Олександр Ярославський під тиском: мільярдні борги і збитки

Олександр Ярославський зберігає значний бізнес-актив, попри серйозні проблеми частини його промислової імперії та увагу правоохоронців. Група DCH об'єднує близько 200 комерційних структур, а сам бізнесмен залишається контролером великих фінансових активів. Водночас одні підприємства групи працюють із багатомільярдними боргами та збитками, тоді як інші продовжують приносити прибуток. За даними публікації від 1 жовтня 2026 року, особливо різниться ситуація між промисловими активами та фінансовим сектором: Харківський тракторний завод проходить превентивну реструктуризацію за кредиторської заборгованості близько 2,29 млрд грн, тоді як банк «Кредит Дніпро» отримав у 2025 році 287,8 млн грн чистого прибутку.

Від мільярдного статку до складної системи активівЯрославський побудував бізнес не навколо однієї галузі. Після продажу «Укрсиббанку» іноземним інвесторам його інтереси поширилися на будівництво, нерухомість, металургію, машинобудування, готельний бізнес, страхування та банківську сферу. У 2021 році Forbes оцінював статки бізнесмена у $820 млн, що тоді забезпечувало йому дев'яте місце серед найбагатших українських підприємців.Сьогодні ця конструкція виглядає значно менш однорідною.У складі DCH перебувають десятки компаній, об'єднаних через холдингові структури. Водночас кінцевий контроль над окремими активами оформлений через іноземні юридичні особи. Наприклад, контроль над Харківським тракторним заводом у публікації пов'язується з кіпрською UGDC HOLDING LIMITED, а над Дніпровським металургійним заводом — із DRAMPISCO LIMITED. Сама по собі така структура не доводить порушення закону, але робить систему власності складнішою для зовнішнього спостерігача.Є й інша особливість. В офіційних документах Національного банку України Ярославського зазначено контролером банківської групи «Кредит Дніпро». Станом на 19 лютого 2026 року НБУ вказував за ним 100% участі в АТ «Банк Кредит Дніпро».Тобто промислова частина імперії може переживати важкий період, але фінансове ядро групи продовжує працювати.Саме цей розрив сьогодні є ключовим для розуміння бізнесу Ярославського.ХТЗ: величезний борг і спроба виграти часНайпоказовіший приклад — Харківський тракторний завод.За даними, наведеними у публікації «Коментарі», кредиторська заборгованість підприємства становить близько 2,29 млрд грн. У 2025 році ХТЗ отримав 272,9 млн грн виручки, а в першому півріччі 2026-го — 59,2 млн грн за збитку 17,8 млн грн. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року дохід становив 125,3 млн грн, а збиток — 129,3 млн грн.У серпні 2025 року ХТЗ звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття процедури превентивної реструктуризації, зазначивши кредиторську заборгованість у розмірі 2 290 331 351,87 грн та неможливість її погашення.Таким чином, йдеться не про тимчасове просідання звітності, а про повноцінну боргову проблему.Водночас завод не зупинився. У 2026 році судові рішення продовжили регулювати питання стягнення заборгованості та виконавчих дій щодо підприємства.Виходить парадоксальна конструкція: актив залишається діючим, але його фінансова модель змушена існувати під серйозним тиском кредиторів.Для власника це означає одне: вартість активу ще не дорівнює його здатності генерувати вільні кошти.І це принципова різниця.Металургія: падіння доходів вимірюється мільярдамиЩе важчою виглядає ситуація з Дніпровським металургійним заводом.За даними, наведеними у публікації «Коментарі», виручка підприємства скоротилася майже з 9,9 млрд грн у 2021 році до 1,66 млрд грн у 2025-му. Якщо у 2021 році підприємство отримало 1,7 млрд грн чистого прибутку, то у 2025-му зафіксувало збиток близько 1,2 млрд грн.Це не просто зміна одного фінансового показника. Між двома періодами відбувся повний розворот результату: мільярдна прибутковість змінилася мільярдним збитком.У січні 2026 року підприємство розпочало процедуру превентивної реструктуризації. Водночас перші результати року показали певне скорочення збитків: за перший квартал показник знизився до 29 млн грн проти 133,9 млн грн роком раніше.Але навіть таке покращення потрібно сприймати у правильному масштабі. Скорочення збитку не означає повернення бізнесу до прибутковості. Компанія може втрачати менше грошей і водночас залишатися збитковою.Схожа картина спостерігається на «Сухій Балці». Дохід підприємства скоротився з 7,7 млрд грн у 2021 році до 2,7 млрд грн у 2025-му. Замість чистого прибутку у 1,3 млрд грн, отриманого у 2021 році, підприємство зафіксувало збиток 334 млн грн у 2024-му та 420 млн грн у 2025 році.Водночас виробництво триває: підприємство вводило нові блоки видобутку залізної руди на шахті «Ювілейна». Тобто операційна діяльність зберігається навіть за від'ємного фінансового результату.Це важлива деталь: промислова імперія Ярославського не зникла. Вона стала значно менш прибутковою та набагато більше залежить від реструктуризації, ринків сировини і здатності підприємств переживати боргове навантаження.Нерухомість та готелі: активи є, але гроші не гарантованіУ девелопменті картина неоднорідна.ТОВ «Нью Системс Холдинг», яке пов'язують із Ярославським і яке об'єднує низку будівельних компаній, демонструвало вкрай нестабільну динаміку фінансового результату. За даними, наведеними «Коментарі», підприємство пройшло шлях від невеликого збитку у 2021 році до збитку 11,4 млн грн у 2022-му, потім показало 233,7 млн грн прибутку у 2024 році та знову завершило період зі збитком — близько 914 тис. грн.Така нестабільність сама по собі ще не пояснює причин зміни результатів. Для цього потрібні детальні дані про продаж активів, переоцінку майна, внутрішньогрупові операції, фінансові доходи та витрати.На ринку комерційної нерухомості ситуація дещо інша.Керуюча компанія ТРЦ «Караван» у Дніпрі, за даними публікації, збільшила дохід із 37,2 млн грн у 2021 році до 42,8 млн грн у 2025-му. У 2023 році показник наближався до 49 млн грн. Водночас чистий прибуток у 2025 році становив лише близько 383 тис. грн.Тобто великий об'єкт із 97,5 тис. кв. м торговельних площ здатен генерувати значну виручку, але кінцевий фінансовий результат керуючої структури залишається невеликим.Для бізнесу в умовах війни це особливо важливо: великий об'єкт нерухомості одночасно є активом і джерелом постійних витрат, який потребує захисту, ремонту, страхування та підтримання відвідуваності.

Готельний бізнес також втратив колишню прибутковість. Kharkiv Palace, що належить Ярославському, через керуючу компанію отримав у 2023 році 26,7 млн грн чистого прибутку, однак потім перейшов до збитків: 45,5 млн грн у 2024 році та 25,5 млн грн у 2025-му.Для прифронтового Харкова така динаміка безпосередньо пов'язана з ризиками ведення бізнесу під час війни.Фінансове ядро: там гроші поки не закінчилисяЯкщо промисловий сектор групи перебуває під тиском, фінансовий бізнес виглядає зовсім інакше.Банк «Кредит Дніпро» у 2025 році отримав 287,8 млн грн чистого прибутку проти 174,5 млн грн роком раніше. Дохід за ці періоди становив відповідно близько 2,4 млрд та 1,8 млрд грн.Структура власності банку також прозоріша з точки зору регулятора: документи НБУ вказують Олександра Ярославського контролером банківської групи та власником 100% банку.Ще сильніше зріс страховий бізнес.СК «ІНГО», за даними публікації, отримала у 2025 році 348 млн грн чистого прибутку проти 87,8 млн грн у 2021-му. Обсяг страхових премій становив 2,9 млрд грн.«Оранта» також показала різке зростання: після 17,5 млн грн чистого прибутку у 2021 році компанія отримала 279 млн грн у 2025-му. Страхові премії досягли 1,9 млрд грн.На цьому тлі стає зрозумілою економічна логіка нинішньої структури DCH.Промисловість потребує капіталу.Нерухомість потребує витрат і несе воєнні ризики.Готельний бізнес у Харкові працює в умовах підвищеної небезпеки.А банківський та страховий сектори здатні генерувати прибуток.Саме тому говорити про повний крах бізнесу Ярославського було б некоректно. Дані показують інше: одна частина його активів переживає глибоку кризу, інша продовжує приносити гроші.1,259 млрд грн податків та питання слідстваФінансова стійкість групи проявляється не лише у звітності окремих компаній.За даними, наведеними «Інтерфакс-Україна» з посиланням на компанію, за перше півріччя 2026 року структури Ярославського сплатили 1,259 млрд грн податків і зборів. Це лише на 11 млн грн менше за показник аналогічного періоду 2025 року. Водночас група заявляла про проблему з відшкодуванням ПДВ на суму близько 358 млн грн.Одночасно навколо бізнесмена зберігається юридичний контур, який неможливо ігнорувати.Зокрема, йдеться про розслідування кримінального провадження №420220000000000719, пов'язаного з можливим привласненням нафтопродуктів із «Укртатнафти». У публікації «Коментарі» з посиланням на матеріали слідства йдеться, що компанії «Суха Балка», Дніпровський металургійний завод та «Бластко» могли бути пов'язані з операціями щодо формування ймовірно фіктивного податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Слідство оцінює сукупні можливі збитки від схеми у 25,5 млрд грн.Окремо в цьому ж провадженні фігурує версія про привласнення 5,8 млрд грн в «Укртатнафті». Водночас звинувачення слідства не означають автоматично доведеної вини компаній або самого Ярославського: остаточну юридичну оцінку надають суди.У 2022 році увага до бізнесмена також була пов'язана з ДТП, у якій загинув пішохід. У 2025 році двоє людей отримали умовні строки у справі про спробу приховати обставини події, однак питання про те, хто безпосередньо перебував за кермом автомобіля, станом на 2026 рік залишається предметом розслідування; Ярославський офіційно допитувався у справі як свідок.Це означає, що економічну історію DCH неможливо розглядати винятково через прибутки та збитки. Поряд із фінансовою звітністю існує окремий блок судових та правоохоронних питань.Що насправді залишилося від імперії ЯрославськогоФінансова картина 2025–2026 років не виглядає як проста історія про банкрутство великого підприємця.Промисловий блок справді опинився під важким тиском. ХТЗ має багатомільярдну кредиторську заборгованість і проходить реструктуризацію. Дніпровський металургійний завод різко скоротив виручку та отримав мільярдний збиток. «Суха Балка» також перейшла від мільярдного прибутку до збитків.Але паралельно існує інше ядро.«Кредит Дніпро» приносить сотні мільйонів гривень прибутку. Страхові компанії «ІНГО» та «Оранта» також демонструють значний фінансовий результат. НБУ продовжує фіксувати Ярославського як контролера відповідної банківської групи.Тому ключове питання сьогодні полягає не в тому, чи зник бізнес Ярославського. Він не зник.Питання в іншому: наскільки довго фінансові активи зможуть компенсувати втрати промислового сектору, яку ціну доведеться заплатити за реструктуризацію боргів і чи вдасться зберегти великі підприємства без подальшого погіршення їхніх балансів.Саме тут знаходиться головний економічний ризик усієї конструкції.Поки одні активи генерують прибуток, інші потребують часу, кредиторів і судових процедур. Така модель може існувати роками, але її стійкість залежить від здатності прибуткових сегментів підтримувати решту, не перетворюючи фінансове ядро на постійне джерело фінансування збиткових підприємств.ВисновокБізнес Олександра Ярославського сьогодні являє собою не єдину машину з виробництва прибутку, а вкрай неоднорідну систему. Промисловий сектор несе значні збитки та боргове навантаження, нерухомість і готелі працюють в умовах війни, тоді як банківський і страховий бізнес залишаються головними джерелами позитивного фінансового результату.Водночас навколо бізнесмена зберігаються кримінальні провадження та питання, пов'язані з ДТП 2022 року. Ці обставини потребують чіткого розмежування встановлених фінансових показників, позицій слідства та юридично доведених фактів.Головна особливість нинішньої моделі DCH — не зникнення активів, а різке розшарування їхньої ефективності. Саме фінансовий сектор сьогодні дає групі змогу зберігати значну економічну вагу, тоді як промислова частина залишається у зоні боргів, реструктуризації та багатомільярдних втрат.Матеріал підготовлено на основі інформації з відкритих джерел: «Коментарі» (джерело фотоколажа), «Інтерфакс-Україна», Національний банк України, YouControl, відкриті державні реєстри та судові матеріали.