Back
News item changed

Business Under Attack. How the State Can Help

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

If throughout the years of the war Russian strikes on businesses were more targeted than systematic, since the end of summer the situation has sharply worsened — Russia is bombing everything it can reach: marketplaces, logistics routes, warehouses, production facilities. Everyone is suffering losses — small, medium, and large businesses — so obviously their owners can no longer face these problems alone. Destroyed businesses mean job losses and reduced tax revenues; combined with blocked sea export routes, this creates an extremely difficult situation for the Ukrainian economy. That will primarily affect the ability to finance the army and servicemembers.

Can the state quickly find solutions to rapidly bring damaged businesses back to life? What support measures can it offer when the budget is critically underperforming on tax revenues? Can banks help with concessional lending, especially to large businesses, which has always been problematic in Ukraine? What do entrepreneurs themselves expect from the government? These questions were the subject of discussion at the LB.talks platform as part of the special project “Epicenter of Producers,” attended by:

Oleksandr Kravchenko, Minister of Economy and Environment of Ukraine;

Halyna hereha, co-founder and Chief Financial Officer of the Epicenter K group of companies;

Serhii Nykolaichuk, First Deputy Governor of the National Bank of Ukraine (NBU);

Nina Yuzhanina, Member of Parliament, member of the Verkhovna Rada Committee on Finance, Tax, and Customs Policy;

Tetiana Ostrikova, member of the Supervisory Board of JSC AltBank, member of the Supervisory Board of the All‑Ukrainian Public Organization “Association of Lawyers of Ukraine.”

Tetiana Ostrikova, Nina Yuzhanina, Halyna hereha, Serhii Nykolaichuk and Oleksandr Kravchenko during the discussion

We publish an adapted version of a difficult conversation in which business and government sought quick and effective solutions — and kept uncovering new problems.

How Russia is destroying Ukrainian business. The Epicenter case

According to Epicenter K co‑founder Halyna hereha, more than 30 of the company’s facilities have already been completely destroyed or damaged by rocket and Shahed drone attacks. In total this is more than a million square meters of retail, logistics, and production space. The company’s losses amount to over 1 billion dollars.

“Just in the past month, when the attacks on business have been especially brutal, we lost 7000 jobs. For me this is the most painful issue. People are the most valuable thing each of us has,” Halyna hereha said.

Halyna hereha, co‑owner and Chief Financial Officer of the Epicenter K group of companies

The Epicenter co‑founder noted that since the start of the war the company tried to handle the problems caused by attacks on its own. But the systematic nature and scale of the bombings have led to a situation where today attacked Ukrainian businesses cannot quickly rebuild what they spent decades building without state support.

“We put out fires because the State Emergency Service cannot operate while there is a threat of shelling. After each strike we repair and restore something, we now have to find money for firefighting equipment, for mobile shelters near every shopping center to protect employees and visitors…” Halyna hereha said.

According to statistics, more than 50% of warehouses in Ukraine have been destroyed to date. The total size of business losses in 2026, according to the Ministry of Economy and Environment of Ukraine, is about 10 billion dollars.

Thus, hereha emphasizes, businesses urgently need state support, long‑term loans to rebuild and build new logistics space, and insurance against wartime risks — issues that have been discussed for more than a year.

Do Ukrainian banks have money to lend to business?

Is there enough liquidity in the Ukrainian banking system to cover the economy’s recovery needs? “No,” stated NBU First Deputy Governor Serhii Nykolaichuk. That, he emphasized, means the country needs various financing mechanisms.

Serhii Nykolaichuk, First Deputy Governor of the NBU

As the NBU’s First Deputy Governor noted, since the start of the full‑scale invasion one of the most popular lending programs became the government initiative “5‑7‑9” to support small and medium‑sized businesses. At times when banks were cautious about the risks associated with the war and uncertainty, it became an important impetus for restoring lending during the war.

In 23/24 this program became so popular that the state owed banks 10 billion hryvnias in interest compensation. Therefore, Nykolaichuk notes, in 25 it was targeted exclusively at problematic zones that truly needed state support.

“Lending under the ‘5‑7‑9’ program slowed significantly, while business loans in hryvnia outside this program grew by almost 50%, — the NBU representative said. — But unfortunately, in 26 business faced a number of new problems. Russia reoriented its attacks largely toward the commercial sector, which accordingly required state support through various instruments. And the ‘5‑7‑9’ program became one of them. Now the growth rates of the loan portfolio within and outside the program have equalized — plus or minus 34%, according to the latest data,” Serhii Nykolaichuk said.

However, the need for long‑term loans has also become acute for damaged large businesses that do not fall under concessional state lending programs. They need large, long‑term financing.

Nykolaichuk says the NBU’s initiative to develop capital market infrastructure is aimed at creating a mechanism to attract funds from various investors through the capital market.

“If we talk about the banking business, our efforts focus not only on helping the government calibrate business support programs in current conditions, but also on making the banking sector competitive and attractive for foreign capital, because we need to significantly increase the capital of the banking system to strengthen its ability to finance the economy,” Serhii Nykolaichuk said.

Serhii Nykolaichuk, First Deputy Governor of the NBU

He added that raising the equivalence level of Ukrainian banking regulatory legislation to European standards — from 50% in 22 to 82% by the latest data — is one of the outcomes that make the Ukrainian market more attractive and sends positive signals to foreign investors about entering the capital of Ukrainian banks.

“These are still small steps, but without such steps we are unlikely to achieve the result we need,” Nykolaichuk noted.

So far, he said, the only way international partners support Ukrainian bank lending is through portfolio guarantees from the European Investment Bank, the EBRD, and some Ukraine Facility mechanisms. And European partners mostly cooperate with banks with international capital, so these programs need calibration to increase effectiveness.

Therefore, Ukrainian banks are currently the most accessible source of credit for businesses. But their ability to finance recovery can be significantly undermined by additional taxation of bank profits, Serhii Nykolaichuk emphasizes.

Currently the corporate profit tax rate for the banking sector is 25% (higher than for other sectors, which pay 18%). However, to fill the budget this rate for banks has already been increased three times to 50%.

“If this budget measure remains in 2027, it will in effect be the fourth rate increase. And such a step would be harmful to the banking sector,” the NBU First Deputy Governor believes.

This view was echoed by the head of the international business community Board, economics professor and founder of the Advanter Group Andrii Dligach. He believes that reinstating the 50‑percent profit tax on banks contradicts the economic logic of rapid recovery.

“We can’t go down that path. We looked at the multiplicative effect: if this money returns not through state budget financing of the deficit but to business — the effectiveness for the state budget is 30% higher,” he emphasized.

Founder and CEO of Advanter Group and the international business community Board Andrii Dligach

What the state offers business

“Difficult times for the Ukrainian economy and Ukrainian business. The Ministry of Economy estimates business losses in 2026 at approximately 10 billion dollars. Combined with closed ports, that is tremendous pressure on the Ukrainian economy.

So for the ministry the priority is supporting businesses that pay taxes, finance the Armed Forces, and provide each community with critical services and goods. Right now we are doing everything we can. In particular, we are expanding the wartime risk insurance program for businesses and have included Kyiv and Kyiv region among the higher‑risk territories. We expanded the list of assets (for damage or destruction of which a business can receive compensation),” said Minister of Economy and Environment Oleksandr Kravchenko.

He also noted that they have managed to scale up concessional loans for large enterprises.

Oleksandr Kravchenko, Minister of Economy and Environment of Ukraine

“This is what we can provide now. We understand that it is not enough. That it is not comparable to the challenges businesses face. But we have very limited fiscal resources. (As MP and Deputy Chair of the Verkhovna Rada Committee on Finance, Tax, and Customs Policy Yaroslav Zhelezniak noted, in 8 months Ukraine has already lost 61 billion hryvnias in VAT revenues; the Ministry of Finance foresees that by year‑end tax service underperformance will grow to 70 billion. — Ed.).

“That means we need to look for alternative, additional solutions,” the minister of economy and environment stated.

One such solution, Kravchenko believes, could be a wartime insurance mechanism supported by the state.

Wartime risk insurance has been discussed periodically since 22. But this initiative has not been implemented on a large scale — Ukrainian insurance companies do not have enough capital to take on current risks. Insurance through MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency of the World Bank) has been limited and patchy, and recently, Kravchenko noted, it has almost stopped working.

“I don’t see another option other than trying to launch a large‑scale wartime insurance mechanism with state support. Again, for it to work at the scale of the challenges businesses now face, and to send a serious signal to business, we must capitalize it sufficiently,” the minister detailed.

To capitalize the fund, the state plans to increase VAT by 1 percentage points (this provision is already included in the draft budget for 2027, but has not yet been approved by the Verkhovna Rada. — Ed.). The insurance premium for businesses is planned at 2% of asset value. The compensation to businesses would be up to 10 million dollars for the first loss from a Russian attack.

Oleksandr Kravchenko, Minister of Economy and Environment of Ukraine

“It seems to me we have a chance to mobilize sufficient capital. Second, I think this is a relatively efficient use of state funds, because we are actually creating a large leverage for private and donor capital. The state provides some resource that attracts donor financing.

2% that we ask businesses to pay is additional capitalization of this insurance fund from the purely private sector. In addition, the private insurance market steps in. After the state covers the first losses, the insurance market is ready to insure the excess risk for adequate premiums.

So through state funds we mobilize many different options of donor and private capital so that the total capital supports Ukrainian business and the Ukrainian economy. I think this mechanism can work at scales adequate to current challenges. Will it be sufficient? No. But it could be a major win for the Ukrainian economy,” Oleksandr Kravchenko explained.

However, a possible VAT increase of 1% sparked a heated debate. The hall included both supporters and critics of this approach.

Tetiana Ostrikova, member of the Supervisory Board of JSC AltBank, member of the board of the All‑Ukrainian Public Organization “Association of Lawyers of Ukraine”

“I do not support increasing the VAT rate. According to available information, a one percentage point increase in the VAT rate yields roughly one billion dollars. That is 45 billion hryvnias. Given the total business losses already cited, how long will these funds last? And what will we do when this resource runs out? Raise VAT again? — Tetiana Ostrikova, member of the Supervisory Board of JSC AltBank and of the Supervisory Board of the All‑Ukrainian Public Organization ‘Association of Lawyers of Ukraine,’ protested. — We understand VAT is a consumption tax. We will all pay more in the price of goods because of those percentage points.”

Funding for damaged business is needed now, so it is extremely important to understand whether there are any real possibilities to fill a concessional loan program for large business — which everyone has been waiting for — and how this fund could be capitalized.

Large business is not eligible for lending under the “5‑7‑9” program, so we are waiting for concessional lending programs and terms. I would develop that idea further. Not a rate increase,” she said.

MP and member of the Verkhovna Rada Committee on Finance, Tax, and Customs Policy Nina Yuzhanina also doubts the viability of the wartime risk fund announced by the minister of economy.

Nina Yuzhanina, Member of Parliament, member of the Verkhovna Rada Committee on Finance, Tax, and Customs Policy

“A fund with state participation will be hard to capitalize. Because 1% VAT (the proposed increase. — Ed.) is questionable. 90% won’t be voted for,” the MP is certain.

“In your program the maximum compensation covering the first layer of losses is 10 million dollars. Each enterprise that wants to join this fund must voluntarily pay 2% in premiums — 200 thousand dollars. The rest has to be co‑financed by 1% VAT — that is 1,2 billion dollars. And partners will add something; you estimate maybe 2 billion, it seems.

Now all those willing are starting to enter this fund, paying 2%. What capacity will ultimately be collected so that everyone who suffered losses can count on maximum compensation?

Of course, the question immediately arises: do we trust the state? That this queue will not be like now at the ECA (Export Credit Agency), where there are 600 applications but only about 200 reviewed. It’s unclear in what order they will be processed and how quickly. So whether your program will take off is a huge question,” Yuzhanina added.

“And generally raising VAT is a rescue in case of a resource shortfall for the Armed Forces. Forget about this wartime risk insurance fund,” she cut in.

The need to raise VAT puts deputies in a moral dilemma, MP Yaroslav Zhelezniak noted.

MP Yaroslav Zhelezniak

“In fact we would have to raise a tax so that all citizens (because everyone pays VAT one way or another) would pay a given business for rebuilding. Right?”

“It pains me to watch businesses being shelled now. But my mother is from Mariupol, where our entire business remained — occupied and destroyed — and she asked why the state compensates one business and not another. It’s an absolutely logical question from people in occupied territories.”

“Although in my head I understand that if we do not help business now, the VAT gap will just grow. This is a moral dilemma that the government will put before MPs,” Zhelezniak said.

Former Naftogaz head Andrii Koboliev believes demanding concessional lending from the state without insurance makes no sense. At the same time, he assures, the presence of insurance makes it possible to attract funds for expansion.

Andrii Koboliev, former head of Naftogaz, founder of Eneii

“From my simple perspective, if we can provide 1 billion and partners give us three to four [times that], for all of us that’s the best option. Which tax we will take that billion from can be debated. But the idea that partners should give us something for nothing hasn’t worked for a long time,” Koboliev said.

Ukrainian entrepreneur and founder of the trade and production association Textile‑Kontakt Oleksandr Sokolovskyi said many business representatives generally support the government’s proposal. “It may not please everyone, but if we do nothing, we’re all done,” the entrepreneur briefly summed up.

Oleksandr Sokolovskyi, Ukrainian entrepreneur, founder of the trade and production association Textile‑Kontakt.

An alternative to raising VAT could be introducing an import levy, suggests MP and Deputy Chair of the Verkhovna Rada Committee on Economic Development Dmytro Kysylevskyi.

“The government already did this in 2014. Then it simply imposed 5% on all imports.

Now we could separate critical from non‑critical imports. We would reach an amount likely comparable to or even greater than that VAT percentage. And this would address two problems at once — the trade balance and filling the fund we’re discussing,” the MP proposed.

Dmytro Kysylevskyi, MP, Deputy Chair of the Verkhovna Rada Committee on Economic Development

He also reminded the audience that there are draft laws ready on tax‑based investment compensation. “When the state has no money, it tells the enterprise: ‘Friends, rebuild, start paying taxes, and we will return part of the taxes you begin to pay when you recover as compensation for your investments. Maybe you’ll find funds yourselves somewhere.’ This structure exists in EU countries; that’s how they attract our entrepreneurs. But unfortunately, so far the IMF doesn’t understand that rockets are hitting us and we need to restore enterprises. So our task is to convince the IMF and the next day pass the bill in its second reading and start using it,” Kysylevskyi added.

“You can debate whether a one percentage point increase in VAT is the ideal mechanism for raising the necessary financial resources. Although I don’t see better options today,” said NBU First Deputy Governor Serhii Nykolaichuk. “Of course, raising VAT has many drawbacks. But there are no perfect resources, and it’s better to move forward now than do nothing.”

Oleksandr Kravchenko, Minister of Economy and Environment of Ukraine

“Don’t like one percentage point of VAT? Fine. What’s the alternative?” summarized this part of the discussion Minister Oleksandr Kravchenko. “When we talk about one percentage point of VAT — it’s a lever that raises a lot of additional funding — donor and private.”},{

“Let it not be 1% VAT but something else. We can significantly reduce this state capital, but then that lever will be much smaller. Will we then be able to make a program adequate to the challenges the economy faces?”

“We are in active discussions with many international partners. It’s a strong argument when we say we are ready to put our own money in. That works much more effectively than simply saying: ‘Give us 4 billion and we’ll distribute your money in compensations.’”

The minister said they will not create a new agency for the wartime risk fund. He believes the best option is to use the Export Credit Agency with corresponding strengthening of its corporate governance and transparency so it can be a platform to entrust large compensation sums.

“I fully agree with you; the likelihood of success is low and resistance is strong. But here we ask for your support because we really want to seriously support the Ukrainian economy and Ukrainian business. We are ready to discuss any options, but so far this is the most effective one we see that could work relatively quickly and be adequate to the challenges businesses face.

But our window is very short. Let’s try to find a solution that will give businesses at least some element of support as we enter this winter with these challenges,” the minister said.

Oleksandr Kravchenko, Minister of Economy and Environment of Ukraine

The state can help business not only with money

What the government should have done for business throughout the war — or at least do as soon as possible — is create a single mechanism for recording losses, says Tetiana Ostrikova, member of the Supervisory Board of JSC AltBank and the All‑Ukrainian Public Organization “Association of Lawyers of Ukraine.” She believes this would greatly simplify life for entrepreneurs who currently lack a clear algorithm of action.

“When a strike happens you have to think how to put out the fire while firefighters cannot join because of the alert, what to do with employees, where to get money, how to secure financing, restore assortment, what to do with logistics, where to get a new warehouse. At the same time you must collect five hundred documents from various state bodies,” Ostrikova complained.

Tetiana Ostrikova, member of the Supervisory Board of JSC AltBank, board member of the All‑Ukrainian Public Organization “Association of Lawyers of Ukraine”

“Can’t the state create a single window where you file an application and there will be the State Emergency Service conclusion, a fire report, a criminal investigation record, a Chamber of Commerce conclusion confirming force majeure, inspection reports from local authorities?...

In June of 25 the premises of our offices and bank were hit, and the inspection report from the local authority, which is necessary among all documents for any submission — to the tax office or the Chamber of Commerce — we received a year later — in July of 26!” Tetiana Ostrikova says.

She also called to remove from the Tax Code the clause 32.1 of the transitional provisions requiring the Chamber of Commerce to confirm force majeure circumstances when goods are destroyed as a result of enemy fire.

“If there is a State Emergency Service conclusion about a fire and a report, if there is an extract from the criminal proceedings of the SBU or police that this happened during a massive missile attack on Kyiv — how should the Chamber of Commerce still confirm that these are force majeure circumstances? Why does the Chamber record the fact of a strike in Ukraine? And without this I cannot write off goods without paying VAT on destroyed goods.

There are contractual certificates. If a strike occurred and I did not fulfill obligations to my counterparty, of course the Chamber of Commerce should confirm that. But the Tax Code norm says that if your goods or fixed assets were destroyed during hostilities then, for some reason, the Chamber of Commerce must confirm the hostilities. What logic did deputies have when they wrote this norm? Why is an extract from the criminal case register not enough? Why is a State Emergency Service act insufficient? Finally, public media reports and Ministry of Defense statements. I don’t understand why businesses must also do this work,” the Supervisory Board member of JSC AltBank said.

She also pointed out the problem with restoring lost documents — for Kyiv and the region the period is 90 days. The transitional provisions contain a norm saying that in case of document loss in combat zones they do not need to be restored, but the capital and region are not included.

Tetiana Ostrikova

Ostrikova also believes it is necessary to simplify customs control to avoid traffic congestion at border checkpoints or logistic terminals.

“Our customs officers go around and look for markings on every unit of goods. We live in a war, yet we act as if it is peacetime and must comply with every legal norm and then tell how resilient we are. That can’t be. We are at a point where we have to choose — ‘lights or go.’ Vehicles must leave these checkpoints and logistic terminals,” Ostrikova noted.

She also criticized the inertia in developing an effective legal mechanism for compensating damages.

“Today you can sue the aggressor; if you are a business you sue in the Commercial Court of Kyiv. You will get a judgment for billions of hryvnias and hundreds of millions of dollars in damages. But what will you do with it? You won’t enforce it in Ukraine because there is nothing from which to collect those damages.

Abroad there is practice where companies attempted to recognize and enforce such judgments abroad. But unfortunately, or fortunately, in international law states have immunity. Our Supreme Court in 22 deprived the aggressor state of immunity for Ukrainian courts. But in no other country, including EU countries where Russian assets are frozen, does that immunity disappear. You won’t have that judgment recognized or enforced against the aggressor state abroad.

And the mechanism proposed by the International Registry of Damage does not work today. The convention has not been ratified, and ratification by 25 countries may take years. What assets will fill the fund that will then compensate Epicenter, Rozetka, Novus, Varus, farmers, banks and others? Today there is no source of such assets.

There are so many well‑known international lawyers in the country — why hasn’t the state gathered them to develop on a professional level a legal mechanism for suing, for example, the aggressor’s satellites, state enterprises, defense industry companies, or pursuing commercial arbitration mechanisms? Today there is no legal mechanism to recover damages from the aggressor. In five years of full‑scale war no one has offered business such a mechanism,” Ostrikova said.

MP and member of the Verkhovna Rada Committee on Finance, Tax, and Customs Policy Nina Yuzhanina in turn outlined a set of important steps the government can take now to help business. For example, introduce a flexible regime for deferring tax payment deadlines and offer it to affected businesses in Kyiv and the region.

Nina Yuzhanina, Member of Parliament, member of the Verkhovna Rada Committee on Finance, Tax, and Customs Policy

“We can consider who and how to grant the cash method of VAT accounting, which producers, which chains, what to do with VAT on lost goods. We don’t have that deep analysis, so we are unable to tell business what we can do today,” Nina Yuzhanina said.

In her view it is time to implement profit tax relief for damaged businesses modeled on industrial parks or the Diia.City special regime.

“When adopting the recent changes on industrial parks I proposed adding in the list, separated by a comma, ‘enterprises affected by attacks’; to clearly define criteria and allow them, while there are no loans, to recover using their current funds.

Because all state programs, even wartime risk insurance, if they exist, will start from 1 January next year. And all previous losses will not be included in that program. These will be new losses,” Yuzhanina noted.

Overall, she stated the lack of coordinated work between the executive and legislative branches to understand who is actually doing what. This theme surfaced several times during the nearly two‑hour discussion in different interpretations. For example, Andrii Dligach emphasized that the country still lacks a coordinated economic policy and an economic headquarters to resolve business and economic problems in general. Individual actors can no longer solve separate issues on their own.

“For 4,5 years we’ve been fighting to survive, but we haven’t raised these acute questions about state support for business. We fought on our own. Whoever could get credit, whoever used their own resources, whoever could.

We built and invested, but the time has come when alone, without state support and concessional lending, we cannot cope. At least some financial instruments are needed to support ruined logistics and restore operations. Because we’re losing jobs and people — and that is the most painful part,” Epicenter K co‑founder Halyna hereha said on behalf of all businesses in the country, bringing the discussion to a close.

Halyna hereha, co‑owner and Chief Financial Officer of the Epicenter K group of companies (center)

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес під ударом. Чим може допомогти держава". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес під ударом. Чим може допомогти держава". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Якщо протягом усіх років війни російські удари по бізнесу були скоріше точковими, ніж системними, з кінця літа ситуація різко погіршилася — Росія бомбить усе, до чого може дотягнутися: торговельні майданчики, логістичні шляхи, склади, виробничі потужності. Збитків зазнають усі — малий, середній, великий бізнес, тож, очевидно, що їх власники більше не можуть залишатися сам-на-сам з проблемами. А знищений бізнес — це втрата робочих місць, зниження податкових надходжень; в купі з заблокованими морськими шляхами для експорту це складається у надважку ситуацію для української економіки. Що в першу чергу відібʼється на спроможності фінансувати армію та військових.

Чи здатна держава оперативно знайти рішення, як швидко повернути до життя пошкоджені бізнеси? Які рішення з підтримки вона може запропонувати, коли бюджет має критичне недовиконання по податках? Чи здатні допомогти з пільговим кредитуванням банки, особливо великому бізнесу, що завжди було проблемним в Україні? Чого очікують від уряду самі підприємці? Це стало предметом дискусії на майданчику LB.talks у межах спецпроєкту «Епіцентр виробників», участь у якій узяли:

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України;

Галина Герега, співзасновниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К»;

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ;

Ніна Южаніна, народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;

Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк», членкиня наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України».

Тетяна Острікова, Ніна Южаніна, Галина Герега, Сергій Ніколайчук та Олександр Кравченко під час дискусії

Публікуємо адаптовану версію непростої розмови, під час якої бізнес і влада шукали швидкі й ефективні рішення, а знаходили все нові і нові проблеми.

Як Росія нищить український бізнес. Кейс «Епіцентру»

За словами співзасновниці «Епіцентр К» Галини Гереги, внаслідок ракетних і шахедних атак вже повністю знищено чи пошкоджено понад 30 об’єктів компанії. Загалом це більше мільйона квадратних метрів торговельних, логістичних та виробничих площ. Збитки компанії становлять понад 1 мільярд доларів.

«Лише за останній місяць, коли особливо жорстоко б'ють по бізнесу, ми втратили 7000 робочих місць. Для мене це найболючіше питання. Адже люди — це найцінніше, що є у кожного з нас», — зазначила Галина Герега.

Галина Герега, співвласниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К»

Співзасновниця «Епіцентру» зазначає, що з початку війни компанія намагалася самостійно впоратися із проблемами, що виникали внаслідок атак. Та системність й масштаб бомбардувань призвів до того, що сьогодні атакований український бізнес без підтримки держави не здатен відновити швидко те, що будував протягом десятиріч.

«Ми гасимо пожежі, бо ДСНС не може працювати, поки триває загроза обстрілу. Після кожного прильоту щось ремонтуємо, відновлюємо, мусимо зараз шукати гроші на техніку для пожежогасіння, на мобільні укриття біля кожного торгівельного центру, аби вберегти працівників та відвідувачів…” — розповіла Галина Герега.

За статистичними даними, на сьогодні в Україні знищено понад 50 % складів. Загальний розмір збитків бізнесу у 2026 році, за оцінкою Міністерства економіки та довкілля України, складає близько 10 мільярдів доларів.

Тож, підкреслює Герега, бізнесу край потрібна підтримка держави, довгострокові кредити на відновлення і побудову нових логістичних площ, а також страхування військових ризиків, про що йдеться вже не один рік.

Чи є в українських банків гроші на кредитування бізнесу

Чи достатньо ліквідності української банківської системи для того, щоб покрити потреби економіки у відновленні? «Ні», — констатував перший заступник Голови національного банку України Сергій Ніколайчук. А це означає, наголошує він, що країна потребує різних механізмів фінансування.

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ

Як відзначив перший заступник Голови Нацбанку, з початку повномасштабного вторгнення однією з найпопулярніших програм кредитування стала державна ініціатива «5-7-9» для підтримки малого та середнього бізнесу. У часи, коли банки обережно ставилися до ризиків, пов'язаних з війною й невизначеністю, вона стала важливим поштовхом до відновлення кредитування в умовах війни.

У 23/24 році ця програма набула такої популярності, що держава заборгувала банкам 10 мільярдів гривень компенсацій за відсотками. Тому, зазначає, Ніколайчук у 25-му її таргетували виключно на проблемні зони, які дійсно потребували державної підтримки.

«Кредитування за «5-7-9» суттєво уповільнилося, тоді як кредити бізнесу в гривні за межами цієї програми зросли майже на 50 %, — розповів представник Нацбанку. — Але, на жаль, у 26 році бізнес зіштовхнувся з низкою нових проблем. Росія переорієнтувала свої атаки значною мірою на комерційний сектор, що, відповідно, потребувало з боку держави підтримки через різні інструменти. І саме програма «5-7-9» стала одним із них. Зараз темпи зростання кредитного портфелю в межах програми і за її межами зрівнялися — плюс-мінус 34 %, за останніми даними», — розповів Сергій Ніколайчук.

Однак потреба в довгострокових кредитах постала гостро і перед пошкодженим великим бізнесом, котрий не підпадає під пільгові державні програми кредитування. Йому потрібні великі і довгі гроші.

Також, ініціатива Нацбанку з розбудови інфраструктури ринку капіталів, стверджує Ніколайчук, спрямована на те, щоб створити механізм залучення коштів різних інвесторів через ринок капіталу.

«Якщо ми говоримо про банківський бізнес, наші зусилля концентруються не тільки на тому, щоб допомагати уряду калібрувати програми підтримки бізнесу в поточних умовах, а й на тому, щоб зробити банківський сектор конкурентоспроможним і привабливим для іноземного капіталу, тому що нам потрібно суттєво збільшити капітал банківської системи для посилення його спроможності фінансувати економіку», — відзначив Сергій Ніколайчук.

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ

Він додає: підвищення рівня еквівалентності українського банківського регуляторного законодавства відповідно до європейського — з 50 % у 22-му році до 82 % за останніми даними — один із результатів роботи, які роблять український ринок більш привабливим і дають позитивні сигнали іноземним інвесторам щодо входження в капітал українських банків.

«Це поки що маленькі кроки, але без таких кроків ми навряд чи можемо досягнути того результату, який нам потрібен», — зауважив Ніколайчук.

Щоправда, наразі єдиним напрямом за його словами, за яким відбувається підтримка міжнародними партнерами українського банківського кредитування, є лише портфельні гарантії від Європейського інвестиційного банку, ЄБРР та за деякими механізмами Ukraine Facility. Та й європейські партнери співпрацюють здебільшого з банками з міжнародним капіталом, тож ці програми для підвищення ефективності потребують «калібрування».

Тому українські банки здебільшого наразі є найдоступнішим кредитним ресурсом для бізнесу. Але їхню можливість фінансувати відновлення може значно підважити додаткове оподаткування банківських прибутків, наголошує Сергій Ніколайчук.

На сьогоднішній день ставка податку на прибуток для банківського сектору становить 25 % (це вище, ніж для інших секторів, які платять 18 %). Однак для наповнення бюджету цю ставку для банків вже тричі збільшували до 50 %.

«Якщо цей крок в бюджеті на 2027 рік залишать, це буде по суті вчетверте підвищення ставки. І такий крок буде шкідливим для банківського сектору», — вважає перший заступник Голови Національного банку України.

Цю думку підтримав і голова міжнародної бізнес-спільноти Board, професор економіки, засновник групи компаній Advanter Group Андрій Длігач. Він вважає, що повернення 50-відсоткового податку на прибуток банку суперечить економічній логіці швидкого відновлення.

«Цим шляхом не можна йти. Ми подивилися мультиплікативний ефект: якщо ці гроші йдуть не через державне бюджетне фінансування дефіциту, а повертаються в бізнес — ефективність для державного бюджету на 30 % більша», — підкреслив він.

засновник і генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач

Що пропонує бізнесу держава

«Складні часи для української економіки і українського бізнесу. Міністерство економіки оцінює збитки, яких зазнав бізнес у 2026 році в приблизно 10 мільярдів доларів. В комбінації з закритими портами — це шалений тиск для української економіки.

Тож, для міністерства є пріоритетом підтримка бізнесу, який сплачує податки, фінансує Збройні сили, забезпечує кожну громаду критичними послугами й товарами. Вже зараз ми робимо все, що можемо робити. Зокрема, розширюємо програму страхування від воєнних ризиків для бізнесу і до переліку територій з підвищеним ризиком включили Київ та Київську область. Розширили перелік майна (за пошкодження чи знищення якого бізнес може отримати компенсацію. — Ред.)», — заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Також, зауважив він, вдалося наростити пільгові кредити для великих підприємств.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

«Це те, що ми можемо зараз дати. Ми розуміємо, що цього недостатньо. Що це не непорівнянно з тими викликами, які зараз є у бізнеса. Але у нас дуже обмежений фіскальний ресурс. (Як зазначив народний депутат, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, за 8 місяців Україна вже недоотримала 61 мільярд гривень по ПДВ, Міністерство фінансів передбачає, що до кінця року недовиконання планів податкової служби зросте до 70 мільярдів. — Ред.).

Це означає, що нам треба шукати альтернативні, додаткові рішення», — констатував міністр економіки та довкілля.

І одним з таких рішень, на думку Олександра Кравченка, може стати механізм військового страхування з підтримкою держави.

Про страхування військових ризиків мова періодично йде з 22 року. Але масштабної реалізації ця ініціатива так і не набула — українські страхові компанії не мають достатнього капіталу, аби брати на баланс чинні ризики. Страхування через MIGA (Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій Світового банку. — Ред.) якщо й мало, то точкову реалізацію, і останнім часом, зазначив, Кравченко, майже не працює.

«Я не бачу іншого варіанту, окрім спробувати запустити масштабний механізм військового страхування з підтримкою держави. Знову ж таки, для того, щоб він працював в масштабах тих викликів, з якими зараз зіштовхується бізнес, щоб він дійсно дав сигнал бізнесу, що це щось серйозне, ми маємо наповнити достатнім капіталом», — деталізував міністр.

Наповнити фонд зі свого боку держава розраховує збільшивши ПДВ на 1 відсотковий пункт (ця норма вже закладено в проєкті бюджету на 2027 рік, однак ще не затверджена Верховною Радою. — Ред.). Страховий внесок для бізнесу планують встановити на рівні 2 % від вартості активу. Розмір відшкодування бізнесу — до 10 млн доларів першого збитку від російської атаки.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

«Мені здається, ми маємо шанс мобілізувати достатній капітал. По-друге, я думаю, що це відносно ефективне використання державних коштів, тому що ми насправді створюємо досить велике плече для приватного і донорського капіталу. Тому що держава дає якийсь ресурс, на який ми залучаємо донорське фінансування.

2 %, якій ми просимо сплачувати бізнес — це додаткова капіталізація цього страхового фонду з боку чисто приватного сектору. Окрім того, зверху вступає приватний страховий ринок. Після того, як держава бере на себе перші втрати, страховий ринок готовий за адекватні премії страхувати надлишковий ризик.

Тобто за рахунок державних коштів ми мобілізуємо багато різних варіантів донорського і приватного капіталу, щоб весь цей загальний капітал підтримав український бізнес і українську економіку. Мені здається, що цей механізм може працювати в масштабах, які адекватні поточним викликам. Чи буде цього достатньо? Ні. Але це може бути великою перемогою для української економіки», — пояснив Олександр Кравченко.

Однак можливе підвищення ПДВ на 1 % викликало бурхливу дискусію. В залі знайшлися як прибічники, так і критики такого підходу.

Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ ‘АльтБанк’, членкиня правління ВГО ‘Асоціація адвокатів України’

«Я не підтримую підвищення ставки ПДВ. За наявною інформацією, підвищення на один відсотковий пункт ставки ПДВ дає приблизно мільярд доларів. Тобто це 45 млрд грн. Враховуючи сукупні збитки бізнесу, що тут уже були озвучені, наскільки вистачить цих грошей? І що ми будемо далі робити, коли цей ресурс закінчиться? Ще підвищувати ставку ПДВ? — обурилася Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк» та наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України». — Ми ж розуміємо, що ПДВ — це податок на споживання. Ми всі з вами заплатимо на ці відсоткові пункти більше в ціні товару.

Фінансування пошкодженому бізнесу потрібно вже, тому вкрай важливо розуміти, чи є якісь реальні можливості для наповнення програми пільгового кредитування для великого бізнесу, на яку ми всі так очікуємо. За рахунок чого може бути наповнений цей фонд.

Великий бізнес не має права на кредитування за програмою «5-7-9», тому ми чекаємо на програми пільгового кредитування та умови. Цю ідею я би розвивала далі. Підвищення ставки — ні».

У життєдайності анонсованого міністром економіки фонду воєнних ризиків сумнівається й народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Ніна Южаніна, народний депутат, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

«Фонд, де є участь держави, важко буде наповнити. Тому що 1 % ПДВ (підвищення. — Ред.) — під питанням. 90 %, що його ніхто не проголосує », — впевнена нардепка.

«У вашій програмі максимальна компенсація покриття першого шару збитків — 10 мільйонів доларів. Кожне підприємство, яке хоче вступити в цей фонд, має сплатити добровільно 2 % премії — 200 тисяч доларів. Решту має дофінансувати 1% ПДВ — це 1,2 млрд доларів. І щось додадуть партнери, ви розраховуєте на десь 2 млрд, здається.

Зараз всі охочі починають входити в цей фонд, сплачуючи 2 %. Яка в зрештою ємність назбирається для того, щоб усі, хто отримали збитки, могли розраховувати на максимальну суму компенсації?

Звісно, одразу ж постає питання: чи довіряємо ми державі? Що ця черга не буде така, як зараз в ЕКА (Експортно-кредитна агенція. — Ред.), де є 600 заявок, а розглянуто, умовно, 200. Незрозуміло, в якому порядку вони будуть розглядатися і як швидко. Тобто чи злетить ця ваша програма — величезне питання», — додала Южаніна.

«І взагалі підвищення ПДВ — це спасіння в разі нестачі ресурсу на Збройні сили. Забудьте про цей фонд для страхування воєнних ризиків », — відрізала вона.

Необхідність підвищення ПДВ ставить депутатів перед моральною дилемою, зазначив народний обранець Ярослав Железняк.

народний депутат Ярослав Железняк

«По факту ми маємо підвищити податок для того, щоб усі громадяни (тому що ПДВ так чи інакше платять всі) заплатили конкретному бізнесу за відбудову. Так?

Мені абсолютно боляче дивитися, як зараз обстрілюють бізнес. Але моя мама, вона з міста Маріуполя, де залишився увесь наш бізнес, окупований і зруйнований, запитала, чому одному бізнесу, умовно, держава компенсує збитки, а іншому — ні. І це абсолютно логічне запитання людей з окупованої території.

Хоча головою я розумію, що якщо ми не будемо зараз допомагати бізнесу, дірка щодо ПДВ буде просто зростати. Це моральна дилема, перед якою уряд поставить народних депутатів», — заявив Железняк.

На думку колишнього очільника НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва, вимагати від держави пільгового кредитування без страхування не має сенсу. Водночас наявність страховки, запевняє він, дає можливість залучати кошти на розширення.

Андрій Коболєв, колишній очільник «Нафтогазу», засновник компанії «Еней»

«З мого примітивного погляду, якщо ми можемо дати 1 мільярд, і партнери дадуть нам три-чотири, для нас всіх це найкращий варіант. З якого податку ми візьмемо мільярд, можна дискутувати. Але ідея, що партнери повинні давати нам щось просто так, давно не працює», — заявив Коболєв.

Український підприємець, засновник торговельно-виробничого об'єднання «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський заявив, що багато представників бізнесу загалом підтримують пропозицію уряду. «Вона може не всім подобатися, але якщо нічого не робити, усім нам «кришка», — коротко резюмував підприємець.

Олександр Соколовський, український підприємець, засновник торговельно-виробничого об'єднання «Текстиль-Контакт».

Альтернативою підвищення ПДВ могло би бути запровадження імпортного збору, вважає народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

«Уряд таке вже робив у 2014 році. Тоді просто ввів 5 % на весь імпорт.

Зараз можна відділити критичний і некритичний імпорт. Вийдемо на суму, яка, скоріш за все, буде порівнянною або навіть більшою, ніж той відсоток з ПДВ. І це буде лікувати одразу дві проблеми — торговельний баланс і наповнить той фонд, про який зараз ми говоримо», — запропонував нардеп.

Дмитро Кисилевський, народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку

При цьому він нагадав, що є готові законопроєкти щодо компенсацій інвестицій через податки. «Це коли у держави грошей нема, держава каже підприємству: “Друзі, відновлюйтесь, починайте сплачувати податки, і ми частину податків, які ви почнете сплачувати, коли ви відновитесь, повернемо вам як компенсацію за вкладені інвестиції. Можливо, ви самі десь знайдете гроші”. Така структура діє в країнах Євросоюзу, саме таким чином вони переманюють до себе наших підприємців. Але, на жаль, поки що МВФ не розуміє, що у нас прилітають ракети і що нам треба відновлювати підприємство. Тож наша задача переконати МВФ, наступного дня проголосувати законопроєкту в другому читанні і почати користуватися», — додав Кисилевський.

«Можна дискутувати, наскільки підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт — ідеальний механізм наповнення відповідним фінансовим ресурсом. Хоча я кращих варіантів на сьогоднішній день не бачу, — висловився й перший заступник Голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. — Звісно, підвищення ставки ПДВ теж має купу своїх недоліків. Але ідеальних ресурсів немає, і краще зараз рухатися вперед, ніж нічого не робити».

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

«Не подобається одний відсотковий пункт ПДВ? Добре. Яка альтернатива? — резюмував цю частину дискусії міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко? — Коли ми говоримо про один відсотковий пункт ПДВ — це важіль, за рахунок якого ми піднімаємо достатньо багато додаткового фінансування — донорського і приватного.

Давайте це буде не 1% ПДВ, а щось інше. Ми можемо суттєво зменшити цей державний капітал, але тоді і цей важіль буде набагато менший. Чи зможемо ми тоді зробити програму, яка буде адекватна тим викликам, з якими зараз зіштовхується економіка?

Ми в досить активній дискусії з багатьма міжнародними партнерами. Сильний аргумент, коли ми говоримо, що готові дати свої гроші. Це працює набагато ефективніше, ніж просто сказати: “Дайте нам 4 мільярди, ми будемо ваші гроші роздавати на компенсації”».

Під фонд воєнних ризиків створювати нову агенцію не будуть, зазначив міністр. Найкращим варіантом він вважає використання Експортно-кредитної агенції з відповідним посиленням її корпоративного управління й прозорості, щоб вона могла стати майданчиком, якому можна довірити великі суми компенсації.

«Я з вами абсолютно погоджуюсь, ймовірність, що це вийде, невисока і спротив дуже великий. Але тут ми просимо вашої підтримки, тому що ми дійсно хочемо серйозно підтримати українську економіку, український бізнес. Ми готові обговорювати будь-які варіанти, але поки що оце найбільш дієвий, який ми бачимо, який може запрацювати відносно швидко і буде адекватний тим викликам, з яким зіштовхується бізнес.

Але вікно в нас дуже коротке. Давайте спробуємо знайти рішення, яке дасть бізнесу в умовах тих викликів, з якими ми заходимо в цю зиму, хоча б якийсь елемент підтримки», — сказав міністр.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

Держава може допомогти бізнесу не тільки грошима

Те, що мав би зробити уряд для бізнесу протягом усіх років війни або хоча б якнайшвидше — створити єдиний механізм фіксації збитків, наголошує членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк» та наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України» Тетяна Острікова. Це, на її думку, значно спростило б життя підприємцям, які фактично не мають визначеного алгоритму дій.

«Коли трапляється приліт, треба думати, як гасити пожежу, поки пожежники не можуть долучитися через тривогу, що з працівниками, де взяти гроші, як залучити фінансування, відновити асортимент, що робити з логістикою, де взяти новий склад. І водночас тобі треба назбирати пʼятсот документів від різних державних органів», — поскаржилася Острікова.

Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ ‘АльтБанк’, членкиня правління ВГО ‘Асоціація адвокатів України’

«Невже держава не може створити єдине вікно, куди б ти звернувся з заявою, а там буде і висновок ДСНС, і акт про пожежу, і кримінальне провадження, і висновок ТПП щодо підтвердження обставин непереборної сили, акти обстеження від органів місцевого самоврядування?...

У червні 25-го року був приліт в приміщення наших офісів і банку, акт обстеження від органу місцевого самоврядування, який є необхідним в переліку всіх документів, куди би ви не йшли подаватись, хоч в податкову, хоч в ТПП, ми отримали через рік — в липні 26-го року!» — каже Тетяна Острікова.

Крім того, вона закликала прибрати з Податкового кодексу пункт 32.1 перехідних положень щодо необхідності Торгово-промисловій палаті підтверджувати обставини непереборної сили, коли трапляється знищення товару внаслідок влучання ворожого озброєння.

«Якщо є висновок ДСНС про пожежу і акт, якщо є витяг з кримінального провадження СБУ чи поліції, що це сталася підчас масованої ракетної атаки міста Києва. Як ТПП ще має підтвердити, що саме ці обставини — непереборна сила? Чому факт прильоту фіксує в Україні ТПП? А без цього я не маю права списати товар, не сплативши ПДВ від знищеного товару.

Є договірні сертифікати. Якщо трапився приліт, і я не виконала якісь зобов'язання перед своїм контрагентом, безумовно, це має підтвердити Торгово-промислова палата. Але є норма Податкового кодексу, яка говорить, що якщо у вас товар чи основні засоби знищені під час бойових дій, то чомусь підтвердити бойові дії має Торгово-промислова палата. Ну яка логіка була у депутатів, коли ця норма писалась? Чому недостатньо витяга з реєстра кримінальних проваджень? Чому недостатньо акта ДСНС? Зрештою, публічних повідомлень в медіа, Міністерства оборони. Я не розумію, чому підприємства мають ще займатися такою роботою?» — зазначила членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк».

Також вона вказала на проблему з відновленням втрачених документів — для Києва і області строк становить 90 днів. Перехідні положення мають норму, яка говорить, що у разі втрати документів на території бойових дій, їх можна не відновлювати, та столиця і область до них не належать.

Тетяна Острікова

Крім того, Тетяна Острікова вважає за необхідне спростити митний контроль, аби уникати скупчення транспорту в пунктах пропуску чи логістичних терміналах.

«У нас митники ходять і шукають маркування на кожній одиниці товару. Ми живемо в війні, але чомусь робимо вигляд, що у нас мирний час і ми маємо виконувати абсолютно всі норми закону і потім розповідати, які ми стійкі. Так не може бути. Ми знаходимось в тій точці, де ми маємо обирати — “шашечки чи їхати”. Транспортні засоби мають вилітати з цих пунктів пропуску і логістичних терміналів», — зауважила Острікова.

Також вона розкритикувала інертність щодо розробки дієвого юридичного механізму компенсації збитків.

«Ви можете позиватися сьогодні до агресора, якщо ви бізнес — то у Господарський суд міста Києва. Отримаєте рішення про відшкодування шкоди на мільярди гривень і сотні мільйонів доларів. Але що ви з ним будете робити? Ви не виконаєте його в Україні, тому що немає за рахунок чого стягувати цю шкоду.

А за кордоном є така практика, коли компанії намагалися визнати і виконати за кордоном ці рішення. Але, на жаль, чи, на щастя, в міжнародному праві країни мають імунітет. Наш Верховний суд в 22-му році державу-агресора позбавив імунітету саме для судів України. Але в жодній іншій країні, зокрема і в країнах ЄС, де є заморожені російські активи, зберігається імунітет. І ви це рішення проти відповідача держави-агресора не визнаєте і не виконаєте.

А запропонований Міжнародним реєстром збитків механізм на сьогоднішній день не працює. Конвенція ще не ратифікована, і на її ратифікацію 25-ма країнами можуть піти роки. За рахунок чого, яких активів буде наповнюватись фонд, з якого далі будуть іти відшкодування “Епіцентру”, “Розетці”, “Новусу”, “Варусу”, аграріям, банкам і іншим. На сьогодні жодного джерела цих активів немає.

В країні стільки відомих, знаних юристів, міжнародників, чому держава їх не зібрала на професійному рівні, щоб розробити юридичний механізм, як позиватися, наприклад, до сателітів агресора, до державних підприємств, до підприємств ВПК, іти через механізми комерційного арбітражу? На сьогоднішній день немає юридичного механізму, як стягнути шкоду з агресора. За п'ять років великої війни бізнесу ніхто його не запропонував», — відзначила Острікова.

Народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна своєю чергою теж окреслила набір важливих кроків, які уряд може зробити назустріч бізнесу вже зараз. Наприклад, запровадити гнучкий режим перенесення строків сплати податкових зобов'язань і запропонувати постраждалому бізнесу Києва і області ним скористатися.

Ніна Южаніна, народний депутат, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

«Можна подивитися, яким чином і для кого встановити касовий метод ПДВ, для яких виробників, для яких мереж, що сталося з податком на додану вартість за втраченим товаром. Оцього глибокого аналізу в нас немає, а тому ми не спроможні дати знати бізнесу, що можемо зробити уже сьогодні», — каже Ніна Южаніна.

На її думку, час впроваджувати податок на прибуток для пошкоджених бізнесів за моделлю індустріальних парків чи спецрежиму «Дія.City».

«При ухваленні останніх змін щодо індустріальних парків я пропонувала виписати туди через кому “підприємства, які постраждали внаслідок атак”; виписати чітко критерії і дати можливість, поки немає кредитів, відновитися за рахунок власних поточних коштів.

Тому що усі державні програми, навіть зі страхування воєнних ризиків, якщо і будуть, то з 1 січня наступного року. І всі попередні збитки участі у цій програмі не братимуть. Це будуть нові збитки», — зазначила Южаніна.

Загалом, вона констатувала відсутність об'єднаної роботи між виконавчою і законодавчою владою, щоб зрозуміти, що насправді хто робить. І ця думка протягом майже двогодинної дискусії зринала кілька разів в різних інтерпретаціях. Наприклад, Андрій Длігач акцентував на тому, щов країні досі немає скоординованої економічної політики, економічного штабу, який би займався вирішенням проблем бізнесу й економіки загалом. А кожен сам по собі розвʼязувати окремі питання більше не може.

«4,5 роки ми боремося за виживання, але досі таких гострих питань щодо підтримки бізнесу державі не ставили. Боролися самі. Хто кредитувався, хто коштом власних ресурсів, хто як міг.

Ми будували, інвестували, але настав час, коли самі, без підтримки держави, без пільгового кредитування ми не впораємося. Потрібні хоча б якісь фінансові інструменти, щоб підтримати зруйновану логістику і відновити роботу. Бо ми втрачаємо робочі місця, людей — і це найболючіше», — такими словами від усього бізнесу в країні співзасновниця «Епіцентр К» Галина Герега поставила крапку у цій дискусії.

Галина Герега, співвласниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К» ( у центрі)

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес під ударом. Чим може допомогти держава". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Бізнес під ударом. Чим може допомогти держава". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Якщо протягом усіх років війни російські удари по бізнесу були скоріше точковими, ніж системними, з кінця літа ситуація різко погіршилася Росія бомбить усе, до чого може дотягнутися: торговельні майданчики, логістичні шляхи, склади, виробничі потужності.

Протягом років війни російські удари по бізнесу були скоріше точковими, ніж системними.

Збитків зазнають усі — малий, середній, великий бізнес, тож, очевидно, що їх власники більше не можуть залишатися сам-на-сам з проблемами.

Утім з

А знищений бізнес — це втрата робочих місць, зниження податкових надходжень; в купі з заблокованими морськими шляхами для експорту це складається у надважку ситуацію для української економіки.

кінця літа ситуація різко погіршала — Росія бомбить усе, до чого може дотягнутися: торговельні майданчики, логістичні шляхи, склади, виробничі потужності.

Що в першу чергу відібʼється на спроможності фінансувати армію та військових.

Збитків зазнають і малий, і середній, і

великий бізнес.

Тож очевидно, що їхні власники більше не можуть залишатися сам на сам з проблемами.

А знищений бізнес — це втрата робочих місць, зниження податкових надходжень; укупі із заблокованими морськими шляхами для експорту все складається в надважку ситуацію для української економіки.

Що в першу чергу позначиться на спроможності фінансувати армію та військових.

Чи здатна держава оперативно знайти рішення, як швидко повернути до життя пошкоджені бізнеси?

Які рішення з підтримки вона може запропонувати, коли бюджет має критичне недовиконання по податках?

Яку підтримку вона може запропонувати, коли бюджет має критичне недовиконання по податках?

Чи здатні допомогти з пільговим кредитуванням банки, особливо великому бізнесу, що завжди було проблемним в Україні?

Чи здатні

допомогти з пільговим кредитуванням банки, особливо великому бізнесу, що завжди було проблемним в Україні?

Чого очікують від уряду самі підприємці?

Це стало предметом дискусії на майданчику LB.talks у межах спецпроєкту «Епіцентр виробників», участь у якій узяли:

Це стало предметом дискусії на майданчику

LB.talks у межах спецпроєкту «Епіцентр виробників», участь у якій узяли:

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України;

Галина Герега, співзасновниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К»;

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ;

Ніна Южаніна, народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;

Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк», членкиня наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України».

Тетяна Острікова, Ніна Южаніна, Галина Герега, Сергій Ніколайчук та Олександр Кравченко під час дискусії

Публікуємо адаптовану версію непростої розмови, під час якої бізнес і влада шукали швидкі й ефективні рішення, а знаходили все нові і нові проблеми.

Як Росія нищить український бізнес.

Кейс «Епіцентру»

За словами співзасновниці «Епіцентр К» Галини Гереги, внаслідок ракетних і шахедних атак вже повністю знищено чи пошкоджено понад 30 об’єктів компанії.

За словами співзасновниці ГК «Епіцентр К» Галини Гереги, внаслідок ракетних і шахедних атак уже повністю знищено чи пошкоджено понад 30 об’єктів компанії.

Загалом це більше мільйона квадратних метрів торговельних, логістичних та виробничих площ.

Загалом це більш ніж мільйон

квадратних метрів торговельних, логістичних і виробничих площ.

Збитки компанії становлять понад 1 мільярд доларів.

«Лише за останній місяць, коли особливо жорстоко б'ють по бізнесу, ми втратили 7000 робочих місць.

Для мене це найболючіше питання.

Адже люди — це найцінніше, що є у кожного з нас», — зазначила Галина Герега.

Адже люди — найцінніше, що є в кожного», — зазначила Галина Герега.

Галина Герега, співвласниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К»

Співзасновниця «Епіцентру» зазначає, що з початку війни компанія намагалася самостійно впоратися із проблемами, що виникали внаслідок атак.

Співзасновниця «Епіцентру» зазначає, що від початку війни компанія намагалася самостійно впоратися з проблемами, що виникали внаслідок атак.

Та системність й масштаб бомбардувань призвів до того, що сьогодні атакований український бізнес без підтримки держави не здатен відновити швидко те, що будував протягом десятиріч.

Та через їхні системність і масштаб сьогодні

український бізнес без підтримки держави не здатен відновити швидко те, що будував протягом десятиріч.

«Ми гасимо пожежі, бо ДСНС не може працювати, поки триває загроза обстрілу.

Після кожного прильоту щось ремонтуємо, відновлюємо, мусимо зараз шукати гроші на техніку для пожежогасіння, на мобільні укриття біля кожного торгівельного центру, аби вберегти працівників та відвідувачів…” розповіла Галина Герега.

Після кожного прильоту щось ремонтуємо, відновлюємо, мусимо зараз шукати гроші на техніку для пожежогасіння, на мобільні

За статистичними даними, на сьогодні в Україні знищено понад 50 % складів.

укриття біля кожного торгівельного центру, аби вберегти працівників і відвідувачів», — розповідає Галина Герега.

Загальний розмір збитків бізнесу у 2026 році, за оцінкою Міністерства економіки та довкілля України, складає близько 10 мільярдів доларів.

За статистичними даними, в Україні знищено понад 50 % складів.

Тож, підкреслює Герега, бізнесу край потрібна підтримка держави, довгострокові кредити на відновлення і побудову нових логістичних площ, а також страхування військових ризиків, про що йдеться вже не один рік.

Збитки бізнесу у 2026 році, за оцінкою Міністерства економіки та довкілля України, складають близько 10 мільярдів

Чи є в українських банків гроші на кредитування бізнесу

доларів.

Чи достатньо ліквідності української банківської системи для того, щоб покрити потреби економіки у відновленні? «Ні», — констатував перший заступник Голови національного банку України Сергій Ніколайчук.

Тож, підкреслює Герега, бізнесу вкрай потрібні підтримка держави, довгострокові кредити на відновлення й побудову нових логістичних площ, а також страхування воєнних ризиків, про що говорять уже

А це означає, наголошує він, що країна потребує різних механізмів фінансування.

не один рік.

Чи мають українські банки гроші на кредитування бізнесу

Ліквідності української банківської системи достатньо, щоб покрити потреби економіки у відновленні? «Ні», — констатує перший заступник голови Національного банку України Сергій

Ніколайчук.

А це означає, що країна потребує різних механізмів фінансування.

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ

Як відзначив перший заступник Голови Нацбанку, з початку повномасштабного вторгнення однією з найпопулярніших програм кредитування стала державна ініціатива «5-7-9» для підтримки малого та середнього бізнесу.

Як відзначив перший заступник голови Нацбанку, з початку повномасштабного вторгнення серед найпопулярніших програм кредитування опинилася державна ініціатива «5-7-9» для підтримки малого та середнього бізнесу.

У часи, коли банки обережно ставилися до ризиків, пов'язаних з війною й невизначеністю, вона стала важливим поштовхом до відновлення кредитування в умовах війни.

Коли банки остерігалися ризиків, пов'язаних з війною й

У 23/24 році ця програма набула такої популярності, що держава заборгувала банкам 10 мільярдів гривень компенсацій за відсотками.

невизначеністю, саме «5-7-9» стала важливим поштовхом до відновлення кредитування.

Тому, зазначає, Ніколайчук у 25-му її таргетували виключно на проблемні зони, які дійсно потребували державної підтримки.

У 2023/2024 році ця програма набула такої популярності, що держава заборгувала банкам 10 мільярдів гривень компенсації за відсотками.

«Кредитування за «5-7-9» суттєво уповільнилося, тоді як кредити бізнесу в гривні за межами цієї програми зросли майже на 50 %, — розповів представник Нацбанку. — Але, на жаль, у 26 році бізнес зіштовхнувся з низкою нових проблем.

Тому у 2025-му її таргетували виключно на проблемні зони, які

дійсно потребували державної підтримки, зазначає Ніколайчук.

«Кредитування за "5-7-9" суттєво уповільнилося, тоді як кредити бізнесу в гривні за межами цієї програми зросли майже на 50 %, — каже представник Нацбанку. — Але, на жаль, у 2026 році бізнес

стикнувся з низкою нових проблем.

Росія переорієнтувала свої атаки значною мірою на комерційний сектор, що, відповідно, потребувало з боку держави підтримки через різні інструменти.

І саме програма «5-7-9» стала одним із них.

І саме програма

Зараз темпи зростання кредитного портфелю в межах програми і за її межами зрівнялися — плюс-мінус 34 %, за останніми даними», — розповів Сергій Ніколайчук.

"5-7-9" стала одним із них.

Однак потреба в довгострокових кредитах постала гостро і перед пошкодженим великим бізнесом, котрий не підпадає під пільгові державні програми кредитування.

Зараз темпи зростання кредитного портфеля в межах програми і за її межами зрівнялися — плюс-мінус 34 % за останніми даними», — розповів Сергій Ніколайчук.

Йому потрібні великі і довгі гроші.

Однак потреба в довгострокових кредитах постала гостро і перед пошкодженим великим бізнесом, котрий не підпадає під пільгові державні програми.

Також, ініціатива Нацбанку з розбудови інфраструктури ринку капіталів, стверджує Ніколайчук, спрямована на те, щоб створити механізм залучення коштів різних інвесторів через ринок капіталу.

Йому потрібні великі й довгі гроші.

«Якщо ми говоримо про банківський бізнес, наші зусилля концентруються не тільки на тому, щоб допомагати уряду калібрувати програми підтримки бізнесу в поточних умовах, а й на тому, щоб зробити банківський сектор конкурентоспроможним і привабливим для іноземного капіталу, тому що нам потрібно суттєво збільшити капітал банківської системи для посилення його спроможності фінансувати економіку», — відзначив Сергій Ніколайчук.

Ініціатива Нацбанку з розбудови інфраструктури ринку капіталів, стверджує Ніколайчук, спрямована на те, щоб створити механізм залучення коштів різних інвесторів через ринок капіталу.

«Якщо ми говоримо про банківський бізнес, наші зусилля концентруються не тільки на тому, щоб допомагати уряду калібрувати програми підтримки бізнесу в поточних умовах, а й на тому, щоб зробити

банківський сектор конкурентоспроможним і привабливим для іноземного капіталу, тому що нам потрібно суттєво збільшити капітал банківської системи, аби посилити його спроможності фінансувати

економіку», — відзначив Сергій Ніколайчук.

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ

Він додає: підвищення рівня еквівалентності українського банківського регуляторного законодавства відповідно до європейського — з 50 % у 22-му році до 82 % за останніми даними — один із результатів роботи, які роблять український ринок більш привабливим і дають позитивні сигнали іноземним інвесторам щодо входження в капітал українських банків.

Він додає: підвищення рівня еквівалентності українського банківського регуляторного законодавства відповідно до європейського — з 50 % у 2022 році до 82 % за останніми даними — один з результатів

«Це поки що маленькі кроки, але без таких кроків ми навряд чи можемо досягнути того результату, який нам потрібен», — зауважив Ніколайчук.

роботи, які роблять український ринок більш привабливим і дають позитивні сигнали іноземним інвесторам щодо входження в капітал українських банків.

Щоправда, наразі єдиним напрямом за його словами, за яким відбувається підтримка міжнародними партнерами українського банківського кредитування, є лише портфельні гарантії від Європейського інвестиційного банку, ЄБРР та за деякими механізмами Ukraine Facility.

«Це поки що маленькі кроки, але без таких кроків ми навряд чи можемо досягнути потрібного результату», — зауважує Ніколайчук.

Та й європейські партнери співпрацюють здебільшого з банками з міжнародним капіталом, тож ці програми для підвищення ефективності потребують «калібрування».

Щоправда, наразі єдиним напрямом, за його словами, за яким відбувається підтримка міжнародними партнерами українського банківського кредитування, є портфельні гарантії від Європейського

інвестиційного банку, ЄБРР та за деякими механізмами Ukraine Facility.

Та й європейські партнери

співпрацюють здебільшого з банками з міжнародним капіталом, тож ці програми для підвищення ефективності потребують калібрування.

Тому українські банки здебільшого наразі є найдоступнішим кредитним ресурсом для бізнесу.

Але їхню можливість фінансувати відновлення може значно підважити додаткове оподаткування банківських прибутків, наголошує Сергій Ніколайчук.

На сьогоднішній день ставка податку на прибуток для банківського сектору становить 25 % (це вище, ніж для інших секторів, які платять 18 %).

Однак для наповнення бюджету цю ставку для банків вже тричі збільшували до 50 %.

Однак для наповнення бюджету цю ставку для банків уже

тричі збільшували до 50 %.

«Якщо цей крок в бюджеті на 2027 рік залишать, це буде по суті вчетверте підвищення ставки.

І такий крок буде шкідливим для банківського сектору», — вважає перший заступник Голови Національного банку України.

І такий крок буде шкідливим для банківського сектору», — вважає перший заступник голови Національного

банку України.

Цю думку підтримав і голова міжнародної бізнес-спільноти Board, професор економіки, засновник групи компаній Advanter Group Андрій Длігач.

Він вважає, що повернення 50-відсоткового податку на прибуток банку суперечить економічній логіці швидкого відновлення.

Він вважає, що повернення

50-відсоткового податку на прибуток банку суперечить економічній логіці швидкого відновлення.

«Цим шляхом не можна йти.

Ми подивилися мультиплікативний ефект: якщо ці гроші йдуть не через державне бюджетне фінансування дефіциту, а повертаються в бізнес — ефективність для державного бюджету на 30 % більша», підкреслив він.

Ми подивилися мультиплікативний ефект: якщо ці гроші йдуть не через державне бюджетне фінансування дефіциту, а повертаються в бізнес — ефективність для державного бюджету

на 30 % більша», — підкреслив він.

засновник і генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач

Що пропонує бізнесу держава

«Складні часи для української економіки і українського бізнесу.

Міністерство економіки оцінює збитки, яких зазнав бізнес у 2026 році в приблизно 10 мільярдів доларів.

В комбінації з закритими портами це шалений тиск для української економіки.

В комбінації з закритими

Тож, для міністерства є пріоритетом підтримка бізнесу, який сплачує податки, фінансує Збройні сили, забезпечує кожну громаду критичними послугами й товарами.

портами — це шалений тиск для української економіки.

Вже зараз ми робимо все, що можемо робити.

Тож для міністерства є пріоритетом підтримка бізнесу, який сплачує податки, фінансує Збройні сили, забезпечує кожну громаду критичними послугами й товарами.

Вже зараз ми робимо все, що можемо

робити.

Зокрема, розширюємо програму страхування від воєнних ризиків для бізнесу і до переліку територій з підвищеним ризиком включили Київ та Київську область.

Розширили перелік майна (за пошкодження чи знищення якого бізнес може отримати компенсацію. — Ред.)», — заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Розширили перелік майна (за

пошкодження чи знищення якого бізнес може отримати компенсацію. — Ред.)», — заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Також, зауважив він, вдалося наростити пільгові кредити для великих підприємств.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

«Це те, що ми можемо зараз дати.

Ми розуміємо, що цього недостатньо.

Що це не непорівнянно з тими викликами, які зараз є у бізнеса.

Але у нас дуже обмежений фіскальний ресурс. (Як зазначив народний депутат, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, за 8 місяців Україна вже недоотримала 61 мільярд гривень по ПДВ, Міністерство фінансів передбачає, що до кінця року недовиконання планів податкової служби зросте до 70 мільярдів. — Ред.).

Але у нас дуже обмежений фіскальний ресурс. (Як зазначив

народний депутат, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, за 8 місяців Україна вже недоотримала 61 мільярд гривень по

ПДВ, Міністерство фінансів передбачає, що до кінця року недовиконання планів податкової служби зросте до 70 мільярдів. — Ред.).

Це означає, що нам треба шукати альтернативні, додаткові рішення», — констатував міністр економіки та довкілля.

І одним з таких рішень, на думку Олександра Кравченка, може стати механізм військового страхування з підтримкою держави.

І одним з таких рішень, на думку Олександра Кравченка, може стати механізм військового страхування з

підтримкою держави.

Про страхування військових ризиків мова періодично йде з 22 року.

Але масштабної реалізації ця ініціатива так і не набула — українські страхові компанії не мають достатнього капіталу, аби брати на баланс чинні ризики.

Але масштабної реалізації ця ініціатива так і не набула — українські страхові компанії не мають достатнього капіталу, аби брати на

Страхування через MIGA (Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій Світового банку. — Ред.) якщо й мало, то точкову реалізацію, і останнім часом, зазначив, Кравченко, майже не працює.

баланс чинні ризики.

«Я не бачу іншого варіанту, окрім спробувати запустити масштабний механізм військового страхування з підтримкою держави.

Страхування через MIGA (Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій Світового банку. — Ред.) якщо й мало, то точкову реалізацію, і останнім часом майже не

Знову ж таки, для того, щоб він працював в масштабах тих викликів, з якими зараз зіштовхується бізнес, щоб він дійсно дав сигнал бізнесу, що це щось серйозне, ми маємо наповнити достатнім капіталом», — деталізував міністр.

працює.

Наповнити фонд зі свого боку держава розраховує збільшивши ПДВ на 1 відсотковий пункт (ця норма вже закладено в проєкті бюджету на 2027 рік, однак ще не затверджена Верховною Радою. — Ред.).

«Я не бачу іншого варіанта, крім спробувати запустити масштабний механізм військового страхування з підтримкою держави.

Знову ж таки, для того, щоб він працював в масштабах тих викликів, з

якими зараз зіштовхується бізнес, щоб він дійсно дав сигнал бізнесу, що це щось серйозне, ми маємо наповнити достатнім капіталом», — деталізував міністр.

Наповнити фонд зі свого боку держава розраховує збільшивши ПДВ на 1 відсотковий пункт (ця норма вже закладено в проєкті бюджету на 2027 рік, однак ще не затверджена Верховною Радою. —

Ред.).

Страховий внесок для бізнесу планують встановити на рівні 2 % від вартості активу.

Розмір відшкодування бізнесу — до 10 млн доларів першого збитку від російської атаки.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

«Мені здається, ми маємо шанс мобілізувати достатній капітал.

По-друге, я думаю, що це відносно ефективне використання державних коштів, тому що ми насправді створюємо досить велике плече для приватного і донорського капіталу.

По-друге, я думаю, що це відносно ефективне використання державних коштів, тому що ми насправді створюємо досить велике плече для

приватного і донорського капіталу.

Тому що держава дає якийсь ресурс, на який ми залучаємо донорське фінансування.

2 %, якій ми просимо сплачувати бізнес — це додаткова капіталізація цього страхового фонду з боку чисто приватного сектору.

Окрім того, зверху вступає приватний страховий ринок.

Після того, як держава бере на себе перші втрати, страховий ринок готовий за адекватні премії страхувати надлишковий ризик.

Після того, як

держава бере на себе перші втрати, страховий ринок готовий за адекватні премії страхувати надлишковий ризик.

Тобто за рахунок державних коштів ми мобілізуємо багато різних варіантів донорського і приватного капіталу, щоб весь цей загальний капітал підтримав український бізнес і українську економіку.

Мені здається, що цей механізм може працювати в масштабах, які адекватні поточним викликам.

Мені

здається, що цей механізм може працювати в масштабах, які адекватні поточним викликам.

Чи буде цього достатньо?

Ні.

Але це може бути великою перемогою для української економіки», — пояснив Олександр Кравченко.

Але це може бути великою перемогою для української економіки», — пояснив Олександр

Кравченко.

Однак можливе підвищення ПДВ на 1 % викликало бурхливу дискусію.

В залі знайшлися як прибічники, так і критики такого підходу.

Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ ‘АльтБанк’, членкиня правління ВГО ‘Асоціація адвокатів України’

«Я не підтримую підвищення ставки ПДВ.

За наявною інформацією, підвищення на один відсотковий пункт ставки ПДВ дає приблизно мільярд доларів.

Тобто це 45 млрд грн.

Враховуючи сукупні збитки бізнесу, що тут уже були озвучені, наскільки вистачить цих грошей?

Враховуючи сукупні збитки

бізнесу, що тут уже були озвучені, наскільки вистачить цих грошей?

І що ми будемо далі робити, коли цей ресурс закінчиться?

Ще підвищувати ставку ПДВ? — обурилася Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк» та наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України». Ми ж розуміємо, що ПДВ це податок на споживання.

Ще підвищувати ставку ПДВ? — обурилася Тетяна Острікова, членкиня

Ми всі з вами заплатимо на ці відсоткові пункти більше в ціні товару.

наглядової ради АТ «АльтБанк» та наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України». — Ми ж розуміємо, що ПДВ — це податок на споживання.

Фінансування пошкодженому бізнесу потрібно вже, тому вкрай важливо розуміти, чи є якісь реальні можливості для наповнення програми пільгового кредитування для великого бізнесу, на яку ми всі так очікуємо.

Ми всі з вами заплатимо на ці відсоткові пункти більше в ціні

товару.

Фінансування пошкодженому бізнесу потрібно вже, тому вкрай важливо розуміти, чи є якісь реальні можливості для наповнення програми пільгового кредитування для великого бізнесу, на яку ми всі так

очікуємо.

За рахунок чого може бути наповнений цей фонд.

Великий бізнес не має права на кредитування за програмою «5-7-9», тому ми чекаємо на програми пільгового кредитування та умови.

Цю ідею я би розвивала далі.

Підвищення ставки — ні».

У життєдайності анонсованого міністром економіки фонду воєнних ризиків сумнівається й народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Ніна Южаніна, народний депутат, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

«Фонд, де є участь держави, важко буде наповнити.

Тому що 1 % ПДВ (підвищення. — Ред.) — під питанням. 90 %, що його ніхто не проголосує », — впевнена нардепка.

«У вашій програмі максимальна компенсація покриття першого шару збитків — 10 мільйонів доларів.

Кожне підприємство, яке хоче вступити в цей фонд, має сплатити добровільно 2 % премії — 200 тисяч доларів.

Кожне підприємство, яке хоче вступити в цей фонд, має сплатити добровільно 2 % премії — 200 тисяч

доларів.

Решту має дофінансувати 1% ПДВ — це 1,2 млрд доларів.

І щось додадуть партнери, ви розраховуєте на десь 2 млрд, здається.

Зараз всі охочі починають входити в цей фонд, сплачуючи 2 %.

Яка в зрештою ємність назбирається для того, щоб усі, хто отримали збитки, могли розраховувати на максимальну суму компенсації?

Звісно, одразу ж постає питання: чи довіряємо ми державі?

Що ця черга не буде така, як зараз в ЕКА (Експортно-кредитна агенція. — Ред.), де є 600 заявок, а розглянуто, умовно, 200.

Незрозуміло, в якому порядку вони будуть розглядатися і як швидко.

Незрозуміло, в

якому порядку вони будуть розглядатися і як швидко.

Тобто чи злетить ця ваша програма — величезне питання», — додала Южаніна.

«І взагалі підвищення ПДВ — це спасіння в разі нестачі ресурсу на Збройні сили.

Забудьте про цей фонд для страхування воєнних ризиків », — відрізала вона.

Необхідність підвищення ПДВ ставить депутатів перед моральною дилемою, зазначив народний обранець Ярослав Железняк.

Необхідність підвищення ПДВ ставить депутатів перед моральною дилемою, зазначив народний обранець Ярослав

Железняк.

народний депутат Ярослав Железняк

«По факту ми маємо підвищити податок для того, щоб усі громадяни (тому що ПДВ так чи інакше платять всі) заплатили конкретному бізнесу за відбудову.

Так?

Мені абсолютно боляче дивитися, як зараз обстрілюють бізнес.

Але моя мама, вона з міста Маріуполя, де залишився увесь наш бізнес, окупований і зруйнований, запитала, чому одному бізнесу, умовно, держава компенсує збитки, а іншому ні.

Але моя мама, вона з міста Маріуполя, де залишився увесь наш бізнес, окупований і зруйнований, запитала, чому одному бізнесу, умовно,

держава компенсує збитки, а іншому — ні.

І це абсолютно логічне запитання людей з окупованої території.

Хоча головою я розумію, що якщо ми не будемо зараз допомагати бізнесу, дірка щодо ПДВ буде просто зростати.

Це моральна дилема, перед якою уряд поставить народних депутатів», — заявив Железняк.

Це моральна дилема, перед якою уряд поставить народних депутатів», — заявив

На думку колишнього очільника НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва, вимагати від держави пільгового кредитування без страхування не має сенсу.

Железняк.

На думку колишнього очільника НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва, вимагати від держави пільгового

кредитування без страхування не має сенсу.

Водночас наявність страховки, запевняє він, дає можливість залучати кошти на розширення.

Андрій Коболєв, колишній очільник «Нафтогазу», засновник компанії «Еней»

«З мого примітивного погляду, якщо ми можемо дати 1 мільярд, і партнери дадуть нам три-чотири, для нас всіх це найкращий варіант.

З якого податку ми візьмемо мільярд, можна дискутувати.

Але ідея, що партнери повинні давати нам щось просто так, давно не працює», — заявив Коболєв.

Але ідея,

Український підприємець, засновник торговельно-виробничого об'єднання «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський заявив, що багато представників бізнесу загалом підтримують пропозицію уряду. «Вона може не всім подобатися, але якщо нічого не робити, усім нам «кришка», — коротко резюмував підприємець.

що партнери повинні давати нам щось просто так, давно не працює», — заявив Коболєв.

Український підприємець, засновник торговельно-виробничого об'єднання «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський заявив, що багато представників бізнесу загалом підтримують пропозицію уряду.

«Вона може не всім подобатися, але якщо нічого не робити, усім нам «кришка», — коротко резюмував підприємець.

Олександр Соколовський, український підприємець, засновник торговельно-виробничого об'єднання «Текстиль-Контакт».

Альтернативою підвищення ПДВ могло би бути запровадження імпортного збору, вважає народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Альтернативою підвищення ПДВ могло би бути запровадження імпортного збору, вважає народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро

Кисилевський.

«Уряд таке вже робив у 2014 році.

Тоді просто ввів 5 % на весь імпорт.

Зараз можна відділити критичний і некритичний імпорт.

Вийдемо на суму, яка, скоріш за все, буде порівнянною або навіть більшою, ніж той відсоток з ПДВ.

І це буде лікувати одразу дві проблеми торговельний баланс і наповнить той фонд, про який зараз ми говоримо», запропонував нардеп.

І це буде лікувати одразу дві проблеми —

торговельний баланс і наповнить той фонд, про який зараз ми говоримо», — запропонував нардеп.

Дмитро Кисилевський, народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку

При цьому він нагадав, що є готові законопроєкти щодо компенсацій інвестицій через податки. «Це коли у держави грошей нема, держава каже підприємству: “Друзі, відновлюйтесь, починайте сплачувати податки, і ми частину податків, які ви почнете сплачувати, коли ви відновитесь, повернемо вам як компенсацію за вкладені інвестиції.

При цьому він нагадав, що є готові законопроєкти щодо компенсацій інвестицій через податки. «Це коли у держави грошей нема, держава каже підприємству: “Друзі, відновлюйтесь, починайте сплачувати

податки, і ми частину податків, які ви почнете сплачувати, коли ви відновитесь, повернемо вам як компенсацію за вкладені інвестиції.

Можливо, ви самі десь знайдете гроші”.

Така структура діє в країнах Євросоюзу, саме таким чином вони переманюють до себе наших підприємців.

Така структура діє в

країнах Євросоюзу, саме таким чином вони переманюють до себе наших підприємців.

Але, на жаль, поки що МВФ не розуміє, що у нас прилітають ракети і що нам треба відновлювати підприємство.

Тож наша задача переконати МВФ, наступного дня проголосувати законопроєкту в другому читанні і почати користуватися», — додав Кисилевський.

Тож наша

задача переконати МВФ, наступного дня проголосувати законопроєкту в другому читанні і почати користуватися», — додав Кисилевський.

«Можна дискутувати, наскільки підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт — ідеальний механізм наповнення відповідним фінансовим ресурсом.

Хоча я кращих варіантів на сьогоднішній день не бачу, висловився й перший заступник Голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. Звісно, підвищення ставки ПДВ теж має купу своїх недоліків.

Хоча я кращих варіантів на сьогоднішній день не бачу,

Але ідеальних ресурсів немає, і краще зараз рухатися вперед, ніж нічого не робити».

— висловився й перший заступник Голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. — Звісно, підвищення ставки ПДВ теж має купу своїх недоліків.

Але ідеальних ресурсів немає, і краще зараз

рухатися вперед, ніж нічого не робити».

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

«Не подобається одний відсотковий пункт ПДВ?

Добре.

Яка альтернатива? — резюмував цю частину дискусії міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко? — Коли ми говоримо про один відсотковий пункт ПДВ це важіль, за рахунок якого ми піднімаємо достатньо багато додаткового фінансування донорського і приватного.

Яка альтернатива? — резюмував цю частину дискусії міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко? — Коли ми говоримо про один

відсотковий пункт ПДВ — це важіль, за рахунок якого ми піднімаємо достатньо багато додаткового фінансування — донорського і приватного.

Давайте це буде не 1% ПДВ, а щось інше.

Ми можемо суттєво зменшити цей державний капітал, але тоді і цей важіль буде набагато менший.

Чи зможемо ми тоді зробити програму, яка буде адекватна тим викликам, з якими зараз зіштовхується економіка?

Чи зможемо ми тоді зробити програму, яка буде адекватна тим

викликам, з якими зараз зіштовхується економіка?

Ми в досить активній дискусії з багатьма міжнародними партнерами.

Сильний аргумент, коли ми говоримо, що готові дати свої гроші.

Це працює набагато ефективніше, ніж просто сказати: “Дайте нам 4 мільярди, ми будемо ваші гроші роздавати на компенсації”».

Це працює набагато ефективніше, ніж просто сказати: “Дайте нам 4

мільярди, ми будемо ваші гроші роздавати на компенсації”».

Під фонд воєнних ризиків створювати нову агенцію не будуть, зазначив міністр.

Найкращим варіантом він вважає використання Експортно-кредитної агенції з відповідним посиленням її корпоративного управління й прозорості, щоб вона могла стати майданчиком, якому можна довірити великі суми компенсації.

Найкращим варіантом він вважає використання Експортно-кредитної агенції з відповідним посиленням її корпоративного

управління й прозорості, щоб вона могла стати майданчиком, якому можна довірити великі суми компенсації.

«Я з вами абсолютно погоджуюсь, ймовірність, що це вийде, невисока і спротив дуже великий.

Але тут ми просимо вашої підтримки, тому що ми дійсно хочемо серйозно підтримати українську економіку, український бізнес.

Але тут ми просимо вашої підтримки, тому що ми дійсно хочемо серйозно підтримати українську економіку,

Ми готові обговорювати будь-які варіанти, але поки що оце найбільш дієвий, який ми бачимо, який може запрацювати відносно швидко і буде адекватний тим викликам, з яким зіштовхується бізнес.

український бізнес.

Ми готові обговорювати будь-які варіанти, але поки що оце найбільш дієвий, який ми бачимо, який може запрацювати відносно швидко і буде адекватний тим викликам, з яким

зіштовхується бізнес.

Але вікно в нас дуже коротке.

Давайте спробуємо знайти рішення, яке дасть бізнесу в умовах тих викликів, з якими ми заходимо в цю зиму, хоча б якийсь елемент підтримки», — сказав міністр.

Давайте спробуємо знайти рішення, яке дасть бізнесу в умовах тих викликів, з якими ми заходимо в цю зиму, хоча б якийсь елемент підтримки», — сказав

міністр.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

Держава може допомогти бізнесу не тільки грошима

Те, що мав би зробити уряд для бізнесу протягом усіх років війни або хоча б якнайшвидше — створити єдиний механізм фіксації збитків, наголошує членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк» та наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України» Тетяна Острікова.

Те, що мав би зробити уряд для бізнесу протягом усіх років війни або хоча б якнайшвидше — створити єдиний механізм фіксації збитків, наголошує членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк» та

наглядової ради ВГО «Асоціація адвокатів України» Тетяна Острікова.

Це, на її думку, значно спростило б життя підприємцям, які фактично не мають визначеного алгоритму дій.

«Коли трапляється приліт, треба думати, як гасити пожежу, поки пожежники не можуть долучитися через тривогу, що з працівниками, де взяти гроші, як залучити фінансування, відновити асортимент, що робити з логістикою, де взяти новий склад.

«Коли трапляється приліт, треба думати, як гасити пожежу, поки пожежники не можуть долучитися через тривогу, що з працівниками, де взяти гроші, як залучити фінансування, відновити асортимент, що

робити з логістикою, де взяти новий склад.

І водночас тобі треба назбирати пʼятсот документів від різних державних органів», — поскаржилася Острікова.

Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ ‘АльтБанк’, членкиня правління ВГО ‘Асоціація адвокатів України’

«Невже держава не може створити єдине вікно, куди б ти звернувся з заявою, а там буде і висновок ДСНС, і акт про пожежу, і кримінальне провадження, і висновок ТПП щодо підтвердження обставин непереборної сили, акти обстеження від органів місцевого самоврядування?...

«Невже держава не може створити єдине вікно, куди б ти звернувся з заявою, а там буде і висновок ДСНС, і акт про пожежу, і кримінальне провадження, і висновок ТПП щодо підтвердження

У червні 25-го року був приліт в приміщення наших офісів і банку, акт обстеження від органу місцевого самоврядування, який є необхідним в переліку всіх документів, куди би ви не йшли подаватись, хоч в податкову, хоч в ТПП, ми отримали через рік — в липні 26-го року!» — каже Тетяна Острікова.

обставин непереборної сили, акти обстеження від органів місцевого самоврядування?...

Крім того, вона закликала прибрати з Податкового кодексу пункт 32.1 перехідних положень щодо необхідності Торгово-промисловій палаті підтверджувати обставини непереборної сили, коли трапляється знищення товару внаслідок влучання ворожого озброєння.

У червні 25-го року був приліт в приміщення наших офісів і банку, акт обстеження від органу місцевого самоврядування, який є необхідним в переліку всіх документів, куди би ви не йшли подаватись,

хоч в податкову, хоч в ТПП, ми отримали через рік — в липні 26-го року!» — каже Тетяна Острікова.

Крім того, вона закликала прибрати з Податкового кодексу пункт 32.1 перехідних положень щодо необхідності Торгово-промисловій палаті підтверджувати обставини непереборної сили, коли трапляється

знищення товару внаслідок влучання ворожого озброєння.

«Якщо є висновок ДСНС про пожежу і акт, якщо є витяг з кримінального провадження СБУ чи поліції, що це сталася підчас масованої ракетної атаки міста Києва.

Як ТПП ще має підтвердити, що саме ці обставини непереборна сила?

Як ТПП ще має підтвердити, що саме ці

обставини — непереборна сила?

Чому факт прильоту фіксує в Україні ТПП?

А без цього я не маю права списати товар, не сплативши ПДВ від знищеного товару.

Є договірні сертифікати.

Якщо трапився приліт, і я не виконала якісь зобов'язання перед своїм контрагентом, безумовно, це має підтвердити Торгово-промислова палата.

Але є норма Податкового кодексу, яка говорить, що якщо у вас товар чи основні засоби знищені під час бойових дій, то чомусь підтвердити бойові дії має Торгово-промислова палата.

Але є норма Податкового

Ну яка логіка була у депутатів, коли ця норма писалась?

кодексу, яка говорить, що якщо у вас товар чи основні засоби знищені під час бойових дій, то чомусь підтвердити бойові дії має Торгово-промислова палата.

Ну яка логіка була у депутатів, коли ця норма

писалась?

Чому недостатньо витяга з реєстра кримінальних проваджень?

Чому недостатньо акта ДСНС?

Зрештою, публічних повідомлень в медіа, Міністерства оборони.

Я не розумію, чому підприємства мають ще займатися такою роботою?» зазначила членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк».

Я не розумію, чому підприємства мають ще

займатися такою роботою?» — зазначила членкиня наглядової ради АТ «АльтБанк».

Також вона вказала на проблему з відновленням втрачених документів — для Києва і області строк становить 90 днів.

Перехідні положення мають норму, яка говорить, що у разі втрати документів на території бойових дій, їх можна не відновлювати, та столиця і область до них не належать.

Перехідні положення мають норму, яка говорить, що у разі втрати документів

на території бойових дій, їх можна не відновлювати, та столиця і область до них не належать.

Тетяна Острікова

Крім того, Тетяна Острікова вважає за необхідне спростити митний контроль, аби уникати скупчення транспорту в пунктах пропуску чи логістичних терміналах.

«У нас митники ходять і шукають маркування на кожній одиниці товару.

Ми живемо в війні, але чомусь робимо вигляд, що у нас мирний час і ми маємо виконувати абсолютно всі норми закону і потім розповідати, які ми стійкі.

Ми живемо в війні, але чомусь робимо вигляд, що у нас мирний час і ми маємо виконувати абсолютно всі норми закону і потім

розповідати, які ми стійкі.

Так не може бути.

Ми знаходимось в тій точці, де ми маємо обирати — “шашечки чи їхати”.

Транспортні засоби мають вилітати з цих пунктів пропуску і логістичних терміналів», зауважила Острікова.

Транспортні засоби мають вилітати з цих пунктів пропуску і логістичних терміналів»,

— зауважила Острікова.

Також вона розкритикувала інертність щодо розробки дієвого юридичного механізму компенсації збитків.

«Ви можете позиватися сьогодні до агресора, якщо ви бізнес — то у Господарський суд міста Києва.

Отримаєте рішення про відшкодування шкоди на мільярди гривень і сотні мільйонів доларів.

Але що ви з ним будете робити?

Але що ви

з ним будете робити?

Ви не виконаєте його в Україні, тому що немає за рахунок чого стягувати цю шкоду.

А за кордоном є така практика, коли компанії намагалися визнати і виконати за кордоном ці рішення.

Але, на жаль, чи, на щастя, в міжнародному праві країни мають імунітет.

Наш Верховний суд в 22-му році державу-агресора позбавив імунітету саме для судів України.

Наш Верховний суд в 22-му

році державу-агресора позбавив імунітету саме для судів України.

Але в жодній іншій країні, зокрема і в країнах ЄС, де є заморожені російські активи, зберігається імунітет.

І ви це рішення проти відповідача держави-агресора не визнаєте і не виконаєте.

І ви це рішення проти

відповідача держави-агресора не визнаєте і не виконаєте.

А запропонований Міжнародним реєстром збитків механізм на сьогоднішній день не працює.

Конвенція ще не ратифікована, і на її ратифікацію 25-ма країнами можуть піти роки.

За рахунок чого, яких активів буде наповнюватись фонд, з якого далі будуть іти відшкодування “Епіцентру”, “Розетці”, “Новусу”, “Варусу”, аграріям, банкам і іншим.

За рахунок чого, яких

активів буде наповнюватись фонд, з якого далі будуть іти відшкодування “Епіцентру”, “Розетці”, “Новусу”, “Варусу”, аграріям, банкам і іншим.

На сьогодні жодного джерела цих активів немає.

В країні стільки відомих, знаних юристів, міжнародників, чому держава їх не зібрала на професійному рівні, щоб розробити юридичний механізм, як позиватися, наприклад, до сателітів агресора, до державних підприємств, до підприємств ВПК, іти через механізми комерційного арбітражу?

В країні стільки відомих, знаних юристів, міжнародників, чому держава їх не зібрала на професійному рівні, щоб розробити юридичний механізм, як позиватися, наприклад, до сателітів агресора, до

державних підприємств, до підприємств ВПК, іти через механізми комерційного арбітражу?

На сьогоднішній день немає юридичного механізму, як стягнути шкоду з агресора.

За п'ять років великої війни бізнесу ніхто його не запропонував», відзначила Острікова.

За п'ять років великої війни

Народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна своєю чергою теж окреслила набір важливих кроків, які уряд може зробити назустріч бізнесу вже зараз.

бізнесу ніхто його не запропонував», — відзначила Острікова.

Народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна своєю чергою теж окреслила набір важливих кроків, які уряд може зробити назустріч

бізнесу вже зараз.

Наприклад, запровадити гнучкий режим перенесення строків сплати податкових зобов'язань і запропонувати постраждалому бізнесу Києва і області ним скористатися.

Ніна Южаніна, народний депутат, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

«Можна подивитися, яким чином і для кого встановити касовий метод ПДВ, для яких виробників, для яких мереж, що сталося з податком на додану вартість за втраченим товаром.

«Можна подивитися, як і для кого встановити касовий метод ПДВ, для яких виробників, для яких мереж, що сталося з податком на додану вартість втраченого товару.

Оцього глибокого аналізу в нас немає, а тому ми не спроможні дати знати бізнесу, що можемо зробити уже сьогодні», — каже Ніна Южаніна.

Оцього глибокого аналізу в нас

немає, а тому ми не спроможні дати знати бізнесу, що можемо зробити вже сьогодні», — каже Ніна Южаніна.

На її думку, час впроваджувати податок на прибуток для пошкоджених бізнесів за моделлю індустріальних парків чи спецрежиму «Дія.City».

«При ухваленні останніх змін щодо індустріальних парків я пропонувала виписати туди через кому “підприємства, які постраждали внаслідок атак”; виписати чітко критерії і дати можливість, поки немає кредитів, відновитися за рахунок власних поточних коштів.

«При ухваленні останніх змін щодо індустріальних парків я пропонувала виписати туди через кому “підприємства, які постраждали внаслідок атак”; виписати чітко критерії і дати можливість, поки немає

Тому що усі державні програми, навіть зі страхування воєнних ризиків, якщо і будуть, то з 1 січня наступного року.

кредитів, відновитися за поточні кошти.

І всі попередні збитки участі у цій програмі не братимуть.

Тому що всі державні програми, навіть страхування воєнних ризиків, якщо і будуть, то з 1 січня наступного року.

Це будуть нові збитки», зазначила Южаніна.

І всі попередні збитки участі в цій програмі не братимуть.

Загалом, вона констатувала відсутність об'єднаної роботи між виконавчою і законодавчою владою, щоб зрозуміти, що насправді хто робить.

Це будуть нові збитки», —

І ця думка протягом майже двогодинної дискусії зринала кілька разів в різних інтерпретаціях.

зазначила Южаніна.

Наприклад, Андрій Длігач акцентував на тому, щов країні досі немає скоординованої економічної політики, економічного штабу, який би займався вирішенням проблем бізнесу й економіки загалом.

Вона констатувала відсутність спільної роботи між виконавчою і законодавчою владою, щоб зрозуміти, що насправді хто робить.

А кожен сам по собі розвʼязувати окремі питання більше не може.

І ця думка протягом майже двогодинної дискусії зринала кілька разів у

«4,5 роки ми боремося за виживання, але досі таких гострих питань щодо підтримки бізнесу державі не ставили.

різних інтерпретаціях.

Наприклад, Андрій Длігач акцентував, що в країні досі немає скоординованої економічної політики, економічного штабу, який вирішував би проблеми бізнесу й економіки

загалом.

А кожен сам по собі розвʼязувати більше не може.

«4,5 року ми боремося за виживання, але досі так гостро питання підтримки бізнесу державі не ставили.

Боролися самі.

Хто кредитувався, хто коштом власних ресурсів, хто як міг.

Хто кредитувався, хто власним ресурсом, хто як міг.

Ми будували, інвестували, але настав час, коли самі, без підтримки держави, без пільгового кредитування ми не впораємося.

Ми будували, інвестували, але настав час, коли самі, без підтримки держави, без пільгового кредитування не впораємося.

Потрібні хоча б якісь фінансові інструменти, щоб підтримати зруйновану логістику і відновити роботу.

Потрібні хоча б якісь фінансові інструменти, щоб підтримати зруйновану

Бо ми втрачаємо робочі місця, людей — і це найболючіше», — такими словами від усього бізнесу в країні співзасновниця «Епіцентр К» Галина Герега поставила крапку у цій дискусії.

логістику і відновити роботу.

Галина Герега, співвласниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К» ( у центрі)

Бо ми втрачаємо робочі місця, людей — і це найболючіше», — такими словами від усього бізнесу в країні співзасновниця «Епіцентр К» Галина Герега поставила крапку в

цій дискусії.

Галина Герега, співвласниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К» (у центрі)

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Бізнес під ударом. Чим може допомогти держава". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: LB.ua.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Бізнес під ударом. Чим може допомогти держава". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: LB.ua.

Download Download PDF