Олена Сосєдка знову на потоках: після краху «Конкорду» сплив БІС-Банк

Олена Сосєдка, співвласниця ліквідованого банку «Конкорд», за даними оприлюдненого у вересні 2026 року розслідування, може бути пов’язана з отриманням впливу на АТ «Банк інвестицій та заощаджень» (БІС-Банк), тоді як офіційні документи підтверджують зміну контролю над банком у 2026 році. БІС-Банк має серед акціонерів представників бізнесу, пов’язаного з групою WOG, а Антимонопольний комітет у серпні надав дозволи фізичним особам на набуття контролю над банком.

Історія Олени Сосєдки у банківському секторі насамперед пов’язана з «Конкордом», співвласницею якого вона була разом із сестрою Юлією Сосєдкою. В офіційній структурі власності банківської групи «Конкорд» НБУ зазначав Олену Сосєдку та Юлію Сосєдку як контролерів групи з частками 43,7675% та 56,2295% відповідно. До групи також входили платіжні та фінансові компанії, серед яких «Корде Пей», «Маст Пей» і «Прокард», пишуть ЗМІ.У серпні 2023 року НБУ відкликав банківську ліцензію «Конкорду» та ухвалив рішення про його ліквідацію. Регулятор пов’язував свої дії з порушеннями законодавства у сфері фінансового моніторингу. У липні 2025 року Верховний Суд поставив крапку в судовій історії навколо рішення НБУ: провадження за позовом колишніх акціонерів було закрито, а рішення регулятора залишилося чинним.Олена Сосєдка після ліквідації «Конкорду» не зникла з публічного фінансового простору. У нових матеріалах її ім’я пов’язують уже з БІС-Банком, активи якого оцінювалися авторами розслідування приблизно у 3,8 млрд грн. Водночас у відкритих документах банку на кінець 2023 року серед власників істотної участі зазначені Сергій Лагур із часткою 24,9%, Степан Івахів — 23,3%, а Андрій Попов — 15%.Саме структура власності БІС-Банку стала предметом нової уваги після появи інформації про угоди 2026 року. У серпні АМКУ повідомив про надання дозволів двом фізичним особам — громадянам України, дані про яких у відкритому повідомленні обмежені, на набуття контролю над АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ». Імена набувачів у рішенні комітету не розкриті.За даними розслідування, одним із людей, пов’язаних із новою конфігурацією навколо БІС-Банку, називають Олену Сосєдку. Водночас офіційні документи, доступні у відкритому доступі, не підтверджують прямо, що Олена Сосєдка є кінцевою власницею або офіційною контролеркою БІС-Банку. Тому її можливий вплив на банк потребує розмежування від юридично оформленого права власності.Окремо у публікаціях згадується Андрій Попов, який уже фігурував у структурі власності БІС-Банку. За річним звітом банку за 2023 рік, Попов володів 15% акцій, з яких 9,7998% становила пряма участь і 5,2002% — опосередкована. Той самий документ вказує на частки Сергія Лагура та Степана Івахіва, пов’язаних із групою WOG.Для Олени Сосєдки це означає повернення її імені в контекст банківського активу після історії з «Конкордом». При цьому сама по собі згадка Олени Сосєдки у розслідуванні не доводить наявності в неї контролю над БІС-Банком. Встановити юридичний контроль можна лише за даними про власників істотної участі, погодженими регулятором структурами власності та відповідними корпоративними документами.Попередній досвід «Конкорду» залишається важливим контекстом для оцінки ситуації. НБУ у 2023 році застосував до банку рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію, а Верховний Суд у 2025 році закрив провадження за позовом колишніх акціонерів, не скасовуючи рішення регулятора. Олена Сосєдка після судового рішення публічно заявляла, що акціонери банків, на її думку, не мали належної можливості оскаржити рішення НБУ.Ще одним елементом попередньої бізнес-структури була компанія «Прокард». У документах НБУ щодо банківської групи «Конкорд» «Прокард» зазначений серед пов’язаних юридичних осіб групи. Це дозволяє документально підтвердити корпоративний зв’язок компанії з банківською групою, хоча сам по собі такий зв’язок не свідчить про порушення з боку компанії чи її власників.Після появи інформації про БІС-Банк увага також зосереджена на тому, чи відповідає фактична конфігурація впливу на банк його офіційній структурі власності. Для регулятора принципове значення мають не публічні заяви або бізнес-зв’язки, а розкриття власників істотної участі та погодження набуття контролю. Саме тому рішення АМКУ від 13 серпня 2026 року про дозволи на контроль над БІС-Банком є одним із ключових документів у цій історії.Водночас у відкритому повідомленні АМКУ особи, яким надано дозвіл на набуття контролю, не названі. Це не дає підстав автоматично ототожнювати їх з Оленою Сосєдкою або іншими особами, згаданими у медійних розслідуваннях. Олена Сосєдка не фігурує в оприлюдненому повідомленні АМКУ як названий набувач контролю.Ситуація навколо БІС-Банку розгортається на тлі загальної зміни його акціонерної конфігурації. Раніше банк офіційно розкривав серед власників істотної участі Сергія Лагура, Степана Івахіва та Андрія Попова. Нові дозволи АМКУ свідчать про корпоративні зміни, але не розкривають у публічному повідомленні кінцевих набувачів.

Таким чином, історія Олени Сосєдки та БІС-Банку наразі складається з двох рівнів: підтверджених корпоративних і регуляторних фактів та тверджень розслідування про можливий вплив колишньої співвласниці «Конкорду». Юридичний статус Олени Сосєдки щодо БІС-Банку потребує подальшого документального підтвердження, тоді як рішення про нових контролерів банку АМКУ вже ухвалив у серпні 2026 року.