Back
Original version

Previously purchased in Russian, now reading in Ukrainian: how the book market has changed over 10 years

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Ten years ago, Ukrainian readers often chose Russian translations of world bestsellers. They appeared earlier than Ukrainian versions, cost less, and you could even buy them near the subway.

Back then it was a habit for many, not a conscious choice. Today the situation has changed radically: people read in Ukrainian even those who not long ago prioritized personal comfort and “didn’t see a difference.” By 10 year of the publishing house #книголав, its representatives told Channel 24 how the Ukrainian book market has changed during this time.

How demand for Ukrainian books has changed

One of the important stages for the Ukrainian book market was the tightening of imports of editions from Russia at the end of 2016 year. At that time Russian books occupied about 60% of the market. So Ukrainian publishers had to compete for shelf space in bookstores and in readers’ home libraries.

Later, the legislation changed. In 2019 year, requirements came into force that bookstores must ensure at least half of their assortment is in Ukrainian.

Back then this proportion seemed stressful for the market, but now any reader would perceive such a share of texts in the national language as still unacceptably small.

The biggest changes occurred after the start of full-scale invasion in 2022 year. Many Ukrainians began switching to the state language in everyday life, and this also affected their reading habits. Some refused Russian books in their home libraries, others bought Ukrainian classics for the first time, which previously was associated mainly with the school curriculum.

Fuel

Average prices at Amic Energy gas stations as of

Demand for Ukrainian books rose / Photo GettyImages

According to the Ukrainian Institute of Books, in the first year of full-scale war the share of Ukrainian-language books read increased from 57% to 76%.

Positive trend is also confirmed by newer indicators. At the end of 2025 year 80% of surveyed city residents said they read at least one book in the year. For comparison, in 2022 year the figure was 65%.

Meanwhile, youth are also actively joining the changes. Last year 18-year-olds purchased under the “yeBook” program more than 430 thousand books. The most popular among them was Colleen Hoover’s novel. This shows that reading in Ukrainian is gradually ceasing to be only an obligation and is becoming a normal part of life.

How the full-scale war changed publishing

After 2022 year, not only readers’ preferences changed, but publishers’ approaches to selecting books. If before one of the main criteria was potential sales, now publishers also consider societal needs and the context in which Ukrainians live.

In particular, readers began to show more interest in historical novels, non-fiction about trauma and recovery, as well as books that help better understand events around us.

The process of acquiring translation rights for foreign editions also changed. Ukrainian publishers now work with rights holders directly, rather than waiting for Russian translations to appear. As a result, some world novelties come out in Ukrainian within a few months after the original publication.

A shift in publishing practice / Photo Unspalsh

Special attention is given to classics. Works by Alexandre Dumas, Stendhal, and F. Scott Fitzgerald, which previous generations often encountered in Russian translations, are returning to Ukrainian bookshelves and finding their place next to “Konotop Witch” or “Black Council,” which many last saw in school anthologies.

Co-founder of the publishing house Svitlana Paveletska notes that after the start of the large war, what changed was the perception of what a book is.

After 2022 year it became especially obvious that a book is not only a story we read in our free time. It is also a language with which we describe our own experience, knowledge of our history, and the ability to determine for ourselves which meanings to pass on to the next generations. For a publisher, this means responsibility: it is not enough to simply translate and print a book; one must understand what cultural context it brings to the Ukrainian reader.

– she explains.

The idea of what a book is has changed / Photo Unsplash

Why Ukrainian publishing needs support

Russian attacks cause significant damage to the Ukrainian publishing industry. Because of shelling, publishers lose print runs, warehouses, and the ability to deliver books to readers on time.

One of the most tragic cases occurred in May 2024 year, when a Russian rocket hit the Kharkiv printing house Factor-Print. Seven people died. Later Russian strikes destroyed the Kyiv warehouse of the publishing house along with 250 thousand copies. In October, another blow to the warehouse.

After the first hit the publisher received hundreds of messages from readers, authors, and booksellers offering help. After the second shelling people began asking not to dispose of books that survived, even if they bore traces of fire.

Thus the special project “Fire Did Not Finish Reading” was created, under which damaged but readable copies were sold to new owners.

Project “Fire Did Not Finish Reading” / Photo #книголав

Publishing house director Maksym Pazdnykov stresses that for the development of Ukrainian publishing it is important not only reader interest but also economic stability of the industry.

Ukrainian publishing needs not only public interest but also a sustainable economic base. The book goes through a long path from rights acquisition and editing to printing, logistics, and sale, and every stage requires resources. In order for Ukrainian publishers to develop even in wartime, it is important to support the entire infrastructure, not just the final product.

– he notes.

Therefore buying a Ukrainian book is not just acquiring a specific edition. It is also supporting translators, editors, printers, logisticians, and other people who bring the book to the reader.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Ще десять років тому українські читачі часто обирали російські переклади світових бестселерів. Вони з'являлися раніше за український, коштували дешевше, а придбати їх можна було навіть біля метро.

Тоді для багатьох це було звичкою, а не свідомим вибором. Сьогодні ситуація кардинально змінилася: українською читають навіть ті, хто ще донедавна дбав переважно про власний комфорт і "не бачив різниці". До 10-річчя видавництва #книголав його представники розповіли, як за цей час змінився український книжковий ринок, передає 24 Канал .

Як змінився попит на українські книжки

Одним із важливих етапів для українського книжкового ринку стало обмеження ввезення видань із Росії наприкінці 2016 року. На той момент російські книжки займали близько 60% ринку. Тож українським видавництвам доводилося конкурувати за місце на полицях книгарень і в домашніх бібліотеках читачів.

Згодом змінилося й законодавство. У 2019 році набули чинності вимоги, за якими книгарні мали забезпечувати щонайменше половину асортименту книжками українською мовою.

Тоді ця пропорція здавалася стресовою для ринку, проте зараз будь-хто з читачів сприйняв би таку кількість питомо українських і перекладених на державну мову текстів все ще неприпустимо малою.

Найбільші зміни відбулися після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Багато українців почали переходити на державну мову в повсякденному житті, і це вплинуло також на їхні читацькі звички. Одні відмовлялися від російських книжок у домашніх бібліотеках, інші вперше свідомо купували українську класику, яка раніше асоціювалася переважно зі шкільною програмою.

Пальне

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Попит на українські книги зріс / Фото GettyImages

За даними Українського інституту книги, протягом першого року повномасштабної війни частка прочитаних українською книжок зросла з 57% до 76%.

Позитивну тенденцію підтверджують і свіжіші показники. Наприкінці 2025 року 80% опитаних міських мешканців зазначили, що прочитали щонайменше одну книжку протягом року. Для порівняння, у 2022 році таких було 65%.

Водночас молодь також активно долучається до змін. Торік 18-річні українці придбали за програмою "єКнига" понад 430 тисяч книжок. Найпопулярнішим серед них став роман Колін Гувер. Це свідчить про те, що читання українською поступово перестає бути лише обов'язком і стає звичайною частиною життя.

Як повномасштабна війна змінила видавничу справу

Після 2022 року змінилися не лише читацькі вподобання, а й підходи видавництв до вибору книжок. Якщо раніше одним із головних критеріїв були потенційні продажі, то тепер видавці також зважають на потреби суспільства та контекст, у якому живуть українці.

Зокрема, читачі почали більше цікавитися історичними романами, нонфікшном про травму й відновлення, а також книжками, які допомагають краще зрозуміти події навколо.

Змінився і процес придбання прав на переклад іноземних видань. Українські видавництва тепер працюють із правовласниками напряму, а не чекають на появу російських перекладів. Завдяки цьому деякі світові новинки виходять українською вже через кілька місяців після публікації оригіналу.

Підхід до видавничої справи змінився / Фото Unspalsh

Окрему увагу видавці приділяють класиці. Твори Александра Дюма, Стендаля та Френсіса Скотта Фіцджеральда, з якими попередні покоління часто знайомилися в російських перекладах, повертаються на українські книжкові полиці та знаходять своє місце на полиці поруч із "Конотопською відьмою" чи "Чорною радою", які багато хто востаннє бачив у шкільній хрестоматії.

Співзасновниця видавництва Світлана Павелецька зазначає, що після початку великої війни змінилося саме уявлення про те, чим є книжка.

Після 2022 року стало особливо очевидно, що книжка – це не лише історія, яку ми читаємо у вільний час. Це ще й мова, якою ми описуємо власний досвід, знання про свою історію та можливість самостійно визначати, які сенси передавати наступним поколінням. Для видавця це означає відповідальність: недостатньо просто перекласти й надрукувати книжку, потрібно розуміти, який культурний контекст вона приносить українському читачеві

– пояснює вона.

Уявлення про те, чим є книжка, стало іншим / Фото Unsplash

Чому українське книговидання потребує підтримки

Російські атаки завдають значної шкоди українській книжковій галузі. Через обстріли видавництва втрачають наклади, склади та можливість вчасно доставляти книжки читачам.

Один із найтрагічніших випадків стався у травні 2024 року, коли російська ракета влучила в харківську друкарню "Фактор-Друк". Тоді загинули семеро людей. Згодом російські удари знищили київський склад видавництва разом із 250 тисячами примірників. У жовтні по складу завдали повторного удару.

Після першого влучання видавництво отримало сотні повідомлень від читачів, авторів і книгарів, які пропонували допомогу. Після другого обстрілу люди почали просити не утилізувати книжки, які вціліли, навіть якщо на них залишилися сліди вогню.

Так з'явився спеціальний проєкт "Вогонь не дочитав", у межах якого пошкоджені, але придатні для читання примірники продавали новим власникам.

Проєкт "Вогонь не дочитав" / Фото #книголав

Директор видавництва Максим Праздніков наголошує, що для розвитку українського книговидання важлива не лише зацікавленість читачів, а й економічна стабільність галузі.

Українське книговидання потребує не лише суспільного інтересу, а й стійкої економічної основи. Книжка проходить довгий шлях від придбання прав і роботи редакції до друку, логістики та продажу, і кожен етап потребує ресурсів. Щоб українські видавництва могли розвиватися навіть в умовах війни, важливо підтримувати всю цю інфраструктуру, а не лише кінцевий продукт

– зазначає він.

Тому купівля української книжки – це не просто придбання певного видання. Це також підтримка перекладачів, редакторів, друкарів, логістів та інших людей, завдяки яким книжка потрапляє до читача.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Download Download PDF