Реформа закупівель в «Укрзалізниці»: як ліквідували «безпековий шлагбаум» та схеми впливу СБУ

Реформа закупівель в «Укрзалізниці»: як ліквідували «безпековий шлагбаум» та схеми впливу СБУ

Лікунов пояснив, що однією з перших змін стало усунення так званого безпекового шлагбаума — механізму, який дозволяв службі безпеки блокувати закупівлі.

За його словами, раніше служба безпеки могла фактично зупинити закупівлю, зокрема використавши лист СБУ про можливий «російський слід» одного з учасників тендера. Такий механізм виявили під час розслідування закупівлі трансформаторів 2022 року.

«Наразі цього немає, бо безпека не «погоджує закупівлі», а надає фахові застереження щодо наявних у них ризиків», — пояснив Лікунов.

За його словами, служба безпеки втратила можливість самостійно вирішувати, чи відбудеться закупівля, і зосередилася на оцінюванні ризиків. Ще одним кроком стало суттєве скорочення переліку товарів так званого залізничного призначення. Для постачання такої продукції компанія раніше вимагала додаткові документи, отримати які було складно. Лікунов стверджує, що перегляд цих вимог сприяв збільшенню конкуренції на торгах і зниженню закупівельних цін.

Зміни стали можливими після оновлення закупівельної команди УЗ, зокрема приходу Олександра Находа, та за підтримки керівництва компанії, зокрема Олександра Перцовського. Водночас Лікунов наголосив, що сам корупційний бек-офіс ліквідували саме детективи НАБУ, а не міністерство чи нова команда безпеки.

Говорячи про мотиви Кубракова, він припустив, що колишній міністр прагнув не допустити відновлення схеми після її викриття. Однак застеріг, що це його власне припущення. До приходу нової команди департамент безпеки УЗ очолював Едуард Кріцин — колишній керівник Артема Шила в СБУ. За словами Лікунова, Кріцин вибудовував власну вертикаль впливу всередині компанії.

Відповідаючи на запитання, чи розумів офіс президента масштаб діяльності бек-офісу та чи впливав на рішення змінити керівництво безпеки УЗ, Лікунов зазначив, що йому складно це оцінити.