Артем Біденко жирує: друзі й родичі отримали понад 70 млн грн із бюджету

Артем Біденко та його бізнес-оточення опинилися в центрі уваги журналістів через державні контракти на десятки мільйонів гривень, які отримували компанії його друзів і родичів. За підрахунками NGL.media, за неповні три роки пов’язані з колишнім держсекретарем Міністерства інформаційної політики підприємці та компанії отримали від Міністерства культури понад 70,5 млн грн, майже 51 млн грн із цієї суми припало на ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ). Тепер увагу журналістів привернув тендер державного агентства PlayCity на 25,9 млн грн, переможцем якого стала компанія, раніше пов’язана з бізнес-партнером Біденка Андрієм Руденком.

У вересні 2025 року PlayCity обрало ІТ-підрядника для створення системи онлайн-моніторингу азартних ігор. Як повідомляє проєкт «Спільно», компанія-переможець отримала контракт на 25,9 млн грн, хоча інший учасник запропонував виконати роботи за 19,9 млн грн, пишуть ЗМІ. Різниця становить 6 млн грн. За даними журналістів, до 2018 року співвласником компанії-переможця був Андрій Руденко, якого пов’язують із Біденком давні дружні та ділові відносини. Автори розслідування поставили під сумнів обґрунтованість відхилення дешевшої пропозиції та припустили можливий вплив мережі контактів Біденка. Однак оприлюднені відомості самі собою не доводять втручання в тендер або порушення закону.Артем Біденко працював заступником міністра, а згодом державним секретарем Міністерства інформаційної політики у 2015–2020 роках. Після звільнення він, за власним дописом у блозі на «Українській правді», став позаштатним консультантом МПІУ. За словами Біденка, він не мав штатної посади та працював без зарплати. Водночас саме навколо контрактів державного підприємства з компаніями, пов’язаними з його оточенням, виникли питання про прозорість закупівель і можливий конфлікт інтересів.Андрій Руденко, за даними NGL.media, є близьким другом і бізнес-партнером Артема Біденка. Він керує напрямом нейромаркетингових досліджень у громадській організації «Інститут інформаційної безпеки», співзасновником якої є Біденко. Крім того, Руденко разом з Еліною Високовською володіє рекламною агенцією «Прана», з якої Біденко раніше вийшов. Сукупність цих зв’язків стала одним із приводів для журналістського аналізу державних замовлень, отриманих бізнес-оточенням колишнього посадовця.Найбільшу суму серед компаній, пов’язаних із родиною Біденка, отримало ТОВ «Лайт Коммунікейшн». Засновником підприємства є Віталій Шаповаленко — тесть Біденка, який раніше обіймав посаду заступника міністра житлово-комунального господарства в уряді Миколи Азарова. За даними YouControl, сума угод компанії з підприємствами Міністерства культури становила 47,7 млн грн. NGL.media зазначало, що із серпня 2021 року «Лайт Коммунікейшн» отримувало замовлення виключно від МПІУ.До роботи компанії виникали питання й раніше. У 2021 році аналітики Dozorro намагалися з’ясувати, за що держава сплатила «Лайт Коммунікейшн» 9,8 млн грн за документальний проєкт до Дня Незалежності, якщо його відеоролики набирали в середньому близько сотні переглядів. Проте в липні 2023 року компанія отримала від МПІУ замовлення одразу на три серіали: «Homo amans», «Вміст чутливого характеру» та «Півтора відсотка».Ще один епізод стосується платформи The Gaze, орієнтованої на іноземну аудиторію. За даними Prozorro, 29 грудня 2022 року МПІУ уклала з ІТ-підрядником, якого журналісти пов’язували з Руденком, договір на 12,56 млн грн. За кілька годин суму зменшили на 2,5 млн грн, того самого дня замовник отримав звіт про завершення робіт, а 30 грудня виконавцю перерахували понад 10 млн грн. Керівник компанії пояснив NGL.media, що роботи почалися ще до тендера — на власний ризик підрядника.Окремі запитання виникли щодо нейромаркетингових досліджень для The Gaze. Артем Біденко розповідав про просування досліджень із використанням EEG-шолома. Підприємець Роман Пересунько, який отримав від МПІУ 2,2 млн грн на просування платформи у Великій Британії, орендував це обладнання саме в Біденка. Водночас журналісти NGL.media не змогли підтвердити, що дослідження британської аудиторії справді відбулися: відповідних підтверджень їм не надали ані Пересунько, ані Біденко.У відповідь на попереднє розслідування NGL.media Артем Біденко назвав заголовок матеріалу клікбейтним і заявив, що фактично йшлося про 54,5 млн грн, а не про 70,5 млн грн. Він також заперечив наявність конфлікту інтересів, наголосивши, що компанії отримували підряди вже після його звільнення, а в Міністерстві культури він, за його словами, був персоною нон грата.Масштаб фінансування The Gaze також став предметом публічної дискусії. За даними NGL.media, протягом року державні контракти, пов’язані з платформою, сягнули 90,8 млн грн, тоді як сайт відвідували близько 16,6 тис. унікальних користувачів на місяць. Біденко згодом дистанціювався від проєкту. У 2025 році він очолив Українську асоціацію видавців і книгорозповсюджувачів та публічно виступав за державну підтримку книжкової галузі.У центрі історії залишається питання, чи могли неформальні зв’язки колишнього держсекретаря впливати на розподіл державних коштів між компаніями його друзів і родичів. Сам факт знайомства або родинних відносин не є доказом порушення, однак різниця між ціновими пропозиціями в тендері PlayCity, концентрація замовлень у «Лайт Коммунікейшн» та обставини оплати розроблення The Gaze потребують перевірки документів і процедур закупівель. Оприлюднені матеріали не містять підтвердження, що правоохоронні органи встановили незаконний вплив Біденка на ці рішення.