Назад
Перша дискусійна панель четвертого сезону проєкту «Нова країна» була присвячена викликам, які постануть перед Україною восени та взимку.
Наскільки політизована боротьба з корупцією і чи можна довіряти НАБУ? Чи вистачить голосів у Верховній Раді для ухвалення пакета законів, щоб отримати фінансову допомогу від партнерів? Яке місто найгірше підготовлене до зими і чому відновлення ТЕЦ не найкраще рішення? Що є пріоритетом у захисті критичної інфраструктури?
Ми розмовляли із:
Семеном Кривоносом, директором Національного антикорупційного бюро України;
Олександром Корнієнком, першим віцеспікером Верховної Ради України;
Сергієм Сухомлином, ексголовою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;
Дмитром Козятинським, ветераном, одним з організаторів Картонкового майдану;
Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua реалізує «Нову країну»).
Ми говорили із:
Семеном Кривоносом, директором Національного антикорупційного бюро України;
Семен Кривонос
Олександром Корнієнком, першим віцеспікером Верховної Ради України;
Олександр Корнієнко
Сергієм Сухомлином, ексголовою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;
Сергій Сухомлин
Дмитром Козятинським, ветераном, одним із рганізаторів “картонкового Майдану”
Дмитро Козятинський
Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua разом реалізує “Нову країну”).
Ігор Ліскі
Семен Кривонос прокоментував тезу про політизацію розслідувань Бюро — за його словами, окремі особи використовують це твердження як спосіб захисту від кримінального переслідування. Він наголосив: якщо розслідування НАБУ мають політичні наслідки, це не означає, що самі розслідування політично мотивовані.
Директор НАБУ пояснив, чому в матеріалах резонансних розслідувань можуть згадуватися посадовці, яким підозри ще не оголошені: НАБУ оприлюднює розсекречені матеріали слідчих дій, які не становлять державної таємниці, з дозволу детектива та прокурора — і такий підхід Бюро використовувало і раніше, до останніх гучних справ.
Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України
«Викриття останніх півтора року дійсно викликають значний суспільний інтерес, враховуючи вагу, значимість окремих підозрюваних, масштаб вчинення корупційних злочинів. Через це, безумовно, воно привертає так багато уваги», — пояснив він, додавши, що Бюро змінило пріоритети та стало ефективнішим у здобутті доказів.
Коментуючи матеріали розслідувань «Форест Гамп» і «Карфаген», у яких згадуються особи, ідентифіковані як конкретні посадовці Офісу президента та Офісу генерального прокурора, Кривонос пояснив, що сама згадка в матеріалах не означає наявності статусу підозрюваного.
«Плівки ми не записуємо на бобіни. В нас сучасне обладнання. Це така загальновживана в медіа сентенція — "плівки". Ніяких плівок у нас немає. Матеріали негласних слідчих розшукових дій», — сказав він.
Кривонос підкреслив, що НАБУ не називає людину винною до остаточного рішення суду: «Ми нічиї прізвища не оголошуємо до фінального вироку суду. Ми, якщо вручаємо, збираємо достатньо доказів для повідомлення особі про підозру, ми комунікаємо стосовно її статусу, ролі в тому чи іншому злочині».
Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України
Якщо якась особа не озвучена — це означає, що або доказів ще не зібрано достатньо і розслідування триває, або ця особа не фігурує у справі, зазначив він, додавши, що не варто «тихо» звільняти корупціонерів: висвітлення розслідувань має допомагати запобігати подальшим злочинам посадовців.
Щодо строків завершення досудового розслідування у справі «Мідас» (серед підозрюваних — бізнесмен Тимур Міндіч, колишні урядовці Герман Галущенко та Олексій Чернишов) Кривонос повідомив, що воно має завершитися у жовтні-листопаді — приблизно через рік після перших підозр, у межах законодавчих строків.
Після ознайомлення сторін із матеріалами справу планують скерувати до Вищого антикорупційного суду.
Директор НАБУ також зазначив, що Україні потрібно ухвалити законопроєкти для посилення боротьби з корупцією — зокрема про створення незалежної експертної установи для НАБУ та посилення процесуальної спроможності САП.
Ці зміни передбачені десятипунктним планом пріоритетних реформ і програмою Ukraine Facility, і від них безпосередньо залежить ефективність НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.
«Немає якихось червоних ліній, які ми, розслідуючи наші злочини умовні, мусимо перетинати чи не перетинати. Червона лінія єдина — закон. Якщо ми не порушуємо закон, якщо закон зобов'язує нас розслідувати корупційний злочин — ми мусимо це робити. Немає ніяких поблажок, пом'якшувальних обставин», — сказав Кривонос, додавши, що законодавець сам визначив розкрадання під час воєнного стану як тяжчий злочин: окремі статті Кримінального кодексу передбачають посилену відповідальність за такі злочини.
Ігор Ліскі, Сергій Сухомлин, Дмитро Козятинський, Олександр Корнієнко, Семен Кривонос і Соня Кошкіна
Олександр Корнієнко повідомив, що за 75% законопроєктів, необхідних для отримання подальшої фінансової допомоги від міжнародних партнерів, у Верховній Раді є голоси. З рештою 25% знайти підтримку може бути складніше.
За його словами, під окремі пакети законопроєктів закладені різні суми фінансування: значні кошти передбачені за ухвалення Трудового кодексу, а близько мільярда гривень Україна має отримати після ухвалення антикорупційного законопроєкту.
«З голосами я б так не драматизував, що прямо геть нема. Ми проаналізували з урядом весь пакет, там якісь цифри фантастичні. 27 треба внести законопроєктів і 16 написати. Це всі гроші, які в країні. Якщо ми це все не будемо голосувати, в нас не буде грошей, крім наших податків. А податки йдуть на армію, відповідно, нам доведеться забирати з цих податків і буде не вистачати на армію або на зарплати бюджетників у першу чергу», — сказав він.
Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради України
Корнієнко додав, що після аналізу всього пакета близько 75% законопроєктів є «голосувабельними», однак для їхнього ухвалення потрібні час і домовленості щодо фінальних редакцій.
Щодо дискусійних законопроєктів, зокрема про оподаткування поштових відправлень, тривають обговорення: на засідання фракції запрошували представників бізнесу, які виступають проти такого рішення, аргументуючи це тим, що зміни можуть вдарити і по українських підприємцях.
«Є один пакет макрофіну, де провалення бодай одного закону означатиме провалення всіх. Туди входить і законопроєкт про скасування пільгового розмитнення посилок», — сказав Корнієнко.
На запитання про те, скільки народних депутатів від «Слуги народу» стабільно відвідують засідання та беруть участь у голосуваннях, Корнієнко відповів, що 180 — оптимістична оцінка.
Сергій Сухомлин вважає, що Київ може виявитися найменш готовим до осінньо-зимового сезону. За його словами, ще в лютому, коли почали розробляти Плани стійкості, столиця мала найменшу вихідну готовність: Харків — 51%, Чернігів — 24%, Київ — лише 1,5%. «Зараз не можу сказати», — зауважив він, відповідаючи про нинішній рівень готовності Києва.
Сухомлин навів приклад Харкова, якому взимку після російських атак вдалося за чотири години перемкнути місто й відновити теплопостачання. «Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — сказав він.
Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
Він не поділяє думки, що потрібно відновлювати великі ТЕЦ — на його думку, це великі об'єкти, які можуть бути знищені внаслідок російських ударів; натомість місту потрібна децентралізована система опалення. «Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт — найменша, найбільша — 120 МВт», — сказав Сухомлин, додавши, що заглиблення таких об'єктів зменшує ризик їхнього ураження, чотирьох років для створення такої системи було достатньо, а фінансово ця модель вигідніша. Непогану готовність до зимових викликів мають, за його словами, Вінниця, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.
Захист київських електропідстанцій уже виконаний приблизно на 80%.
Роботи розпочалися на початку травня, завершити їх планують до кінця місяця. Агентство також будує захист великих підстанцій: якщо раніше такі об'єкти споруджували близько двох років, зараз — приблизно за пів року, завершити роботи планують восени.
У квітні розпочали будівництво близько 130 захисних об'єктів для інфраструктури в різних регіонах. За словами Сухомлина, Суми, Чернігів, Запоріжжя та Харків щодня перебувають під ударами, але завдяки захисту там зберігаються світло й вода; значна частина робіт стосується захисту трансформаторів.
У межах Планів стійкості визначили чотири основні напрямки роботи, зокрема розвиток розподіленої генерації, забезпечення необхідною кількістю генераторів і фізичний захист об'єктів. «На сьогодні в країні близько 2000 об'єктів: почалося будівництво, підключення КУ (когенераційних установок. — Ред.), встановлення нових блочно-модульних котелень, будівництво нових котелень. Це не маленька кількість», — сказав Сухомлин. Середній рівень виконання Планів стійкості наразі становить близько 50% — за його словами, це непоганий показник, оскільки значна частина областей раніше не мала відповідного досвіду.
Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ( у центрі)
Уряд доручив Агентству будувати кілька десятків об'єктів, приблизно стільки ж споруджує місто. Загалом у Києві планують створити 520 МВт потужностей для теплозабезпечення — частина з них працюватиме на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та забезпечуватиме Русанівку і Березняки у разі аварій. «Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — сказав Сухомлин, додавши, що ці об'єкти планують завершити орієнтовно в грудні. «Яким буде цей опалювальний сезон — важко сказати. Якби не було цього захисту, на сьогодні в Запоріжжі, Дніпрі, Харкові вже не було б світла, води, нічого», — додав він.
Лише в Запоріжжі побудували 15 захисних об'єктів. Водночас Росія змінює тактику атак і використовує реактивні дрони з іншими потужностями, ніж ті, під які спочатку проєктували захист. За словами Сухомлина, нещодавно ворог вдарив по 330-му трансформатору в одному з міст, але захист витримав — без нього місто могло залишитися без електропостачання.
Головним пріоритетом захисту інфраструктури Сухомлин назвав водні об'єкти, від яких залежить не лише водопостачання, а й теплозабезпечення міст. Він зазначив, що повністю захистити очисні споруди неможливо, однак ключові елементи можна убезпечити другим рівнем захисту — такі рішення вже застосовують у Кривому Розі, Дніпрі та інших містах.
Одним із найбільших ризиків є знищення каналізаційної насосної станції: у разі її ураження нечистоти можуть потрапити в Дніпро, що спричинить екологічну катастрофу, а через пошкодження станції може виникнути необхідність відключити водопостачання всього міста, що позначиться і на теплопостачанні. «Тому в першу чергу електроенергія дуже важлива, але вода — це номер один на сьогодні по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — сказав він, додавши, що в межах Планів стійкості активно працюють над захистом водних об'єктів, зокрема розробляють мобільні станції водопостачання.
Ігор Ліскі, очільник наглядової ради EFI Group
Ігор Ліскі вважає, що наступний рік може стати для України одним із найскладніших, водночас переконаний, що для Росії також настануть складні часи.
«Я оцінюю, що це буде найскладніший рік, якщо умовно у жовтні ми якимось дивом не "підпишемо" це вікно можливостей. Я вірю, що для Росії настануть складні роки, хто б що не казав», — сказав він.
За його словами, з економічного погляду найбільше занепокоєння викликають логістика та відсутність портового відвантаження: стійкість і гнучкість українського бізнесу значною мірою залежать від можливості користуватися морськими шляхами.
«Якщо Україна стає країною без моря, це повністю змінює логістику. Багато галузей були орієнтовані на перевезення через море», — пояснив Ліскі, наголосивши, що втрата доступу до Чорного моря матиме для України не лише військові, а й серйозні економічні наслідки.
«Якщо Україні відрізають море — а це, до речі, одна з причин, чому ми маємо боротися, адже Путін хотів відрізати Україну від Чорного моря, Одеси, Миколаєва, Херсона, — це насамперед економічно вбиває країну», — заявив він, додавши, що без морських шляхів Україні буде значно складніше експортувати зерно, сталь, руду, олію та інші товари, а також імпортувати добрива, контейнери й обладнання.
Другим викликом Ліскі назвав складську та транспортну логістику: Україні доведеться суттєво перебудувати систему забезпечення, складування і транспортування товарів та послуг. «Це фінансово дуже боляче, але я певен, що український бізнес із цим упорається», — зазначив він.
Окремо Ліскі звернув увагу на український рітейл, який, за його оцінкою, раніше працював на досить високому рівні; нині ця система руйнується через війну, однак, на його думку, Україна здатна це витримати. «Тут головне — не заважати, а десь допомогти», — наголосив він.
На думку Ліскі, уряду варто розглянути можливість створення системи страхування — це призведе до подорожчання товарів і послуг для споживачів, однак такий сценарій менш болісний, ніж закриття портів і подальше руйнування логістики. «Так, це буде дорожче, зрештою за все заплатить споживач, тобто ми з вами. Але всі розуміють, за що ми платимо. Це набагато менш болісний сценарій, ніж закриті порти й зруйнована логістика», — пояснив він.
Ігор Ліскі, очільник наглядової ради EFI Group, разом з якою LB.ua реалізує проєкт ‘Нова країна’
Третім викликом Ліскі назвав енергетику та інфраструктуру, нагадавши, що Росія неодноразово заявляла про намір завдавати ударів по українській енергетичній системі. Водночас він висловив сподівання на політичне рішення щодо посилення перехоплення балістичних ракет: використання Росією великої кількості таких ракет є дорогим для самої РФ. «Якщо два "Іскандери" не влучили, запустити ще два чи чотири — вже боляче для Росії», — сказав він. На думку Ліскі, якщо Україна матиме достатні можливості для протидії балістичним ударам, російська стратегія масованого ураження інфраструктури не стане критичною.
Головною загрозою для України Ліскі назвав не економічні чи інфраструктурні проблеми, а втрату довіри всередині суспільства. «Я переживаю за інше — нашу довіру всередині суспільства. Єдине, що може нас перемогти, — це ми самі: через зневіру, відсутність довіри до влади і, як наслідок, до держави. Це головна проблема», — наголосив він.
Ліскі також розкритикував частину представників влади, зокрема прокурорів, які, за його словами, під час війни зосереджуються на власному добробуті. «Багато наших діячів, зокрема й прокурорів, забувають, що в країні війна, і переймаються шмотками, квартирами, добробутом власного дому, не розуміючи, що ціна питання зовсім інша», — заявив Ліскі, підкресливши, що в разі поразки у війні Україна втратить можливість не лише для відбудови, а й для збереження самої держави.
«Якщо програємо, не буде нічого — ні відбудови, ні шуб, ні музеїв, ні країни», — сказав він. На його думку, масштаб екзистенційної загрози досі недостатньо усвідомлюють представники влади:
«Я б усіх можновладців хоча б на два-три тижні відправляв у відрядження на фронт, щоб вони подивилися в очі цим людям і зрозуміли: якщо не "підвісять" ті, то прийдуть інші й "підвісять" цих», — підсумував Ліскі.
Дмитро Козятинський, ветеран, один із організаторів ‘картонкового Майдану’
Дмитро Козятинський заявив, що протести мають бути спрямовані передусім на захист інституцій. За його словами, минулий рік показав, що українське громадянське суспільство вже достатньо зріле, щоб виходити на вулицю саме заради інституцій. Говорячи про цьогорічний «Картонковий майдан», Козятинський зазначив, що, попри його значний зв'язок із конкретною персоналією, вважає протест успішним: «Ми домоглися відставки Сирського. До початку протесту ніхто навіть не мріяв, що Сирського знімуть, а ще й призначать Драпатого. Це була величезна перемога».
Водночас Козятинський наголосив, що налагодити діалог між владою та суспільством поки не вдалося: «Саме відсутність комунікації була першою причиною цих протестів. Якби президент чи хтось з Офісу президента нормально пояснив, чому у відставку йде уряд Свириденко та міністр оборони, скоріше за все, протестів би не було», — пояснив він.
На його думку, Офіс президента наразі обрав стратегію ігнорування протестувальників — тактика, яка може спрацювати у короткостроковій перспективі, але є небезпечною в довгостроковій, особливо в умовах повномасштабної війни. «Якщо людей ігнорувати, вони зрештою розійдуться, але фрустрація і злість нікуди не зникнуть. У жодному разі вулиця не має змінювати головнокомандувача. Призначення Драпатого було рішенням президента». За його словами, водночас навколо Сирського накопичилася значна кількість проблем і конфліктів, зокрема з Федоровим, які вже не можна було ігнорувати.
Козятинський назвав антикорупційну вертикаль і вулицю елементами системи важелів і противаг: «В умовах певної політичної імпотенції Верховної Ради й міністрів вулиця — один із небагатьох наших важелів впливу. Поки що нам вдається не допустити її дискредитації».
Дмитро Козятинський, ветеран, один із організаторів ‘картонкового Майдану’ ( у центрі)
Модераторка дискусії шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна
маркетологиня Олена Каленська
Юлія Плієва, засновниця Apple Consulting, викладачка Києво-Могилянської бізнес-школи
Тетяна Абрамова, СЕО RITO Group
заступниця шеф-редактора LB.ua Марина Сингаївська
нардеп Ярослав Железняк
голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна
архімандрит Кирило Говорун, доктор філософських наук, Директор інституту імені Гаффінгтона
Костянтин Харакоз, суддя Господарського суду Донецької області, Член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України
журналістка Христина Бердинських
Михайло Радуцький, голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді
Наталія Кривда, голова наглядової ради УКФ
шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна
Проректорка КНУ ім. Тараса Шевченка Ксенія Смирнова
народний депутат Ярослава Юрчишин
Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки
Ірина Герасимова, журналістка 5-го каналу
Юлія Савостіна, культурна менеджерка, лідерка проєкту Made in Ukraine
Ірина Золотаревич, професійний тренер з масштабування, коуч MСС ICF
маркетинг директор Lb.ua Людмила Бойченко
Вячеслав Рябічев, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Ігор Жданов, колишній Міністр молоді та спорту України
Людмила Долгоновська, комунікаційниця, PR& GR консультантка
Ярослава Юрчишин і Ірина Герасимова
Семен Кривонос і журналістка LB.ua Анжеліка Сизоненко
Тимофій Милованов (ліворуч) і Дмитро Козятинський (праворуч)
Ірина Андрейців, Людмила Бойченко і Христина Бердинських (праворуч)
Семен Кривонос і Христина Бердинських
Тимофій Милованов, Соня Кошкіна і Семен Кривонос
шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна
Ігор Ліскі і Соня Кошкіна
Ігор Ліскі, Сергій Сухомлин, Дмитро Козятинський, Соня Кошкіна, Олександр Корнієнко, Семен Кривонос(праворуч)
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Захист підстанцій Києва готовий на 80 : Нова країна обговорювала виклики осені та зими 20262027 РЕПОРТАЖ (фото)". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: LB.ua.
