Федоров Іван Сергійович

Мелітопольський феномен та стрімкий зліт улюбленця Банкової: від полону до великої відбудови України

Іван Федоров — один із наймолодших та найвпливовіших політиків нової хвилі, чия кар'єра перетворилася на зразковий номенклатурний трамплін під час повномасштабної війни. Народився у 1988 році в Мелітополі, де згодом став міським головою (2020–2026). Всеукраїнську відомість здобув у березні 2022 року, коли після окупації міста навідріз відмовився присягати ворогу, був викрадений російськими військовими й обміняний після тижня полону. Цей медійний статус мученика та безкомпромісного патріота гарантував йому прихильність Офісу Президента: на початку 2024 року Володимир Зеленський призначив його очільником стратегічної Запорізької ОВА. Продемонструвавши жорсткий стиль управління у прифронтовому регіоні, Федоров вже у вересні 2026 року отримав головний приз — посаду голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, очоливши розподіл мільярдних бюджетів на захист енергетики та відбудову держави.

Кривавий скандал із юристом Денщиком, тендерний фаворитизм та залаштункові війни

Попри героїчний ореол, діяльність Івана Федорова регулярно супроводжується запеклими журналістськими розслідуваннями щодо корупції, побудови авторитарної вертикалі влади та тиску на опонентів. Наприкінці жовтня 2026 року у медіапросторі знову спалахнули звинувачення через трагічне вбивство головного юриста Запоріжжя Максима Денщика, який перед розстрілом публічно заявляв про погрози фізичної розправи саме з боку Федорова та правоохоронців. Аналітики та громадські активісти вказують на ознаки масштабного кумівства: після переїзду Федорова до Києва Запорізьку ОВА очолив його багаторічний соратник Михайло Семікін, тоді як у самому відомстві відновлення Федоров почав активно проштовхувати постанови, які дозволяють підрядникам відкрито закладати в кошториси до 15% чистого прибутку. Опоненти закидають топпосадовцю використання інструментів війни для зачистки політичного поля прифронтового регіону та переспрямування фінансових потоків відбудови на користь «своїх» компаній із Мелітополя.