Міністерська посада і газові надра: яким чином компанії, пов’язані з утікачем Злочевським, здобували спеціальні дозволи на розробку родовищ

Державна посада, газовий бізнес і дозволи на надра. У той час, коли Микола Злочевський очолював Міністерство екології та природних ресурсів, компанія «Еско-Північ» отримала дозвіл на розробку Ракитнянського родовища на Харківщині, а «Парі» — на Семигинівське родовище на Львівщині. Пізніший звіт ІПВГ пов’язує ці компанії зі Злочевським, однак питання реального контролю над ними саме на момент видачі дозволів потребує перевірки за архівними документами.

Потрібно з’ясувати:

Хто саме підписував рішення про надання дозволів, на яких підставах бізнес отримував права на видобуток і хто врешті став кінцевим вигодонабувачем. Проаналізуємо дозвільні документи, історію власності компаній та дії посадовців. Плануємо звернутися до НАБУ та САП із конкретними документами й запитаннями, а не з загальними заявами.

Окрема тема — чому держава втратила можливість розглянути свої претензії по суті. У справі Семигинівського родовища позов прокуратури не було прийнято через пропуск строку звернення до суду, тому законність видачі дозволу так і не була встановлена.

Перевірятимемо не лише отримувачів дозволів, а й тих посадовців, які мали своєчасно захищати державний інтерес. Далі будуть конкретні родовища, дати, рішення та питання для документальної перевірки походження активів і відповідальності посадових осіб.

Микола Злочевський за часів Януковича очолював природоохоронне міністерство у 2010–2012 роках, а після звільнення з посади міністра у квітні 2012 став заступником секретаря РНБО; цю посаду він залишив у лютому 2014 року.

Саме з цими періодами збігаються дати видачі дозволів компаніям, корпоративні зв’язки яких потребують перевірки не за поточним реєстром, а на момент кожного рішення.

Питання цього розслідування просте: чи працювала державна дозвільна система в інтересах держави, чи окремий бізнес отримував переваги завдяки доступу до влади? Відповідь має бути в документах: дозвільних справах, рішеннях, підписах, корпоративних архівах і платежах.

Не загальні підозри, а конкретні дозволи

Харківщина

Львівщина

Звіт ІПВГ містить відомості про бенефіціарні зв’язки «Еско-Північ» і «Парі» зі Злочевським станом на пізніший корпоративний зріз 2016 року. Це важливий доказ для побудови історії власності, але не заміна документів про контроль у 2011–2012 роках.

Потрібно встановити, хто подав заяву, хто перевірив підстави, хто погодив рішення, хто підписав наказ і хто фактично отримав економічну вигоду.

У справі Семигинівського родовища Верховний Суд 13 травня 2025 року залишив у силі процесуальні рішення, які перешкодили розгляду позову прокуратури через пропуск строку. Судова оцінка по суті заявлених претензій не відбулася. Суд звернув увагу на можливість прокурора отримати відповідну інформацію щонайменше з березня 2021 року та на звернення із запитом лише 7 серпня 2024 року.

Тут виникає окрема лінія відповідальності. Якщо держава вважала дозвіл незаконним, чому її представники не забезпечили своєчасного розгляду претензій? Хто контролював строки, хто ухвалював рішення і чи проводилася перевірка після процесуальної поразки?

НАБУ та САП мають перевірити обставини видачі дозволів у період державної служби Злочевського. Окремий запит до ДБР стосуватиметься обставин можливого неналежного виконання службових обов’язків у прокурорському реагуванні; остаточна підслідність залежатиме від установлених фактів, суб’єкта та кваліфікації.

Предмет перевірки має бути конкретним:

Питання «звідки гроші?» не знімається посиланням на наявність успішного газового бізнесу. Воно вимагає дослідити, як виник сам актив, хто профінансував його придбання і чи не було службове становище інструментом отримання переваги.

Кримінальна кваліфікація потребує доказів конкретного складу: для зловживання владою недостатньо лише збігу посадових дат, для легалізації коштів необхідно встановити їх злочинне походження, а податкові претензії потребують власної доказової основи. Застосовувати слід закон із належним урахуванням часу вчинення діяння, зворотної дії більш м’якого закону та правил давності.