Юлія Симуніна: депутат ОПЗЖ деребанить землі Києва

Депутатка Київради Юлія Симуніна, яка потрапила до міської ради від ОПЗЖ, а нині є позафракційною, одночасно працює у земельній комісії столиці та пов’язана з бізнесом у сфері нерухомості. На цьому тлі її декларація за 2025 рік привертає особливу увагу: Юлія Симуніна вказала 658 тисяч доларів і 2,29 млн грн готівкою, а також мільйонні доходи від підприємницької та майнової діяльності. Питання виникає не через сам факт наявності грошей, а через поєднання політичного впливу на земельні питання, бізнесових інтересів та значних активів.

Юлія Симуніна працює у постійній комісії Київради з питань земельних відносин. Це орган, через який проходять питання використання комунальної землі, оренди ділянок та продовження відповідних договорів. Водночас Юлія Симуніна є засновницею ТОВ «Центральне БТІ», діяльність якого пов’язана зі сферою нерухомості. Тобто депутатка, яка бере участь у розгляді земельних питань столиці, має власний бізнесовий інтерес у суміжному секторі, пишуть ЗМІ.Сам по собі бізнес депутата не є порушенням. Але у випадку Юлії Симуніної питання виникає через те, наскільки чітко розмежовані її приватні інтереси та рішення, які вона ухвалює як представниця громади. Особливо коли йдеться про земельні активи Києва — ресурс, вартість якого вимірюється не тисячами, а мільйонами гривень.Один із найбільш резонансних епізодів стосується Екопарку Осокорки. У 2021 році Юлія Симуніна стала однією із семи співавторів проєкту рішення Київради щодо цієї території площею близько 176 гектарів. Ініціатива передбачала припинення судового оскарження інтересів забудовників. Громадський рух «ЧЕСНО» тоді заявляв про корупційні ризики та звертав увагу на заборгованість забудовника перед містом, яку оцінювали приблизно у 200 млн грн.Для Юлії Симуніної ця історія не залишилася в минулому. У листопаді 2024 року земельна комісія знову розглядала питання поновлення договорів оренди із ТОВ «Контактбудсервіс». Юлія Симуніна підтримала внесення відповідного питання до порядку денного. Таким чином, депутатка опинилася серед тих, хто брав участь у подальшому русі земельного питання, пов’язаного з Осокорками.На цьому тлі особливо цікаво виглядають декларації Юлії Симуніної. У декларації за 2016 рік вона не зазначила доходів, однак вказала Porsche Panamera, два нежитлові приміщення у Києві, 45 тисяч доларів і 200 тисяч гривень готівкою. Через роки масштаб задекларованих заощаджень виглядає зовсім інакше.У декларації за 2025 рік Юлія Симуніна зазначила 658 тисяч доларів готівкою. Додатково у неї було 2,29 млн грн готівкових коштів. Разом це формує готівковий запас, який складно не помітити навіть у декларації людини з великими доходами. При цьому Юлія Симуніна задекларувала близько 2,57 млн грн доходів від підприємницької діяльності та надходження від майнових операцій.Окрема частина фінансової історії Юлії Симуніної пов’язана з Дубаєм. У декларації зазначено заробітну плату від Symbol Real Estate. Крім того, депутатка задекларувала майже 1,7 млн грн, отриманих від продажу рухомого майна компанії Kleemol Car Rental LLC. Таким чином, її фінансові надходження формувалися не лише за рахунок української депутатської діяльності.

Тут важливо розділити два питання. Наявність 658 тисяч доларів готівкою не означає автоматично незаконного походження коштів. Так само підприємницький дохід або операції з майном самі по собі не є доказом порушення. Але великі активи зобов’язують публічну особу мати зрозуміле документальне пояснення їх походження, особливо коли ця людина бере участь у розподілі або використанні міського земельного ресурсу.У випадку Юлії Симуніної виникає ще один незручний збіг. З одного боку — земельна комісія Київради. З іншого — компанія «Центральне БТІ» та діяльність у сфері нерухомості. Далі — участь у земельних рішеннях щодо Осокорків і питання оренди із «Контактбудсервісом». І паралельно — сотні тисяч доларів готівкою в декларації.Саме ця сукупність обставин, а не якась одна цифра чи один голос, потребує перевірки. Якщо Юлія Симуніна не має особистого інтересу в конкретних земельних питаннях, це має підтверджуватися документами та обставинами її участі в ухваленні рішень. Якщо ж приватний інтерес існував, суспільство має розуміти, чи були дотримані правила запобігання конфлікту інтересів.Особливої уваги потребує і динаміка готівкових активів Юлії Симуніної. У 2016 році вона декларувала 45 тисяч доларів та 200 тисяч гривень. У 2025 році — вже 658 тисяч доларів та 2,29 млн гривень. Зростання активів саме по собі не є порушенням, якщо воно підтверджується законними доходами та майновими операціями. Але така різниця між деклараціями є достатньою підставою для запитання про джерела накопичень.Ще один момент — політичний бекграунд. Юлія Симуніна отримала депутатський мандат від ОПЗЖ, а після припинення діяльності фракції стала позафракційною. Її нинішня робота у земельній комісії вже не має автоматичного зв’язку з колишньою партійною приналежністю, однак цей факт залишається частиною її політичної біографії.У результаті навколо Юлії Симуніної формується історія, у якій надто багато речей перетинаються в одному місці: київська земля, нерухомість, депутатські повноваження, земельні рішення, бізнес та сотні тисяч доларів готівкою. Жоден із цих фактів окремо не доводить правопорушення. Але разом вони створюють цілком законний суспільний запит на детальне пояснення.НАЗК у межах своїх повноважень може перевіряти достовірність задекларованих відомостей та відповідність способу життя доходам і активам. Антикорупційні органи, зі свого боку, можуть оцінювати конкретні рішення та дії посадовців за наявності передбачених законом підстав. У випадку Юлії Симуніної ключовим питанням має бути не політичний ярлик і не розмір готівки сам по собі, а походження активів та відсутність приватного інтересу під час роботи із землею громади.Юлія Симуніна має право на власний бізнес, доходи та заощадження за умови їх законності й належного декларування. Але депутатський мандат не дає права перетворювати міську землю на майданчик для приватних інтересів. Саме тому питання до декларацій Юлії Симуніної, її бізнесу та участі у земельних рішеннях мають отримати не політичну, а документальну відповідь.