Back
Original version

Democrats Won the Victory, and Vence Is Aiming to Occupy Trump’s Spot: Exclusive Interview with Scott Lucas

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

The Republicans' defeat in the midterms dealt a serious blow to Donald Trump. The Democrats gained more leverage in Congress, but that does not mean the White House will suddenly change course on Ukraine. U.S. foreign policy remains in the hands of the president and his inner circle, which continues to show a commitment to making deals with the Kremlin.

In an exclusive interview 24 with Channel Professor of International Politics at the Clinton Institute at University College Dublin, Scott Lucas explained what to expect from the new balance of power in Congress, why attempts to implement Trump and Putin’s “diesel deal” have run into obstacles, whether there are prospects for talks in Abu Dhabi, and why JD Vance is already effectively preparing for the presidential race 2028 year.

How the Republicans' defeat could affect U.S. policy toward Ukraine

Let’s discuss events in the United States and this humiliating blow to the Republican Party and President Donald Trump. How might this affect U.S. foreign policy toward Ukraine, security assistance to Ukraine, and Trump and Putin’s “diesel deal”?

Undoubtedly, Democrats now have a clear majority in both chambers of Congress, at least 54 to 100 seats in the Senate. There are two more races where they could win: in Alaska and Mississippi. That would raise the total to 56. The projected House majority is 87 seats.

This is quite significant, given that we considered these races very tight, with an uncertain majority just a few weeks ago. But I think we should be cautious about what this means for U.S. support for Ukraine or the restoration of that support.

First, the new Congress does not begin work until 3 January. So we have almost two months until then. Second, foreign policy is now, quite evidently, in practice in the hands of the executive branch, the White House.

And, of course, Trump’s closest circle has been very hostile to Ukraine in recent weeks through his envoy Steve Bieff? Whitcoff? and Jared Kushner, in particular, due to the tens of billions of dollars in business deals that Moscow is offering.

So, at the moment there are no indications that Trump’s camp will suddenly say: “We lost this big victory. We need to pause talks on these deals with the Russians. We need to act tougher toward Moscow to push for a ceasefire on the current frontline.”

Full interview with Scott Lucas: watch the video

Instead, I think the first signal of what Trump’s team will do next week is that they will hold these talks, perhaps in Abu Dhabi, UAE, with Ukraine and Russia participants. At that moment we may receive a signal after talks about whether Bieff and Kushner are more inclined toward a ceasefire along the current frontline, but for now there are no signs.

Thus, for example, President Zelensky said he spoke with Bieff and Kushner for 90 minutes. He said, as I understand it, quote: “a very substantive discussion,” but no details were provided. He could not offer anything that would indicate a change in the Americans’ position.

If there is a broader sign, if not hope, it is that Congress is more supportive of Ukraine than Trump’s inner circle. We’ve seen this with the sanctions bill, actually a tariff bill, that would impose 500% tariffs on Russia and 100% on each of its five major clients.

But, of course, when this bill, nicknamed the Graham Act after the late Senator Lindsey Graham, passed in September, Donald Trump signed it but refused to enforce it.

Will the new Congress resist this and say: “No, you must do this. It’s the law. You must resist this”? Or will the new Congress say that purchases of diesel fuel from Russia are not allowed? In fact, they are illegal, because there is a year law 2022 that bans any import of Russian energy, oil or gas, into the United States.

Will we see pressure not only on Trump, but, say, on his defense secretary, Pete Gags? He must explain why Starshield, early warning intelligence, was cut off, and why they block the transfer of equipment, weapons, including Patriot air defense systems from NATO allies.

I think the only thing we can say as a hopeful sign at the moment is that somewhat as the Trump camp weakens, other parts of the U.S. administration and the U.S. political and business communities in general are acting more hardline toward Russia.

And I think the sign of this today is that Russia failed to supply the diesel fuel Trump agreed to purchase. Two of the four tankers are not even heading to the United States. They are heading elsewhere. And the third, apparently, is in a wait-and-see mode, trying to figure out if it can reach the United States.

Why the Trump-Putin “diesel deal” ran into trouble

You just mentioned Financial Times reports about tankers deviating from planned routes, presumably due to fear of punishment by Congress, sanctions, and legal issues. Does this mean that global companies and corporations, insurers, are simply afraid to fulfill this Trump-Putin deal, knowing that next year the new Congress may come to power, may pass a law prohibiting imports of Russian diesel to the U.S., and may even punish because there were reports that lawmakers sent letters to port authorities and U.S. banks about possible further investigations?

I think you’re absolutely right, even without going further. It’s not about whether Democrats can pass a law banning these supplies of Russian diesel fuel. The law already exists. Import of Russian energy supplies to the United States is already illegal.

That’s why Trump’s willingness to buy them is so brazen not only toward Congress but also toward the legal position.

If he can’t show there is an exception, that there must be a deviation from the law, and he has certainly not asked for it at the moment. There is a serious question whether he can avoid responsibility for this. And at least there are enough questions why these tankers turned around or stopped, waiting to see what to do next.

Even more striking is that both tankers that diverted away from the United States were under sanctions. One belonged to Hong Kong, the other to Russia. So the question of why the U.S. should even deal with sanctioned tankers is obvious.

And yes, I think insurers, shipowners, financial firms that could be involved in these operations all understand that there is a big risk: that a court could deem this an illegal operation, and cargoes could be seized, and you could lose your money. At least I hope that is where this will lead.

It’s interesting that in recent days there has been very little talk from the administration about purchasing Russian diesel fuel. Returning to the idea that it is absolutely necessary, returning to the idea that they consider it legal.

So I am quite hopeful. I am hopeful that at least this specific Trump initiative to purchase Russian diesel fuel, which hardly helps the U.S. diesel market but gives Russia billions of dollars, will not be realized now.

What to Expect from the Abu Dhabi Talks

And what about peace talks? We currently have the next meeting in Abu Dhabi scheduled for 10 – 11 November with U.S. representatives, Trump’s special envoy, the Ukrainian delegation, and likely also the Russian delegation. What are your expectations now? Do you think Trump will remain as active in these peace efforts, or should we expect to see maybe only the last round tables with this team?

There are so many questions about this meeting next week in Abu Dhabi. I think the first is: what is the agenda here? Is it simply an introductory discussion? “Okay, we’ll sit back down at the negotiating table for the first time in almost nine months.”

Or will it be a meeting with a real agenda and issues put on the table? And if so, what are these issues?

We know that at the beginning of September, Trump’s envoy, developer Steve Bieff? and his son-in-law Jared Kushner pushed the idea of a partial ceasefire, namely an energy ceasefire. But, of course, we also know that the problem with that energy ceasefire was that it was basically “oil refinery for oil refinery.”

And Russia has many oil refineries. Ukraine has only one, which is not actually operating at full capacity. So it was an unbalanced proposal.

Now, will they return to the negotiating table with a real energy ceasefire that contemplates stopping attacks on all energy facilities, not only oil refineries but also critical infrastructure for the power grid, such as thermal power plants and hydroelectric plants? Will their agenda include a ceasefire proposal? Will it be based on the current frontline, or will it allow Russia to seize even more Ukrainian territory?

So we really have no idea what the content or essence of these talks will be. And that brings us back to the fundamental reason we have no progress on the political track of negotiations.

There is progress on the military front, but on the political track there is none because the Russians do not want a ceasefire along the current frontline. They insist on their maximalist demands: give us the rest of Donbas, Donetsk region, otherwise we will not stop attacking.

And if the Russians say this is the so-called “special military operation,” that they have certain demands, that they must get more territory, you tell the Russians: “No, we did not tell you that. We said: would you agree to a ceasefire on the current lines of contact?” That is exactly how it should happen.

I think at this stage these talks should be viewed only as a preliminary step, and then we’ll see if there is a possibility to push them forward.

Why the Kremlin uses the topic of Olenivka and the meeting with Melanie Trump

The disaster at Olenivka exposed the real face of the so-called “Russian world.” What role does Melania Trump play in this process?

Yes, this is indeed an important question to unpack at several levels. The first is to talk about the reality of politics and political theater.

The reality of politics here is that the Russians essentially used civilians as human shields, as a means to deter Ukrainian attacks. There were almost 2 thousand residents of Olenivka left. They suffered from severe poverty, lack of food, medicines and other supplies for months as the Russians confiscated aid that the Ukrainian forces dropped to them this autumn.

So, as I understand from people familiar with the situation, what helped break the deadlock was to force the Russians to allow civilian evacuation, the Papal intervention, Pope Leo XIV. It was only after his intervention that negotiations took place, which, to put it mildly, energized the dialogue between Mr. Lubinets, the Ombudsman for human rights of the Verkhovna Rada, and his Russian counterpart.

And we have an agreement. And I am very glad we reached it, because a few hundred — we do not know the exact number — did not provide it. Ukraine and Russia did not provide it. Melania Trump says that almost 800 civilians were able to leave Olenivka, and many of them returned to free Ukraine.

They had to travel via Russia and Belarus, and then return to a free Ukraine. And now they can get something to eat. Now they can, at least as much as possible amid night Russian attacks, feel a bit of safety. That is the reality of the politics that unfolded.

And the theatrical side of politics is that regardless of what Melania Trump said, and I am sure she cares about the fate of these civilians, she did not play a central role in the negotiations.

But in the theater of politics, if you want to win the administration’s support or at least not let it switch sides, you say: Melania Trump is wonderful. And Melania Trump — she deserves awards for what she did. And indeed yesterday President Zelenskiy awarded Melania Trump, presenting her with a high Ukrainian honor for her actions. This is theater.

I understand why this was done. And the Russians would say the same. Melania Trump is wonderful. She is a peacemaker. She is wonderful, because they want her husband to be “in Putin’s pocket.”

Now let me turn to what, in my view, is very interesting to develop this discussion further. And Ukrainian ombudsperson Lyubinets and the Russians came to Washington for what I suspect was a ceremony honoring Melania Trump.

There was Vladimir Putin’s chief financial adviser Kirill Dmitriev.

Kirill Dmitriev did not have any involvement in Olenivka negotiations. He was not involved in organizing evacuation. So why is Kirill Dmitriev in Washington? Has he suddenly become a great humanitarian? And the answer, of course, no.

Kirill Dmitriev, probably in Washington, to talk with other people, such as Trump’s envoys Steve Bieff? and Jared Kushner.

Kirill Dmitriev is there to push Russian deals worth tens of billions of dollars that Moscow offered Kushner and Bieff at the beginning of September. And they are using the Melania Trump encounter as cover to push their real agenda.

The story now is how the Kremlin is trying to maneuver this and push talks back onto its terms: we give you business deals, you give us what we want inside Ukraine, and keep the rest of the country weak.

How JD Vance Has Already Launched His Presidential Campaign

Let’s also highlight the reaction of U.S. Vice President JD Vance to this humiliating midterm defeat. He blamed the situation on the Iran war and probably on President Trump. Do you see this as his first statement, the start of his presidential campaign?

Yes. This is not a subtle hint. JD Vance wants to be president in the 2028 year. As, by the way, does Secretary of State Marco Rubio.

However, JD Vance’s political stance differs from the rest of Trump’s camp: he opposed the Iran war from the start. He did not stop it. He did not try to stop it, but he was against it.

Just after the midterm results came in and this is such a heavy defeat, JD Vance does not want this defeat to undermine his presidential bid in 2028 year. So instead he looks at how to use it to secure a special position, a special place for that campaign.

And that means saying: “I was the one who opposed this war, and everyone else involved in it, including Marco Rubio, dragged you into this mess, dragged the Republican Party into this mess, dragged the country into this mess. I am the reliable one.”

Now also remember that JD Vance last week, just days before the election, sent a message to Tehran through intermediaries that the United States wants to resume negotiations that could perhaps end the war.

And now Vance will hope that Iran accepts this offer, and Vance will be able to position himself as the one who leads negotiations and can say that he helped end this war, which has caused so much damage.

This, of course, puts him in opposition to Donald Trump. And although Donald Trump has said that he somewhat supports Vance’s words about the Iran war having consequences due to rising gasoline prices, he has also made clear that he does not support Vance’s candidacy in the next elections.

He even said: “I don’t know if he will run.” Well, I know he is running, and I think Trump knows that too, but he does not want to commit.

That means — and we return to what we started with — Trump’s camp becomes even more unbalanced due to the internal political processes taking place.

We must clearly realize that JD Vance is an enemy of Ukraine’s security. He is an enemy of Europe’s security. He explicitly stated this position in February 2025 year when he said Europe should take care of itself, and it has nothing to do with the United States. I do not think Vance will change this position. So we have a situation where Donald Trump acts on his own, but he is unreliable, at least on Ukraine security. Vance also acts on his own. He is unreliable for Ukraine’s security as well.

Next, we should watch whether Marco Rubio will resign as secretary of state, because Rubio cannot run for president while remaining in this post. And what does that mean? First, we will see whether Rubio as a candidate will support Ukraine’s security, and also who will replace him.

Today it has already become known that someone not very qualified in diplomacy or geopolitics is — Sergio Hora? — one of Trump’s fixer figures. He could become the next secretary of state.

And it is significant not only for lack of qualifications. He is a person who promoted the false narrative that the Revolution of Dignity 2014 year was fake, supposedly orchestrated by the West.

So no matter what, I fear that under the Trump administration, given its inner circle, there is no good news to expect. What is happening is that everyone pursues their own interests first and foremost, not Ukraine’s. And you, as before, will have to rely as much as possible on the relevant agencies to continue talking about Ukraine’s security. Career officials will become even more important.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Демократи здобули перемогу, а Венс прагне посісти місце Трампа: ексклюзивне інтерв'ю зі Скоттом Лукасом". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Демократи здобули перемогу, а Венс прагне посісти місце Трампа: ексклюзивне інтерв'ю зі Скоттом Лукасом". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Поразка республіканців на проміжних виборах стала серйозним ударом для Дональда Трампа. Демократи отримали більше важелів впливу в Конгресі, однак це не означає, що Білий дім раптом змінить курс щодо України. Зовнішня політика США залишається в руках президента та його найближчого оточення, яке досі демонструє прихильність до домовленостей із Кремлем.

В ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу професор міжнародної політики Інституту Клінтона при Університетському коледжі Дубліна Скотт Лукас пояснив, чого чекати від нової конфігурації сил у Конгресі, чому спроби реалізувати "дизельну угоду" Трампа і Путіна наштовхнулися на перешкоди, чи є перспективи у переговорів в Абу-Дабі, а також чому Джей Ді Венс уже фактично готується до президентських виборів 2028 року.

Як поразка республіканців може вплинути на політику США щодо України

Обговорімо події у Сполучених Штатах та цей принизливий удар для Республіканської партії та президента США Дональда Трампа. Як це може вплинути на зовнішню політику США щодо України, безпекову допомогу Україні та "дизельну угоду" Трампа і Путіна?

Безумовно, демократи тепер мають чітку більшість в обох палатах Конгресу , принаймні 54 зі 100 місць у Сенаті. Є ще дві гонки, у яких вони можуть перемогти: на Алясці та в Міссісіпі. Це довело б кількість до 56. Прогнозована більшість у Палаті представників становить 87 місць.

Це досить суттєво, враховуючи, що ми вважали ці перегони дуже напруженими, з непередбачуваним результатом більшості, принаймні ще кілька тижнів тому. Але я вважаю, що ми повинні бути обережними щодо того, що це означає для підтримки України з боку США чи відновлення цієї підтримки .

По-перше, новий Конгрес не приступає до роботи до 3 січня. Тож у нас є майже два місяці до того часу. По-друге, зовнішня політика тепер, цілком очевидно, у практиці США перебуває в руках виконавчої влади, Білого дому.

І, звісно, це найближче оточення Трампа було дуже ворожим до України останніми тижнями через його посланця Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, зокрема, через десятки мільярдів доларів бізнес-угод, які пропонує Кремль.

Отже, на даний момент немає жодних перспектив, що табір Трампа раптом скаже: "Ми зазнали цієї великої поразки. Нам потрібно призупинити обговорення цих угод з росіянами. Нам потрібно діяти жорсткіше щодо Москви, щоб домогтися припинення вогню на поточній лінії фронту".

Повна розмова зі Скоттом Лукасом: дивіться відео

Натомість, я думаю, першим сигналом того, що робитиме команда Трампа, буде те, що наступного тижня вони проведуть ці переговори, можливо, в Абу-Дабі в ОАЕ, за участю представників України та Росії. У той момент ми можемо отримати сигнал після переговорів щодо того, чи прихильніші Віткофф і Кушнер до ідеї припинення вогню на нинішній лінії фронту, але поки що жодних ознак цього немає.

Отже, наприклад, президент Зеленський повідомив, що розмовляв з Віткоффом і Кушнером протягом 90 хвилин. Він сказав, як я розумію, цитую: "Жуже змістовна дискусія", але жодних деталей не було надано. Він не зміг запропонувати нічого, що свідчило б про зміну позиції американців.

Якщо тут і є ширший знак, якщо не надії, то можливості, то це те, що Конгрес більш прихильний до підтримки України, ніж найближче оточення Трампа. Ми бачили це із законопроектом про санкції, точніше про мита, які ввели б 500% мита на Росію та 100% на кожного з її п'яти основних клієнтів.

Але, звісно, коли цей законопроект, який називають законом Грема на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, був ухвалений у вересні, Дональд Трамп підписав його, але відмовився виконувати.

Чи стане новий Конгрес чинити опір цьому і скаже: "Ні, ви повинні це зробити. Це закон. Ви повинні чинити опір цьому"? Чи скаже новий Конгрес, що закупівлі дизельного палива з Росії не дозволені? Насправді вони є незаконними, оскільки існує закон 2022 року, який забороняє будь-який імпорт російських енергоносіїв, нафти чи газу, до Сполучених Штатів.

Чи побачимо ми тиск не лише на Трампа, а й, скажімо, на його міністра оборони Піта Гегсета? Щоб вони пояснили, чому було відключено Starshield, раннє розвідувальне попередження, і чому блокують передачу обладнання, зброї, включаючи системи ППО Patriot від союзників по НАТО.

Думаю, єдине, що ми можемо сказати як певний обнадійливий знак на даний момент, полягає в тому, що почасти, оскільки табір Трампа ослаб, інші частини адміністрації США і, власне, політичні та бізнес-спільноти США загалом діють жорсткіше щодо Росії.

І я думаю, ознакою цього сьогодні є той факт, що Росія не змогла поставити те дизельне паливо, яке Дональд Трамп погодився закупити. Два з чотирьох танкерів зараз навіть не прямують до Сполучених Штатів. Вони йдуть в іншому напрямку. А третій, судячи з усього, перебуває в режимі очікування, намагаючись з'ясувати, чи зможе він потрапити до Сполучених Штатів.

Чому "дизельна угода" Трампа і Путіна наштовхнулася на проблеми

Ви щойно згадали повідомлення Financial Times про танкери, що відхиляються від своїх запланованих маршрутів через, ймовірно, страх покарання з боку Конгресу, санкцій та правових проблем. Чи означає це, що світові компанії та корпорації, страховики, просто бояться виконувати цю угоду Трампа і Путіна, бо знають, що наступного року новий Конгрес прийде до влади, може ухвалити закон про заборону імпорту російського дизеля до США, і навіть може покарати, адже були повідомлення про те, що конгресмени надсилали листи адміністрації портів і банкам США щодо можливого подальшого розслідування?

Я думаю, ви абсолютно праві, навіть не заходячи далі. Річ не в тому, що демократи можуть ухвалити закон про заборону цих поставок російського дизельного пального . Закон уже існує. Імпорт російських енергоносіїв до Сполучених Штатів вже є незаконним.

Ось чому згода Трампа на їх закупівлю є такою зухвалою не лише щодо Конгресу, а й щодо правової позиції.

Якщо тільки він не доведе, що є виняток, що має бути відступ від закону, а він, безумовно, на даний момент про нього не просив. Є серйозне питання, чи зможе він уникнути відповідальності за це. І принаймні виникає достатньо питань, через які ці танкери розвернулися або зупинилися, очікуючи, що робити далі.

Ще більш вражаючим є те, що обидва танкери, які відвернули від Сполучених Штатів, були під санкціями. Один із них належав Гонконгу, інший – Росії. Тож питання про те, чому США взагалі мають справу з підсанкційними танкерами, є очевидним.

І так, я думаю, що страховики, судновласники, фінансові фірми, які можуть бути залучені до цих операцій, всі вони розуміють, що тут є великий ризик: що суд може визнати це незаконною операцією, і тому вантажі можуть бути конфісковані, а ви можете втратити свої гроші. Принаймні я сподіваюся, що саме до цього ми й прийдемо.

Цікаво, що останніми днями було дуже мало розмов з боку адміністрації щодо закупівель російського дизельного пального. Повертаючись до думки, що це абсолютно необхідно, повертаючись до думки, що вони вважають це законним.

Тож я досить сповнений надій. Я досить сповнений надій, що принаймні ця конкретна ініцііатива Трампа щодо закупівлі російського дизельного пального, яка майже не допомагає ринку дизеля в Сполучених Штатах, але яка дає Росії мільярди доларів, не буде реалізована зараз.

Чого чекати від переговорів в Абу-Дабі

А що щодо мирних переговорів? Зараз у нас запланована наступна зустріч в Абу-Дабі на 10 – 11 листопада з представниками Сполучених Штатів, спеціальним посланником Трампа, українською делегацією, і, ймовірно, приєднається також російська делегація. Які у вас зараз очікування? Чи вважаєте ви, що Трамп і надалі буде таким же активним у цих мирних зусиллях, чи нам варто очікувати, що ми бачимо, можливо, просто останні круглі столи з цією командою?

Є так багато питань щодо цієї зустрічі наступного тижня в Абу-Дабі . Думаю, перше – який тут порядок денний? Це просто ознайомча розмова? "Гаразд, ми знову сядемо за стіл переговорів, вперше за майже дев'ять місяців".

Або це буде зустріч із реальним порядком денним і питаннями, винесеними на обговорення? І тоді, якщо так, то що це за питання?

Ми знаємо, що на початку вересня посланник Дональда Трампа, девелопер Стів Віткофф, та його зять Джаред Кушнер просували ідею часткового припинення вогню, а саме енергетичного перемир'я. Але, звісно, ми також знаємо, що проблема того енергетичного перемир'я була в тому, що це було просто "нафтопереробний завод за нафтопереробний завод".

А в Росії багато нафтопереробних заводів. В Україні лише один, який насправді не працює на повну потужність. Тож це була незбалансована пропозиція.

Тепер, чи повернуться вони до столу переговорів зі справжнім енергетичним перемир'ям, яке передбачає припинення атак на всі енергетичні об'єкти, не лише на нафтопереробні заводи, а й на об'єкти, життєво важливі для електромережі, як-от теплоелектростанції та гідроелектростанції? Чи буде в них на порядку денному припинення вогню, пропозиція щодо припинення вогню? Чи буде воно базуватися на поточній лінії фронту, чи дозволить росіянам захопити ще більше української території?

Тож ми насправді не маємо жодного уявлення про те, яким буде зміст, якою буде суть цих переговорів. І це повертає нас до фундаментальної причини, чому ми не маємо прогресу в політичній частині переговорів.

Прогрес є у військовій частині, але в політичній частині переговорів його немає, бо росіяни не хочуть припинення вогню по поточній лінії фронту. Вони підтримують свої максималістські вимоги, а саме: віддайте нам решту Донбасу, Донецьку область, інакше ми не припинимо свої атаки.

А якщо росіяни кажуть, що це так звана "спеціальна військова операція", що у них є певні вимоги, що вони повинні отримати більше територій, ви кажете росіянам: "Ні, ми вам такого не говорили. Ми сказали: чи погодитеся ви на припинення вогню на поточних лініях фронту?". Саме так це має відбуватися.

Думаю, на даному етапі варто розглядати ці переговори лише як вступні, а далі побачимо, чи є можливість їх просунути.

Навіщо Кремль використовує тему Олешок і зустріч з Меланією Трамп

Катастрофа в Олешках показала справжнє обличчя так званого "русского міра". Яка роль Меланії Трамп у цьому процесі?

Так, це справді важливе питання, яке варто розібрати на кількох рівнях. Перший – це поговорити про реальність політики та політичний театр.

Реальність політики тут полягає в тому, що росіяни фактично тримали цих цивільних як живий щит, як засіб стримування українських атак. Там залишалося майже 2 тисячі жителів Олешок. Місяцями вони страждали від серйозних злиднів, нестачі їжі, ліків та інших припасів, бо росіяни конфісковували допомогу, яку їм цієї осені скидали українські сили.

Отже, наскільки я розумію зі слів людей, обізнаних із ситуацією, допомогло подолати глухий кут, тобто змусити росіян дозволити евакуацію цивільних, втручання Папи Римського, Папи Лева XIV. Саме після його втручання відбулися переговори, які, скажімо так, активізували діалог між паном Лубінцем, уповноваженим Верховної Ради з прав людини, та його російським колегою.

І ми маємо угоду. І я дуже радий, що ми її досягли, тому що кілька сотень – ми не знаємо точної кількості. Україна та Росія її не надали. Меланія Трамп каже, що майже 800 цивільних змогли залишити Олешки, і багато хто з них повернувся у вільну Україну.

Їм довелося їхати через Росію, Білорусь, а потім повертатися у вільну Україну. І тепер вони можуть отримати щось поїсти. Тепер вони можуть, принаймні наскільки це можливо за нічних російських атак, відчути хоч трохи безпеки. Ось така реальність політики, яка відбулася.

А театральна сторона політики полягає в тому, що незалежно від того, що сказала Меланія Трамп, і я впевнений, що вона цікавиться долею цих цивільних, вона не відігравала центральну роль у ході переговорів.

Але в театрі політики, якщо ви хочете заручитися підтримкою адміністрації Трампа або принаймні не дати їй перейти на інший бік, ви кажете: Меланія Трамп чудова. І Меланія Трамп – вона має отримати нагороди за те, що зробила. І справді, вчора президент Зеленський нагородив Меланію Трамп , вручив їй високу українську нагороду за її дії. Це театр політики.

Я розумію, чому це було зроблено. І росіяни скажуть те саме. Меланія Трамп чудова. Вона миротворець. Вона чудова, тому що вони хочуть, щоб її чоловік був "у кишені" Володимира Путіна.

Тепер дозвольте мені перейти до того, що, на мою думку, дуже цікаво, щоб розвинути цю розмову далі. І український омбудсмен пан Лубінець, і росіяни приїхали до Вашингтона на те, що, як я підозрюю, було церемонією вшанування Меланії Трамп.

Там був головний фінансовий радник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв .

Зараз Кирило Дмитрієв не мав жодного відношення до переговорів щодо Олешок. Він не був залучений до переговорів щодо організації евакуації. Тож чому Кирило Дмитрієв їде до США? Чи став він раптом великим гуманістом? І відповідь, звісно, ні.

Кирило Дмитрієв, імовірно, у Вашингтоні, щоб поговорити з іншими людьми, як-от посланцями Дональда Трампа, Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

Кирило Дмитрієв там, щоб проштовхнути російські угоди на десятки мільярдів доларів, які Москва запропонувала Кушнеру та Віткоффу на початку вересня. І вони використовують прикриття зустрічі з Меланією Трамп, щоб просувати свій справжній порядок денний.

Історія зараз у тому, як Кремль намагається маневрувати цим і вийти за межі Олешок, щоб повернути переговори на своїх умовах, а саме: ми даємо вам бізнес-угоди, ви даєте нам те, що ми хочемо всередині України, а решту країни тримаєте слабкою.

Як Джей Ді Венс вже почав свою президентську кампанію

Висвітлімо також реакцію віцепрезидента США Джей Ді Венса на цю принизливу поразку на проміжних виборах. Він поклав усю провину за цю ситуацію на війну з Іраном і, ймовірно, на президента Трампа. Чи вважаєте ви це його першою заявою, початком його президентської кампанії?

Так. Це не тонкий натяк. Джей Ді Венс хоче стати президентом на виборах 2028 року . Як, до речі, і держсекретар Марко Рубіо.

Однак у Джей Ді Венса політична позиція відрізняється від решти табору Трампа: він виступав проти війни в Ірані від самого початку. Він не зупинив її. Він не намагався її зупинити, але він був проти неї .

Щойно прийшли результати проміжних виборів і це така важка поразка, Джей Ді Венс не хоче, щоб ця поразка підірвала його президентську кампанію у 2028 році. Тож натомість він дивиться, як можна використати це, щоб забезпечити собі особливу позицію, особливе місце для тієї кампанії.

І це означає сказати: "Я той, хто виступав проти цієї війни, а всі інші, хто причетний до цього, включно з Марко Рубіо, вони втягнули вас у цей безлад, що стався. Вони втягнули Республіканську партію в цей безлад, вони втягнули країну в цей безлад. Я той, хто є надійним".

Тепер також пам’ятайте, що Джей Ді Венс минулого тижня, лише за кілька днів до виборів, надіслав повідомлення Тегерану через посередників, що США хочуть відновити переговори, які, можливо, могли б завершити війну.

А тепер Венс сподіватиметься, що Іран прийме цю пропозицію, і Венс зможе стати тим, хто очолить переговори, і зможе сказати, що саме він допоміг у цій війні, яка завдала стільки шкоди.

Це, звісно, ставить його в опозицію до Дональда Трампа. І хоча Дональд Трамп заявив, що певною мірою підтримує слова Венса про те, що війна в Ірані мала наслідки через зростання цін на бензин, він також дуже чітко дав зрозуміти, що не підтримує кандидатуру Венса на наступних виборах.

Він навіть сказав: "Я не знаю, чи балотується він". Що ж, я знаю, що він балотується, і думаю, Трамп теж це знає, але він не хоче брати на себе зобов'язань.

Це означає – і ми повертаємося до того, з чого почали, – що табір Трампа стає ще більш розбалансованим через внутрішньополітичні процеси, що відбуваються.

Ми повинні чітко усвідомлювати, що Джей Ді Венс є ворогом безпеки України. Він є ворогом безпеки Європи. Він чітко висловив цю позицію в лютому 2025 року, коли сказав, що Європа має дбати про себе сама, і це ніяк не стосується Сполучених Штатів. Не думаю, що Венс змінить цю позицію. Отже, маємо ситуацію, коли Дональд Трамп діє по-своєму, але він ненадійний, принаймні в питаннях безпеки України. Венс теж діє по-своєму. Він також ненадійний для безпеки України.

Далі варто стежити, чи покине Марко Рубіо посаду держсекретаря, адже Рубіо не може балотуватися в президенти, залишаючись на цій посаді. І що це означає? По-перше, ми побачимо, чи буде Рубіо як кандидат підтримувати безпеку України, а також хто прийде йому на зміну.

Сьогодні вже стало відомо, що хтось не дуже кваліфікований у питаннях дипломатії чи геополітики – я маю на увазі Серхіо Гора, який вже давно є одним із "фіксерів" Дональда Трампа. Він може стати наступним державним секретарем.

І значущою є не лише відсутність кваліфікації. Він – людина, яка просувала хибний наратив про те, що Революція Гідності 2014 року була фальшивою, оскільки нібито була "інспірована Заходом".

Отже, як не крути, боюся, що в адміністрації Трампа, враховуючи її внутрішнє коло, ніяких хороших новин чекати не варто. Відбувається те, що кожен переслідує насамперед власні інтереси, а не інтереси України. І вам, як і раніше, доведеться максимально покладатися на профільні відомства, щоб продовжувати говорити про безпеку України. Кар'єрні чиновники стають зараз ще важливішими.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Демократи здобули перемогу, а Венс прагне посісти місце Трампа: ексклюзивне інтерв'ю зі Скоттом Лукасом". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Демократи здобули перемогу, а Венс прагне посісти місце Трампа: ексклюзивне інтерв'ю зі Скоттом Лукасом". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Download Download PDF