and internationally. Alongside economic policy, a state priority must remain the physical protection of facilities, continuously strengthening air defense to counter aerial attacks. The security of large industrial complexes deserves special attention. Business must be confident in the physical protection of its assets; without that assurance, new investments and economic incentives lose their point. Q&A (FAQ): – Which metallurgical plants were hit by Russian attacks? – In August–September Zaporizhstal, ArcelorMittal Kryvyi Rih, Kametstal and the Dnipro Steel Plant were attacked. The strikes caused deaths and injuries among employees and damaged power and transport infrastructure. – How much did steel production fall? – In August steel production in Ukraine fell by half compared with August 2025 — to 277 thousand tonnes. Rolled metal production also fell by half — to 270 thousand tonnes. – What logistics problems did metallurgists face? – At the end of July exports via Black Sea ports stopped, and from early August rail freight costs rose by 30%. Alternative logistics via western rail crossings, Danube ports and road transport can provide only up to 50% of sea exports and are more expensive. – What steps should the government take to support the mining and metallurgical complex? – It is necessary to expand the concessional lending program to large industrial projects, provide state guarantees for metallurgists’ loans, remove or increase quotas for Ukrainian companies in the EU market, and postpone the carbon tax. It is crucial to solve logistics problems — reduce the cost of transit through the EU, prevent (or roll back) further Ukrzaliznytsia tariff increases, and restore Black Sea port operations. The latter depends on negotiations with Russia. – What steps is the government already taking? – The Ministry of Economy is working to mitigate the carbon levy, is dialoguing with the European Commission to remove restrictions on Ukrainian metal products and ore, and is developing a war-risk insurance program that can cover the scale of industrial losses. – Why is a separate government resolution necessary and what should it include? – A Cabinet resolution will set a framework for the whole state apparatus, send a positive signal to investors and raise the priority of addressing metallurgy’s problems. The document should provide for expanded access to the EU market, anti-dumping investigations against Turkish and Chinese suppliers, stabilization of rail tariffs, special reservation conditions for metallurgical workers and the ability to purchase electricity from generators at an affordable price.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Росія посилила обстріли металургійних підприємств в Україні, до цього додалося зростання залізничних тарифів та блокада портів. Галузь опинилася у глибокій кризі. Наскільки скоротилося виробництво сталі, які заходи треба вжити для порятунку металургії та чим може допомогти уряд – читайте в матеріалі РБК-Україна. Головне: Посилення обстрілів металургійних заводів. Внаслідок ворожих атак вже зупинилася Запоріжсталь та Каметсталь, загалом під удар потрапили чотири підприємства. Криза у гірничо-металургійному комплексі. Через зупинку портів, зростання логістичних витрат виробництво сталі у серпні впало у 2 рази. Підтримка галузі. Уряд має зробити ряд внутрішніх кроків (страхування, кредитування, антидемпінгове розслідування) та розширити доступ української металопродукції на ринок ЄС. Стабілізація тарифів Укрзалізниці. Це питання є пріоритетним, для його вирішення необхідно задіяти допомогу від міжнародних партнерів. Поточні ініціативи уряду. Мінекономіки працює над покращенням умов вуглецевого податку та готує програму страхування воєнних ризиків для промисловості. Постанова Кабміну для металургів. Уряд має прийняти окремий документ, який задасть рамку для порятунку галузі та додасть впевненості інвесторам. Ідеальний шторм для металургії Протягом серпня-вересня Росія значно посилила атаки на металургійні підприємства України. У серпні було здійснено дві атаки на Запоріжсталь (входить до складу групи Метінвест). Після повторного удару балістичними ракетами, який відбувся 27 серпня, підприємство вимушено зупинило роботу. В результаті обох обстрілів загинули працівники підприємства, більше 20 осіб зазнали поранень, були пошкоджені енергетична, транспортна інфраструктура, а також доменне та коксівне виробництво. В середині минулого місяця росіяни атакували найбільше металургійне підприємство України – ArcelorMittal Кривий Ріг. Внаслідок атаки загинуло двоє людей, 13 працівників та підрядних організацій отримали поранення, підприємство частково зупинило роботу. 12 вересня росіяни знову завдали балістичних ударів по Запоріжсталі та підприємству у Кривому Розі. Таким чином, ворог зупинив або обмежив роботу двох заводів, які разом виробляють більше 70% української сталі. На початку вересня росіяни атакували Каметсталь (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, входить в структуру Метінвесту), також були загиблі та поранені працівники, пошкоджене аглодоменне виробництво, енергетична і транспортна інфраструктура, комбінат повністю зупинив роботу. У ніч на 5 вересня атаки також зазнав Дніпровський металургійний завод, який входить до складу групи DCH Олександра Ярославського. У цьому випадку обійшлося без жертв, але були пошкоджені адміністративні та промислові об'єкти підприємства. На сьогодні, за публічними даними, повністю зупинили роботу Запоріжсталь та Каметсталь, - коментує РБК-Україна аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко. В серпні-вересні росіяни завдали ударів по Запоріжсталі (фото: прес-центр підприємства) В структурі Метінвесту зараз працюють лише Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати (на 50% потужності). Південний ГЗК зупинений через блокаду портів, Інгулецький комбінат був законсервований ще раніше через високу вартість електроенергії, розповів в інтерв'ю для видання Forbes операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко. Ще до початку нової хвилі ударів, в кінці липня зупинився експорт залізної руди та металопродукції через порти Великої Одеси (Чорноморськ, Одеса та порт Південний). Після цього галузь почала налагоджувати альтернативну логістику – це залізничні маршрути через західний кордон України, експорт через порти на річці Дунай та автомобільні поставки. Альтернативні маршрути можуть вивезти максимум 50% тієї продукції, яку відправляли через порти Великої Одеси, - говорить Глущенко та додає, що за доступні потужності металургам доводиться конкурувати з аграріями. Тому, швидше за все, пропускна здатність альтернативних маршрутів буде ще меншою. До обстрілів та блокади моря треба додати підвищення тарифу Укрзалізниці, високу вартість електроенергії, квоти та вуглецевий податок (англ. СВАМ – carbon border adjustment mechanism) для доступу на ринок ЄС. Український гірничо-металургійний комплекс зараз перебуває у стані ідеального шторму, - говорить РБК-Україна народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Читайте також: Який запас міцності залишився у металургів? Як наслідок, у серпні виробництво сталі та металопрокату знизилося у 2 рази у порівнянні із серпнем 2025 року – до 277 та 270 тисяч тонн відповідно, свідчать дані профільної асоціації Укрметалургпром. За 15 діб вересня експорт залізної руди та чорних металів залізницею скоротився у 2,5 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, повідомили РБК-Україна в прес-центрі Укрзалізниці. Таке скорочення виробничих показників ГМК викликає тривогу, адже цей сектор економіки у минулому році сформував 6% ВВП, 13% всіх валютних надходжень та 2,5 млрд доларів відрахувань до бюджетів, повідомили в Міністерстві економіки та довкілля. Протягом січня-липня держбюджет отримав від галузей Добування залізних руд, Металургійне виробництво та Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 27 млрд гривень, додали у Державній податковій службі. Фото: Гірничо-металургійний комплекс є одним із основних експортерів України (інфографіка РБК-Україна) Криза в металургії зачіпає й інші галузі, зменшує надходження до державного і місцевих бюджетів. Для останніх удар буде відчутний ще й тому, що частина підприємств є містоутворюючими. Їх робота дуже сильно впливає на всю економіку відповідної громади, можливість утримувати соціальну інфраструктуру та зайнятість, - коментує РБК-Україна народний депутат, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Рятівні заходи для ГМК Співрозмовник нагадав, що у законодавстві вже є норми для підтримки постраждалого бізнесу. Такі компанії, за рішенням Міністерства фінансів, можуть отримати відтермінування сплати податків. Коментуючи нові ініціативи, Гетманцев пропонує розширити урядову програму доступного кредитування 5-7-9 на велику промисловість. Постраждалий великий бізнес просить надати йому доступ до цієї програми, я з ним погоджуюсь, - сказав він в коментарі РБК-Україна. Уряд має подбати про забезпечення металургів державними гарантіями, які будуть виступати забезпеченням їх кредитів. В результаті обстрілів компанії втратили багато нерухомості, яка раніше була заставою по банківським кредитам, і тепер держава має надати їй заміну, додає парламентар. Необхідно збільшити фінансування на держпрограму страхування воєнних ризиків з 1 млрд гривень (бюджет 2026 року) до 10-30 млрд гривень, вважає Гетманцев. Тоді ця програма зможе страхувати майно металургійних підприємств, бо нинішній ліміт на одну компанію (до 30 млн гривень) – явно замалий для проектів гірничо-металургійного комплексу. Читайте також: Як Кабмін розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу? Співрозмовник також звертає увагу на необхідність розширення підтримки експортерів та програм Національної установи розвитку, яка надає фінансові інструменти для постраждалого бізнесу. В першу чергу потрібно відновити переговори з ЄС щодо послаблення для України умов застосування карбоного податку (СВАМ) та розширення або відміни квот, говорить Дмитро Кисилевський. Це потрібно було зробити ще позавчора, - підтримує його думку виконавчий директор Федерації металургів Сергій Біленький. Європейський ринок є пріоритетним для українських металургів. На поставки в ЄС у першому півріччі цього року припало 48% всього експорту ГМК, повідомили в Мінекономіки. Фото: Європа та Азія – це найбільші покупці української залізорудної сировини та металопродукції (інфографіка РБК-Україна) Кисилевський пропонує відтермінувати CBAM для України принаймні до кінця воєнного стану плюс один рік, а квоти на поставку української продукції треба повернути до рівні минулого року. Також в Брюсселі необхідно обговорити зниження вартості транзиту через територію ЄС. Це пояснюється тим, що альтернативні маршрути є значно дорожчими за порти Чорного моря. Логістика для деяких вантажів вже подорожчала вдвічі. Зокрема, це стосується перевезення окатишів – логістика через європейські порти коштує 50-60 доларів за тонну, що робить постачання невигідним, - коментує аналітик GMK Center Андрій Глущенко. Варто відновити Шляхи солідарності – транспортні коридори зі зниженою вартістю їх використання, які забезпечують транзит української продукції через ЄС на світовий ринок. Брюсель може закласти 25-30 євро на тонну компенсації для європейських транспортних компаній, - говорить президент галузевого об'єднання Укрметалургпром Олександр Каленков. Співрозмовники видання сходяться на думці, що необхідно розвивати довгі двосторонні договори на поставку електроенергії. В результаті перших аукціонів, які відбулися в липні, переважними покупцями обсягів від державної генерації стали трейдери, замість кінцевих промислових споживачів. Тому в подальшому механізм цих торгів має бути удосконаленим, вважає Кисилевський. Читайте також: Що не так з першими аукціонами на довгі контракти для купівлі електроенергії у генеруючих компаній? Болючою для галузі залишається присутність на внутрішньому ринку металопродукції з Туреччини та Китаю. Зараз надходить багато імпорту з Туреччини, яка перекатує російські сляби (великі залізні плити, напівфабрикат - ред.) і заготовку. Ми фактично завозимо російський метал у вигляді металевої продукції, - говорить Каленков та додає, що Китай має доступ до дешевих російських енергоресурсів. Співрозмовник пропонує попередньо застосувати антидемпінгові мита на турецьку, китайську продукцію і почати торгове розслідування – чому ці постачальники можуть пропонувати низькі ціни. Це необхідно для захисту внутрішнього ринку, який залишається важливим джерелом збуту для українських металургів. Експерти пропонують утриматися від подальшого підняття тарифів енергетичних компаній – Укренерго, обленерго та прискорити повернення з боку держави боргів перед металургійними компаніями, наприклад, відшкодування ПДВ. Найбільш затребуваним заходом залишається відкриття моря, адже альтернативна логістика не може повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси. У відновленні торгового судноплавства у Чорному морі зацікавлена й сама Росія, адже Сили оборони України успішно обмежують морський експорт її пшениці, нафти і нафтопродуктів. Читайте також: Чим завершився перший в історії бій морських дронів? Переговори з агресором щодо взаємного розблокування морських торгових шляхів у Чорному морі можливі у жовтні, повідомило джерело РБК-Україна в Кабміні. Російська сторона хоче провести вибори до Державної думи (18-20 вересня) і лише після цього піднімати питання, які можуть вимагати кроків на зустріч Україні, додав співрозмовник. Вартість залізничної логістики Дуже відчутним для металургійної галузі стало підвищення з 1 серпня на 30% тарифів на транспортування вантажів залізницею. В асоціації Укрметалургпром пропонують звернутися до міжнародних партнерів та знайти кошти для Укрзалізниці. Ця компенсація дозволить знизити залізничні тарифи для тих підприємств, які раніше користувалися морським маршрутом і вимушено збільшили експорт через залізничні переходи на західному кордоні України. Можна було б дати 30%-ву знижку на залізничні перевезення для тих компаній, які возили свою продукцію морем, - говорить Каленков. Зростання тарифів Укрзалізниці вдарило по металургійній галузі, яка дуже залежить від залізничної логістики (фото: Getty Images) Його думку підтримує виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції Сергій Кудрявцев, який пропонує зробити такий дисконт тимчасовим (на період блокування моря) та застосувати його до постраждалих підприємств. Поки не буде відновлений морський коридор, необхідно хоча б утриматися від подальшого підняття вартості залізничних перевезень, вважає Дмитро Кисилевський. Читайте також: Як відтепер буде працювати залізниця під час тривог? В Мінекономіки відверто говорять, що в бюджеті коштів для компенсації Укрзалізниці немає, а 30%-ве підняття тарифу дозволило вирівняти її фінансовий стан. Завдяки цьому підвищенню, транспортна компанія має закінчити 2026-й рік з фінансовим результатом мінус 0,1 млрд гривень. Це прийнятний показник для підприємства, яке у 2024 та 2025 роках отримало 2,7 та 7,5 млрд гривень збитку відповідно. У цьому році з резервного фонду бюджету залізничному оператору було виділено 16 млрд гривень, повідомляв міністр агрополітики Тарас Висоцький. Отже, для зниження або стабілізації залізних тарифів, дійсно потрібне зовнішнє фінансове джерело. Крім тарифу, Укрзалізниця має працювати над розширенням вузьких місць прикордонних залізничних переходів, додає Сергій Біленький. Ініціативи уряду Мінекономіки збирає фактичні дані щодо викидів вуглекислого газу промисловими підприємствами. В діалозі з Єврокомісією це дозволить переглянути дефолтні значення – кількість викидів для підприємств, які не мають фактичних даних, та привести їх до реальних значень. Цей крок має пом'якшити дію карбонового мита. В уряді також працюють над верифікацією викидів – перевіркою справжності показників, які надає промисловість. Це дасть можливість користуватися не дефолтними, а фактичними значеннями у подальшому, повідомили РБК-Україна в Мінекономіки. Українська металургійна продукція потребує ширшого доступу до європейського ринку та відтермінування карбонового мита (фото: Getty Images) Відомство надіслало до Єврокомісії позицію про те, що Україна має бути виключена із механізму, який обмежує імпорт сталі до ЄС та поділяє думку про необхідність переглянути європейські квоти. Наразі діалог з Єврокомісією триває, - додали в Мінекономіки. На п'ятий рік повномасштабної війни в Україні все ще немає програми страхування воєнних ризиків для великих промислових проектів. Цей факт 15 вересня на заході Європейської Бізнес-Асоціації визнав міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко. Щоб створити такий інструмент, держава пропонує підвищити ПДВ на 1% (до 21%), отримати від цього близько 1 млрд доларів та ще 1-2 млрд доларів попросити у міжнародних партнерів. На ці кошти, з наступного року планується запустити страхування майна компаній з лімітом покриття до 10 млн доларів. Читайте також: Бюджетна криза у розпалі. Для кого залишилися гроші? Варіант виділення з бюджету окремих коштів для підтримки металургії є малоймовірним на фоні загальних проблем з бюджетом, повідомляють джерела видання в уряді. Необхідність окремої постанови уряду Глибина та обширність проблем металургійної галузі потребує від уряду не точкових ініціатив, а пакетного рішення – постанови, яка створить рамку для багатьох органів виконавчої влади, які дотичні до цього процесу, кажуть у галузі. Наприклад, Міністерство енергетики та Нацкомісія, що регулює енергетику та ЖКП, мають пропрацювати питання вартості і доступності електроенергії для промисловості, МЗС та Мінекономіки – провести переговори з ЄС щодо квот, вуглецевого податку та доступу металургійних компаній до європейських фондів відновлення. Жоден окремий орган не може вирішити комплекс проблем. Без єдиного документа з визначеними відповідальними та строками кожне питання розглядається ізольовано і, як наслідок, зависає, - говорять представники ArcelorMittal Кривий Ріг. Урядова постанова дасть сигнал інвесторам, кредиторам та міжнародним партнерам, що держава визначає стратегічною проблему галузі. За відсутності такого документа, часто в переговорах з ЄС може звучати думка, що Україна сама не вважає підтримку металургії пріоритетом. Формалізована урядова позиція знімає цей аргумент, - пояснюють представники компанії. Фото: Комплексний урядовий документ дасть сигнал інвесторам і задасть рамку подальших дій для виконавчої влади (інфографіка РБК-Україна) Документ має містити положення про запуск переговорів з Єврокомісією про розширений доступ української металопродукції на європейський ринок, про початок антидемпінгових розслідувань поставок на внутрішній ринок з Китаю і Туреччини, пропонує гендиректор ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобардо. Постанова має передбачати стабілізацію тарифів Укрзалізниці та іншої логістики, визначати спеціальні умови бронювання для працівників металургійної галузі, щоб зберегти її кадровий потенціал. Важливо продовжити практику укладання довгострокових договорів на купівлю електроенергії у генерації, але визначити чіткий пріоритет – першочергове забезпечення промислових підприємств. В законодавстві необхідно замінити критерій громадянства кінцевого бенефіціара компанії на критерій відсутності у нього зв'язків з країною-агресором, а також переглянути кредитні ліміти Фонду декарбонізації, щоб вони відповідали розміру потреб промисловості. Це дасть можливість розблокувати промисловим компаніям доступ до інструментів декарбонізації для відновлення після атак, - додав Мауро Лонгобардо. До переліку заходів можна додати запровадженням статусу постраждалого підприємства саме для металургійних компаній. Проте це матиме сенс лише при наявності конкретних механізмів підтримки, тому саме вони мають бути пріоритетом уряду на сьогодні, наголошує Кисилевський. Через воєнні та економічні фактори сьогодні українська металургія потрапила у глибоку кризу. З огляду на важливість сектору для національної економіки та обширність його проблем, уряд має запропонувати комплекс заходів і об'єднати їх в одному документі. Постанова Кабміну повинна задати рамку для всьго державного апарату, який має захистити інтереси металургів як на внутрішньому ринку, так і на міжнародній арені. Наряду з економічою політикою, державним пріоритетом має залишатися фізичний захист об'єктів, постійне підсилення ППО для протидії атакам з повітря. Окремої уваги у цьому питанні потребує безпека великих промислових комплексів. Бізнес повинен бути впевненим у фізичному захисті його активів, без його забезпечення – нові інвестиції та економічні стимули втрачають сенс. Питання – Відповіді (FAQ): – Які металургійні заводи постраждали від російських атак? – У серпні-вересні атак зазнали Запоріжсталь, ArcelorMittal Кривий Ріг, Каметсталь і Дніпровський металургійний завод. Внаслідок ударів були загиблі та поранені працівники, пошкоджена енергетична і транспортна інфраструктура. – Наскільки впало виробництво сталі? – У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося вдвічі порівняно із серпнем 2025 року – до 277 тис. тонн. Виробництво металопрокату також знизилося вдвічі – до 270 тис. тонн. – Які логістичні проблеми виникли у металургів? – В кінці липня припинився експорт через порти Чорного моря, а з початку серпня вартість залізничних перевезень зросла на 30%. Альтернавтивна логістика через західні залізничні переходи, порти Дунаю та автотранспорт можуть забезпечити лише до 50% експорту морем і є дорожчою. – Які заходи має здійснити уряд для підтримки гірничо-металургійного комплексу? – Необхідно розширити програму пільгового кредитування на великі промислові проекти, надати державні гарантії для кредитів металургів, усунути або збільшити квоти для українських компаній на рикну ЄС, відтермінувати карбоновий податок. Вкрай важливо розв’язати логістичні проблеми – знизити вартість транзиту українських товарів через територію ЄС, знизити (не допустити зростання) тарифів Укрзалізниці та відновити роботу портів Чорного моря. Остання опція залежить від переговорів з Росією. – Які кроки вже робить уряд? – Мінекономіки проводить роботу, щоб пом’якшити умови вуглецевого мита, веде діалог з Єврокомісією щодо усунення обмежень для української металопродукції та руди. Відомство розробляє програму страхування воєнних ризиків, яка зможе покривати масштаб збитків промислових підприємств. – Чому необхідна окрема постанова уряду, що вона має включати? – Постанова Кабміну задасть рамку роботи для всього державного апарату, дасть позитивний сигнал інвесторам і підніме пріоритет вирішення проблем металургійної галузі. Документ має передбачати розширений доступ до ринку ЄС, антидемпінгові розслідування проти турецьких та китайських постачальників, стабілізацію залізничних тарифів, спеціальні умови бронювання металургів та можливість придбати електроенергію у генерації за доступною ціною.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: RBC-Ukraine.

Росія посилила обстріли металургійних підприємств в Україні, до цього додалося зростання залізничних тарифів та блокада портів.

Галузь опинилася у глибокій кризі.

Наскільки скоротилося виробництво сталі, які заходи треба вжити для порятунку металургії та чим може допомогти уряд – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Головне: Посилення обстрілів металургійних заводів.

Внаслідок ворожих атак вже зупинилася Запоріжсталь та Каметсталь, загалом під удар потрапили чотири підприємства.

Криза у гірничо-металургійному комплексі.

Через зупинку портів, зростання логістичних витрат виробництво сталі у серпні впало у 2 рази.

Підтримка галузі.

Уряд має зробити ряд внутрішніх кроків (страхування, кредитування, антидемпінгове розслідування) та розширити доступ української металопродукції на ринок ЄС.

Стабілізація тарифів Укрзалізниці.

Це питання є пріоритетним, для його вирішення необхідно задіяти допомогу від міжнародних партнерів.

Поточні ініціативи уряду.

Мінекономіки працює над покращенням умов вуглецевого податку та готує програму страхування воєнних ризиків для промисловості.

Постанова Кабміну для металургів.

Уряд має прийняти окремий документ, який задасть рамку для порятунку галузі та додасть впевненості інвесторам.

Ідеальний шторм для металургії Протягом серпня-вересня Росія значно посилила атаки на металургійні підприємства України.

У серпні було здійснено дві атаки на Запоріжсталь (входить до складу групи Метінвест).

Після повторного удару балістичними ракетами, який відбувся 27 серпня, підприємство вимушено зупинило роботу.

В результаті обох обстрілів загинули працівники підприємства, більше 20 осіб зазнали поранень, були пошкоджені енергетична, транспортна інфраструктура, а також доменне та коксівне виробництво.

В середині минулого місяця росіяни атакували найбільше металургійне підприємство України – ArcelorMittal Кривий Ріг.

Внаслідок атаки загинуло двоє людей, 13 працівників та підрядних організацій отримали поранення, підприємство частково зупинило роботу. 12 вересня росіяни знову завдали балістичних ударів по Запоріжсталі та підприємству у Кривому Розі.

Таким чином, ворог зупинив або обмежив роботу двох заводів, які разом виробляють більше 70% української сталі.

На початку вересня росіяни атакували Каметсталь (м.

Кам'янське, Дніпропетровської області, входить в структуру Метінвесту), також були загиблі та поранені працівники, пошкоджене аглодоменне виробництво, енергетична і транспортна інфраструктура, комбінат повністю зупинив роботу.

У ніч на 5 вересня атаки також зазнав Дніпровський металургійний завод, який входить до складу групи DCH Олександра Ярославського.

У цьому випадку обійшлося без жертв, але були пошкоджені адміністративні та промислові об'єкти підприємства.

На сьогодні, за публічними даними, повністю зупинили роботу Запоріжсталь та Каметсталь, - коментує РБК-Україна аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко.

В серпні-вересні росіяни завдали ударів по Запоріжсталі (фото: прес-центр підприємства) В структурі Метінвесту зараз працюють лише Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати (на 50% потужності).

Південний ГЗК зупинений через блокаду портів, Інгулецький комбінат був законсервований ще раніше через високу вартість електроенергії, розповів в інтерв'ю для видання Forbes операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко.

Ще до початку нової хвилі ударів, в кінці липня зупинився експорт залізної руди та металопродукції через порти Великої Одеси (Чорноморськ, Одеса та порт Південний).

Після цього галузь почала налагоджувати альтернативну логістику – це залізничні маршрути через західний кордон України, експорт через порти на річці Дунай та автомобільні поставки.

Альтернативні маршрути можуть вивезти максимум 50% тієї продукції, яку відправляли через порти Великої Одеси, - говорить Глущенко та додає, що за доступні потужності металургам доводиться конкурувати з аграріями.

Тому, швидше за все, пропускна здатність альтернативних маршрутів буде ще меншою.

До обстрілів та блокади моря треба додати підвищення тарифу Укрзалізниці, високу вартість електроенергії, квоти та вуглецевий податок (англ.

СВАМ – carbon border adjustment mechanism) для доступу на ринок ЄС.

Український гірничо-металургійний комплекс зараз перебуває у стані ідеального шторму, - говорить РБК-Україна народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Читайте також: Який запас міцності залишився у металургів?

Як наслідок, у серпні виробництво сталі та металопрокату знизилося у 2 рази у порівнянні із серпнем 2025 року – до 277 та 270 тисяч тонн відповідно, свідчать дані профільної асоціації Укрметалургпром.

За 15 діб вересня експорт залізної руди та чорних металів залізницею скоротився у 2,5 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, повідомили РБК-Україна в прес-центрі Укрзалізниці.

Таке скорочення виробничих показників ГМК викликає тривогу, адже цей сектор економіки у минулому році сформував 6% ВВП, 13% всіх валютних надходжень та 2,5 млрд доларів відрахувань до бюджетів, повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.

Протягом січня-липня держбюджет отримав від галузей Добування залізних руд, Металургійне виробництво та Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 27 млрд гривень, додали у Державній податковій службі.

Фото: Гірничо-металургійний комплекс є одним із основних експортерів України (інфографіка РБК-Україна) Криза в металургії зачіпає й інші галузі, зменшує надходження до державного і місцевих бюджетів.

Для останніх удар буде відчутний ще й тому, що частина підприємств є містоутворюючими.

Їх робота дуже сильно впливає на всю економіку відповідної громади, можливість утримувати соціальну інфраструктуру та зайнятість, - коментує РБК-Україна народний депутат, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Рятівні заходи для ГМК Співрозмовник нагадав, що у законодавстві вже є норми для підтримки постраждалого бізнесу.

Такі компанії, за рішенням Міністерства фінансів, можуть отримати відтермінування сплати податків.

Коментуючи нові ініціативи, Гетманцев пропонує розширити урядову програму доступного кредитування 5-7-9 на велику промисловість.

Постраждалий великий бізнес просить надати йому доступ до цієї програми, я з ним погоджуюсь, - сказав він в коментарі РБК-Україна.

Уряд має подбати про забезпечення металургів державними гарантіями, які будуть виступати забезпеченням їх кредитів.

В результаті обстрілів компанії втратили багато нерухомості, яка раніше була заставою по банківським кредитам, і тепер держава має надати їй заміну, додає парламентар.

Необхідно збільшити фінансування на держпрограму страхування воєнних ризиків з 1 млрд гривень (бюджет 2026 року) до 10-30 млрд гривень, вважає Гетманцев.

Тоді ця програма зможе страхувати майно металургійних підприємств, бо нинішній ліміт на одну компанію (до 30 млн гривень) – явно замалий для проектів гірничо-металургійного комплексу.

Читайте також: Як Кабмін розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу?

Співрозмовник також звертає увагу на необхідність розширення підтримки експортерів та програм Національної установи розвитку, яка надає фінансові інструменти для постраждалого бізнесу.

В першу чергу потрібно відновити переговори з ЄС щодо послаблення для України умов застосування карбоного податку (СВАМ) та розширення або відміни квот, говорить Дмитро Кисилевський.

Це потрібно було зробити ще позавчора, - підтримує його думку виконавчий директор Федерації металургів Сергій Біленький.

Європейський ринок є пріоритетним для українських металургів.

На поставки в ЄС у першому півріччі цього року припало 48% всього експорту ГМК, повідомили в Мінекономіки.

Фото: Європа та Азія – це найбільші покупці української залізорудної сировини та металопродукції (інфографіка РБК-Україна) Кисилевський пропонує відтермінувати CBAM для України принаймні до кінця воєнного стану плюс один рік, а квоти на поставку української продукції треба повернути до рівні минулого року.

Фото: Європа та Азія – це найбільші покупці української залізорудної сировини та металопродукції (інфографіка РБК-Україна) Кисилевський пропонує відтермінувати CBAM для України принаймні до кінця воєнного стану плюс один рік, а квоти на поставку української продукції треба повернути до рівня минулого року.

Також в Брюсселі необхідно обговорити зниження вартості транзиту через територію ЄС.

Це пояснюється тим, що альтернативні маршрути є значно дорожчими за порти Чорного моря.

Логістика для деяких вантажів вже подорожчала вдвічі.

Зокрема, це стосується перевезення окатишів – логістика через європейські порти коштує 50-60 доларів за тонну, що робить постачання невигідним, - коментує аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Варто відновити Шляхи солідарності – транспортні коридори зі зниженою вартістю їх використання, які забезпечують транзит української продукції через ЄС на світовий ринок.

Брюсель може закласти 25-30 євро на тонну компенсації для європейських транспортних компаній, - говорить президент галузевого об'єднання Укрметалургпром Олександр Каленков.

Співрозмовники видання сходяться на думці, що необхідно розвивати довгі двосторонні договори на поставку електроенергії.

В результаті перших аукціонів, які відбулися в липні, переважними покупцями обсягів від державної генерації стали трейдери, замість кінцевих промислових споживачів.

Тому в подальшому механізм цих торгів має бути удосконаленим, вважає Кисилевський.

Читайте також: Що не так з першими аукціонами на довгі контракти для купівлі електроенергії у генеруючих компаній?

Болючою для галузі залишається присутність на внутрішньому ринку металопродукції з Туреччини та Китаю.

Зараз надходить багато імпорту з Туреччини, яка перекатує російські сляби (великі залізні плити, напівфабрикат - ред.) і заготовку.

Ми фактично завозимо російський метал у вигляді металевої продукції, - говорить Каленков та додає, що Китай має доступ до дешевих російських енергоресурсів.

Співрозмовник пропонує попередньо застосувати антидемпінгові мита на турецьку, китайську продукцію і почати торгове розслідування – чому ці постачальники можуть пропонувати низькі ціни.

Це необхідно для захисту внутрішнього ринку, який залишається важливим джерелом збуту для українських металургів.

Експерти пропонують утриматися від подальшого підняття тарифів енергетичних компаній – Укренерго, обленерго та прискорити повернення з боку держави боргів перед металургійними компаніями, наприклад, відшкодування ПДВ.

Найбільш затребуваним заходом залишається відкриття моря, адже альтернативна логістика не може повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

У відновленні торгового судноплавства у Чорному морі зацікавлена й сама Росія, адже Сили оборони України успішно обмежують морський експорт її пшениці, нафти і нафтопродуктів.

Читайте також: Чим завершився перший в історії бій морських дронів?

Переговори з агресором щодо взаємного розблокування морських торгових шляхів у Чорному морі можливі у жовтні, повідомило джерело РБК-Україна в Кабміні.

Російська сторона хоче провести вибори до Державної думи (18-20 вересня) і лише після цього піднімати питання, які можуть вимагати кроків на зустріч Україні, додав співрозмовник.

Вартість залізничної логістики Дуже відчутним для металургійної галузі стало підвищення з 1 серпня на 30% тарифів на транспортування вантажів залізницею.

В асоціації Укрметалургпром пропонують звернутися до міжнародних партнерів та знайти кошти для Укрзалізниці.

Ця компенсація дозволить знизити залізничні тарифи для тих підприємств, які раніше користувалися морським маршрутом і вимушено збільшили експорт через залізничні переходи на західному кордоні України.

Можна було б дати 30%-ву знижку на залізничні перевезення для тих компаній, які возили свою продукцію морем, - говорить Каленков.

Зростання тарифів Укрзалізниці вдарило по металургійній галузі, яка дуже залежить від залізничної логістики (фото: Getty Images) Його думку підтримує виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції Сергій Кудрявцев, який пропонує зробити такий дисконт тимчасовим (на період блокування моря) та застосувати його до постраждалих підприємств.

Поки не буде відновлений морський коридор, необхідно хоча б утриматися від подальшого підняття вартості залізничних перевезень, вважає Дмитро Кисилевський.

Читайте також: Як відтепер буде працювати залізниця під час тривог?

В Мінекономіки відверто говорять, що в бюджеті коштів для компенсації Укрзалізниці немає, а 30%-ве підняття тарифу дозволило вирівняти її фінансовий стан.

Завдяки цьому підвищенню, транспортна компанія має закінчити 2026-й рік з фінансовим результатом мінус 0,1 млрд гривень.

Це прийнятний показник для підприємства, яке у 2024 та 2025 роках отримало 2,7 та 7,5 млрд гривень збитку відповідно.

У цьому році з резервного фонду бюджету залізничному оператору було виділено 16 млрд гривень, повідомляв міністр агрополітики Тарас Висоцький.

Отже, для зниження або стабілізації залізних тарифів, дійсно потрібне зовнішнє фінансове джерело.

Крім тарифу, Укрзалізниця має працювати над розширенням вузьких місць прикордонних залізничних переходів, додає Сергій Біленький.

Ініціативи уряду Мінекономіки збирає фактичні дані щодо викидів вуглекислого газу промисловими підприємствами.

В діалозі з Єврокомісією це дозволить переглянути дефолтні значення – кількість викидів для підприємств, які не мають фактичних даних, та привести їх до реальних значень.

Цей крок має пом'якшити дію карбонового мита.

В уряді також працюють над верифікацією викидів – перевіркою справжності показників, які надає промисловість.

Це дасть можливість користуватися не дефолтними, а фактичними значеннями у подальшому, повідомили РБК-Україна в Мінекономіки.

Українська металургійна продукція потребує ширшого доступу до європейського ринку та відтермінування карбонового мита (фото: Getty Images) Відомство надіслало до Єврокомісії позицію про те, що Україна має бути виключена із механізму, який обмежує імпорт сталі до ЄС та поділяє думку про необхідність переглянути європейські квоти.

Наразі діалог з Єврокомісією триває, - додали в Мінекономіки.

На п'ятий рік повномасштабної війни в Україні все ще немає програми страхування воєнних ризиків для великих промислових проектів.

Цей факт 15 вересня на заході Європейської Бізнес-Асоціації визнав міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Щоб створити такий інструмент, держава пропонує підвищити ПДВ на 1% (до 21%), отримати від цього близько 1 млрд доларів та ще 1-2 млрд доларів попросити у міжнародних партнерів.

На ці кошти, з наступного року планується запустити страхування майна компаній з лімітом покриття до 10 млн доларів.

Читайте також: Бюджетна криза у розпалі.

Для кого залишилися гроші?

Варіант виділення з бюджету окремих коштів для підтримки металургії є малоймовірним на фоні загальних проблем з бюджетом, повідомляють джерела видання в уряді.

Необхідність окремої постанови уряду Глибина та обширність проблем металургійної галузі потребує від уряду не точкових ініціатив, а пакетного рішення – постанови, яка створить рамку для багатьох органів виконавчої влади, які дотичні до цього процесу, кажуть у галузі.

Наприклад, Міністерство енергетики та Нацкомісія, що регулює енергетику та ЖКП, мають пропрацювати питання вартості і доступності електроенергії для промисловості, МЗС та Мінекономіки – провести переговори з ЄС щодо квот, вуглецевого податку та доступу металургійних компаній до європейських фондів відновлення.

Жоден окремий орган не може вирішити комплекс проблем.

Без єдиного документа з визначеними відповідальними та строками кожне питання розглядається ізольовано і, як наслідок, зависає, - говорять представники ArcelorMittal Кривий Ріг.

Урядова постанова дасть сигнал інвесторам, кредиторам та міжнародним партнерам, що держава визначає стратегічною проблему галузі.

За відсутності такого документа, часто в переговорах з ЄС може звучати думка, що Україна сама не вважає підтримку металургії пріоритетом.

Формалізована урядова позиція знімає цей аргумент, - пояснюють представники компанії.

Фото: Комплексний урядовий документ дасть сигнал інвесторам і задасть рамку подальших дій для виконавчої влади (інфографіка РБК-Україна) Документ має містити положення про запуск переговорів з Єврокомісією про розширений доступ української металопродукції на європейський ринок, про початок антидемпінгових розслідувань поставок на внутрішній ринок з Китаю і Туреччини, пропонує гендиректор ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобардо.

Постанова має передбачати стабілізацію тарифів Укрзалізниці та іншої логістики, визначати спеціальні умови бронювання для працівників металургійної галузі, щоб зберегти її кадровий потенціал.

Важливо продовжити практику укладання довгострокових договорів на купівлю електроенергії у генерації, але визначити чіткий пріоритет – першочергове забезпечення промислових підприємств.

В законодавстві необхідно замінити критерій громадянства кінцевого бенефіціара компанії на критерій відсутності у нього зв'язків з країною-агресором, а також переглянути кредитні ліміти Фонду декарбонізації, щоб вони відповідали розміру потреб промисловості.

Це дасть можливість розблокувати промисловим компаніям доступ до інструментів декарбонізації для відновлення після атак, - додав Мауро Лонгобардо.

До переліку заходів можна додати запровадженням статусу постраждалого підприємства саме для металургійних компаній.

Проте це матиме сенс лише при наявності конкретних механізмів підтримки, тому саме вони мають бути пріоритетом уряду на сьогодні, наголошує Кисилевський.

Через воєнні та економічні фактори сьогодні українська металургія потрапила у глибоку кризу.

З огляду на важливість сектору для національної економіки та обширність його проблем, уряд має запропонувати комплекс заходів і об'єднати їх в одному документі.

Постанова Кабміну повинна задати рамку для всьго державного апарату, який має захистити інтереси металургів як на внутрішньому ринку, так і на міжнародній арені.

Наряду з економічою політикою, державним пріоритетом має залишатися фізичний захист об'єктів, постійне підсилення ППО для протидії атакам з повітря.

Окремої уваги у цьому питанні потребує безпека великих промислових комплексів.

Бізнес повинен бути впевненим у фізичному захисті його активів, без його забезпечення – нові інвестиції та економічні стимули втрачають сенс.

Питання – Відповіді (FAQ): – Які металургійні заводи постраждали від російських атак? – У серпні-вересні атак зазнали Запоріжсталь, ArcelorMittal Кривий Ріг, Каметсталь і Дніпровський металургійний завод.

Внаслідок ударів були загиблі та поранені працівники, пошкоджена енергетична і транспортна інфраструктура. – Наскільки впало виробництво сталі? – У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося вдвічі порівняно із серпнем 2025 року – до 277 тис. тонн.

Виробництво металопрокату також знизилося вдвічі – до 270 тис. тонн. – Які логістичні проблеми виникли у металургів? – В кінці липня припинився експорт через порти Чорного моря, а з початку серпня вартість залізничних перевезень зросла на 30%.

Альтернавтивна логістика через західні залізничні переходи, порти Дунаю та автотранспорт можуть забезпечити лише до 50% експорту морем і є дорожчою. – Які заходи має здійснити уряд для підтримки гірничо-металургійного комплексу? – Необхідно розширити програму пільгового кредитування на великі промислові проекти, надати державні гарантії для кредитів металургів, усунути або збільшити квоти для українських компаній на рикну ЄС, відтермінувати карбоновий податок.

Вкрай важливо розв’язати логістичні проблеми – знизити вартість транзиту українських товарів через територію ЄС, знизити (не допустити зростання) тарифів Укрзалізниці та відновити роботу портів Чорного моря.

Остання опція залежить від переговорів з Росією. – Які кроки вже робить уряд? – Мінекономіки проводить роботу, щоб пом’якшити умови вуглецевого мита, веде діалог з Єврокомісією щодо усунення обмежень для української металопродукції та руди.

Відомство розробляє програму страхування воєнних ризиків, яка зможе покривати масштаб збитків промислових підприємств. – Чому необхідна окрема постанова уряду, що вона має включати? – Постанова Кабміну задасть рамку роботи для всього державного апарату, дасть позитивний сигнал інвесторам і підніме пріоритет вирішення проблем металургійної галузі.

Документ має передбачати розширений доступ до ринку ЄС, антидемпінгові розслідування проти турецьких та китайських постачальників, стабілізацію залізничних тарифів, спеціальні умови бронювання металургів та можливість придбати електроенергію у генерації за доступною ціною.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Росія посилила обстріли металургійних підприємств в Україні, до цього додалося зростання залізничних тарифів та блокада портів.

Галузь опинилася у глибокій кризі.

Наскільки скоротилося виробництво сталі, які заходи треба вжити для порятунку металургії та чим може допомогти уряд – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Головне: Посилення обстрілів металургійних заводів.

Внаслідок ворожих атак вже зупинилася Запоріжсталь та Каметсталь, загалом під удар потрапили чотири підприємства.

Криза у гірничо-металургійному комплексі.

Через зупинку портів, зростання логістичних витрат виробництво сталі у серпні впало у 2 рази.

Підтримка галузі.

Уряд має зробити ряд внутрішніх кроків (страхування, кредитування, антидемпінгове розслідування) та розширити доступ української металопродукції на ринок ЄС.

Стабілізація тарифів Укрзалізниці.

Це питання є пріоритетним, для його вирішення необхідно задіяти допомогу від міжнародних партнерів.

Поточні ініціативи уряду.

Мінекономіки працює над покращенням умов вуглецевого податку та готує програму страхування воєнних ризиків для промисловості.

Постанова Кабміну для металургів.

Уряд має прийняти окремий документ, який задасть рамку для порятунку галузі та додасть впевненості інвесторам.

Ідеальний шторм для металургії Протягом серпня-вересня Росія значно посилила атаки на металургійні підприємства України.

У серпні було здійснено дві атаки на Запоріжсталь (входить до складу групи Метінвест).

Після повторного удару балістичними ракетами, який відбувся 27 серпня, підприємство вимушено зупинило роботу.

В результаті обох обстрілів загинули працівники підприємства, більше 20 осіб зазнали поранень, були пошкоджені енергетична, транспортна інфраструктура, а також доменне та коксівне виробництво.

В середині минулого місяця росіяни атакували найбільше металургійне підприємство України – ArcelorMittal Кривий Ріг.

Внаслідок атаки загинуло двоє людей, 13 працівників та підрядних організацій отримали поранення, підприємство частково зупинило роботу. 12 вересня росіяни знову завдали балістичних ударів по Запоріжсталі та підприємству у Кривому Розі.

Внаслідок атаки загинуло двоє людей, 13 працівників та підрядних організацій отримали поранення, підприємство частково призупинило роботу. 12 вересня росіяни знову завдали балістичних ударів по Запоріжсталі та підприємству у Кривому Розі.

Таким чином, ворог зупинив або обмежив роботу двох заводів, які разом виробляють більше 70% української сталі.

На початку вересня росіяни атакували Каметсталь (м.

Кам'янське, Дніпропетровської області, входить в структуру Метінвесту), також були загиблі та поранені працівники, пошкоджене аглодоменне виробництво, енергетична і транспортна інфраструктура, комбінат повністю зупинив роботу.

У ніч на 5 вересня атаки також зазнав Дніпровський металургійний завод, який входить до складу групи DCH Олександра Ярославського.

У цьому випадку обійшлося без жертв, але були пошкоджені адміністративні та промислові об'єкти підприємства.

На сьогодні, за публічними даними, повністю зупинили роботу Запоріжсталь та Каметсталь, - коментує РБК-Україна аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко.

В серпні-вересні росіяни завдали ударів по Запоріжсталі (фото: прес-центр підприємства) В структурі Метінвесту зараз працюють лише Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати (на 50% потужності).

Південний ГЗК зупинений через блокаду портів, Інгулецький комбінат був законсервований ще раніше через високу вартість електроенергії, розповів в інтерв'ю для видання Forbes операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко.

Ще до початку нової хвилі ударів, в кінці липня зупинився експорт залізної руди та металопродукції через порти Великої Одеси (Чорноморськ, Одеса та порт Південний).

Після цього галузь почала налагоджувати альтернативну логістику – це залізничні маршрути через західний кордон України, експорт через порти на річці Дунай та автомобільні поставки.

Альтернативні маршрути можуть вивезти максимум 50% тієї продукції, яку відправляли через порти Великої Одеси, - говорить Глущенко та додає, що за доступні потужності металургам доводиться конкурувати з аграріями.

Тому, швидше за все, пропускна здатність альтернативних маршрутів буде ще меншою.

До обстрілів та блокади моря треба додати підвищення тарифу Укрзалізниці, високу вартість електроенергії, квоти та вуглецевий податок (англ.

СВАМ – carbon border adjustment mechanism) для доступу на ринок ЄС.

Український гірничо-металургійний комплекс зараз перебуває у стані ідеального шторму, - говорить РБК-Україна народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Читайте також: Який запас міцності залишився у металургів?

Як наслідок, у серпні виробництво сталі та металопрокату знизилося у 2 рази у порівнянні із серпнем 2025 року – до 277 та 270 тисяч тонн відповідно, свідчать дані профільної асоціації Укрметалургпром.

За 15 діб вересня експорт залізної руди та чорних металів залізницею скоротився у 2,5 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, повідомили РБК-Україна в прес-центрі Укрзалізниці.

Таке скорочення виробничих показників ГМК викликає тривогу, адже цей сектор економіки у минулому році сформував 6% ВВП, 13% всіх валютних надходжень та 2,5 млрд доларів відрахувань до бюджетів, повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.

Протягом січня-липня держбюджет отримав від галузей Добування залізних руд, Металургійне виробництво та Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 27 млрд гривень, додали у Державній податковій службі.

Фото: Гірничо-металургійний комплекс є одним із основних експортерів України (інфографіка РБК-Україна) Криза в металургії зачіпає й інші галузі, зменшує надходження до державного і місцевих бюджетів.

Для останніх удар буде відчутний ще й тому, що частина підприємств є містоутворюючими.

Їх робота дуже сильно впливає на всю економіку відповідної громади, можливість утримувати соціальну інфраструктуру та зайнятість, - коментує РБК-Україна народний депутат, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Рятівні заходи для ГМК Співрозмовник нагадав, що у законодавстві вже є норми для підтримки постраждалого бізнесу.

Такі компанії, за рішенням Міністерства фінансів, можуть отримати відтермінування сплати податків.

Коментуючи нові ініціативи, Гетманцев пропонує розширити урядову програму доступного кредитування 5-7-9 на велику промисловість.

Постраждалий великий бізнес просить надати йому доступ до цієї програми, я з ним погоджуюсь, - сказав він в коментарі РБК-Україна.

Уряд має подбати про забезпечення металургів державними гарантіями, які будуть виступати забезпеченням їх кредитів.

В результаті обстрілів компанії втратили багато нерухомості, яка раніше була заставою по банківським кредитам, і тепер держава має надати їй заміну, додає парламентар.

Необхідно збільшити фінансування на держпрограму страхування воєнних ризиків з 1 млрд гривень (бюджет 2026 року) до 10-30 млрд гривень, вважає Гетманцев.

Тоді ця програма зможе страхувати майно металургійних підприємств, бо нинішній ліміт на одну компанію (до 30 млн гривень) – явно замалий для проектів гірничо-металургійного комплексу.

Читайте також: Як Кабмін розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу?

Співрозмовник також звертає увагу на необхідність розширення підтримки експортерів та програм Національної установи розвитку, яка надає фінансові інструменти для постраждалого бізнесу.

В першу чергу потрібно відновити переговори з ЄС щодо послаблення для України умов застосування карбоного податку (СВАМ) та розширення або відміни квот, говорить Дмитро Кисилевський.

Це потрібно було зробити ще позавчора, - підтримує його думку виконавчий директор Федерації металургів Сергій Біленький.

Європейський ринок є пріоритетним для українських металургів.

На поставки в ЄС у першому півріччі цього року припало 48% всього експорту ГМК, повідомили в Мінекономіки.

Фото: Європа та Азія – це найбільші покупці української залізорудної сировини та металопродукції (інфографіка РБК-Україна) Кисилевський пропонує відтермінувати CBAM для України принаймні до кінця воєнного стану плюс один рік, а квоти на поставку української продукції треба повернути до рівня минулого року.

Також в Брюсселі необхідно обговорити зниження вартості транзиту через територію ЄС.

Це пояснюється тим, що альтернативні маршрути є значно дорожчими за порти Чорного моря.

Логістика для деяких вантажів вже подорожчала вдвічі.

Зокрема, це стосується перевезення окатишів – логістика через європейські порти коштує 50-60 доларів за тонну, що робить постачання невигідним, - коментує аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Варто відновити Шляхи солідарності – транспортні коридори зі зниженою вартістю їх використання, які забезпечують транзит української продукції через ЄС на світовий ринок.

Брюсель може закласти 25-30 євро на тонну компенсації для європейських транспортних компаній, - говорить президент галузевого об'єднання Укрметалургпром Олександр Каленков.

Співрозмовники видання сходяться на думці, що необхідно розвивати довгі двосторонні договори на поставку електроенергії.

В результаті перших аукціонів, які відбулися в липні, переважними покупцями обсягів від державної генерації стали трейдери, замість кінцевих промислових споживачів.

Тому в подальшому механізм цих торгів має бути удосконаленим, вважає Кисилевський.

Читайте також: Що не так з першими аукціонами на довгі контракти для купівлі електроенергії у генеруючих компаній?

Болючою для галузі залишається присутність на внутрішньому ринку металопродукції з Туреччини та Китаю.

Зараз надходить багато імпорту з Туреччини, яка перекатує російські сляби (великі залізні плити, напівфабрикат - ред.) і заготовку.

Ми фактично завозимо російський метал у вигляді металевої продукції, - говорить Каленков та додає, що Китай має доступ до дешевих російських енергоресурсів.

Співрозмовник пропонує попередньо застосувати антидемпінгові мита на турецьку, китайську продукцію і почати торгове розслідування – чому ці постачальники можуть пропонувати низькі ціни.

Це необхідно для захисту внутрішнього ринку, який залишається важливим джерелом збуту для українських металургів.

Експерти пропонують утриматися від подальшого підняття тарифів енергетичних компаній – Укренерго, обленерго та прискорити повернення з боку держави боргів перед металургійними компаніями, наприклад, відшкодування ПДВ.

Найбільш затребуваним заходом залишається відкриття моря, адже альтернативна логістика не може повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

У відновленні торгового судноплавства у Чорному морі зацікавлена й сама Росія, адже Сили оборони України успішно обмежують морський експорт її пшениці, нафти і нафтопродуктів.

Читайте також: Чим завершився перший в історії бій морських дронів?

Переговори з агресором щодо взаємного розблокування морських торгових шляхів у Чорному морі можливі у жовтні, повідомило джерело РБК-Україна в Кабміні.

Російська сторона хоче провести вибори до Державної думи (18-20 вересня) і лише після цього піднімати питання, які можуть вимагати кроків на зустріч Україні, додав співрозмовник.

Вартість залізничної логістики Дуже відчутним для металургійної галузі стало підвищення з 1 серпня на 30% тарифів на транспортування вантажів залізницею.

В асоціації Укрметалургпром пропонують звернутися до міжнародних партнерів та знайти кошти для Укрзалізниці.

Ця компенсація дозволить знизити залізничні тарифи для тих підприємств, які раніше користувалися морським маршрутом і вимушено збільшили експорт через залізничні переходи на західному кордоні України.

Можна було б дати 30%-ву знижку на залізничні перевезення для тих компаній, які возили свою продукцію морем, - говорить Каленков.

Зростання тарифів Укрзалізниці вдарило по металургійній галузі, яка дуже залежить від залізничної логістики (фото: Getty Images) Його думку підтримує виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції Сергій Кудрявцев, який пропонує зробити такий дисконт тимчасовим (на період блокування моря) та застосувати його до постраждалих підприємств.

Поки не буде відновлений морський коридор, необхідно хоча б утриматися від подальшого підняття вартості залізничних перевезень, вважає Дмитро Кисилевський.

Читайте також: Як відтепер буде працювати залізниця під час тривог?

В Мінекономіки відверто говорять, що в бюджеті коштів для компенсації Укрзалізниці немає, а 30%-ве підняття тарифу дозволило вирівняти її фінансовий стан.

Завдяки цьому підвищенню, транспортна компанія має закінчити 2026-й рік з фінансовим результатом мінус 0,1 млрд гривень.

Це прийнятний показник для підприємства, яке у 2024 та 2025 роках отримало 2,7 та 7,5 млрд гривень збитку відповідно.

У цьому році з резервного фонду бюджету залізничному оператору було виділено 16 млрд гривень, повідомляв міністр агрополітики Тарас Висоцький.

Отже, для зниження або стабілізації залізних тарифів, дійсно потрібне зовнішнє фінансове джерело.

Крім тарифу, Укрзалізниця має працювати над розширенням вузьких місць прикордонних залізничних переходів, додає Сергій Біленький.

Ініціативи уряду Мінекономіки збирає фактичні дані щодо викидів вуглекислого газу промисловими підприємствами.

В діалозі з Єврокомісією це дозволить переглянути дефолтні значення – кількість викидів для підприємств, які не мають фактичних даних, та привести їх до реальних значень.

Цей крок має пом'якшити дію карбонового мита.

В уряді також працюють над верифікацією викидів – перевіркою справжності показників, які надає промисловість.

Це дасть можливість користуватися не дефолтними, а фактичними значеннями у подальшому, повідомили РБК-Україна в Мінекономіки.

Українська металургійна продукція потребує ширшого доступу до європейського ринку та відтермінування карбонового мита (фото: Getty Images) Відомство надіслало до Єврокомісії позицію про те, що Україна має бути виключена із механізму, який обмежує імпорт сталі до ЄС та поділяє думку про необхідність переглянути європейські квоти.

Наразі діалог з Єврокомісією триває, - додали в Мінекономіки.

На п'ятий рік повномасштабної війни в Україні все ще немає програми страхування воєнних ризиків для великих промислових проектів.

Цей факт 15 вересня на заході Європейської Бізнес-Асоціації визнав міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Щоб створити такий інструмент, держава пропонує підвищити ПДВ на 1% (до 21%), отримати від цього близько 1 млрд доларів та ще 1-2 млрд доларів попросити у міжнародних партнерів.

На ці кошти, з наступного року планується запустити страхування майна компаній з лімітом покриття до 10 млн доларів.

Читайте також: Бюджетна криза у розпалі.

Для кого залишилися гроші?

Варіант виділення з бюджету окремих коштів для підтримки металургії є малоймовірним на фоні загальних проблем з бюджетом, повідомляють джерела видання в уряді.

Необхідність окремої постанови уряду Глибина та обширність проблем металургійної галузі потребує від уряду не точкових ініціатив, а пакетного рішення – постанови, яка створить рамку для багатьох органів виконавчої влади, які дотичні до цього процесу, кажуть у галузі.

Наприклад, Міністерство енергетики та Нацкомісія, що регулює енергетику та ЖКП, мають пропрацювати питання вартості і доступності електроенергії для промисловості, МЗС та Мінекономіки – провести переговори з ЄС щодо квот, вуглецевого податку та доступу металургійних компаній до європейських фондів відновлення.

Жоден окремий орган не може вирішити комплекс проблем.

Без єдиного документа з визначеними відповідальними та строками кожне питання розглядається ізольовано і, як наслідок, зависає, - говорять представники ArcelorMittal Кривий Ріг.

Урядова постанова дасть сигнал інвесторам, кредиторам та міжнародним партнерам, що держава визначає стратегічною проблему галузі.

За відсутності такого документа, часто в переговорах з ЄС може звучати думка, що Україна сама не вважає підтримку металургії пріоритетом.

Формалізована урядова позиція знімає цей аргумент, - пояснюють представники компанії.

Фото: Комплексний урядовий документ дасть сигнал інвесторам і задасть рамку подальших дій для виконавчої влади (інфографіка РБК-Україна) Документ має містити положення про запуск переговорів з Єврокомісією про розширений доступ української металопродукції на європейський ринок, про початок антидемпінгових розслідувань поставок на внутрішній ринок з Китаю і Туреччини, пропонує гендиректор ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобардо.

Постанова має передбачати стабілізацію тарифів Укрзалізниці та іншої логістики, визначати спеціальні умови бронювання для працівників металургійної галузі, щоб зберегти її кадровий потенціал.

Важливо продовжити практику укладання довгострокових договорів на купівлю електроенергії у генерації, але визначити чіткий пріоритет – першочергове забезпечення промислових підприємств.

В законодавстві необхідно замінити критерій громадянства кінцевого бенефіціара компанії на критерій відсутності у нього зв'язків з країною-агресором, а також переглянути кредитні ліміти Фонду декарбонізації, щоб вони відповідали розміру потреб промисловості.

Це дасть можливість розблокувати промисловим компаніям доступ до інструментів декарбонізації для відновлення після атак, - додав Мауро Лонгобардо.

До переліку заходів можна додати запровадженням статусу постраждалого підприємства саме для металургійних компаній.

Проте це матиме сенс лише при наявності конкретних механізмів підтримки, тому саме вони мають бути пріоритетом уряду на сьогодні, наголошує Кисилевський.

Через воєнні та економічні фактори сьогодні українська металургія потрапила у глибоку кризу.

З огляду на важливість сектору для національної економіки та обширність його проблем, уряд має запропонувати комплекс заходів і об'єднати їх в одному документі.

Постанова Кабміну повинна задати рамку для всьго державного апарату, який має захистити інтереси металургів як на внутрішньому ринку, так і на міжнародній арені.

Наряду з економічою політикою, державним пріоритетом має залишатися фізичний захист об'єктів, постійне підсилення ППО для протидії атакам з повітря.

Окремої уваги у цьому питанні потребує безпека великих промислових комплексів.

Бізнес повинен бути впевненим у фізичному захисті його активів, без його забезпечення – нові інвестиції та економічні стимули втрачають сенс.

Питання – Відповіді (FAQ): – Які металургійні заводи постраждали від російських атак? – У серпні-вересні атак зазнали Запоріжсталь, ArcelorMittal Кривий Ріг, Каметсталь і Дніпровський металургійний завод.

Внаслідок ударів були загиблі та поранені працівники, пошкоджена енергетична і транспортна інфраструктура. – Наскільки впало виробництво сталі? – У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося вдвічі порівняно із серпнем 2025 року – до 277 тис. тонн.

Виробництво металопрокату також знизилося вдвічі – до 270 тис. тонн. – Які логістичні проблеми виникли у металургів? – В кінці липня припинився експорт через порти Чорного моря, а з початку серпня вартість залізничних перевезень зросла на 30%.

Альтернавтивна логістика через західні залізничні переходи, порти Дунаю та автотранспорт можуть забезпечити лише до 50% експорту морем і є дорожчою. – Які заходи має здійснити уряд для підтримки гірничо-металургійного комплексу? – Необхідно розширити програму пільгового кредитування на великі промислові проекти, надати державні гарантії для кредитів металургів, усунути або збільшити квоти для українських компаній на рикну ЄС, відтермінувати карбоновий податок.

Вкрай важливо розв’язати логістичні проблеми – знизити вартість транзиту українських товарів через територію ЄС, знизити (не допустити зростання) тарифів Укрзалізниці та відновити роботу портів Чорного моря.

Остання опція залежить від переговорів з Росією. – Які кроки вже робить уряд? – Мінекономіки проводить роботу, щоб пом’якшити умови вуглецевого мита, веде діалог з Єврокомісією щодо усунення обмежень для української металопродукції та руди.

Відомство розробляє програму страхування воєнних ризиків, яка зможе покривати масштаб збитків промислових підприємств. – Чому необхідна окрема постанова уряду, що вона має включати? – Постанова Кабміну задасть рамку роботи для всього державного апарату, дасть позитивний сигнал інвесторам і підніме пріоритет вирішення проблем металургійної галузі.

Документ має передбачати розширений доступ до ринку ЄС, антидемпінгові розслідування проти турецьких та китайських постачальників, стабілізацію залізничних тарифів, спеціальні умови бронювання металургів та можливість придбати електроенергію у генерації за доступною ціною.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: RBC-Ukraine.

Download Download PDF