- комп’ютерна техніка, електронні та комп’ютерні носії інформації (планшети, флеш-карти, флеш-накопичувачі, системні ком...

- комп’ютерна техніка, електронні та комп’ютерні носії інформації (планшети, флеш-карти, флеш-накопичувачі, системні комп’ютерні диски, CD-DVD-диски, відеокамери, відеореєстратори та інші електронні цифрові пристрої, які призначені для створення, копіювання та зберігання інформації), які перебувають у користуванні Пишного А.Г. та зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

- чорнові записи, блокноти, щоденники, нотатки та інші рукописні та печатні носії інформації, які зберегли на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також у клопотанні про проведення обшуку детектив НАБУ просив провести його розгляд у закритому судовому засіданні без подальшого оприлюднення змісту ухвали в ЄДРСР, з метою збереження таємниці досудового розслідування.

У судовому засіданні детектив НАБУ Крупка Р.О., який відповідно до витягу з ЄРДР та постанови про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, входить до складу слідчої групи в цьому кримінальному провадженні, підтримав клопотання та просив його задовольнити.

З огляду на недопущення розголошення охоронюваної законом таємниці, таємниці досудового розслідування, ознайомлення зі змістом рішення, а разом з ним і відомостями досудового розслідування, сторонніх осіб, зокрема фігурантів провадження, що негативно може вплинути на результати слідства, слідчий суддя задовольнив клопотання детектива НАБУ про розгляд клопотання про проведення обшуку в закритому судовому засіданні.

Розглянувши зазначене клопотання, слідчий суддя задовольняє клопотання частково, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 30 Конституції України та ст. 13 КПК України, кожному гарантується недоторканність житла чи іншого володіння особи. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно з ч. 1–2 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом.

Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Вимога отримати дозвіл на обшук, за відсутності добровільної згоди особи, стосується лише житла чи іншого володіння особи. Це випливає з тлумачення ст. 233 КПК, що забороняє проникнення до особистого житла або володіння без дозволу суду або добровільної згоди такої особи, у сукупності зі ст. 235 КПК, яка передбачає вимоги до ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук особистого житла або володіння.

Згідно зі ст. 84–85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.