Підрив «Північних потоків»: Суд Гамбурга відмовився закрити провадження проти українського офіцера

Пдірив «Північних потоків»: Суд Гамбурга відмовився закрити провадження проти українського офіцера

У Вищому земельному суді Гамбурга 27 жовтня продовжилось судове засідання у справі про підрив газопроводів «Пінвнічний потік-1» та «Північний потік-2», де обвинувачують українського громадянина та військового Сергія Кузнєцова. На ньому суд відхилив клопотання адвокатів про закриття провадження, повідомляє кореспондентка ZN.UA із зали суду.

Це друге засідання у справі. На ньому в залі суду зачитали листи українських військовослужбовців та полковників Романа Червінського та Юрія Семенюка. І Червінський, і Семенюк заявили, що Кузнєцов влітку та восени 2022 року був у безпосередньому підпорядкуванні Червінського в силах спеціальних операцій.

«Методи і результати ведення руху опору (України проти Росії - ZN.UA) є державною таємницею. Сергій Кузнєцов давав розписку про нерозголошення таємної інформації. Я не даю йому (Кузнєцову - ZN.UA) дозволу розголошувати інформацію (яка була йому відома - ZN.UA) під моїм командування», — йдеться у листі Чернявського.

У відповідь на це прокурор у справі заявив, що відсутність дозволу давати показання не обмежує обвинуваченого захищатися.

На попередньому засіданні 14 жовтня, адвокати Кузнєцова подали клопотання про закриття провадження. Воно було спричинене тим, що на момент, коли слідство вважає були здійснені підриви, обвинувачений був військовослужбовцем. Кузнєцов відмовився давати свідчення, бо, за словами адвокатів, у них він може розповісти щось, що йому, як військовому говорити не можна.

Також адвокати стверджують, що газопроводи «Північні потоки» є фінансовою та політичною складовою Російської Федерації. Через ці газопроводи, за словами захисників Кузнєцова, Росія отримувала прибуток, яким фінансує війну в Україні, а також тиснула на країни-членкині ЄС стосовно зняття санкцій з РФ.

Сергія Кузнєцова обвинувачують в тому, що він восени 2022 року керував групою із 6 осіб, яка орендувала в німецькому місті Росток яхту і нею попливла до берегів данського острова Борнгольм, де заклала вибухівку у водах Балтійського моря. За версією слідства, о 02:03 та о 19:04 26 вересня 2022 року вибухівка пошкодила три з чотирьох ниток газопроводів Північний потік.

Адвокати Кузнєцова кажуть, що немає свідків, які бачили Кузнєцова на яхті та на ній немає його ДНК. Також вони вважають, що у слідства немає жодних прямих доказів проти Кузнєцова.

Кузнєцова затримали в Італії влітку 2025 року, а наприкінці листопада передали Німеччині. Згодом омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що тримання українця в німецькому СІЗО в одиночній камері по 23 години на добу, у секції для «особливо небезпечних», може бути розцінене як катування. У серпні президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не мала жодного стосунку до диверсії і готова допомагати слідству. Він прокоментував справу після затримання в Хорватії другого українця, якого розшукувала Німеччина.

Про те, чому версія про «український слід» у підриві «Північних потоків» не витримує критики, у статті ZN.UA «Хто і навіщо придумав, що Україна підірвала Північні потоки?» розповідає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.