Back
News item changed

Ukraine and Hungary Agree on Way Out of Crisis: Budapest Ready to Unblock Two EU Accession Clusters

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Ukraine and Hungary Agree on Way Out of Crisis: Budapest Ready to Unblock Two EU Accession Clusters

The severe crisis in relations between Ukraine and Hungary, which intensified in recent weeks and harmed both sides, appears to be coming to an end.

This is reported by European Pravda.

After public confrontation, Kyiv and Budapest quietly shifted to a constructive approach and agreed on a solution that is a win for all parties — Ukraine, the Hungarian government, the Hungarian minority in Zakarpattia, and the European Union.

There is also an action plan for resolving the crisis.

The first step, by agreement, was taken by Ukraine: a draft law agreed with minorities — including the Hungarian minority — has been submitted to parliament. There are votes for it. Even Volodymyr Viatrovych, cautious about rolling back legislation related to language issues, stated his willingness to vote for these amendments.

Adoption of the law will allow Madyar to demonstrate that he cares about the Hungarian minority in Ukraine. Orbán failed to obtain a similar outcome.

In return, Ukraine will receive no less a clear gain. Budapest will unblock two clusters in negotiations on Ukraine’s accession to the European Union. This will happen on 13 October. To meet that date, Kyiv, Brussels, and Budapest must adhere to a rather tight schedule — but it is entirely realistic.

All clusters, according to the plan, are to be opened by the end of the year, Vice Prime Minister Vsevolod Chenstov told EP.

This does not mean that all bilateral issues have been resolved.

It is noticeable that Ukraine and Hungary severely lack trust.

In particular, the exit plan was built to guarantee that neither side abandons the other. But information from European Pravda from both sides indicates: the agreement will be implemented.

And that also creates room for further settlement.

If the plan works, the losers will likely be only Russia and Orbán’s pro-Russian party. That said, this suggests the two may still try to derail the agreements between the Ukrainian and Hungarian governments. So much will depend on whether the Hungarian authorities do not fall for their provocations.

This article explains in detail what was agreed and what to expect.

"Carpathian hysteria" of Hungary’s prime minister

We have already recounted the peak of the conflict.

The inaugural summit of the "Carpathian Eight" in the Ivano-Frankivsk region, which Budapest initially agreed to attend (the only question was at what level it would be represented) — suddenly escalated into a loud diplomatic conflict, with slaps and gestures of contempt from the Hungarian side. European Pravda covered this in detail in the article "Hungarian punishment for Ukraine."

Prime Minister Péter Madyar personally contributed to destroying bridges toward reconciliation with Ukraine.

He publicly accused Kyiv of actions not coordinated with the Hungarian government (EP knows for sure that these accusations were untrue). He also tore up an agreement between Naftogaz and Hungarian MOL on building oil storage facilities for Ukraine. That last step was the most illogical, since it would have given Hungary money and Ukraine confidence in stable fuel supplies. But Madyar was outraged that the companies arranged it without his involvement.

Under normal circumstances, such actions would have led to a collapse in relations.

But relations between Ukraine and Hungary were already in deep crisis. There is always room to fall further, of course, but Kyiv was not interested in that. Therefore there were no symmetric reactions from the Ukrainian side.

And, as life proved, that was the right decision.

Why did Madyar do this? Some context is necessary.

The prime minister’s anti-Ukrainian statements were made in parliament and were a response to criticisms from Orbán’s party, whose deputies once again accused the government of becoming "too pro-Ukrainian." For some reason these baseless claims consistently unsettle Madyar — and he again tried to show that he treats Kyiv no better than Orbán does.

But it seems that after some time the Hungarian authorities realized they had gone too far.

Perhaps for part of the electorate actions "like Orbán" are justified. But certainly not for everyone. Moreover, this raises more and more questions in other capitals. Baseless blocking of Ukraine’s path to the EU, brazen actions on the foreign-policy stage, etc. — are certainly not what everyone expected from the new Hungarian government.

Therefore, just a few days after those statements that resembled a tantrum, Budapest began looking for ways to dialogue with Kyiv.

How the Ukrainian-Hungarian reconciliation began

Several European Pravda sources say the turning point was the UN General Assembly in New York.

Hungary was represented there by Anita Orbán, who met with her Ukrainian counterpart Andriy Sybiha — and the ministers agreed for some time not to make these talks public. Only now, as the implementation of the Kyiv–Budapest agreement has reached the final stretch, has Sybiha acknowledged those talks.

An interesting detail: Anita Orbán, returning from New York, suddenly gave an interview about Ukraine to the opposition (that is, pro-Orbán) outlet Index. The main signals: Hungary may reconsider its position on the Carpathian format — in return there are positive shifts on national minorities. She did not specify what those shifts were.

European Pravda, based on conversations with several sources, reconstructed the contours of the agreement.

Its achievement was not limited to Foreign Ministry–level talks. The EU-integration track was even more intensive, where Anita Orbán’s opposite number is Ukraine’s Vice Prime Minister for European Integration Vsevolod Chenstov. "Chenstov is now communicating with Anita so much that he has probably already learned Hungarian," one of EuroPravda’s interlocutors joked recently.

These negotiations, focused on the issues and conditions of Ukraine’s path to the EU, began before the Carpathian summit.

The scandal initiated by Péter Madyar interrupted them, but the dialogue later resumed. Several interlocutors claim that this resumption was one of the key outcomes of the talks with Sybiha in New York.

After that, talks on European specifics began.

And it was not only about an action plan, but about a new approach to relations. "We seek to build trust with Hungary. For that we need concrete practical actions from both sides," Vice Prime Minister Chenstov explains.

Exchange plan for Ukraine and Hungary

Chenstov’s words about the need to build trust between the parties are not accidental. Currently the details of the agreement indicate a lack of even basic trust.

There are many reasons for this.

And it is not only the recent harsh accusations from the Hungarian side, after which it is hard to talk about trust. Previous actions also matter — for example, in Kyiv they are convinced that the current Hungarian government broke its promise regarding opening all clusters. Also significant is the anti-Ukrainian sentiment among part of the Hungarian electorate.

"Orbán for 16 years explained to the Hungarian people that Ukraine is the enemy. And he really convinced some people. 'Rewinding' that will take a long time, especially considering that Madyar wants to attract Orbán’s voters," one EP interlocutor explains.

In broad strokes the "deal" between Kyiv and Budapest sounds simple.

Ukraine pledged to adopt amendments to the Law "On Education" agreed with representatives of various national minorities. This is not a new obligation. For the EU, minority issues are fundamental, and these specific changes are written into the "roadmap," which is one of the official benchmarks of the accession process.

In turn, Hungary pledged to open two more clusters in negotiations on Ukraine’s EU accession. And this is also not a new obligation for the Hungarians — they promised to lift the veto back in June when the same roadmap was agreed.

But recall that there is not even close to full trust between the capitals.

Therefore, to implement the agreement they built a scheme in which the two countries move toward the goal in parallel, step by step, while leaving the possibility to "bail out" if partners break their promise.

The first public step, by agreement, was to be taken by Ukraine: and it did.

A draft of amendments to the law appeared in parliament. Formally it was registered by deputies — the leadership of the Verkhovna Rada and relevant committees. But in reality the government worked on this document jointly with parliamentarians, agreeing it with minorities (not only the Hungarian one).

The next step must be taken by Hungary.

On 6 October at a meeting of the working body on EU enlargement, abbreviated COELA, the Hungarians will give consent for the Irish presidency to send a letter to Ukraine asking it to provide the EU with its negotiation positions on clusters No.2 and No.3 ("Internal Market" and "Competitiveness and Inclusive Growth").

It sounds like a deeply technical decision, but it is precisely this bureaucratic step that Hungary had been vetoing, thus blocking the opening of the clusters.

Step by step the EU and Ukraine will proceed through further technical procedures. Ukraine will prepare the law for adoption in the Verkhovna Rada. Hungary will allow the next steps toward opening the clusters. The meeting of the Council of the European Union, where the final decision should be made, will take place in Brussels on 13 October. Before that, the Ukrainian parliament must approve the law.

To meet this schedule, the Verkhovna Rada will be forced to convene an extraordinary session on 12 October and adopt the amendments to the Law "On Education" immediately in first reading and in full.

"We hope that on 12 October the law will be adopted, which will allow the second and third clusters to be opened before the European Council meeting scheduled for 15 October. That European Council will, among other things, be devoted to enlargement issues. Therefore opening clusters with Ukraine and Moldova will be a strong signal that both the EU and the candidate countries take their commitments seriously," he added.

This is a very tight calendar. For the Verkhovna Rada, adopting a law a week after submission is super fast. A failure or postponement of the parliamentary vote would mean the collapse of the entire process.

But there is a high degree of confidence that there will be no surprises here. The votes are available.

Changes not only for Hungary and without harm to Ukraine

We will also explain what exactly must change.

The main ideas of the draft law have been unchanged for several years — Kyiv promised Orbán before the full-scale war to introduce targeted amendments to the education law to take into account concerns raised by representatives of the Hungarian minority. Similar requests also came from the Romanian national minority, which speaks less publicly but also expects certain corrections from Ukraine as a condition for further rapprochement with the EU.

And now the draft law was also shared with the Romanian minority and with Bucharest, Romanian sources of European Pravda say. The Foreign Ministry emphasizes that this cannot be called a "Hungarian law." "It will concern not only the Hungarian minority, but all minorities living in Ukraine," Sybiha said in a comment to European Pravda on Thursday. He did, however, remind of an exception: this cannot in principle apply to the Russian language.

But because Hungary defended these norms more actively than other EU states, the concrete agreements were reached primarily with it.

Detailed outlines of what Kyiv must do were agreed at the EU level back in June, before the opening of the first cluster. EP described this in the article "Not only about Zakarpattia."

For now the law concerns only educational points.

The main change is the introduction of the status of a national minority school.

Mykyta Poturayev, chair of the Verkhovna Rada committee on humanitarian and information policy and a co-author of the draft law, says that at the final stage there was a dispute with the Hungarians over two points — and on both a compromise satisfying Kyiv, the Hungarian minority, and Budapest was found.

The first question was what the threshold is for a school to obtain the status of a "national minority school."

"We agreed with our Hungarian partners that it is 50%+1 of students. But if later the number of students receiving education in Hungarian decreases, that does not mean automatic revocation of the status: it is automatically retained down to 20%. And only then, following consultations, can the status be reviewed. Or it may not be," the deputy said.

The second provision, which long caused debate, concerns the obligation for heads of national minority schools to obtain a certificate of proficiency in Ukrainian. The compromise here was an exception for those directors who already hold their positions.

Another important provision for Hungarians, on which there was no objection from the start, is the legislated right of children to speak their language during breaks or other activities.

There is also a principled innovation not related to Hungary.

The law will specify that a national minority school concerns not only EU languages but also the languages of indigenous peoples — that is, Crimean Tatar. It is quite possible that this latter category will be supplemented by the Gagauz language, which meets the requirements of indigenous languages but somehow was overlooked previously when parliament adopted the relevant law.

Looser rules apply to indigenous peoples: for example, a school can obtain the status of Crimean Tatar with only one class taught in that minority’s language.

Poturayev is confident that there will be votes for this law. "The hall will vote," he assured European Pravda.

Support for this is also indicated by the willingness of other groups to back the law. In particular, Volodymyr Viatrovych, a consistent defender of legislative protection of the Ukrainian language, agreed to support it. He told EP that deputies were involved in finalizing the law, which allowed the document to be brought to an acceptable form.

"We removed the main dangers. The law in its current edition is not dangerous, so I plan to vote for it. And I mean voting both in the first reading and in full immediately," he said.

It is also being discussed whether to adopt, together with these amendments to the Law "On Education," previously registered bills to strengthen the protection of the Ukrainian language. However that decision has not yet been made.

What next?

As already mentioned, successful implementation of the plan — that is, adoption of the Law "On Education" and opening of two clusters in the EU accession negotiations for Ukraine — will not be the end of the process.

However, it will make it possible to exit the prolonged crisis in Ukraine–Hungary relations and change the approach to those relations.

At minimum, it can be said that the approach of official Budapest has indeed changed over the past couple of weeks. Even the way these draft laws were agreed, despite parliamentary amendments to them, indicates that the Hungarian authorities finally realized the need to reach an agreement and abandoned unconditional blocking "in the Orbán style."

There is also hope among diplomats involved in the process that this will unblock a meeting at the highest level — between Volodymyr Zelensky and Péter Madyar. The Hungarian prime minister will get the chance to tell his voters that he achieved something in relations with Ukraine that Orbán could not.

Additionally, resolving the most urgent minority issue will allow leaders to focus on other, less toxic problems in relations.

And for Ukraine it is important that our EU accession does not encounter a new blockade.

No one says this publicly, but it seems that a leaders’ meeting will be necessary to lift the veto also from the last two clusters in the accession talks — provided, of course, that the current stage of the agreement is implemented successfully.

"We are fulfilling our obligations. And this should be reflected also in the progress of accession negotiations," says Vsevolod Chenstov, adding: "We expect that the remaining clusters will be opened by the end of the year."

Author: Serhiy Sydorenko

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС

Жорстка криза у відносинах України і Угорщини, яка загострилася останніми тижнями та шкодила обом сторонам – схоже, добігає завершення.

Про це пише "Європейська правда".

Після публічного протистояння Київ і Будапешт у тихому режимі перейшли до конструктиву та узгодили рішення, виграшне для усіх сторін – України, уряду Угорщини, угорської меншини на Закарпатті та Європейського Союзу.

Є також план дій для виходу з кризи.

Перший крок, за домовленістю, зробила Україна: у парламенті з’явився законопроєкт, узгоджений з меншинами – угорською у тому числі. Голоси за нього є. Навіть Володимир В’ятрович, обережний щодо "відкату" законодавства, яке стосується мовних питань, заявив про готовність голосувати за ці зміни.

Ухвалення закону дасть змогу Мадяру продемонструвати, що він піклується про угорську меншину в Україні. Орбан отримати подібного рішення так і не зміг.

У відповідь Україна отримає не менш чіткий здобуток. Будапешт розблокує два кластери у переговорах про вступ України до Європейського Союзу. Це станеться 13 жовтня. Щоби встигнути до цієї дати, Київ Брюссель та Будапешт мають витримати досить жорсткий графік – але він є цілком реалістичним.

Всі кластери, за планом, мають відкрити до кінця року, розповів ЄП віцепрем’єр Всеволод Ченцов.

Це не означає, що зняті усіх питання у двосторонніх відносинах.

Помітно, що Україні та Угорщині украй бракує довіри.

Зокрема, план виходу з кризи побудували так, щоби мати гарантію, що жодна зі сторін не кине іншу. Але інформація ЄП з обох боків свідчить: домовленість буде виконана.

А це відкриває простір також для подальшого врегулювання.

Якщо план спрацює, то у програші лишиться хіба що Росія, а також дружня до неї партія Орбана. Це, втім, дозволяє припускати, що ці двоє ще спробують зірвати домовленості українського та угорського урядів. Тож багато залежатиме від того, чи не поведеться угорська влада на їхні провокації.

Ця стаття пояснює у деталях, про що домовилися та чого чекати.

"Карпатська істерика" прем’єра Угорщини

Про пік конфлікту ми вже розповідали.

Установчий саміт "Карпатської вісімки" на Франківщині, на участь у якому Будапешт спершу погодився (питання було лише у тому, на якому рівні він буде представлений) – раптом переріс у гучний дипломатичний конфлікт, із ляпасами та знаками зневаги з угорського боку. "Європейська правда" детально розповідала про це у статті "Угорське покарання для України".

Прем’єр Петер Мадяр особисто доклався до руйнування мостів до примирення з Україною.

Він публічно звинуватив Київ у неузгоджених з урядом Угорщини діях (ЄП знає напевно, що ці звинувачення не були правдивими). А ще – розірвав домовленість між Нафтогазом і угорською MOL про побудову нафтових сховищ для України. Останній крок – найбільш алогічний, адже це мало дати Угорщині гроші, а Україні – впевненість у стабільних постачаннях палива. Та Мадяр обурився, що компанії домовилися без його участі.

У звичайних умовах такі дії мали призвести до падіння відносин.

Але між Україною та Угорщиною і без того була глибока криза. Падати, звісно, завжди є куди, та Київ у цьому не був зацікавлений. Тому жодних симетричних реакцій з українського боку не було.

І, як довело життя, це було правильне рішення.

Навіщо Мадяр це робив? Тут варто додати контексту.

Антиукраїнські заяви прем’єра Угорщини пролунали на засіданні парламенту і були відповіддю на закиди партії Орбана, депутати від якої вчергове звинуватили уряд у тому, що той став "занадто проукраїнським". Чомусь ці безпідставні заяви щоразу виводять Мадяра з рівноваги – і зараз знову взявся доводити, що він ставиться до Києва не краще за Орбана.

Та схоже, що за деякий час угорська влада зрозуміла, що перегнула палицю.

Можливо, для частини виборців дії "як Орбан" є виправданими. Але точно не для всіх. Крім того, це викликає дедалі більше питань у інших столицях. Безпідставне блокування шляху України до ЄС, нахабні дії на зовнішньополітичній арені тощо – точно не, те чого усі чекали від нової угорської влади.

Тому вже за кілька днів після тих заяв, що нагадували істерику, Будапешт почав шукати шляхи для діалогу з Києвом.

Як почалося українсько-угорське примирення

Кілька джерел Європейської Правди запевняють що переломним моментом стала Генасамблея ООН у Нью-Йорку.

Угорщину тут представляла Аніта Орбан, яка зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою – і міністри домовилися деякий час не повідомляти ці переговори публічно. Лише зараз, коли втілення домовленості Києва та Будапешта вийшло на фінішну пряму – Сибіга визнав ті переговори.

Цікава деталь: Аніта Орбан з Нью-Йорка раптом дала інтерв’ю про Україну опозиційному (тобто проорбанівському) виданню Index. Головні сигнали: Угорщина може переглянути позицію щодо Карпатського формату – натомість є позитивні зрушення щодо нацменшин. Уточнювати, у чому полягають ці зрушення, вона не стала.

Європейська правда за підсумками розмови з низкою джерел відновила обриси домовленості.

Її досягнення не обмежувалося переговорами на рівні МЗС. Більш насиченим був також євроінтеграційний трек, у якому візаві Аніти Орбан є український віцепрем’єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов. "Ченцов зараз стільки спілкується з Анітою, що, мабуть, вже вивчив угорську мову", – влучно пожартував нещодавно один зі співрозмовників ЄвроПравди.

Ці переговори, присвячені питанням та умовам руху України до ЄС, почалися ще до Карпатського саміту.

Скандал, ініційований Петром Мадяром, перервав їх, але згодом діалог відновився. Кілька співрозмовників стверджують що саме це відновлення було одним із ключових результатів переговорів з Сибігою у Нью-Йорку.

А далі почалися переговори про європейську конкретику.

Причому йшлося не лише про план дій, а й про новий підхід до відносин. "Ми прагнемо розбудувати довіру з Угорщиною. Для цього потрібні конкретні практичні дії з обох сторін" – пояснює віцепрем’єр Ченцов.

План обміну для України та Угорщини

Слова Ченцова про потребу розбудови довіри між сторонами – невипадкові. Наразі деталі домовленості свідчать про брак навіть базового її рівня.

Причин тому багато.

І це не лише останні жорсткі звинувачення з угорського боку, після яких складно говорити про довіру. Впливають і попередні дії – наприклад, у Києві переконані, що чинний угорський уряд порушив власну обіцянку щодо відкриття усіх кластерів. Також значення має антиукраїнська налаштованість частини угорських виборців.

"Орбан 16 років пояснював угорському народу, що Україна це ворог. І когось дійсно переконав. "Відмотувати" це доведеться довго, тим більше зважаючи на що Мадяр хоче перебрати до себе виборців Орбана", – пояснює один зі співрозмовників ЄП.

У загальних обрисах "угода" між Києвом та Будапештом звучить просто.

Україна зобов’язалася ухвалити зміни до закону "Про освіту", узгоджені з представниками різних нацменшин. Це не нове зобов’язання. Для ЄС питання меншин є одними з фундаментальних, а конкретно ці зміни прописані у "дорожній карті", яка є одним з офіційних "бенчмарків" вступного процесу.

Зі свого боку, Угорщина зобов’язалася відкрити ще два кластери у переговорах про вступ України до ЄС. І це також не нове зобов’язання для угорців – адже вони обіцяли зняти вето ще у червні, коли узгоджували ту саму дорожню карту.

Але згадуємо про те, що довіри між столицями немає і близько.

Тому для виконання домовленості побудували схему, у якій дві країни йдуть до мети паралельно, крок за кроком, та залишаючи можливість "зістрибнути", якщо партнери порушать обіцянку.

Перший публічний крок за домовленістю мала зробити Україна: і вона це зробила.

У парламенті з’явився проєкт змін до закону. Формально його зареєстрували депутати – керівництво Верховної ради та профільних комітетів. Але в реальності цей документ уряд напрацьовував спільно із парламентарями, узгодивши його з меншинами (причому не лише з угорською).

Наступний крок має зробити Угорщина.

6 жовтня на засіданні робочого органу з питань розширення ЄС, що має абревіатуру COELA, угорці дадуть згоду, щоби ірландське головування надіслало Україні лист з проханням надати ЄС свої перемовні позиції по кластерах №2 та №3 ("Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання")

Звучить як глибоко технічне рішення, але саме цей бюрократичний крок Угорщина досі ветувала, блокуючи тим самим відкриття кластерів.

Так само крок за кроком ЄС і Україна проходитиму подальші технічні процедури. Україна – готуючи закон до ухвалення у ВР. Угорщина – дозволяючи наступні кроки до відкриття кластерів. Засідання Ради Євросоюзу, де мають ухвалити фінальне рішення, відбудеться у Брюсселі 13 жовтня. А до цього український парламент має схвалити закон.

Щоби вкластися у цей календар, Верховна Рада змушена зібратися на позачергове засідання 12 жовтня і ухвалити на ньому зміни до закону "Про освіту" відразу у першому читанні та в цілому.

"Ми сподіваємося що 12 жовтня закон буде ухвалений, що дозволить відкрити другий та третій кластери до засідання Європейської ради, запланованого на 15 жовтня. Ця Єврорада буде, серед іншого, присвячена проблематиці розширення. Тому відкриття кластерів з Україною та Молдовою стане сильним сигналом, що і ЄС, і країни кандидати серйозно ставляться до своїх зобовʼязань", – додав він.

Це дуже щільний календар. Для Верховної Ради ухвалення закону за тиждень після внесення – це супершвидкість. А зрив або відтермінування голосування у парламенті означатиме зрив усього процесу.

Та є високий рівень впевненості, що тут несподіванок не буде. Голоси наявні.

Зміни не лише для Угорщини і без шкоди для України

Пояснимо також, що саме має змінитися.

Основні ідеї законопроєкту незмінні вже кілька років – Київ ще до повномасштабки обіцяв Орбану внести точкові зміни у законодавство про освіту, щоб врахувати зауваження, які звучать від представників угорської меншини. Ті самі прохання надходили також від румунської нацменшини, яка виступає не настільки публічно, але також очікує від України певних коректив як умову подальшого зближення з ЄС.

Та й зараз проєкт закону передавали і румунській меншині, і в Бухаресті, свідчать румунські джерела Європейської правди. В МЗС наголошують, що це не можна назвати "угорським законом". "Це буде стосуватися не лише угорської меншини, а й всіх меншин, які мешкають в Україні", – заявив Сибіга у коментарі "Європейській правді" у четвер. Нагадавши, утім, про виняток: російської мови це в принципі не може стосуватися.

Та оскільки Угорщина відстоює ці норми активніше за інші держави ЄС, то конкретних домовленостей досягали передусім з нею.

Детальні обриси того, що має зробити Київ, були узгоджені на рівні ЄС ще у червні, перед відкриттям першого кластеру. ЄП описувала це у статті "Не тільки про Закарпаття".

Зараз закон стосується лише освітніх пунктів.

Головна зміна – запровадження статусу школи нацменшини.

Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який є співавтором законопроєкту, каже, що на останньому етапі з угорцями була суперечка щодо двох пунктів – і за обома вдалося знайти компроміс що задовольнив Київ, угорську меншину і Будапешт.

Перше питання було про те, яким є поріг, після якого школа може набути статус "школи нацменшини".

"Ми дійшли згоди з угорськими партнерами, що це 50%+1 учень. Але якщо згодом кількість учнів з угорською мовою освіти зменшується, то це не означає автоматичного зняття статусу: він автоматично зберігається до 20%. І тільки тоді за підсумками консультацій статус може бути переглянутий. А може і не бути", – розповів депутат.

Друге положення, яке тривалий час викликало дискусії, стосується обов’язку керівників шкіл нацменшин отримувати сертифікат щодо володіння українською мовою. Тут компромісом став виняток для тих директорів, які вже обіймають свої посади.

Ще одна важлива для угорців норма, щодо якої не було заперечення від початку – законодавчо прописане право дітей спілкуватися на перервах чи під час інших активностей своєю мовою.

Є також принципова новація, не пов’язана з Угорщиною.

В законі пропишуть, що школа нацменшин – це не лише про мови ЄС, а й про мови корінних народів – тобто про кримськотатарську. Утім цілком можливо, що остання категорія буде доповнена гагаузькою мовою, яка відповідає вимогам до мов корінних народів, але чомусь випала з уваги у минулому, коли парламент ухвалював профільний закон.

Для корінних народів діють суттєво м’якші норми: наприклад, школа отримує право отримати статус кримськотатарської, маючи лише один клас із викладанням мовою цієї меншини.

Потураєв впевнений що голоси за цей закон будуть. "Зала проголосує", – запевнив він "Європейську правду".

На користь цього свідчить також готовність інших груп підтримати цей закон. Зокрема, на це дав згоду Володимир В’ятрович, який є послідовним захисником законодавчих прав української мови. Він запевнив ЄП, що депутатів залучали до допрацювання закону, і це дозволило довести документ до прийнятного вигляду.

"Головні небезпеки ми зняли. Закон у нинішній редакції не є небезпечним, тому я планую голосувати за. Причому йдеться про голосування у першому читанні і у цілому відразу", – розповів він.

Також обговорюється можливість того щоби Разом із цими змінами до закону "Про освіти" ухвалити також раніше зареєстровані законопроєкти щодо посилення захисту української мови. Утім це рішення ще не ухвалене.

Що далі?

Як вже йшлося, успішне виконання плану – тобто ухвалення закону "Про освіту" і відкриття двох кластерів у переговорах про вступ України до ЄС – не буде завершенням процесу.

Однак воно дасть змогу вийти з тривалої кризи у відносинах України та Угорщини і змінити підходи до цих відносин.

Щонайменше, можна стверджувати, що підхід офіційного Будапешту дійсно змінився за останні пару тижнів. Навіть те як відбувалося від узгодження цих законопроєктів, попри депутатські правки до них, свідчить що угорська влада нарешті усвідомила потребу досягти домовленості і відмовилася від безумовного блокування "у орбанівському стилі".

Також є сподівання долучених до процесу дипломатів, що це розблокує зустріч на найвищому рівні – між Володимиром Зеленським і Петером Мадяром. Прем’єр Угорщини отримає змогу говорити своїм виборцям, що він досягнув у відносинах з Україною того що не міг отримати Орбан.

А окрім того, вирішення найбільш нагального для меншин питання дозволить лідерам сконцентруватися на інших, не настільки токсичних проблемах у відносинах.

А для України важливо щоби наш вступ до ЄС не наткнувся на нову блокаду.

Публічно про це ніхто не говорить, але саме зустріч лідерів, схоже, буде необхідною, щоби зняти вето також з двох останніх кластерів у переговорах про вступ. Звісно, якщо нинішній етап домовленостей буде втілений успішно.

"Ми виконуємо свої зобов’язання. І це має знайти відображення також у просуванні вступних переговорів, – каже Всеволод Ченцов і додає. – Ми розраховуємо, що решта кластерів буде відкрита до кінця року"

Автор: Сергій Сидоренко

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС

Жорстка криза у відносинах України і Угорщини, яка загострилася останніми тижнями та шкодила обом сторонам – схоже, добігає завершення.

Жорстка криза у відносинах України й Угорщини, яка загострилася останніми тижнями та шкодила обом сторонам, схоже, добігає кінця.

Про це пише "Європейська правда".

Після публічного протистояння Київ і Будапешт у тихому режимі перейшли до конструктиву та узгодили рішення, виграшне для усіх сторін – України, уряду Угорщини, угорської меншини на Закарпатті та Європейського Союзу.

Є також план дій для виходу з кризи.

Перший крок, за домовленістю, зробила Україна: у парламенті з’явився законопроєкт, узгоджений з меншинами – угорською у тому числі.

Голоси за нього є.

Навіть Володимир В’ятрович, обережний щодо "відкату" законодавства, яке стосується мовних питань, заявив про готовність голосувати за ці зміни.

Ухвалення закону дасть змогу Мадяру продемонструвати, що він піклується про угорську меншину в Україні.

Орбан отримати подібного рішення так і не зміг.

У відповідь Україна отримає не менш чіткий здобуток.

Будапешт розблокує два кластери у переговорах про вступ України до Європейського Союзу.

Це станеться 13 жовтня.

Щоби встигнути до цієї дати, Київ Брюссель та Будапешт мають витримати досить жорсткий графік – але він є цілком реалістичним.

Всі кластери, за планом, мають відкрити до кінця року, розповів ЄП віцепрем’єр Всеволод Ченцов.

Це не означає, що зняті усіх питання у двосторонніх відносинах.

Помітно, що Україні та Угорщині украй бракує довіри.

Зокрема, план виходу з кризи побудували так, щоби мати гарантію, що жодна зі сторін не кине іншу.

Але інформація ЄП з обох боків свідчить: домовленість буде виконана.

А це відкриває простір також для подальшого врегулювання.

Якщо план спрацює, то у програші лишиться хіба що Росія, а також дружня до неї партія Орбана.

Це, втім, дозволяє припускати, що ці двоє ще спробують зірвати домовленості українського та угорського урядів.

Тож багато залежатиме від того, чи не поведеться угорська влада на їхні провокації.

Ця стаття пояснює у деталях, про що домовилися та чого чекати.

"Карпатська істерика" прем’єра Угорщини

Про пік конфлікту ми вже розповідали. 

Установчий саміт "Карпатської вісімки" на Франківщині, на участь у якому Будапешт спершу погодився (питання було лише у тому, на якому рівні він буде представлений) – раптом переріс у гучний дипломатичний конфлікт, із ляпасами та знаками зневаги з угорського боку. "Європейська правда" детально розповідала про це у статті "Угорське покарання для України".

Прем’єр Петер Мадяр особисто доклався до руйнування мостів до примирення з Україною. 

Він публічно звинуватив Київ у неузгоджених з урядом Угорщини діях (ЄП знає напевно, що ці звинувачення не були правдивими).

А ще – розірвав домовленість між Нафтогазом і угорською MOL про побудову нафтових сховищ для України.

Останній крок – найбільш алогічний, адже це мало дати Угорщині гроші, а Україні – впевненість у стабільних постачаннях палива.

Та Мадяр обурився, що компанії домовилися без його участі.

У звичайних умовах такі дії мали призвести до падіння відносин.

Але між Україною та Угорщиною і без того була глибока криза.

Падати, звісно, завжди є куди, та Київ у цьому не був зацікавлений.

Тому жодних симетричних реакцій з українського боку не було. 

І, як довело життя, це було правильне рішення.

Навіщо Мадяр це робив?

Тут варто додати контексту.

Антиукраїнські заяви прем’єра Угорщини пролунали на засіданні парламенту і були відповіддю на закиди партії Орбана, депутати від якої вчергове звинуватили уряд у тому, що той став "занадто проукраїнським".

Чомусь ці безпідставні заяви щоразу виводять Мадяра з рівноваги – і зараз знову взявся доводити, що він ставиться до Києва не краще за Орбана. 

Та схоже, що за деякий час угорська влада зрозуміла, що перегнула палицю.

Можливо, для частини виборців дії "як Орбан" є виправданими.

Але точно не для всіх.

Крім того, це викликає дедалі більше питань у інших столицях.

Безпідставне блокування шляху України до ЄС, нахабні дії на зовнішньополітичній арені тощо – точно не, те чого усі чекали від нової угорської влади.

Тому вже за кілька днів після тих заяв, що нагадували істерику, Будапешт почав шукати шляхи для діалогу з Києвом.

Як почалося українсько-угорське примирення

Кілька джерел Європейської Правди запевняють що переломним моментом стала Генасамблея ООН у Нью-Йорку. 

Угорщину тут представляла Аніта Орбан, яка зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою – і міністри домовилися деякий час не повідомляти ці переговори публічно.

Лише зараз, коли втілення домовленості Києва та Будапешта вийшло на фінішну пряму – Сибіга визнав ті переговори.

Цікава деталь: Аніта Орбан з Нью-Йорка раптом дала інтерв’ю про Україну опозиційному (тобто проорбанівському) виданню Index.

Головні сигнали: Угорщина може переглянути позицію щодо Карпатського формату – натомість є позитивні зрушення щодо нацменшин.

Уточнювати, у чому полягають ці зрушення, вона не стала. 

Європейська правда за підсумками розмови з низкою джерел відновила обриси домовленості. 

Її досягнення не обмежувалося переговорами на рівні МЗС.

Більш насиченим був також євроінтеграційний трек, у якому візаві Аніти Орбан є український віцепрем’єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов. "Ченцов зараз стільки спілкується з Анітою, що, мабуть, вже вивчив угорську мову", – влучно пожартував нещодавно один зі співрозмовників ЄвроПравди.

Ці переговори, присвячені питанням та умовам руху України до ЄС, почалися ще до Карпатського саміту. 

Скандал, ініційований Петром Мадяром, перервав їх, але згодом діалог відновився.

Кілька співрозмовників стверджують що саме це відновлення було одним із ключових результатів переговорів з Сибігою у Нью-Йорку.

А далі почалися переговори про європейську конкретику. 

Причому йшлося не лише про план дій, а й про новий підхід до відносин. "Ми прагнемо розбудувати довіру з Угорщиною.

Для цього потрібні конкретні практичні дії з обох сторін" – пояснює віцепрем’єр Ченцов.

План обміну для України та Угорщини 

Слова Ченцова про потребу розбудови довіри між сторонами – невипадкові.

Наразі деталі домовленості свідчать про брак навіть базового її рівня. 

Причин тому багато. 

І це не лише останні жорсткі звинувачення з угорського боку, після яких складно говорити про довіру.

Впливають і попередні дії – наприклад, у Києві переконані, що чинний угорський уряд порушив власну обіцянку щодо відкриття усіх кластерів.

Також значення має антиукраїнська налаштованість частини угорських виборців. 

"Орбан 16 років пояснював угорському народу, що Україна це ворог.

І когось дійсно переконав. "Відмотувати" це доведеться довго, тим більше зважаючи на що Мадяр хоче перебрати до себе виборців Орбана", – пояснює один зі співрозмовників ЄП.

У загальних обрисах "угода" між Києвом та Будапештом звучить просто.

Україна зобов’язалася ухвалити зміни до закону "Про освіту", узгоджені з представниками різних нацменшин.

Це не нове зобов’язання.

Для ЄС питання меншин є одними з фундаментальних, а конкретно ці зміни прописані у "дорожній карті", яка є одним з офіційних "бенчмарків" вступного процесу.

Зі свого боку, Угорщина зобов’язалася відкрити ще два кластери у переговорах про вступ України до ЄС.

І це також не нове зобов’язання для угорців – адже вони обіцяли зняти вето ще у червні, коли узгоджували ту саму дорожню карту. 

Але згадуємо про те, що довіри між столицями немає і близько.

Тому для виконання домовленості побудували схему, у якій дві країни йдуть до мети паралельно, крок за кроком, та залишаючи можливість "зістрибнути", якщо партнери порушать обіцянку.

Перший публічний крок за домовленістю мала зробити Україна: і вона це зробила.

У парламенті з’явився проєкт змін до закону.

Формально його зареєстрували депутати – керівництво Верховної ради та профільних комітетів.

Але в реальності цей документ уряд напрацьовував спільно із парламентарями, узгодивши його з меншинами (причому не лише з угорською). 

Наступний крок має зробити Угорщина. 

6 жовтня на засіданні робочого органу з питань розширення ЄС, що має абревіатуру COELA, угорці дадуть згоду, щоби ірландське головування надіслало Україні лист з проханням надати ЄС свої перемовні позиції по кластерах №2 та №3 ("Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання")

Звучить як глибоко технічне рішення, але саме цей бюрократичний крок Угорщина досі ветувала, блокуючи тим самим відкриття кластерів. 

Так само крок за кроком ЄС і Україна проходитиму подальші технічні процедури.

Україна – готуючи закон до ухвалення у ВР.

Угорщина – дозволяючи наступні кроки до відкриття кластерів.

Засідання Ради Євросоюзу, де мають ухвалити фінальне рішення, відбудеться у Брюсселі 13 жовтня.

А до цього український парламент має схвалити закон. 

Щоби вкластися у цей календар, Верховна Рада змушена зібратися на позачергове засідання 12 жовтня і ухвалити на ньому зміни до закону "Про освіту" відразу у першому читанні та в цілому. 

"Ми сподіваємося що 12 жовтня закон буде ухвалений, що дозволить відкрити другий та третій кластери до засідання Європейської ради, запланованого на 15 жовтня.

Ця Єврорада буде, серед іншого, присвячена проблематиці розширення.

Тому відкриття кластерів з Україною та Молдовою стане сильним сигналом, що і ЄС, і країни кандидати серйозно ставляться до своїх зобовʼязань", – додав він.

Це дуже щільний календар.

Для Верховної Ради ухвалення закону за тиждень після внесення – це супершвидкість.

А зрив або відтермінування голосування у парламенті означатиме зрив усього процесу. 

Та є високий рівень впевненості, що тут несподіванок не буде.

Голоси наявні.

Зміни не лише для Угорщини і без шкоди для України

Пояснимо також, що саме має змінитися.

Основні ідеї законопроєкту незмінні вже кілька років – Київ ще до повномасштабки обіцяв Орбану внести точкові зміни у законодавство про освіту, щоб врахувати зауваження, які звучать від представників угорської меншини.

Ті самі прохання надходили також від румунської нацменшини, яка виступає не настільки публічно, але також очікує від України певних коректив як умову подальшого зближення з ЄС.

Та й зараз проєкт закону передавали і румунській меншині, і в Бухаресті, свідчать румунські джерела Європейської правди.

В МЗС наголошують, що це не можна назвати "угорським законом". "Це буде стосуватися не лише угорської меншини, а й всіх меншин, які мешкають в Україні", – заявив Сибіга у коментарі "Європейській правді" у четвер.

Нагадавши, утім, про виняток: російської мови це в принципі не може стосуватися.

Та оскільки Угорщина відстоює ці норми активніше за інші держави ЄС, то конкретних домовленостей досягали передусім з нею.

Детальні обриси того, що має зробити Київ, були узгоджені на рівні ЄС ще у червні, перед відкриттям першого кластеру.

ЄП описувала це у статті "Не тільки про Закарпаття".

Зараз закон стосується лише освітніх пунктів.  

Головна зміна – запровадження статусу школи нацменшини. 

Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який є співавтором законопроєкту, каже, що на останньому етапі з угорцями була суперечка щодо двох пунктів – і за обома вдалося знайти компроміс що задовольнив Київ, угорську меншину і Будапешт.

Перше питання було про те, яким є поріг, після якого школа може набути статус "школи нацменшини". 

"Ми дійшли згоди з угорськими партнерами, що це 50%+1 учень.

Але якщо згодом кількість учнів з угорською мовою освіти зменшується, то це не означає автоматичного зняття статусу: він автоматично зберігається до 20%.

І тільки тоді за підсумками консультацій статус може бути переглянутий.

А може і не бути", – розповів депутат.

Друге положення, яке тривалий час викликало дискусії, стосується обов’язку керівників шкіл нацменшин отримувати сертифікат щодо володіння українською мовою.

Тут компромісом став виняток для тих директорів, які вже обіймають свої посади.

Ще одна важлива для угорців норма, щодо якої не було заперечення від початку – законодавчо прописане право дітей спілкуватися на перервах чи під час інших активностей своєю мовою.

Є також принципова новація, не пов’язана з Угорщиною. 

В законі пропишуть, що школа нацменшин – це не лише про мови ЄС, а й про мови корінних народів – тобто про кримськотатарську.

Утім цілком можливо, що остання категорія буде доповнена гагаузькою мовою, яка відповідає вимогам до мов корінних народів, але чомусь випала з уваги у минулому, коли парламент ухвалював профільний закон.

Для корінних народів діють суттєво м’якші норми: наприклад, школа отримує право отримати статус кримськотатарської, маючи лише один клас із викладанням мовою цієї меншини. 

Потураєв впевнений що голоси за цей закон будуть. "Зала проголосує", – запевнив він "Європейську правду".

 На користь цього свідчить також готовність інших груп підтримати цей закон.

Зокрема, на це дав згоду Володимир В’ятрович, який є послідовним захисником законодавчих прав української мови.

Він запевнив ЄП, що депутатів залучали до допрацювання закону, і це дозволило довести документ до прийнятного вигляду.

"Головні небезпеки ми зняли.

Закон у нинішній редакції не є небезпечним, тому я планую голосувати за.

Причому йдеться про голосування у першому читанні і у цілому відразу", – розповів він. 

Також обговорюється можливість того щоби Разом із цими змінами до закону "Про освіти" ухвалити також раніше зареєстровані законопроєкти щодо посилення захисту української мови.

Утім це рішення ще не ухвалене.

Що далі?

Як вже йшлося, успішне виконання плану – тобто ухвалення закону "Про освіту" і відкриття двох кластерів у переговорах про вступ України до ЄС – не буде завершенням процесу.

Однак воно дасть змогу вийти з тривалої кризи у відносинах України та Угорщини і змінити підходи до цих відносин.

 Щонайменше, можна стверджувати, що підхід офіційного Будапешту дійсно змінився за останні пару тижнів.

Навіть те як відбувалося від узгодження цих законопроєктів, попри депутатські правки до них, свідчить що угорська влада нарешті усвідомила потребу досягти домовленості і відмовилася від безумовного блокування "у орбанівському стилі".

Також є сподівання долучених до процесу дипломатів, що це розблокує зустріч на найвищому рівні – між Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.

Прем’єр Угорщини отримає змогу говорити своїм виборцям, що він досягнув у відносинах з Україною того що не міг отримати Орбан.  

А окрім того, вирішення найбільш нагального для меншин питання дозволить лідерам сконцентруватися на інших, не настільки токсичних проблемах у відносинах.

А для України важливо щоби наш вступ до ЄС не наткнувся на нову блокаду.

Публічно про це ніхто не говорить, але саме зустріч лідерів, схоже, буде необхідною, щоби зняти вето також з двох останніх кластерів у переговорах про вступ.

Звісно, якщо нинішній етап домовленостей буде втілений успішно.

"Ми виконуємо свої зобов’язання.

І це має знайти відображення також у просуванні вступних переговорів, – каже Всеволод Ченцов і додає. – Ми розраховуємо, що решта кластерів буде відкрита до кінця року"

Автор: Сергій Сидоренко

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Україна та Угорщина домовилися про вихід із кризи: Будапешт готовий розблокувати два кластери вступу до ЄС". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Download Download PDF