Назад
Рінат Ахметов. Тут важливо не приписувати людині того, чого немає у процесуальних документах: особистої підозри Ахметову у справі «Роттердам+» НАБУ не оголошувало. Але серед обвинувачених є колишні топменеджери ДТЕК і посадовці НКРЕКП. За версією слідства, внаслідок застосування формули споживачі могли переплатити понад 38 млрд грн, а ДТЕК отримував надприбутки. Розслідування почалося ще у 2017 році, справу п’ять разів закривали й поновлювали, а до розгляду по суті ВАКС перейшов лише у 2025-му. І частину обвинувачених уже звільнили від кримінальної відповідальності через сплив строків давності. Станом на 31 серпня 2026 року справа все ще слухається.
Віктор Пінчук. Було кримінальне провадження САП щодо ймовірного вимагання й отримання Леонідом Кучмою та Віктором Пінчуком $110 млн від Ігоря Коломойського за контроль над «Укрнафтою». Але ще 2 серпня 2018 року прокурор САП закрив це провадження через відсутність складу кримінального правопорушення. Тобто тут теж немає ані обвинувального вироку, ані чинного обвинувачення, яке дозволяло б називати Пінчука винним.
Ігор Коломойський. У серпні 2026 року НАБУ і САП скерували до суду справу, в якій колишнього кінцевого бенефіціара «ПриватБанку» та ще п’ятьох осіб обвинувачують у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів банку.
Костянтин Жеваго. У червні 2026 року НАБУ і САП скерували до суду обвинувальний акт щодо власника групи «Фінанси і кредит» у справі про $2,7 млн, які, за версією слідства, передавалися за потрібне рішення Верховного Суду в інтересах Ferrexpo.
Олег Бахматюк. Фігурує у справі про ймовірний хабар Роману Насірову на 722 млн грн за сприяння у відшкодуванні ПДВ його агрокомпаніям. Провадження перебуває у ВАКС.
А загалом справжні вироки все-таки є. За сім років роботи ВАКС ухвалив 431 вирок щодо 601 особи. Із них 398 обвинувальних, 33 виправдальні. 211 обвинувальних вироків були ухвалені на підставі угод. Відчутним є позитивний накопичувальний ефект: тільки за перші сім місяців 2026 року 68 обвинувальних вироків щодо 90 осіб уже набрали законної сили. Але більшість посаджених є «шестірками», терміни переважно невеликі, а справи часто закінчувалися угодами та/або значним пом’якшенням покарання. Серед найгучніших тих, хто реально пішов за ґрати:
• ексголова ДФС Роман Насіров: 6 років. 2 квітня 2026 року апеляція ВАКС ухвалила остаточне рішення, після чого його відправили відбувати покарання;
• чинний народний депутат Анатолій Гунько: 4 роки. 9 лютого 2026 року Апеляційна палата змінила попередній семирічний вирок і взяла його під варту просто в залі суду. Справа вже перебуває на стадії виконання вироку;
• колишній суддя Микола Чаус: 8 років і 6 місяців. Після апеляційного рішення він продовжив перебувати під вартою;
• колишній голова Тернопільської облради Михайло Головко: 9 років. 8 липня 2026 року апеляція залишила строк без змін, і його взяли під варту в залі суду;
• колишній посадовець Генпрокуратури Дмитро Сус: 7 років;
• колишній народний депутат Руслан Сольвар: 3 роки;
• колишній директор Інституту агроекології НААН Орест Фурдичко: 8 років.
Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв отримав 5 років реального позбавлення волі за угодою зі слідством і був узятий під варту. Але тут я б поки поставила зірочку: станом на останні доступні дані на платформі ВАКС щодо цього вироку ще відображається стадія апеляційного оскарження, тому до категорії остаточних вироків, що беззаперечно набрали законної сили, його поки не зараховую.
Тобто, зверніть увагу, ніхто не отримав більше ніж 10 років (хто реально відбуває покарання).
Окремо згадаю справу Олега Татарова, його самого та трохи політичного контексту. 18 грудня 2020 року тодішній виконувач обов’язків керівника САП підписав Татарову підозру у справі, пов’язаній із можливою фальсифікацією експертизи у справі забудовника Максима Микитася. Так, того самого, що з Мудрою. Детективи НАБУ прийшли до Офісу президента для її вручення. А далі справу забрали у НАБУ і передали СБУ рішенням заступника генпрокурора Олексія Симоненка. НАБУ називало це безпрецедентним втручанням у своє розслідування.
Telegram-публікація
