Back
Original version

They Used to Buy in Russian, Now They Read in Ukrainian: How the Book Market Has Changed over 10 Years

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Ten years ago Ukrainian readers often chose Russian translations of world bestsellers. They appeared before the Ukrainian versions, were cheaper, and you could even buy them near the subway.

Back then for many it was a habit, not a conscious choice. Today the situation has radically changed: Ukrainians read in Ukrainian even those who until recently mostly cared about their own comfort and “didn’t see a difference.” By 10-anniversary of the #книголав publishing house, its representatives told how the Ukrainian book market has changed over this time, reported by 24 Channel.

How demand for Ukrainian books has changed

One of the important stages for the Ukrainian book market was the restriction on importing editions from Russia at the end of 2016 year. At that time Russian books occupied about 60% of the market. So Ukrainian publishers had to compete for shelf space in bookstores and in readers’ home libraries.

Later legislation changed as well. In 2019 year, requirements came into force that bookstores must ensure at least half of their assortment in Ukrainian.

Then this proportion seemed stressful for the market, but now any reader would consider such a share of texts originally in Ukrainian and translated into the state language still unacceptably low.

The biggest changes occurred after the start of full-scale invasion in 2022 year. Many Ukrainians began switching to the state language in daily life, and this also affected their reading habits. Some refused Russian books in their home libraries, others consciously started buying Ukrainian classics for the first time, which earlier was associated mainly with school curriculum.

Fuel

Average prices at Amic Energy gas stations as of

Demand for Ukrainian books rose / GettyImages photo

According to the Ukrainian Institute for the Book, during the first year of full-scale war the share of books read in Ukrainian rose from 57% to 76%.

Positive trend is also confirmed by more recent indicators. At the end of 2025 year, 80% of urban residents stated they read at least one book over the year. For comparison, in 2022 year there were 65%.

At the same time, young people are also actively joining the change. Last year 18-year-olds bought over 430 thousand books under the “yeBooks” program. The most popular among them was Colleen Hoover’s novel. This shows that reading in Ukrainian is gradually ceasing to be merely a duty and is becoming a normal part of life.

How the full-scale war changed publishing

After 2022 year, not only readers’ preferences changed, but publishers’ approaches to selecting books as well. If before one of the main criteria was potential sales, now publishers also consider the needs of society and the context in which Ukrainians live.

In particular, readers began to take more interest in historical novels, nonfiction about trauma and recovery, and also books that help better understand surrounding events.

The process of acquiring rights for translations of foreign editions also changed. Ukrainian publishers now work directly with rights holders, rather than waiting for Russian translations to appear. As a result, some global novelties come out in Ukrainian within a few months after the original publication.

Approach to publishing / Photo Unspalsh

Special attention is paid by publishers to classics. Works by Alexandre Dumas, Stendhal, and F. Scott Fitzgerald, which previous generations often encountered in Russian translations, are returning to Ukrainian book shelves and finding their place next to "Konotop Witch" or "Black Council," which many last saw in school anthologies.

Co-founder of the publishing house Svitlana Pavelyatska notes that after the start of the large-scale war the understanding of what a book is has changed.

After 2022 year it became especially clear that a book is not only the story we read in our free time. It is also the language by which we describe our own experience, knowledge about our history, and the ability to independently determine which meanings to pass to the next generations. For a publisher this means responsibility: it is not enough just to translate and print a book, one must understand what cultural context it brings to the Ukrainian reader.

– explains her.

The idea of what a book is has changed / Photo Unsplash

Why Ukrainian publishing needs support

Russian attacks seriously damage the Ukrainian book industry. Due to shelling, publishers lose print runs, warehouses, and the ability to deliver books to readers in time.

One of the most tragic cases occurred in May 2024 year, when a Russian missile hit the Kharkiv printing house "Factor-Print." Seven people died. Later Russian strikes destroyed the Kyiv warehouse of a publishing house along with 250 thousand copies. In October another strike hit the warehouse.

After the first hit, the publisher received hundreds of messages from readers, authors, and bookstores offering help. After the second shelling people began to ask not to dispose of books that survived, even if they bear scorch marks.

Thus the special project "Fire Did Not Finish Reading" appeared, under which damaged but readable copies were sold to new owners.

Project "Fire Did Not Finish Reading" / Photo #книголав

Publishing director Maksym Prazdnikov emphasizes that for the development of Ukrainian publishing it is important not only reader interest but also the economic stability of the industry.

Ukrainian publishing needs not only public interest but also a stable economic base. The book goes a long way from acquiring rights and editorial work to printing, logistics, and sales, and each stage requires resources. To allow Ukrainian publishers to grow even in wartime, it is important to support the entire infrastructure, not just the final product.

– he notes.

Therefore buying a Ukrainian book is not just purchasing a particular edition. It is also supporting translators, editors, printers, logisticians, and other people who help bring the book to the reader.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Ще десять років тому українські читачі часто обирали російські переклади світових бестселерів. Вони з'являлися раніше за український, коштували дешевше, а придбати їх можна було навіть біля метро.

Тоді для багатьох це було звичкою, а не свідомим вибором. Сьогодні ситуація кардинально змінилася: українською читають навіть ті, хто ще донедавна дбав переважно про власний комфорт і "не бачив різниці". До 10-річчя видавництва #книголав його представники розповіли, як за цей час змінився український книжковий ринок, передає 24 Канал .

Як змінився попит на українські книжки

Одним із важливих етапів для українського книжкового ринку стало обмеження ввезення видань із Росії наприкінці 2016 року. На той момент російські книжки займали близько 60% ринку. Тож українським видавництвам доводилося конкурувати за місце на полицях книгарень і в домашніх бібліотеках читачів.

Згодом змінилося й законодавство. У 2019 році набули чинності вимоги, за якими книгарні мали забезпечувати щонайменше половину асортименту книжками українською мовою.

Тоді ця пропорція здавалася стресовою для ринку, проте зараз будь-хто з читачів сприйняв би таку кількість питомо українських і перекладених на державну мову текстів все ще неприпустимо малою.

Найбільші зміни відбулися після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Багато українців почали переходити на державну мову в повсякденному житті, і це вплинуло також на їхні читацькі звички. Одні відмовлялися від російських книжок у домашніх бібліотеках, інші вперше свідомо купували українську класику, яка раніше асоціювалася переважно зі шкільною програмою.

Пальне

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Попит на українські книги зріс / Фото GettyImages

За даними Українського інституту книги, протягом першого року повномасштабної війни частка прочитаних українською книжок зросла з 57% до 76%.

Позитивну тенденцію підтверджують і свіжіші показники. Наприкінці 2025 року 80% опитаних міських мешканців зазначили, що прочитали щонайменше одну книжку протягом року. Для порівняння, у 2022 році таких було 65%.

Водночас молодь також активно долучається до змін. Торік 18-річні українці придбали за програмою "єКнига" понад 430 тисяч книжок. Найпопулярнішим серед них став роман Колін Гувер. Це свідчить про те, що читання українською поступово перестає бути лише обов'язком і стає звичайною частиною життя.

Як повномасштабна війна змінила видавничу справу

Після 2022 року змінилися не лише читацькі вподобання, а й підходи видавництв до вибору книжок. Якщо раніше одним із головних критеріїв були потенційні продажі, то тепер видавці також зважають на потреби суспільства та контекст, у якому живуть українці.

Зокрема, читачі почали більше цікавитися історичними романами, нонфікшном про травму й відновлення, а також книжками, які допомагають краще зрозуміти події навколо.

Змінився і процес придбання прав на переклад іноземних видань. Українські видавництва тепер працюють із правовласниками напряму, а не чекають на появу російських перекладів. Завдяки цьому деякі світові новинки виходять українською вже через кілька місяців після публікації оригіналу.

Підхід до видавничої справи змінився / Фото Unspalsh

Окрему увагу видавці приділяють класиці. Твори Александра Дюма, Стендаля та Френсіса Скотта Фіцджеральда, з якими попередні покоління часто знайомилися в російських перекладах, повертаються на українські книжкові полиці та знаходять своє місце на полиці поруч із "Конотопською відьмою" чи "Чорною радою", які багато хто востаннє бачив у шкільній хрестоматії.

Співзасновниця видавництва Світлана Павелецька зазначає, що після початку великої війни змінилося саме уявлення про те, чим є книжка.

Після 2022 року стало особливо очевидно, що книжка – це не лише історія, яку ми читаємо у вільний час. Це ще й мова, якою ми описуємо власний досвід, знання про свою історію та можливість самостійно визначати, які сенси передавати наступним поколінням. Для видавця це означає відповідальність: недостатньо просто перекласти й надрукувати книжку, потрібно розуміти, який культурний контекст вона приносить українському читачеві

– пояснює вона.

Уявлення про те, чим є книжка, стало іншим / Фото Unsplash

Чому українське книговидання потребує підтримки

Російські атаки завдають значної шкоди українській книжковій галузі. Через обстріли видавництва втрачають наклади, склади та можливість вчасно доставляти книжки читачам.

Один із найтрагічніших випадків стався у травні 2024 року, коли російська ракета влучила в харківську друкарню "Фактор-Друк". Тоді загинули семеро людей. Згодом російські удари знищили київський склад видавництва разом із 250 тисячами примірників. У жовтні по складу завдали повторного удару.

Після першого влучання видавництво отримало сотні повідомлень від читачів, авторів і книгарів, які пропонували допомогу. Після другого обстрілу люди почали просити не утилізувати книжки, які вціліли, навіть якщо на них залишилися сліди вогню.

Так з'явився спеціальний проєкт "Вогонь не дочитав", у межах якого пошкоджені, але придатні для читання примірники продавали новим власникам.

Проєкт "Вогонь не дочитав" / Фото #книголав

Директор видавництва Максим Праздніков наголошує, що для розвитку українського книговидання важлива не лише зацікавленість читачів, а й економічна стабільність галузі.

Українське книговидання потребує не лише суспільного інтересу, а й стійкої економічної основи. Книжка проходить довгий шлях від придбання прав і роботи редакції до друку, логістики та продажу, і кожен етап потребує ресурсів. Щоб українські видавництва могли розвиватися навіть в умовах війни, важливо підтримувати всю цю інфраструктуру, а не лише кінцевий продукт

– зазначає він.

Тому купівля української книжки – це не просто придбання певного видання. Це також підтримка перекладачів, редакторів, друкарів, логістів та інших людей, завдяки яким книжка потрапляє до читача.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Раніше купували російською, а тепер читають українською: як змінився книжковий ринок за 10 років". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Download Download PDF