Цифрова еліта чи каста мародерів? Як фіктивні розлучення та «дідусеві спадки» легалізують мільйони кіберкопів

Поки українські захисники тримають фронт у надлюдських умовах, у тилових офісах Департаменту кіберполіції Нацполіції України сформувалася паралельна реальність — світ елітних котеджів у Буковелі, маєтків на одеському узбережжі та автопарків вартістю в мільйони доларів. Розслідування розслідувальних медіа (Bihus.Info, «Слідство.Інфо», «На межі») викрили шокуючу схему: стратегічний підрозділ, що має захищати цифрові кордони держави, став інкубатором для «успішних стартаперів» у погонах.

Їхні методи легалізації статків вражають своєю зухвалістю: від фіктивних розлучень, після яких дружини-кондитерки раптово купують палаци, до 75-річних матерів, що «дарують» синам-офіцерам новенькі Porsche. Проте найстрашнішим є не розкрадання, а пряма загроза національній безпеці — топпосадовці департаменту живуть у квартирах, що належать родичам-росіянам, створюючи ідеальні умови для впливу спецслужб РФ. Цей огляд — хроніка внутрішнього мародерства, яка доводить: без тотальної зачистки та перезавантаження Кіберполіції перемога над зовнішнім ворогом залишатиметься під загрозою.

Журналістські розслідування останніх місяців малюють жахливу картину системного мародерства, де правоохоронний орган перетворився на інструмент особистого збагачення кланів, що мають сумнівні зв’язки з країною-агресором. Як родинні клани правоохоронців збагачуються під час війни, допомагаючи ворогу зсередини читайте в огляді самих гучних корупційних скандалів у Кіберполіції за останній рік.

Золотий десант із Харкова та карпатські краєвиди

Справжнім феноменом став переїзд до столиці трійки оперативників — Євгена Горбунова, Гурама Гіндії та Ігоря Теряника. Їхній кар’єрний шлях від харківських департаментів до центрального апарату Кіберполіції супроводжувався небаченим фінансовим злетом їхніх родин. Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Infо

Буквально за три роки, поки країна стікала кров’ю, матері та дружини цих правоохоронців синхронно інвестували мільйони доларів у люксову нерухомість. Преміальні апартаменти в готелі “Glacier Premium Apartments” та котеджі в європейському містечку “AMA Family Resort” у Буковелі стали новими сімейними гніздами тих, чиї офіційні доходи мали б ледь покривати комунальні послуги в київських квартирах.

Цинізм ситуації підкреслюється тим, що родичі оперативників раптово відкрили в собі таланти до торгівлі зерном, тютюном та комерційної нерухомості в найдорожчих РК столиці, як-от “Новопечерські липки”. Відповіді самих правоохоронців про “спадки від дідусів” звучать не просто непереконливо, а як відверта наруга над логікою та законом.

Це класичне “внутрішнє мародерство”, яке нічим не відрізняється від дій рашистів на окупованих територіях, адже кожен долар, легалізований через такі схеми, — це кошти, вимиті з економіки держави, що воює за виживання.

Російський слід у кабінетах заступників

Найбільш загрозливим для національної безпеки є кейс заступника голови Департаменту Володимира Криволапова. Його проживання в квартирі на Печерську вартістю майже 23 мільйони гривень, яка офіційно належить брату-росіянину з Іркутської області, створює прямий важіль впливу для спецслужб РФ, зазначає Bihus.Info.

Коли топпосадовець Кіберполіції, який має доступ до державних реєстрів та баз даних, залежить від родича-громадянина країни-агресора, це вже не просто корупція, а потенційна державна зрада в інтересах ворога.

Ситуацію погіршує той факт, що батьки Криволапова залишилися на окупованих територіях, а батько відкрито підтримує так звану “СВО” у соціальних мережах.

Така родинна вертикаль у керівництві стратегічного департаменту поліції є кричущим провалом внутрішньої безпеки. По суті, ми маємо ситуацію, де людина з критичним доступом до кіберзахисту України може перебувати під прямим ковпаком ФСБ через власну нерухомість та рідню.

Мистецтво фіктивних розлучень та інстаграмного марнославства

Керівники середньої ланки та інші заступники, як-от Олег Заворотній та Андрій Шаронов, використовують випробувану часом схему “вчасного розлучення”.

Після призначення на високі посади їхні “колишні” дружини та тещі раптово стають власницями цілих під’їздів у столичних ЖК та маєтків в Одесі. Це створює віртуальну реальність, де правоохоронець у декларації — бідний службовець, а його родина в житті — доларові мультимільйонери.

Показовою є історія Дмитра Дениска, чия дружина Оксана, займаючись випіканням тортів, за місяць після розлучення купила маєток під Дніпром за 9 мільйонів гривень. Про цього персонажа йшлось у розслідування “На межі”.

Її Instagram-сторінка, наповнена прикрасами Bulgari та аксесуарами Louis Vuitton, стала найкращим доказом фіктивності розриву стосунків, адже пара продовжує святкувати річниці шлюбу та спільно користуватися люксовими автівками. Це марнославство під час війни є найбільш огидним проявом безкарності.

Історія родини Денисків не залишилась виключно на рівні соцмереж. Майнові питання цієї родини, ймовірно, вже зацікавили правоохоронців.

У відкритому реєстрі Державної митної служби зафіксовано, що територіальне управління ДБР у місті Полтаві направляло запити щодо митного оформлення та декларування грошових коштів і матеріальних цінностей, пов’язаних із Дмитром та Оксаною Денисками. Подібні запити, як правило, не з’являються без підстав і можуть свідчити про перевірку походження коштів або активів. Це може стосуватися як кримінального провадження, так і оперативно-розшукових заходів. Не виключено, що йдеться і про перевірку інформації щодо можливого вивезення грошей або цінностей за кордон.

Іншими словами, «красиве життя», яке родина так охоче демонструє публічно, могло привернути увагу не лише підписників, а й правоохоронців.

Фіктивні розлучення, оформлення майна на родичів, заниження вартості активів у деклараціях – давно відомі інструменти. Кіберполіція, як і весь Нацпол, має протидіяти фінансовим злочинам, шахрайству та незаконним схемам. Такі ж правоохоронці в системі – наглядне підтвердження того, що Нацполіція давно потребує перезапуску.

Матері мільйонерки та примарні спадки

Чернігівський очільник кіберполу Олександр Багола отримав від 75-річної матері у спадок Porsche Cayenne вартістю 4 мільйони гривень. Його розповіді про те, що мати “могла б купити 10 таких машин”, не підкріплені жодними даними про її бізнес чи податки. Про це повідомляє “Слідство.Інфо” .

Такий підхід став корпоративним стандартом у Департаменті — будь-яке майно пояснюється успішністю предків, чиїх доходів ніхто ніколи не бачив. Багола також прийшов на службу з сотнями тисяч доларів заощаджень, походження яких називає “комерційною таємницею”, що само по собі є абсурдом для державного службовця.

Журналістка «Слідства.Інфо» зателефонувала правоохонцю, аби запитати, навіщо його матері Porsche і за які гроші вона його придбала.

«Якщо ви піднімете декларацію моєї матері, у неї все є. Доходів було достатньо не на один Porsche Cayenne, а на штук 10, напевне . Вона займалась бізнесом у свій час — нерухомістю» , — розповів Багола.

Водночас декларацій Галини Баголи в електронному реєстрі НАЗК немає . У базі YouControl компанії чи ФОПи, повʼязані з нею, також відсутні. Історична інформація про компанії, ФОПи та пов’язаних осіб доступна в аналітичній системі починаючи з 1990-х років.

Олександр Багола додав: «До речі, якщо ви піднімете мою декларацію, ви подивитесь, що вона дарувала мені кошти і все інше» . Тим часом у доступних на сайті НАЗК деклараціях правоохоронця грошових подарунків від матері немає.

На службу у кіберполіцію Олександр Багола прийшов із чималими заощадженнями. У декларації кандидата на посаду старшого інспектора з особливих доручень, поданій у серпні 2023 року, він зазначив, що має $320 000, 210 000 євро та понад 750 000 гривень .

Крім цього, чоловік задекларував рушницю Merkel за майже 400 000 гривень та три годинники за понад 800 000 гривень.

Журналістка «Слідства.Інфо» запитала у чоловіка, ким він працював до того, як почав служити у кіберполіції. Відповідати Багола не захотів, назвавши цю інформацію «комерційною таємницею» .

У січні 2026 року Багола подав до суду позов до Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо відмови зарахувати період проходження ним служби на посадах в податковій міліції Державної податкової служби з 21 вересня 2011 року по 4 квітня 2013 року до його стажу служби в поліції.

Магія одеського узбережжя та триповерхові «борги»

Головний герой ще одного розслідування Bihus.Info — очільник столичних кіберкопів В’ячеслав Куліуш, чиє розлучення з дружиною дивним чином збіглося з неабияким фінансовим злетом тещі.

Поки Куліуш офіційно ставав «холостяком», його колишня теща почала розгортати будівництво в одному з найдорожчих куточків Одещини — «Чорноморській Рив’єрі». Сама лише земля там потягнула на 8 мільйонів гривень , а зверху вже виростає триповерховий палац із панорамними вікнами (мабуть, щоб краще було видно море та заздрісних сусідів).

Звідки гроші у пенсіонерки? Куліуш пояснює це просто: теща взяла «позику» у 2022 році. Мабуть, у тих самих казкових гномів, що кредитують українських чиновників під чесне слово. Окрім маєтку, у родини з’явився салон краси для ексдружини та новенький BMW X5, який чомусь паркується саме там, де живе мама кіберполіцейського.

Коли журналісти почали ставити зайві запитання, недобудований маєток терміново переписали на фірму «Ведмідь Сервіс» із Рівненщини. Власник компанії — Вадим Адамський, брат колишнього керівника рівненської кіберполіції.

Світ кіберполіцейських виявився тіснішим за чат у Telegram:

Дружини Куліуша та Адамського — подруги-косметологи, які разом вчилися тиснути прищі та постити сторіз в Instagram.

Куліуш їздить на авто дружини Адамського.

Ексдружина Куліуша отримувала зарплату від фірми Адамських.

Схоже, В’ячеслав Куліуш настільки професійно бореться з кіберзлочинністю, що його власні статки перейшли у віртуальну площину і матеріалізуються лише у вигляді нерухомості на найближчих родичів.

Внутрішній фронт та необхідність зачистки

Корупція в Кіберполіції — це не просто крадіжка грошей, це демонтаж довіри до держави та армії. Кожен такий “стартапер” у погонах допомагає рашистам, бо він демонструє світу та власному народу, що за ідеали Майдану та цінності демократії воюють одні, а на їхніх кістках багатіють інші.

Це підриває мобілізаційні зусилля та деморалізує суспільство. Ситуація вимагає не просто звільнень, а тотального перезапуску структури з перевіркою кожного службовця на поліграфі та ретельним аудитом статків усіх родичів до третього коліна.

Ми не можемо дозволити собі розкіш мати правоохоронців з російськими квартирами та маєтками, купленими на крові. Перемога над зовнішнім ворогом неможлива без остаточного розгрому ворога внутрішнього, який сьогодні комфортно почувається в кріслах керівників Кіберполіції.

УК

Матеріал підготовлено на основі розслідувань Bihus.Info, Слідство.Інфо та проекту “На межі”