‼️Штраф 170 тисяч гривень за військовий облік: чим новий закон загрожує українському бізнесу?
🙋🏻♂️ Верховна Рада внесла зміни до законодавства, які викликали серйозні запитання щодо відповідальності керівників підприємств за порушення правил військового обліку.
Штраф — 170 000 гривень! І найцікавіше, що відповідну норму внесли до закону, який стосується банківських рахунків та протидії шахрайству.
Кого можуть оштрафувати, хто ухвалюватиме рішення та як бізнесу захистити свої права?
❓Що ухвалила Верховна Рада?
📃 У другому читанні законопроєкту №16013 про протидію «дроп-схемам» парламент підтримав поправку №11 Дмитра Разумкова.
Вона передбачає зміни до статті 210-1 КУпАП.
❗ За відповідне порушення правил військового обліку встановлено фіксований штраф у розмірі 170 000 гривень.
Це адміністративна, а не кримінальна відповідальність.
❓ Кого можуть оштрафувати?
⚖️ Норма передбачає відповідальність службової особи, через порушення якої на військовий облік взяли людину, яка такому обліку не підлягала.
Але законодавець прямо не уточнив, про яку саме службову особу йдеться!
Це створює ризик неоднозначного застосування норми щодо:
▪️ посадових осіб ТЦК та СП;
▪️ керівників підприємств;
▪️ працівників кадрових служб;
▪️ відповідальних за персональний військовий облік.
‼️ Саме така невизначеність може стати проблемою для бізнесу.
❓ Чи може підприємство поставити людину на військовий облік у ТЦК?
НІ ❌
☝🏻 Необхідно розмежовувати повноваження:
▪️ ТЦК та СП здійснюють військовий облік громадян у межах своїх повноважень.
▪️ Підприємство веде персональний військовий облік працівників, формує списки та передає необхідні відомості.
Роботодавець не має повноважень самостійно ухвалювати рішення про взяття громадянина на військовий облік у ТЦК.
❓ У чому головна юридична небезпека?
⚖️ Для притягнення до відповідальності необхідно довести:
▪️ конкретний службовий обов’язок особи;
▪️ факт його порушення;
▪️ вину особи;
▪️ причинно-наслідковий зв’язок між порушенням і незаконним взяттям на облік.
❗ Самого факту роботи на підприємстві або ведення кадровиком військового обліку недостатньо для законного накладення штрафу!
❓ Хто накладатиме штрафи?
📃 Відповідно до статті 235 КУпАП справи за статтею 210-1 розглядають уповноважені посадові особи ТЦК та СП.
Тобто штраф можуть накласти без попереднього рішення суду.
⚠️ Це породжує питання об’єктивності, особливо коли порушення пов’язане з діями посадових осіб самого ТЦК.
❓ Чому виникають питання до законодавчої процедури?
📃 Поправку щодо військового обліку включили до законопроєкту №16013, присвяченого банківському шахрайству.
Водночас окремий законопроєкт №15115 щодо відповідальності за порушення військового обліку перебував у профільному комітеті.
❗ Постає питання дотримання статті 116 Регламенту Верховної Ради та принципу правової визначеності, закріпленого статтею 8 Конституції України.
❓ Як бізнесу захиститися від штрафу 170 тисяч гривень?
👨🏻⚖️ Керівникам підприємств необхідно:
▪️ перевірити накази про відповідальних за військовий облік;
▪️ забезпечити належне ведення персонального обліку;
▪️ документувати передання відомостей до ТЦК;
▪️ зберігати підтвердження виконання своїх обов’язків;
▪️ вимагати доказів конкретного порушення та вини;
▪️ за наявності підстав оскаржувати незаконні постанови про штрафи.
❗ Штраф не може ґрунтуватися на припущеннях або лише на факті незаконного взяття іншої людини на військовий облік.
❓ А хто відповідатиме за незаконні рішення державних службовців?
⚖️ Стаття 56 Конституції України гарантує право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями державних органів.
Проте підприємцям нерідко доводиться витрачати значні кошти й час на судові спори, щоб захистити свої права.
Український бізнес працює в умовах війни, обстрілів, дефіциту кадрів та енергетичних обмежень. А тепер отримує додатковий ризик штрафу в 170 тисяч гривень за неоднозначно сформульоване порушення.
❗ Держава повинна чітко розмежувати повноваження ТЦК і роботодавців, а не створювати нові інструменти потенційного тиску на бізнес.