Максим Єфімов: на Руні вирубали ділянки після обіцянки зупинити рубки

На полонині Руна в Закарпатській області 18–19 серпня вирубали спірні лісові ділянки під будівництво вітроелектростанції, попри обіцянку Міністерства економіки та ДП «Ліси України» дочекатися повторного обстеження території за участю науковців і природоохоронних організацій. Проєкт пов’язаний із групою Friendly Wind Technologies та компаніями «Вітряний парк Турянський» і «ВП Полонина Руна-1», а серед бізнесменів, пов’язаних із групою, фігурує колишній народний депутат Максим Єфімов.

Полонина Руна розташована на висоті близько 1400 метрів. За даними екологів, під час робіт тут уже знищувалися ділянки з червонокнижними рослинами. На території також зафіксована щільна популяція плямистої саламандри — виду, який перебуває під міжнародною охороною. Екологи наполягають, що ці обставини мали бути враховані під час подальшого проєктування та будівництва, пишуть ЗМІ.Проєкт передбачає встановлення до 30 вітроустановок загальною потужністю 156 МВт. Його орієнтовна вартість становить близько €200 млн. Безпосередньо з реалізацією проєкту пов’язують Friendly Wind Technology, тоді як операторами виступають ТОВ «Вітряний парк Турянський» та ТОВ «ВП Полонина Руна-1». За даними відкритих реєстрів, остання компанія зареєстрована у жовтні 2024 року в селі Тур’я Пасіка Закарпатської області.За даними YouControl, у структурі Friendly Wind Technologies кінцевим бенефіціаром із прямим впливом зазначався Максим Єфімов. Єфімов був народним депутатом від Партії регіонів, згодом входив до депутатської групи «Відновлення України», а після початку повномасштабного вторгнення склав мандат. Його бізнес, пов’язаний із вітроенергетикою та виробництвом обладнання, після початку війни перемістив частину діяльності з Краматорська до Закарпаття.У бізнес-структурі також згадуються Едуард Мкртчан та кіпрська компанія Astrella Holdings. Мкртчан є сином бізнес-партнера Сергія Тарути по промисловій групі ІСД. Раніше Мкртчан називав Максима Єфімова своїм бізнес-партнером у сфері будівництва вітропарків.Фінансування проєкту частково пов’язане з державним Ощадбанком, який відкрив кредитну лінію на 147 млн грн. За даними CEE Bankwatch, ці кошти пов’язані з фінансуванням, яке Європейський банк реконструкції та розвитку надавав Ощадбанку. Водночас загальний обсяг інвестицій у Руну оцінюється приблизно у €200 млн.У висновку з оцінки впливу на довкілля були передбачені вимоги щодо збереження червонокнижних видів і коригування проєкту. Після звернень екологів Міністерство економіки надало відповідь, а Державна екологічна інспекція відмовилася проводити перевірку, заявивши, що відповідне звернення має надійти від фізичної особи, а не громадської організації.Ветеран і представник Української природоохоронної групи Андрій Тупиков заявив, що така позиція суперечить судовій практиці. За його словами, наприкінці 2025 року Верховний суд визнав законною перевірку, проведену саме за зверненням його організації. Тупиков після цього продовжив звертатися до державних органів щодо ситуації на Руні.28 травня Міністерство економіки та «Ліси України» пообіцяли не проводити рубки на ділянках із рідкісними видами до повторного обстеження. До комісії мали увійти науковці та представники природоохоронних організацій. У червні Міністерство економіки звернулося до громадських організацій із проханням надати представників для роботи комісії.Однак комісія на полонину Руна так і не виїхала. Натомість 18–19 серпня спірні ділянки були вирубані, про що природоохоронців, за їхніми словами, заздалегідь не повідомили. Таким чином, роботи відбулися до обіцяного державними органами повторного обстеження території.13 вересня службове розслідування «Лісів України» не встановило порушень. Міністерство аграрної політики, Міністерство економіки та Державне агентство лісових ресурсів окремо не пояснили, хто саме дозволив проведення рубок до завершення обіцяного обстеження.Закарпатська обласна військова адміністрація відмовилася створювати охоронні зони, пославшись на нібито недостовірність даних, наданих науковцями. Професор Іван Мойсієнко пропонував чиновникам спільно виїхати на Руну та перевірити на місці наявність рідкісних видів. Такий виїзд не відбувся.Свалявське лісництво після цього втратило сертифікат FSC. Серед зауважень сертифікаційного органу називалися знищення місць існування рідкісних видів та відмова провести обстеження у вегетаційний період. Один зі спільних виїздів також не відбувся через неправильно зазначену назву лісництва, хоча координати спірних ділянок були вказані правильно. Після виправлення документи направляли двічі, але обстеження не провели.У березні петиція Андрія Тупикова до президента Володимира Зеленського із вимогою законодавчо обмежити масштабне будівництво в Карпатах на висоті понад 1000 метрів зібрала понад 26 тисяч підписів за шість днів. Зареєструвати її вдалося з п’ятої спроби. Окреме звернення на підтримку обмежень підписали 174 науковці.Президент переадресував петицію прем’єр-міністерці Юлії Свириденко та міністру оборони Рустему Умєрову. Окремого законопроєкту, який би повністю реалізував вимоги петиції, протягом наступних шести місяців у Верховній Раді не з’явилося. Водночас із законопроєктів №15122 та №14271 прибрали положення, які спрощували забудову гірських територій, а спрощену процедуру для об’єктів відновлюваної енергетики не поширили на висоти понад 1000 метрів.Руна розташована приблизно на 1400 метрах, тому ці обмеження безпосередньо стосуються умов реалізації подібних проєктів у високогір’ї. Попри дискусію щодо законодавчих норм, будівельні роботи на полонині тривають. За даними природоохоронців, уже прокладено близько 12 км дороги, формується приблизно така сама за довжиною просіка під лінію електропередачі, встановлюються мачти та облаштовуються фундаменти під вітроустановки.Після урядової реорганізації окремого Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів більше немає. Лісове господарство передали до Міністерства аграрної політики та продовольства, тоді як контроль за процедурою оцінки впливу на довкілля залишився у сфері відповідальності Міністерства економіки.

На Карпатському саміті президент говорив про розвиток енергетики, логістики та інфраструктури регіону. На цьому тлі природоохоронні організації звертають увагу на інші високогірні території, де плануються вітроенергетичні проєкти, зокрема Красну, Апетську, Свидовець і Вододільний хребет. Ситуація навколо полонини Руна залишається предметом суперечки між забудовниками, державними органами, науковцями та екологічними організаціями.