Мільярдні схеми ДП «АОЗ», яким керує Жумаділов, та Міністерства оборони вже давно перестали бути секретом для громадськості. Проте колишній Міністр оборони Федоров роками вдавав, що в системі оборонних закупівель усе працює без порушень. Тоді виникає закономірне питання: чому лише після відставки та гучного картонного майдану він раптом зізнався, що планував звільнити Жумаділова? Поки суспільству розповідали про «контроль» над оборонними закупівлями, очільник АОЗ систематично приховував реальний стан виконання оборонних контрактів. Дебіторська заборгованість була штучно занижена майже втричі: замість фактичних 45 млрд грн громадськості озвучували лише 18 млрд грн.
Але найцікавіше приховують саме тендерні закупівлі
Після офіційного призначення на посаду Міністра оборони Михайло Федоров вже наступного дня фактично відкрив шлях до державного контракту на постачання 40 тисяч бойових шоломів для компанії, яка не мала підтвердженого досвіду виробництва такої продукції. Саме цей тендер став відправною точкою для появи нового «виробника», який за кілька тижнів отримав майже 296 млн грн бюджетних коштів.
7 листопада 2025 року ТОВ «Темп-2000» змінило назву на ТОВ «Лідер-НТЗ». Уже через три дні компанія використала договір із ТОВ «ТК Альянс Ідеал» як підтвердження досвіду виробництва засобів індивідуального захисту, хоча її контрагент займався виготовленням звичайної поліетиленової плівки. При цьому ліцензію на виробництво засобів індивідуального захисту «Лідер-НТЗ» отримав лише 15 грудня 2025 року, а вже наступного дня ДП «Агенція оборонних закупівель» оголосило тендер на закупівлю 40 тисяч бойових шоломів.
29 грудня відбулося розкриття пропозицій, і на торги вийшов лише один учасник — ТОВ «Лідер-НТЗ» із ціновою пропозицією 295,84 млн грн. Уже 31 грудня о 18:47 замовник повідомив про невідповідності у пропозиції та відсутність первинних документів, які підтверджували виконання аналогічного договору. Проте вже о 19:09, тобто через 22 хвилини, було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір. За такий проміжок часу фактично неможливо ані усунути недоліки, ані провести повноцінну перевірку документів.
Одразу після отримання багатомільйонного контракту зі складу власників компанії вийшов Гліб Євтушенко, а «Лідер-НТЗ» формально перестав входити до групи «Темп-3000» Юрія Євтушенка. Водночас вже у квітні 2026 року компанія уклала контракт із румунською TARGUS S.R.L., якій перерахувала понад 634 тис. євро передоплати за поліетилен та арамідну тканину. Показово, що директором TARGUS був той самий Гліб Євтушенко, а сама компанія була створена лише у 2025 році та не мала працівників.
Надалі стало очевидно, що «Лідер-НТЗ» не діяв самостійно. Під час закупівлі двох тисяч бронежилетів компанія перемогла з моделлю «Корсар М3мп-6», тоді як пов’язане ТОВ «НВП Темп-3000» подало на торги ту саму модель, але із ціною приблизно на 14% вищою, фактично створивши видимість конкуренції. На інших закупівлях ролі змінювалися: коли «Лідер-НТЗ» відхиляли через відсутність необхідних документів, переможцем ставав «Темп-3000».
Однак ключове питання полягає в іншому — в чиїх інтересах працювала ця група компаній
Саме тут простежується зв’язок із Олександром Мітрохіним, який контролює низку підприємств на ринку військового спорядження. Наприкінці 2025 року Антимонопольний комітет України визнав ТОВ «МІК» та ТОВ «Пакоптторг», пов’язані з Мітрохіним, винними у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій, наклав штраф у розмірі 36,3 млн грн та включив компанії до переліку порушників. Уже у 2026 році «Пакоптторг» було перейменовано на «Тархат Плюс», а «Суперформ» — на «Лайсен Про», що фактично дозволило дистанціюватися від попередньої репутації. Саме після цього у державних закупівлях почали активно використовуватися компанії групи Євтушенків, які, стали новою ланкою у схемі постачання військової амуніції.
Нами вже скеровано низку інформаційних запитів до контролюючих та правоохоронних органів із вимогами: надати договір поставки №10/11-1 від 10.11.2025 між ТОВ «Лідер-НТЗ» та ТОВ «ТК Альянс Ідеал», усі акти приймання-передачі, видаткові та податкові накладні, платіжні документи, документи щодо походження та руху поліетилену й арамідної тканини, матеріали тендерної перевірки, документи, на підставі яких ТОВ «Лідер-НТЗ» було допущено до закупівлі, незважаючи на відсутність ліцензії на дату укладення аналогічного договору, а також провести перевірку законності визначення переможця та укладення державного контракту.
Чому ДП «Агенція оборонних закупівель» під керівництвом Жумаділова без вагань віддала контракт на 40 тисяч бойових шоломів компанії, яка ще вчора називалася інакше, не мала підтвердженого досвіду, а ліцензію отримала буквально напередодні тендера? Чому Міністр оборони Михайло Федоров заговорив про порушення лише після своєї відставки, хоча всі ці контракти підписувалися під час його каденції? І найголовніше — скільки ще сотень мільйонів гривень платників податків було освоєно за таким алгоритмом?
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Як Федоров і Жумаділов «не помічали» мільярдні тендерні махінації монополіста Мітрохіна на амуніції". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: ГО «НОН-СТОП».