Аква Бурштин: зміна власників, погрози та тінь старого конфлікту

Навколо підприємств, пов’язаних із рибним господарством у Бурштині Івано-Франківської області, знову виникають питання через зміну власників, керівників і назв компаній. Зокрема, ТОВ «Аква Бурштин» (ЄДРПОУ 44047163), яке раніше працювало під назвою «Ньорд», за два роки змінило засновника, кінцевого бенефіціара та назву. Нині власником компанії значиться Антон Туринський, а директором залишається Олександр Фанта. Ці корпоративні зміни відбувалися на тлі давніх конфліктів навколо ТОВ «Рибгосп Бурштинський» та державного майнового комплексу рибного господарства «Галицький». Водночас документальних підтверджень того, що всі ці підприємства мають спільних власників або контролюються однією групою осіб, наразі недостатньо.

За даними реєстру, ТОВ «Аква Бурштин» було зареєстроване 26 грудня 2020 року, пишуть ЗМІ. У травні 2024 року серед засновників відбулися зміни: 16 травня власницею компанії стала Марта Петрів. До цього корпоративні права були розподілені між іншими особами, зокрема Богданою Кузнєцовою, Володимиром Кузнєцовим і Миколою Витвицьким. У жовтні того самого року підприємство перейшло до Олександра Фанти. 18 жовтня його внесли до реєстру як засновника замість Марти Петрів, а згодом він став кінцевим бенефіціаром компанії. 23 жовтня Олександр Фанта також обійняв посаду директора. Наступна зміна відбулася 5 лютого 2025 року: ТОВ «Ньорд» офіційно змінило назву на ТОВ «Аква Бурштин». При цьому Олександр Фанта залишився керівником підприємства. У травні 2026 року змінився власник: 21 травня засновником і кінцевим бенефіціаром компанії став Антон Туринський, якому належить 100% статутного капіталу в розмірі 1,43 млн грн. Олександр Фанта зберіг посаду директора. Таким чином, корпоративні права перейшли до нової особи, але керівництво підприємством залишилося незмінним. Основний вид діяльності «Аква Бурштин» — прісноводне рибництво та аквакультура. Серед додаткових напрямів у реєстрі зазначені прісноводне рибальство, перероблення риби, оптова торгівля продуктами харчування, а також низка інших видів діяльності. Водночас сама реєстрація таких КВЕДів не підтверджує, що компанія володіє Бурштинським водосховищем або державним майновим комплексом рибного господарства. Для встановлення фактичного контролю над водоймою та інфраструктурою необхідно окремо перевіряти договори оренди, дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів і документи на майно.За інформацією джерел, попередня власниця підприємства нібито зазнавала тиску та погроз перед переходом корпоративних прав до Олександра Фанти. Однак у доступних реєстраційних відомостях відображено лише юридичну зміну засновника, а не обставини, за яких сторони домовилися про передачу компанії. Без заяв потерпілих, матеріалів кримінального провадження або судових рішень стверджувати, що корпоративні права передали під примусом, немає підстав. Водночас саме ці обставини потребують окремої перевірки, якщо повідомлення про погрози мають документальне підтвердження.У цій історії також згадуються народний депутат Роман Мулик та Іван Климович, якого в місцевих публікаціях називають «Храмим». У поширених повідомленнях Климовича пов’язують із політичним оточенням депутата та окремими представниками правоохоронних органів. Проте сама наявність таких згадок не доводить їхньої причетності до зміни власників «Аква Бурштин». Немає підстав стверджувати й те, що Іван Климович виконував роль силового посередника або організовував тиск на колишню власницю.За даними відкритих реєстрів, Іван Климович раніше був керівником і бенефіціаром ТОВ «Клим-ІФ», а також фігурує в реєстраційних відомостях кінно-спортивного клубу «Форвард». Ці відомості характеризують його попередню корпоративну діяльність, але не встановлюють зв’язку з ТОВ «Аква Бурштин». Так само для оцінки можливого впливу Романа Мулика на підприємство необхідні конкретні документи про спільні бізнес-інтереси, фінансові операції або участь у передачі корпоративних прав.

Конфлікти навколо рибного господарства в Бурштині виникли задовго до змін у «Аква Бурштин». У 2019 році «Суспільне» повідомляло про заяви голови трудового колективу ТОВ «Рибгосп Бурштинський» Віктора Матейка щодо нібито рейдерського захоплення підприємства. Він заявляв про присутність сторонніх осіб на території та погрози працівникам. За його словами, конфлікт був пов’язаний також із процесами навколо приватизації державного підприємства «Рибгосп «Галицький». На той момент «Рибгосп Бурштинський» орендував його цілісний майновий комплекс за договором, укладеним у 2014 році. Подальша історія оренди завершилася судовим спором. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2021 року договір оренди майнового комплексу між регіональним відділенням Фонду державного майна та ТОВ «Рибгосп Бурштинський» було розірвано. Суд встановив, що орендар не сплачував орендну плату за період із травня до листопада 2020 року. З підприємства постановили стягнути 663,3 тис. грн боргу, а також пеню, штраф та інфляційні втрати. Рішення залишилося чинним після апеляційного перегляду. У березні 2022 року регіональне відділення Фонду держмайна видало наказ про передачу майнового комплексу, повернутого з оренди, Державному агентству меліорації та рибного господарства. Отже, державне майно було повернуто в управління уповноваженого органу після розірвання договору з «Рибгоспом Бурштинським». Ця юридична історія важлива для розуміння ситуації навколо водойми, але сама по собі не встановлює правонаступництва або зв’язку між колишнім орендарем і нинішньою «Аква Бурштин». Нинішня структура власності «Аква Бурштин» відрізняється від тієї, що існувала у 2024 році: тоді компанія перейшла від Марти Петрів до Олександра Фанти, а у 2026-му — до Антона Туринського. При цьому Фанта продовжує керувати підприємством. Така послідовність змін не є доказом незаконних дій, однак для з’ясування реального механізму переходу бізнесу важливі договори купівлі-продажу корпоративних прав, розрахунки між сторонами та пояснення попередніх і нинішнього власників.Окремого з’ясування потребують і відносини між «Аква Бурштин», «Рибгоспом Бурштинським» та державним майновим комплексом «Рибгосп Галицький». Поки що реєстраційні зміни однієї компанії та судова історія іншої не дають підстав об’єднувати їх в одну корпоративну структуру. Водночас питання про те, хто фактично використовує водні ресурси, на яких підставах ведеться господарська діяльність і кому належить інфраструктура, залишається важливим для місцевої громади.Для повної картини необхідні відповіді Антона Туринського й Олександра Фанти щодо обставин переходу корпоративних прав, а також позиція Марти Петрів щодо повідомлень про можливий тиск. Роману Мулику та Івану Климовичу також варто надати можливість прокоментувати згадки їхніх імен у контексті конфлікту. Без таких пояснень і документів говорити про доведену схему захоплення підприємства або участь конкретних осіб передчасно. Водночас історія державного рибного господарства, попередніх конфліктів та неодноразової зміни власників «Аква Бурштин» потребує подальшої перевірки.