Back
News item changed

"Five months." Why jet drones are so dangerous and what next threat Russia is preparing

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Russia has been attacking Ukraine with jet drones for a long time, but they became a real problem in the summer, when the number of such UAVs among the weapons the aggressor country launched at Ukraine in a single attack began to multiply. What makes these drones so dangerous, how Ukraine is learning to counter them, and what the next threat from the sky Russia may pose to Ukrainians in a few months — in the GORDON piece.

What is known about jet drones?

Russia uses three types of jet drones in the war against Ukraine — Geran-3, Geran-4 and Geran-5. Ukrainians have grown used to calling the third and fourth modifications of Geran Shahed because of their external shape, similar to the first Iranian UAVs with that name, which the occupiers launched at Ukraine since 2022. The Russians rebuilt and improved these drones and produce them under a new name. The first modifications built in the Russian Federation were equipped with four-cylinder engines; Geran-3 already has a jet engine, according to a Schemes (Radio Free Europe/Radio Liberty project) report released on 19 September.

Mentions of the first possible use of jet Gerans appeared in the media as early as 2023; in September last year, the Main Intelligence Directorate of the Ministry of Defense of Ukraine already had detailed data about the design and components used in the manufacture of this UAV. According to the GUR MO, Geran-3 can fly at speeds from 300 to 370 km/h, with an estimated operating range of up to 1 thousand km.

Journalists from Schemes, together with specialists who study fragments of kamikaze drones after massive attacks by the Russian army, in particular on Kyiv and the Kyiv region, examined what modern Geran-4 drones are made of and disassembled one such UAV. It was manufactured in Alabuza, and after falling in Ukraine the drone survived.

In addition to a jet engine, this drone has a mesh modem that provides uninterrupted communication, a camera with optical and digital zoom, and a protected 16-channel antenna that complicates the work of Ukrainian EW systems.

It is equipped with a navigation system, including via GSM communication, has a warhead of up to 90 kg and foreign components, mostly Chinese, but also from Western countries. The Russians in this drone are the assembly, journalists emphasize.

"The turbojet engine allows Geran-4 to climb to an altitude of up to 8 thousand meters stably. And to fly at a speed of 450–500 km (sometimes more) over the territory of Ukraine. It flies fast and high, so there are currently problems with shooting down Gerans. 8 thousand meters is almost like a normal civilian airplane. Jet, small," an expert said in the report; the editorial office did not disclose his name and position for security reasons.

A larger engine is installed on Geran-4 than on its predecessor. This is a civilian Chinese engine that can be purchased in Ukraine as well, for example on the Prom marketplace (only many times more expensive than in China), the expert said.

These drones are equipped with cameras, and if there is a connection, the operator who launches Geran-4 from Russian Oryol, Bryansk or occupied Crimea can see which object is being attacked, the report emphasizes.

For example, such a UAV attacked the SBU building and a weapons depot in the village of Myla in the Kyiv region.

Geran-5 is called an inexpensive cruise missile; unlike earlier Gerans, it is made according to a normal aerodynamic scheme, the GUR MO reported. But this UAV also has similarities with previous models: Geran-5 is hard to consider a domestic Russian development, since structurally and technologically it is similar to the Iranian UAV Karrar.

In the summer of 2026, Russia actively switched to jet Geran-4/5 drones, Ukrainian intelligence reported. The GUR MO explains this move by the fact that Ukraine's defense forces learned to successfully shoot down Geran-2 using interceptors.

"In July they slightly reduced the intensity of drone strikes and decreased production because they are retooling production with a focus on turbojet Geran-4 and Geran-5. In one of the recent attacks, 50% were already turbojet UAVs. Now we need different interceptors for them with the appropriate speed or short-range air defense," Major General Vadym Skibitsky, deputy head of the Main Intelligence Directorate of the Ministry of Defense of Ukraine, told RBC-Ukraine on 10 August.

According to the Ukrainian Air Force, in June the occupiers used 350 jet drones, and in July — five times more. This trend continued in August and September. In the first three weeks of this month alone, the aggressor country's forces used approximately 1800–1900 jet-powered UAVs in attacks on Ukraine, and overall — almost 7700 such drones. According to Ukrainian intelligence as of 8 September, Russia has increased its missile-drone capabilities and can launch up to 500 Shahed-type jet drones per day. The President’s Office reported that Russia launches these UAVs practically straight from the factory.

"There are more of them. The shootdown rate, of course, remains fairly high, given the limited forces and means of the Air Force. About 60% of jet UAVs are shot down at various stages of their flight," said Yuriy Ihnat, head of the Communications Department of the Air Force Command of the Armed Forces of Ukraine.

How to shoot down jet drones?

According to Ihnat, aviation still plays a larger role in shooting down drones. If the shootdown rate for conventional drones, according to the Air Force, is 90–95%, then for jet drones this figure was 60% in August. At the end of the summer, the first successful tests of jet drone interceptors became known, and in September Andriy Kovalenko, head of the Center for Countering Disinformation at the National Security and Defense Council of Ukraine, said that the shootdown rate for jet drones is increasing.

According to the Ministry of Defense, as of the end of summer, Ukraine has four potential types of interceptors that can shoot them down. On 18 September, President Volodymyr Zelensky announced that interceptors for jet UAVs from two companies had successfully passed combat tests, and the next day he demonstrated a drone interceptor for jet UAVs that the SBU helped create.

However, this is not the last threat. On 14 September, adviser to the President of Ukraine for the development of technological defense directions Serhiy Beskrestnov (Flesh) warned: the Russians are working on creating cheap cruise missiles ("Banderol", "Dan-T", "Dan-M", "Geran-5") that can fly at speeds of 500–750 km/h at very low altitudes and actively maneuver.

"We also need to think now about what will happen in five months, because then jet interceptors won’t work anymore, since the speed will be even higher. And we need to make cheap Ukrainian missiles to shoot all this down. And we now have five, literally about half a year," Flesh emphasized.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Росія атакує Україну реактивними дронами давно, але справжньою проблемою вони стали влітку, коли кількість таких БПЛА серед засобів, випущених країною-агресором по Україні за одну атаку, почала кратно зростати. Що робить ці дрони такими небезпечними, як Україна вчиться протидіяти цим безпілотникам і яка наступна загроза від РФ з неба може чекати на українців за кілька місяців – у матеріалі "ГОРДОН" .

Що відомо про реактивні дрони?

Росія застосовує у війні проти України три види реактивних дронів – "Герань-3", "Герань-4" і "Герань-5". Українці звикли називати третю і четверту модифікацію "Герані" Shahed за їхню зовнішню форму, аналогічну першим іранським БПЛА із цією назвою, які окупанти запускали по Україні з 2022 року. Росіяни перебудували й удосконалили ці дрони і випускають їх із новою назвою. Перші модифікації, побудовані в РФ, були оснащені чотирициліндровими двигунами, "Герань-3" уже має реактивний, ідеться в сюжеті "Схем" (проєкт "Радіо Свобода" ), оприлюдненому 19 вересня.

Згадки про перше можливе застосування реактивних "Гераней" зʼявлялися у ЗМІ ще 2023 року, у вересні минулого року Головне управління розвідки Міноборони України вже мало детальні дані про будову і компоненти, використані під час виготовлення цього БПЛА. За даними ГУР МО, "Герань-3" може летіти зі швидкістю від 300 до 370 км/год, орієнтовна дальність застосування – до 1 тис. км.

Журналісти "Схем" разом із фахівцями, які досліджують уламки дронів-камікадзе після масованих атак армії Росії, зокрема, на Київ і Київську область, дослідили, із чого складаються сучасні дрони "Герань-4", і розібрали один із таких БПЛА. Його виготовили в Алабузі, а після падіння в Україні дрон вцілів.

Крім реактивного двигуна, цей дрон має mesh-модем, який забезпечує безперебійний зв’язок, камеру з оптичним і цифровим зумом, захищену 16-канальну антену, яка ускладнює роботу українських засобів РЕБ.

Він обладнаний системою навігації, зокрема, через GSM-зв’язок, має бойову частину до 90 кг та іноземні компоненти, переважно китайські, але і західних країн. Російська в цьому дроні – збірка, наголошують журналісти.

"Турбореактивний двигун дозволяє підняти "Герань-4" на висоту до 8 тис. метрів стабільно. І летіти зі швидкістю 450–500 км (буває і більше) по території України. Летить швидко і високо, тому є поки проблеми зі збиттям "Гераней". 8 тис. метрів – це майже як нормальний цивільний літак. Реактивний, маленький", – розповів у сюжеті експерт, чиї імʼя і посаду редакція не розкривала з міркувань безпеки.

Двигун на "Герань-4" ставлять більший, ніж у його попередника. Це цивільний китайський двигун, який можна придбати і в Україні, наприклад, на маркетплейсі Prom (тільки в рази дорожче, ніж у Китаї), розповів експерт.

Ці дрони оснащені камерами, і за умови наявності звʼязку оператор, який запускає "Герань-4" з російського Орла, Брянська чи окупованого Криму, бачить, який обʼєкт атакує, наголошують у сюжеті.

Такий БПЛА, наприклад, атакував будівлю СБУ і склад зі зброєю у селі Мила в Київській області .

"Герань-5" називають недорогою крилатою ракетою, він, на відміну від попередніх "Гераней", виконаний за нормальною аеродинамічною схемою, повідомляли в ГУР МО. Але цей БПЛА має і схожість із попередніми моделями: "Герань-5" складно вважати власною розробкою РФ, адже конструктивно й технологічно вон схожий на іранський безпілотник Karrar.

Улітку 2026 року відбувся активний перехід РФ на реактивні дрони "Герань-4/5", повідомляли в українській розвідці. В ГУР МО пояснюють такий крок РФ тим, що сили оборони України навчилися успішно збивати "Герань-2" за допомогою перехоплювачів.

"У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні "Герань-4" та "Герань-5". В одній із нещодавніх атак 50% уже складали саме турбореактивні безпілотники. Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мала ППО", – повідомив в інтерв'ю "РБК-Україна" 10 серпня заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у червні окупанти застосували 350 реактивних дронів, у липні – вп'ятеро більше . У серпні й вересні ця тенденція тривала. Тільки за перші три тижні цього місяця війська країни-агресора використали для атак на Україну приблизно 1800–1900 безпілотників із реактивними двигунами, а загалом – уже майже 7700 таких дронів . За даними української розвідки станом на 8 вересня, РФ наростила свої ракетно-дронові можливості й може запускати до 500 реактивних Shahed на добу. В Офісі президента повідомляли, що РФ запускає ці БПЛА практично відразу із заводу .

"Їх стає більше. Відсоток збиття, звісно, залишається доволі високим, враховуючи обмежені сили та засоби Повітряних сил. Тут близько 60% реактивних БПЛА збивається на різних етапах їхнього прольоту", – розповів керівник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Як збивати реактивні дрони?

За словами Ігната, поки більшу роль у збиванні дронів відіграє авіація. Якщо відсоток збиття звичайних дронів, за даними ПС ЗСУ, становить 90–95%, то для реактивних дронів цей показник становив у серпні 60%. Наприкінці літа стало відомо про перші успішні випробування перехоплювачів реактивних дронів, а у вересні керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко заявив, що відсоток збиття реактивних дронів зростає.

За даними Міністерства оборони станом на кінець літа, в Україні є чотири потенційні типи перехоплювачів, які можуть їх збивати. 18 вересня президент України Володимир Зеленський оголосив, що перехоплювачі реактивних безпілотників від двох компаній успішно пройшли бойові випробування, а наступного дня показав у роботі ддрон-перехоплювач реактивних БПЛА, який допомогла створити СБУ .

Однак це не остання загроза. 14 вересня радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) попередив: росіяни працюють над створенням дешевих крилатих ракет ("Бандероль", "Дань-Т", "Дань-М", "Герань-5"), які можуть летіти зі швидкістю 500–750 км/год на дуже низьких висотах і активно маневрувати.

"Нам потрібно також зараз думати про те, що буде через п'ять місяців, а там уже не будуть працювати реактивні перехоплювачі, бо швидкість там ще вища. І потрібно робити українські дешеві ракети для того, щоб збивати оце все. І в нас зараз є п'ять, буквально там пів року", – наголосив Флеш .

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Document: PDF proof of the original version of the news item ""Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.

Росія атакує Україну реактивними дронами давно, але справжньою проблемою вони стали влітку, коли кількість таких БПЛА серед засобів, випущених країною-агресором по Україні за одну атаку, почала кратно зростати.

Що робить ці дрони такими небезпечними, як Україна вчиться протидіяти цим безпілотникам і яка наступна загроза від РФ з неба може чекати на українців за кілька місяців – у матеріалі "ГОРДОН" .

Що відомо про реактивні дрони?

Росія застосовує у війні проти України три види реактивних дронів – "Герань-3", "Герань-4" і "Герань-5".

Українці звикли називати третю і четверту модифікацію "Герані" Shahed за їхню зовнішню форму, аналогічну першим іранським БПЛА із цією назвою, які окупанти запускали по Україні з 2022 року.

Росіяни перебудували й удосконалили ці дрони і випускають їх із новою назвою.

Перші модифікації, побудовані в РФ, були оснащені чотирициліндровими двигунами, "Герань-3" уже має реактивний, ідеться в сюжеті "Схем" (проєкт "Радіо Свобода" ), оприлюдненому 19 вересня.

Згадки про перше можливе застосування реактивних "Гераней" зʼявлялися у ЗМІ ще 2023 року, у вересні минулого року Головне управління розвідки Міноборони України вже мало детальні дані про будову і компоненти, використані під час виготовлення цього БПЛА.

За даними ГУР МО, "Герань-3" може летіти зі швидкістю від 300 до 370 км/год, орієнтовна дальність застосування – до 1 тис. км.

Журналісти "Схем" разом із фахівцями, які досліджують уламки дронів-камікадзе після масованих атак армії Росії, зокрема, на Київ і Київську область, дослідили, із чого складаються сучасні дрони "Герань-4", і розібрали один із таких БПЛА.

Його виготовили в Алабузі, а після падіння в Україні дрон вцілів.

Крім реактивного двигуна, цей дрон має mesh-модем, який забезпечує безперебійний зв’язок, камеру з оптичним і цифровим зумом, захищену 16-канальну антену, яка ускладнює роботу українських засобів РЕБ.

Він обладнаний системою навігації, зокрема, через GSM-зв’язок, має бойову частину до 90 кг та іноземні компоненти, переважно китайські, але і західних країн.

Російська в цьому дроні – збірка, наголошують журналісти.

"Турбореактивний двигун дозволяє підняти "Герань-4" на висоту до 8 тис. метрів стабільно.

І летіти зі швидкістю 450–500 км (буває і більше) по території України.

Летить швидко і високо, тому є поки проблеми зі збиттям "Гераней". 8 тис. метрів – це майже як нормальний цивільний літак.

Реактивний, маленький", – розповів у сюжеті експерт, чиї імʼя і посаду редакція не розкривала з міркувань безпеки.

Двигун на "Герань-4" ставлять більший, ніж у його попередника.

Це цивільний китайський двигун, який можна придбати і в Україні, наприклад, на маркетплейсі Prom (тільки в рази дорожче, ніж у Китаї), розповів експерт.

Ці дрони оснащені камерами, і за умови наявності звʼязку оператор, який запускає "Герань-4" з російського Орла, Брянська чи окупованого Криму, бачить, який обʼєкт атакує, наголошують у сюжеті.

Такий БПЛА, наприклад, атакував будівлю СБУ і склад зі зброєю у селі Мила в Київській області .

"Герань-5" називають недорогою крилатою ракетою, він, на відміну від попередніх "Гераней", виконаний за нормальною аеродинамічною схемою, повідомляли в ГУР МО.

Але цей БПЛА має і схожість із попередніми моделями: "Герань-5" складно вважати власною розробкою РФ, адже конструктивно й технологічно вон схожий на іранський безпілотник Karrar.

Улітку 2026 року відбувся активний перехід РФ на реактивні дрони "Герань-4/5", повідомляли в українській розвідці.

В ГУР МО пояснюють такий крок РФ тим, що сили оборони України навчилися успішно збивати "Герань-2" за допомогою перехоплювачів.

"У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні "Герань-4" та "Герань-5".

В одній із нещодавніх атак 50% уже складали саме турбореактивні безпілотники.

Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мала ППО", – повідомив в інтерв'ю "РБК-Україна" 10 серпня заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у червні окупанти застосували 350 реактивних дронів, у липні – вп'ятеро більше .

У серпні й вересні ця тенденція тривала.

Тільки за перші три тижні цього місяця війська країни-агресора використали для атак на Україну приблизно 1800–1900 безпілотників із реактивними двигунами, а загалом – уже майже 7700 таких дронів .

За даними української розвідки станом на 8 вересня, РФ наростила свої ракетно-дронові можливості й може запускати до 500 реактивних Shahed на добу.

В Офісі президента повідомляли, що РФ запускає ці БПЛА практично відразу із заводу .

"Їх стає більше.

Відсоток збиття, звісно, залишається доволі високим, враховуючи обмежені сили та засоби Повітряних сил.

Тут близько 60% реактивних БПЛА збивається на різних етапах їхнього прольоту", – розповів керівник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Як збивати реактивні дрони?

За словами Ігната, поки більшу роль у збиванні дронів відіграє авіація.

Якщо відсоток збиття звичайних дронів, за даними ПС ЗСУ, становить 90–95%, то для реактивних дронів цей показник становив у серпні 60%.

Наприкінці літа стало відомо про перші успішні випробування перехоплювачів реактивних дронів, а у вересні керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко заявив, що відсоток збиття реактивних дронів зростає.

За даними Міністерства оборони станом на кінець літа, в Україні є чотири потенційні типи перехоплювачів, які можуть їх збивати. 18 вересня президент України Володимир Зеленський оголосив, що перехоплювачі реактивних безпілотників від двох компаній успішно пройшли бойові випробування, а наступного дня показав у роботі ддрон-перехоплювач реактивних БПЛА, який допомогла створити СБУ .

Однак це не остання загроза. 14 вересня радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) попередив: росіяни працюють над створенням дешевих крилатих ракет ("Бандероль", "Дань-Т", "Дань-М", "Герань-5"), які можуть летіти зі швидкістю 500–750 км/год на дуже низьких висотах і активно маневрувати.

"Нам потрібно також зараз думати про те, що буде через п'ять місяців, а там уже не будуть працювати реактивні перехоплювачі, бо швидкість там ще вища.

І потрібно робити українські дешеві ракети для того, щоб збивати оце все.

І в нас зараз є п'ять, буквально там пів року", – наголосив Флеш .

І в нас зараз є п'ять [місяців], буквально там пів року", – наголосив Флеш .

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item ""Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Gordon.

Document: PDF proof of the edited version of the news item ""Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Gordon.

Download Download PDF