Back
News item changed

"I don't know how I survived it." The story of a rescuer from Mariupol included in the "Voices of Civilians" museum

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Colonel Oleksiy Sharuda of the State Emergency Service remained in besieged Mariupol during the spring of 2022 year, coordinating rescue efforts and assisting civilians. His story has been entered into the Voices of the Peaceful Museum. This was reported by the Rinat Akhmetov Foundation website.

At the beginning of the full-scale invasion, Sharuda led the emergency rescue squad of the Main Department of the State Emergency Service of Ukraine in Donetsk region. 28 February he gathered officers and took on responsibility for extinguishing fires and saving people.

“I had to save people. You must, you took an oath, you must help,” he said.

At that time, six fire and rescue units were operating in Mariupol, according to the article. Because of constant shelling they had to be redeployed, and communication with the units nearly disappeared. In March, Russian troops destroyed all fire stations in the city. Rescuers continued to coordinate actions on their own.

As Sharuda recalled, families of rescuers, children, and other civilians were sheltering in the basement of the central fire station. However, from 14 March, due to intensive shelling, trips to help people became almost impossible.

“Radio stations were not picking up; repeaters were broken. I don’t know how I endured all this. But I tried not to panic, because three hundred people were sitting in the basement. My wife was very helpful to me emotionally then,” he added.

When water, food, and fuel supplies were almost exhausted, Russian troops surrounded the fire station. Russian special forces entered the basement looking for the unit commander. Sharuda explained to them that rescuers and civilians, including women and children, were there.

According to him, the occupiers stated that people had to leave the fire station, after which representatives of the so-called “DNR” were to enter. Later, Russian troops offered the colonel to assemble a detachment and work under their supervision, but he refused.

Sharuda stayed in the besieged city for some time longer and helped other firefighters evacuate from other stations. In early April 2022, he and his family managed to leave the occupied territory.

Today Oleksii Sharuda lives with his family in Odesa. Since 2024 he has been retired.

You can learn his story on the museum portal.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Не знаю, як я це пережив." Історія рятувальника з Маріуполя увійшла до музею "Голоси Мирних"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Не знаю, як я це пережив." Історія рятувальника з Маріуполя увійшла до музею "Голоси Мирних"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Полковник ДСНС Олексій Шаруда залишався в оточеному Маріуполі під час російських обстрілів навесні 2022 року, координував рятувальні роботи та допомагав цивільним. Його історія увійшла до Музею "Голоси Мирних". Про це повідомив сайт Фонду Ріната Ахметова.

На початку повномасштабного вторгнення Шаруда очолював аварійно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України в Донецькій області. 28 лютого він зібрав офіцерів і взяв на себе відповідальність за гасіння пожеж та порятунок людей.

"Я мав рятувати людей. Ти повинен, ти приймав присягу, ти повинен допомагати", – сказав він.

На той час у Маріуполі працювали шість пожежно-рятувальних частин, йдеться у матеріалі. Через постійні обстріли їх доводилося передислоковувати, а зв’язок із підрозділами майже зник. У березні російські війська знищили всі пожежні частини міста. Рятувальники продовжували координувати дії самостійно.

Як розповів Шаруда, у підвалі центральної пожежної частини переховувалися родини рятувальників, діти та інші цивільні. Однак із 14 березня через інтенсивні обстріли виїзди на допомогу людям стали практично неможливими.

"Радіостанції не ловили, ретранслятори були розбиті. Не знаю, як я взагалі все це пережив. Але намагався не панікувати, бо у мене триста людей сидять у підвалі. Тоді дружина дуже допомагала мені емоційно", – додав він.

Коли запаси води, їжі та пального майже вичерпалися, пожежну частину оточили російські військові. До підвалу зайшли бійці російського спецназу, які шукали керівника підрозділу. Шаруда пояснив їм, що там перебувають рятувальники й цивільні, зокрема жінки та діти.

За його словами, окупанти заявили, що люди мають залишити пожежну частину, після чого туди мали зайти представники так званої "ДНР". Згодом російські військові запропонували полковнику зібрати загін і працювати під їхнім керівництвом, однак він відмовився.

Шаруда ще деякий час залишався в оточеному місті та допомагав виїжджати рятувальникам з інших частин. На початку квітня 2022 року він разом із родиною зміг залишити окуповану територію.

Нині Олексій Шаруда живе з родиною в Одесі. Із 2024 року він перебуває на пенсії.

Дізнатися його історію можна на порталі музею .

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Не знаю, як я це пережив." Історія рятувальника з Маріуполя увійшла до музею "Голоси Мирних"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Не знаю, як я це пережив." Історія рятувальника з Маріуполя увійшла до музею "Голоси Мирних"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Полковник ДСНС Олексій Шаруда залишався в оточеному Маріуполі під час російських обстрілів навесні 2022 року, координував рятувальні роботи та допомагав цивільним.

Його історія увійшла до Музею "Голоси Мирних".

Про це повідомив сайт Фонду Ріната Ахметова.

На початку повномасштабного вторгнення Шаруда очолював аварійно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України в Донецькій області. 28 лютого він зібрав офіцерів і взяв на себе відповідальність за гасіння пожеж та порятунок людей.

"Я мав рятувати людей.

Ти повинен, ти приймав присягу, ти повинен допомагати", – сказав він.

На той час у Маріуполі працювали шість пожежно-рятувальних частин, йдеться у матеріалі.

На той час у Маріуполі працювали шість пожежно-рятувальних частин, ідеться в матеріалі.

Через постійні обстріли їх доводилося передислоковувати, а зв’язок із підрозділами майже зник.

У березні російські війська знищили всі пожежні частини міста.

Рятувальники продовжували координувати дії самостійно.

Як розповів Шаруда, у підвалі центральної пожежної частини переховувалися родини рятувальників, діти та інші цивільні.

Однак із 14 березня через інтенсивні обстріли виїзди на допомогу людям стали практично неможливими.

"Радіостанції не ловили, ретранслятори були розбиті.

Не знаю, як я взагалі все це пережив.

Але намагався не панікувати, бо у мене триста людей сидять у підвалі.

Але намагався не панікувати, бо у мене 300 людей сидять у підвалі.

Тоді дружина дуже допомагала мені емоційно", – додав він.

Коли запаси води, їжі та пального майже вичерпалися, пожежну частину оточили російські військові.

До підвалу зайшли бійці російського спецназу, які шукали керівника підрозділу.

Шаруда пояснив їм, що там перебувають рятувальники й цивільні, зокрема жінки та діти.

За його словами, окупанти заявили, що люди мають залишити пожежну частину, після чого туди мали зайти представники так званої "ДНР".

Згодом російські військові запропонували полковнику зібрати загін і працювати під їхнім керівництвом, однак він відмовився.

Шаруда ще деякий час залишався в оточеному місті та допомагав виїжджати рятувальникам з інших частин.

На початку квітня 2022 року він разом із родиною зміг залишити окуповану територію.

Нині Олексій Шаруда живе з родиною в Одесі.

Із 2024 року він перебуває на пенсії.

Дізнатися його історію можна на порталі музею .

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item ""Не знаю, як я це пережив". Історія рятувальника з Маріуполя увійшла до Музею "Голоси Мирних"". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Gordon.

Document: PDF proof of the edited version of the news item ""Не знаю, як я це пережив". Історія рятувальника з Маріуполя увійшла до Музею "Голоси Мирних"". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Gordon.

Download Download PDF