ПАРЄ вимагає від Росії звільнити 26 українських журналістів із полону

Напади на представників преси асамблея прирівняла до воєнних злочинів.

Парламентська асамблея Ради Європи закликала Росію негайно й безумовно відпустити щонайменше 26 українських журналістів, яких та незаконно утримує під вартою.

ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо загроз медіаплюралізму 30 вересня у Страсбурзі.

Війну РФ проти України документ називає головною небезпекою для працівників ЗМІ в Європі, повідомляє пресслужба ПАРЄ.

«Війна Росії проти України, що триває, залишається найбільшою загрозою для журналістів у Європі.

Асамблея нагадує, що журналісти є цивільними особами й перебувають під захистом міжнародного права, а цілеспрямовані напади на них та їхнє вбивство є воєнним злочином», — ідеться в ухваленому тексті.

Народна депутатка, членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук уточнила, що полонених журналістів Росія утримує переважно за сфабрикованими обвинуваченнями.

У документі окремо згадано журналістку Вікторію Рощину, яка загинула в російському полоні.

Асамблея вимагає звільнити всіх утримуваних працівників ЗМІ і притягнути до відповідальності винних у злочинах проти них.

Резолюція описує й становище медіа на окупованих територіях України.

Там закривають або захоплюють українські редакції, переслідують місцевих журналістів, а українське мовлення замінюють російською державною пропагандою.

Ще одна частина документа присвячена російському впливу в Європі: підконтрольним Росії медіа, прихованому володінню й фінансуванню інформаційних ресурсів, скоординованим кампаніям в інтернеті.

Блокування кремлівських медіа в Європі ПАРЄ підтримала. «Асамблея вітає заходи ЄС та держав-членів щодо призупинення мовлення пов'язаних із Кремлем пропагандистських мереж і чітко наголошує: якщо такі заходи здійснюються відповідно до практики ЄСПЛ, вони є легітимним захистом медіаплюралізму, а не його обмеженням», — пояснила Кравчук.

Державам рекомендують і далі протидіяти російським та білоруським державним медіа, залученим до воєнної пропаганди, сприяти розслідуванням злочинів проти журналістів і підтримувати українські редакції, зокрема прифронтові та переміщені з окупованих територій.

ПАРЄ закликала скасувати або змінити закони, якими залякують журналістів, зокрема кримінальну відповідальність за наклеп і надто широкі норми про «фейки» чи «державну таємницю».

Також асамблея запропонувала створити загальноєвропейську базу даних про власників медіа з безоплатним доступом.

Торік ПАРЄ вже ухвалювала резолюцію про звільнення українських журналістів із російського полону і запровадила День пам'яті Вікторії Рощиної.

Відтоді на кожній осінній сесії асамблея проводить вшанування «Перемога для Вікторії».

Рощина зникла на окупованих територіях у серпні 2023 року, а в жовтні 2024-го Міноборони РФ повідомило про її смерть.

Тіло журналістки повернули в Україну лише в лютому 2025 року, і на ньому виявили сліди катувань.

У червні 2025 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав ПАРЄ ухвалити тематичні резолюції на захист полонених журналістів.

Цивільних українців окупанти судять за сфабрикованими справами, і окупаційні суди ухвалюють довічні вироки на підставі зізнань, вибитих катуваннями.

Як живуть родини тих, хто роками перебуває в російській неволі, і чому формула «всіх на всіх» досі не працює, розповідає журналістка Оксана Денега у статті ZN.UA «Полонені світи.

Як російська неволя змінює життя бранців та їхніх родин».