"Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія

Росія атакує Україну реактивними дронами давно, але справжньою проблемою вони стали влітку, коли кількість таких БПЛА серед засобів, випущених країною-агресором по Україні за одну атаку, почала кратно зростати.

Що робить ці дрони такими небезпечними, як Україна вчиться протидіяти цим безпілотникам і яка наступна загроза від РФ з неба може чекати на українців за кілька місяців – у матеріалі "ГОРДОН" .

Що відомо про реактивні дрони?

Росія застосовує у війні проти України три види реактивних дронів – "Герань-3", "Герань-4" і "Герань-5".

Українці звикли називати третю і четверту модифікацію "Герані" Shahed за їхню зовнішню форму, аналогічну першим іранським БПЛА із цією назвою, які окупанти запускали по Україні з 2022 року.

Росіяни перебудували й удосконалили ці дрони і випускають їх із новою назвою.

Перші модифікації, побудовані в РФ, були оснащені чотирициліндровими двигунами, "Герань-3" уже має реактивний, ідеться в сюжеті "Схем" (проєкт "Радіо Свобода" ), оприлюдненому 19 вересня.

Згадки про перше можливе застосування реактивних "Гераней" зʼявлялися у ЗМІ ще 2023 року, у вересні минулого року Головне управління розвідки Міноборони України вже мало детальні дані про будову і компоненти, використані під час виготовлення цього БПЛА.

За даними ГУР МО, "Герань-3" може летіти зі швидкістю від 300 до 370 км/год, орієнтовна дальність застосування – до 1 тис. км.

Журналісти "Схем" разом із фахівцями, які досліджують уламки дронів-камікадзе після масованих атак армії Росії, зокрема, на Київ і Київську область, дослідили, із чого складаються сучасні дрони "Герань-4", і розібрали один із таких БПЛА.

Його виготовили в Алабузі, а після падіння в Україні дрон вцілів.

Крім реактивного двигуна, цей дрон має mesh-модем, який забезпечує безперебійний зв’язок, камеру з оптичним і цифровим зумом, захищену 16-канальну антену, яка ускладнює роботу українських засобів РЕБ.

Він обладнаний системою навігації, зокрема, через GSM-зв’язок, має бойову частину до 90 кг та іноземні компоненти, переважно китайські, але і західних країн.

Російська в цьому дроні – збірка, наголошують журналісти.

"Турбореактивний двигун дозволяє підняти "Герань-4" на висоту до 8 тис. метрів стабільно.

І летіти зі швидкістю 450–500 км (буває і більше) по території України.

Летить швидко і високо, тому є поки проблеми зі збиттям "Гераней". 8 тис. метрів – це майже як нормальний цивільний літак.

Реактивний, маленький", – розповів у сюжеті експерт, чиї імʼя і посаду редакція не розкривала з міркувань безпеки.

Двигун на "Герань-4" ставлять більший, ніж у його попередника.

Це цивільний китайський двигун, який можна придбати і в Україні, наприклад, на маркетплейсі Prom (тільки в рази дорожче, ніж у Китаї), розповів експерт.

Ці дрони оснащені камерами, і за умови наявності звʼязку оператор, який запускає "Герань-4" з російського Орла, Брянська чи окупованого Криму, бачить, який обʼєкт атакує, наголошують у сюжеті.

Такий БПЛА, наприклад, атакував будівлю СБУ і склад зі зброєю у селі Мила в Київській області .

"Герань-5" називають недорогою крилатою ракетою, він, на відміну від попередніх "Гераней", виконаний за нормальною аеродинамічною схемою, повідомляли в ГУР МО.

Але цей БПЛА має і схожість із попередніми моделями: "Герань-5" складно вважати власною розробкою РФ, адже конструктивно й технологічно вон схожий на іранський безпілотник Karrar.

Улітку 2026 року відбувся активний перехід РФ на реактивні дрони "Герань-4/5", повідомляли в українській розвідці.

В ГУР МО пояснюють такий крок РФ тим, що сили оборони України навчилися успішно збивати "Герань-2" за допомогою перехоплювачів.

"У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні "Герань-4" та "Герань-5".

В одній із нещодавніх атак 50% уже складали саме турбореактивні безпілотники.

Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мала ППО", – повідомив в інтерв'ю "РБК-Україна" 10 серпня заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у червні окупанти застосували 350 реактивних дронів, у липні – вп'ятеро більше .

У серпні й вересні ця тенденція тривала.

Тільки за перші три тижні цього місяця війська країни-агресора використали для атак на Україну приблизно 1800–1900 безпілотників із реактивними двигунами, а загалом – уже майже 7700 таких дронів .

За даними української розвідки станом на 8 вересня, РФ наростила свої ракетно-дронові можливості й може запускати до 500 реактивних Shahed на добу.

В Офісі президента повідомляли, що РФ запускає ці БПЛА практично відразу із заводу .

"Їх стає більше.

Відсоток збиття, звісно, залишається доволі високим, враховуючи обмежені сили та засоби Повітряних сил.

Тут близько 60% реактивних БПЛА збивається на різних етапах їхнього прольоту", – розповів керівник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Як збивати реактивні дрони?

За словами Ігната, поки більшу роль у збиванні дронів відіграє авіація.

Якщо відсоток збиття звичайних дронів, за даними ПС ЗСУ, становить 90–95%, то для реактивних дронів цей показник становив у серпні 60%.

Наприкінці літа стало відомо про перші успішні випробування перехоплювачів реактивних дронів, а у вересні керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко заявив, що відсоток збиття реактивних дронів зростає.

За даними Міністерства оборони станом на кінець літа, в Україні є чотири потенційні типи перехоплювачів, які можуть їх збивати. 18 вересня президент України Володимир Зеленський оголосив, що перехоплювачі реактивних безпілотників від двох компаній успішно пройшли бойові випробування, а наступного дня показав у роботі ддрон-перехоплювач реактивних БПЛА, який допомогла створити СБУ .

Однак це не остання загроза. 14 вересня радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) попередив: росіяни працюють над створенням дешевих крилатих ракет ("Бандероль", "Дань-Т", "Дань-М", "Герань-5"), які можуть летіти зі швидкістю 500–750 км/год на дуже низьких висотах і активно маневрувати.

"Нам потрібно також зараз думати про те, що буде через п'ять місяців, а там уже не будуть працювати реактивні перехоплювачі, бо швидкість там ще вища.

І потрібно робити українські дешеві ракети для того, щоб збивати оце все.