Кому з українських політиків та діячів українці довіряють найбільше: результати опитування

Соціологи дізналися також електоральні настрої громадян.

До трійки політиків та посадовців, яким українці довіряють найбільше, увійшли: колишній головнокомандувач Збройних сил України й посол України у Великій Британії Валерій Залужний (йому довіряють — 64%, не довіряють — 25%), президент Володимир Зеленський (довіряють — 53%, не довіряють — 40%) та колишній керівник Головного управління розвідки Міноборони й голова офісу президента України Кирило Буданов (довіряють — 53%, не довіряють — 31%), свідчать результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг".

Четверте місце в рейтингу довіри посідає колишній міністр оборони Михайло Федоров.

Йому довіряють 38% опитаних, не довіряють — 25%, а 29% українців відповіли, що не чули про нього.

Колишньому начальнику Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки України та чинному міністру оборони Євгенію Хмарі довіряють — 29%, не довіряють — 16%, а ще 43% респондентів не чули про нього.

Соціологи дізналися в українців, за кого проголосували б вони, якщо президентські вибори відбулися б найближчим часом.

За Володимира Зеленського готові проголосувати 22,9% громадян, за Валерія Залужного — 20,2%, за п'ятого президента й голову партії "Європейська Солідарність" Петра Порошенка та Михайла Федорова — 7,6%, за Кирила Буданова — 6,7%, за командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького — 5,4%, народного депутата Дмитра Разумкова — 5,1%, громадського діяча та волонтера Сергія Притулу — 2,4%, за голову партії "Батьківщина" Юлію Тимошенко — 1,9%, за народного депутата та колишнього члена Партії регіонів та Опозиційного блоку Юрія Бойко — 1,4%.

Соціологічна група "Рейтинг" проводила опитування з 3 до 5 жовтня методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера.

Опитано 1000 респондентів.

Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1 в.п. з довірчою ймовірністю 0,95).

Чи можна провести вибори після війни швидко — й не зламати демократії?

Хто і як має визначати правила гри?

Чи допустимі "особливі рішення" — й де їхня конституційна межа?

Чи може безпека стати виправданням для обмеження конкуренції та свободи слова?

У статті "Після війни: які виклики стоять перед виборами і як їх подолати" ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера дає чіткі відповіді на ці та інші важливі для проведення повоєнних виборів питання.