Закриті вироки у справах з угодами зі слідством часто не виконують свою пряму функцію — TI Ukraine

Засекречений вирок Миколі Злочевському був однією з головних причин, чому порушили питання зміни законодавства щодо таких випадків.

У вересні Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім в. о. глави Адміністрації президента Сергієм Пашинським у справі про арештовані нафтопродукти.

Дискусії навколо цієї угоди вирують і досі, підіймаючи низку нових питань до подібних вироків.

Одне з таких — закритість текстів угод зі слідством, пише у статті «Fair deal: чи справді працюють угоди зі слідством у топкорупційних справах» старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.

«Тексти частини вироків за угодами, зокрема щодо того ж Пашинського, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького та інших фігурантів, повністю закриті.

І через це з публічної комунікації суду та САП неможливо дізнатися, що саме держава отримала в обмін на пом'якшення покарання.

А оскільки досить часто йдеться про відомих людей, громадське обурення стає очікуваною реакцією на таку закритість», — пише автор.

За словами Демчука, один із перших таких вироків, який досі залишається серед найгучніших, — це угода з ексміністром екології Миколою Злочевським.

Останній намагався запропонувати НАБУ та САП хабар у 5 млн доларів, аби ті закрили справу щодо нього.

Угоду з ним уклали у серпні 2023 року.

В межах цієї угоди Злочевського оштрафували на 68 тис. грн.

Він також задонатив на Збройні Сили України 660 млн грн.

І більше нічого.

Вирок у справі був повністю засекречений, тому громадськість не змогла дізнатися, чи сторони дотрималися правил «суспільного інтересу», а також чи справді держава виграла від тих домовленостей.

«Ця угода насправді і стала однією з головних причин узагалі говорити про оновлення законодавства щодо таких вироків.

А ми в TI Ukraine відтоді постійно наголошували на необхідності публікувати максимально допустимий обсяг даних про угоду, щоб таких запитань від українців не виникало», — пише Демчук.

Він пояснює, що закриття дуже часто не може приховати співпрацю фігуранта зі слідством.

А це пряма функція засекреченості.

«Адже якщо за законом засуджений зобов’язаний свідчити проти співучасників, ті однаково дізнаються про угоду через сам факт виділення провадження», — зазначає експерт.

Водночас він нагадав, що ВАКС уже вміє закривати окремі дані з вироків і при цьому не засекречувати весь текст.

Зокрема, у справі щодо керівника Агентства місцевих доріг Полтавської області суд залишив публічними обґрунтування суспільного інтересу та інші частини вироку.

Та й вирок Пашинському спочатку теж був засекречений.

«Про що ми відразу просигналізували як про досить поганий прецедент.

ВАКС швидко відреагував на нашу критику та оприлюднив частково закритий вирок, з якого стали зрозумілі деталі цієї угоди», — підсумував Демчук.

У вересні заступник голови партії «Батьківщина» Сергій Власенко зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №15563 «Про внесення змін до КПК України та Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо прозорості та публічності угод про визнання винуватості».

У разі ухвалення у тому вигляді, яким його вніс Власенко, документ може нівелювати інститут угод зі слідством у кримінальних справах щодо корупції.

2024 року «Слуга народу» також лобіювала законопроєкт про угоду зі слідством, який розкритикували експерти та антикорупційні організації, адже він дозволяв топкорупціонерам відкупитися від відповідальності.

У результаті, до другого читання законопроєкт все ж не дійшов.

Тоді очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю Інні Ведерніковій пояснив, що інститут угод зі слідством — нормальна світова практика, але не такий, як пропонували «слуги».