Чому головні гаманці влади мають опинитися під санкціями за роботу на агресора? Які мільярдні статки Столар і Кріппа нажили під час війни?

Максим Кріппа та Вадим Столар роками годувалися з рук української влади, скуповували активи, виводили кошти в офшори та навіть вносили застави за чиновників, як от Галущенко. Найцікавіше, що обидва фігуранти є Кремлівськими гаманцями: Кріппа, будучи підконтрольним російським бізнесменам, незаконно провадить діяльність російського онлайн-казино «GGBet» в Україні. Кошти, отримані злочинним шляхом, виводяться через афілійовані платіжні системи, банки, криптообмінники та дроп-сервіси на територію РФ та тимчасово окупованих Л/ДНР. Столар же працював в інтересах Медведчука та Рабіновича віддавши куму Путіна частку в будівельному бізнесі через львівську пенсіонерку Куць.

Однак, їх об’єднує не лише робота на рф, а й спроба втримати потоки

За такою схему, було реалізовано фіктивний продаж столичного БЦ «Парус», який у 2023 році Максим Кріппа придбав у Вадима Столара. До угоди Столар контролював 80% «Парус Холдінг», ще 20% належали його колишній дружині Інні Майструк, після чого контроль над бізнес-центром перейшов до Кріппи. Тобто Столар передав Кріппі один із найбільш відомих комерційних активів столиці, а Кріппа отримав його вже під час повномасштабної війни. То чому Кріппа та Столар досі не під санкціями за роботу в інтересах держави-агресора?

Все просто: Кріппа був «гаманцем» для «Слуг народу», якого роками вирощували під виконання потрібних завдань. Показовий приклад — застава за Олексія Чернишова: 44 млн грн із 120 млн грн застави внесла Дарія Бедя, директорка з маркетингу DIM, партнером якої у 2025 році став Максим Кріппа. Кріппа, звісно, відхрещувався як міг, але після цієї історії вже опинився на гачку НАБУ. А коли згори прийшла вказівка платити заставу за Єрмака, Кріппа почав чинити опір — «гаманець» влади, якого роками вирощували під потрібні завдання, раптом забуксував.

За цією моделлю гроші заходять через кілька джерел

Одне з них — нелегальні кол-центри, які працюють у Києві, зокрема в БЦ «Олімпійський» на вул. Великій Васильківській, 72: оператори телефонують громадянам України, ЄС та США, пропонують «інвестиції» у криптовалюту та трейдинг, виманюють перекази, банківські дані й доступ до рахунків. Інше джерело — онлайн-гемблінг: Vulkan, JoyCasino та GGBet, через які формуються значні грошові потоки, а GGBet після отримання української ліцензії у 2023 році заходить у публічний простір через партнерство з NAVI. Отримані кошти далі дробляться через дропів, платіжні системи та криптообмінники, що дозволяє виводити їх із первинного джерела та переводити у криптовалюту.

Наступний етап — офшорна інфраструктура. Brivio LTD, Dareos, Bevita Holding Limited, Natus Vincere Export CY та інші компанії використовуються для переміщення коштів між Кіпром, Мальтою, Британськими Віргінськими островами та іншими юрисдикціями. Після такого переміщення гроші вже не виглядають як кошти, отримані від конкретного потерпілого, азартної гри чи операції з криптовалютою: вони повертаються у вигляді внесків, позик, інвестицій або оплати корпоративних прав. Саме так гроші заводяться в українські ТОВ — «Мідал», «Ола Файн», «Смартленд», «Атрея» та «Едванс Буд», через які вже купуються конкретні активи.

За ці кошти Кріппа забирає активи, які до цього перебували у Столара, Рабіновича та інших бізнес-груп. Після санкцій проти Рабіновича офісний центр на вул. Мечникова, 14/1 площею 4188 кв. м переходить до ТОВ «Мідал», де бенефіціаром є Кріппа; БЦ «Парус» у 2023 році переходить від структур Столара та Інни Майструк до «Ола Файн» Кріппи; 75,4% МВЦ оформлюються на структури Кріппи, тоді як 24,6% залишається у Вагіфа Алієва. Через «Едванс Буд» Кріппа також заходить у «Лакіленд» площею близько 64 га, де 60% належить Столару, а через «Смартленд» купує «Дніпро» приблизно за 1,1 млрд грн; «Україну» «Ола Файн» придбаває за 2,51 млрд грн без ПДВ.

І попри скуповування активів проросійських олігархів, Кріппа вже запустив антикризову кампанію проти ГО «НОН-СТОП Україна», зокрема через Forbes Гранца — видання, в яке мріють потрапити за шалені кошти, а ми ж потрапимо — завдяки нашим «друзям». Але проти наведених нами фактів не працює жодна реклама, бо ми маємо процесуальне підтвердження:

Офіс Генерального прокурора здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001171 за ч. 5 ст. 190 КК України,

Печерська окружна прокуратура міста Києва — № 42025102060000012 за ч. 1 ст. 190 КК України,

СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області — № 22025101110000605 за ч. 2 ст. 364 КК України,

ТУ БЕБ у Київській області — № 72025111500000079 за ч. 4 ст. 111-1 КК України,

Броварська окружна прокуратура Київської області — № 42025112130000163 за ч. 2 ст. 364 КК України.

Тож Кріппа може витрачати тисячі доларів на антикриз, рекламу та замовні публікації, але його схеми вже на гачку силовиків, а відповідальність — питання часу.

І тут постає питання, яке вже неможливо обійти черговою замовною статтею: чому Кріппа та Столар досі не під санкціями? Столар — людина, яка роками працювала в інтересах Медведчука та Рабіновича, передавала їм частки в бізнесі й зберігала зв’язки з проросійським середовищем. Кріппа — власник російського гемблінгового бізнесу GGBet, через який в Україні продовжує працювати російський азартний продукт, та одночасно набувач активів, що виходили з орбіти Столара, Рабіновича та інших представників проросійського бізнесу. Одні роками працювали на російський вплив, інші — скуповували те, що залишалося після них. То чому держава досі не поставила крапку в цій історії та не застосувала санкції до обох?