Closed judgments in plea bargain cases often fail to serve their direct purpose — TI Ukraine

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

The classified verdict in Mykola Zlochevskyi’s case was one of the main reasons why the question of changing the legislation on such cases was raised.

In September the High Anti-Corruption Court approved a plea bargain with former acting Head of the Presidential Administration Serhii Pashynskyi in the case concerning seized petroleum products. Debates around this agreement are still raging, raising a number of new questions about similar judgments. One of these is the secrecy of plea bargain texts, writes Transparency International Ukraine senior legal advisor Pavlo Demchuk in the article “Fair deal: do plea bargains really work in major corruption cases?”

“The texts of some verdicts based on plea bargains, including those in the cases of Pashynskyi, former head of the Western Commercial Court of Appeal Borys Plotnitskyi, and other defendants, are completely classified. Because of this, it is impossible from the court’s and SAP’s public communications to learn what exactly the state received in exchange for reduced punishment. And since these often involve well-known people, public outrage becomes an expected reaction to such secrecy,” the author writes.

According to Demchuk, one of the first such verdicts that remains among the most high-profile was the agreement with former Ecology Minister Mykola Zlochevskyi. Zlochevskyi tried to offer NABU and SAP a bribe of 5 million dollars so that they would close the case against him. A deal with him was concluded in August 2023. Under that agreement Zlochevskyi was fined 68 thousand hryvnias. He also donated 660 million hryvnias to the Armed Forces of Ukraine. And nothing more. The verdict in the case was fully classified, so the public could not find out whether the parties complied with the “public interest” rules or whether the state truly benefited from those arrangements.

“That agreement in fact became one of the main reasons to talk at all about updating the legislation on such verdicts. And since then we at TI Ukraine have consistently emphasized the need to publish the maximum permissible amount of information about a plea bargain so that such questions do not arise from Ukrainians,” Demchuk writes.

He explains that classification very often cannot hide a defendant’s cooperation with the investigation. And that is the direct function of secrecy.

“After all, if by law a convicted person is obliged to testify against accomplices, those accomplices will learn about the agreement anyway through the mere fact of the case’s segmentation,” the expert notes.

At the same time he recalled that the HACC already knows how to close off individual data from verdicts without classifying the entire text. For example, in the case concerning the head of the Local Roads Agency of Poltava region the court kept public the justification of the public interest and other parts of the verdict. And Pashynskyi’s verdict was initially classified as well.

“Which we immediately signaled was a rather bad precedent. The HACC quickly responded to our criticism and published a partially redacted verdict that clarified the details of that agreement,” Demchuk concluded.

In September, Servant of the People deputy head Serhii Vlasenko registered draft law No. 15563 in the Verkhovna Rada “On Amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Law of Ukraine ‘On Access to Court Decisions’ regarding the transparency and publicity of plea bargain agreements.” If adopted in the form Vlasenko submitted it, the document could nullify the institution of plea bargains in criminal corruption cases.

In 2024 the Servant of the People party also lobbied a draft law on plea bargains that experts and anti-corruption organizations criticized because it would have allowed top-level corrupt officials to buy their way out of responsibility. As a result, the bill did not reach second reading. At that time the head of the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office, Oleksandr Klymenko, explained in an interview with Inna Vedernykova that the institution of plea bargains is a normal global practice, but not as it was proposed by the “servants.”

Document: PDF proof of the original version of the news item "Закриті вироки у справах з угодами зі слідством часто не виконують свою пряму функцію — TI Ukraine". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Засекречений вирок Миколі Злочевському був однією з головних причин, чому порушили питання зміни законодавства щодо таких випадків.

У вересні Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім в. о. глави Адміністрації президента Сергієм Пашинським у справі про арештовані нафтопродукти. Дискусії навколо цієї угоди вирують і досі, підіймаючи низку нових питань до подібних вироків. Одне з таких — закритість текстів угод зі слідством, пише у статті «Fair deal: чи справді працюють угоди зі слідством у топкорупційних справах» старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.

«Тексти частини вироків за угодами, зокрема щодо того ж Пашинського, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького та інших фігурантів, повністю закриті. І через це з публічної комунікації суду та САП неможливо дізнатися, що саме держава отримала в обмін на пом'якшення покарання. А оскільки досить часто йдеться про відомих людей, громадське обурення стає очікуваною реакцією на таку закритість», — пише автор.

За словами Демчука, один із перших таких вироків, який досі залишається серед найгучніших, — це угода з ексміністром екології Миколою Злочевським. Останній намагався запропонувати НАБУ та САП хабар у 5 млн доларів, аби ті закрили справу щодо нього. Угоду з ним уклали у серпні 2023 року. В межах цієї угоди Злочевського оштрафували на 68 тис. грн. Він також задонатив на Збройні Сили України 660 млн грн. І більше нічого. Вирок у справі був повністю засекречений, тому громадськість не змогла дізнатися, чи сторони дотрималися правил «суспільного інтересу», а також чи справді держава виграла від тих домовленостей.

«Ця угода насправді і стала однією з головних причин узагалі говорити про оновлення законодавства щодо таких вироків. А ми в TI Ukraine відтоді постійно наголошували на необхідності публікувати максимально допустимий обсяг даних про угоду, щоб таких запитань від українців не виникало», — пише Демчук.

Він пояснює, що закриття дуже часто не може приховати співпрацю фігуранта зі слідством. А це пряма функція засекреченості.

«Адже якщо за законом засуджений зобов’язаний свідчити проти співучасників, ті однаково дізнаються про угоду через сам факт виділення провадження», — зазначає експерт.

Водночас він нагадав, що ВАКС уже вміє закривати окремі дані з вироків і при цьому не засекречувати весь текст. Зокрема, у справі щодо керівника Агентства місцевих доріг Полтавської області суд залишив публічними обґрунтування суспільного інтересу та інші частини вироку. Та й вирок Пашинському спочатку теж був засекречений.

«Про що ми відразу просигналізували як про досить поганий прецедент. ВАКС швидко відреагував на нашу критику та оприлюднив частково закритий вирок, з якого стали зрозумілі деталі цієї угоди», — підсумував Демчук.

У вересні заступник голови партії «Батьківщина» Сергій Власенко зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №15563 «Про внесення змін до КПК України та Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо прозорості та публічності угод про визнання винуватості». У разі ухвалення у тому вигляді, яким його вніс Власенко, документ може нівелювати інститут угод зі слідством у кримінальних справах щодо корупції.

2024 року «Слуга народу» також лобіювала законопроєкт про угоду зі слідством, який розкритикували експерти та антикорупційні організації, адже він дозволяв топкорупціонерам відкупитися від відповідальності. У результаті, до другого читання законопроєкт все ж не дійшов. Тоді очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю Інні Ведерніковій пояснив, що інститут угод зі слідством — нормальна світова практика, але не такий, як пропонували «слуги».

Document: PDF proof of the original version of the news item "Закриті вироки у справах з угодами зі слідством часто не виконують свою пряму функцію — TI Ukraine". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Засекречений вирок Миколі Злочевському був однією з головних причин, чому порушили питання зміни законодавства щодо таких випадків.

У вересні Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім в. о. глави Адміністрації президента Сергієм Пашинським у справі про арештовані нафтопродукти.

Дискусії навколо цієї угоди вирують і досі, підіймаючи низку нових питань до подібних вироків.

Одне з таких — закритість текстів угод зі слідством, пише у статті «Fair deal: чи справді працюють угоди зі слідством у топкорупційних справах» старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.

«Тексти частини вироків за угодами, зокрема щодо того ж Пашинського, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького та інших фігурантів, повністю закриті.

І через це з публічної комунікації суду та САП неможливо дізнатися, що саме держава отримала в обмін на пом'якшення покарання.

А оскільки досить часто йдеться про відомих людей, громадське обурення стає очікуваною реакцією на таку закритість», — пише автор.

За словами Демчука, один із перших таких вироків, який досі залишається серед найгучніших, — це угода з ексміністром екології Миколою Злочевським.

Останній намагався запропонувати НАБУ та САП хабар у 5 млн доларів, аби ті закрили справу щодо нього.

Угоду з ним уклали у серпні 2023 року.

В межах цієї угоди Злочевського оштрафували на 68 тис. грн.

Він також задонатив на Збройні Сили України 660 млн грн.

І більше нічого.

Вирок у справі був повністю засекречений, тому громадськість не змогла дізнатися, чи сторони дотрималися правил «суспільного інтересу», а також чи справді держава виграла від тих домовленостей.

«Ця угода насправді і стала однією з головних причин узагалі говорити про оновлення законодавства щодо таких вироків.

А ми в TI Ukraine відтоді постійно наголошували на необхідності публікувати максимально допустимий обсяг даних про угоду, щоб таких запитань від українців не виникало», — пише Демчук.

Він пояснює, що закриття дуже часто не може приховати співпрацю фігуранта зі слідством.

А це пряма функція засекреченості.

«Адже якщо за законом засуджений зобов’язаний свідчити проти співучасників, ті однаково дізнаються про угоду через сам факт виділення провадження», — зазначає експерт.

Водночас він нагадав, що ВАКС уже вміє закривати окремі дані з вироків і при цьому не засекречувати весь текст.

Зокрема, у справі щодо керівника Агентства місцевих доріг Полтавської області суд залишив публічними обґрунтування суспільного інтересу та інші частини вироку.

Та й вирок Пашинському спочатку теж був засекречений.

«Про що ми відразу просигналізували як про досить поганий прецедент.

ВАКС швидко відреагував на нашу критику та оприлюднив частково закритий вирок, з якого стали зрозумілі деталі цієї угоди», — підсумував Демчук.

У вересні заступник голови партії «Батьківщина» Сергій Власенко зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №15563 «Про внесення змін до КПК України та Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо прозорості та публічності угод про визнання винуватості».

У разі ухвалення у тому вигляді, яким його вніс Власенко, документ може нівелювати інститут угод зі слідством у кримінальних справах щодо корупції.

2024 року «Слуга народу» також лобіювала законопроєкт про угоду зі слідством, який розкритикували експерти та антикорупційні організації, адже він дозволяв топкорупціонерам відкупитися від відповідальності.

У результаті, до другого читання законопроєкт все ж не дійшов.

Тоді очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю Інні Ведерніковій пояснив, що інститут угод зі слідством — нормальна світова практика, але не такий, як пропонували «слуги».

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Закриті вироки у справах з угодами зі слідством часто не виконують свою пряму функцію — TI Ukraine". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ZN.ua.