Радикальна партія Олега Ляшка відома своєю яскравою та часто провокативною політичною поведінкою, використовуючи нестандартні методи привернення уваги, включно з публічними перформансами, гучними заявами та політичними акціями. У своїх виступах партія неодноразово висувала різкі та популістичні ініціативи, серед яких створення “антикорупційного корпусу”, повернення Україні ядерного статусу та боротьба з впливом олігархів на державні підприємства.
Попри це, діяльність партії супроводжувалася численними скандалами. Окремих представників політичної сили підозрювали у корупційних правопорушеннях, а саму партію пов’язували з фінансовою підтримкою великих бізнес-груп. Також зазначалося, що її лідери мали активну медійну присутність завдяки доступу до великих інформаційних ресурсів.
Партія має формальну структуру осередків по всій Україні, однак фінансова звітність свідчить про слабку інституціоналізацію на регіональному рівні. На виборах різних років РПЛ демонструвала змінні результати: у 2014 році вона подолала парламентський бар’єр і отримала понад 7% голосів, сформувавши фракцію у Верховній Раді, але вже у 2019 році не змогла повторити цей результат.
На президентських виборах Олег Ляшко також показував різні результати, зокрема у 2014 році посів третє місце, а у 2019 році — сьоме. У парламенті фракція партії не завжди демонструвала високу активність у голосуваннях, а її політичні рішення іноді збігалися з позиціями інших впливових груп.
Історія партії почалася у 2010 році зі створення Української радикально-демократичної партії, яка згодом була перейменована та очолена Олегом Ляшком. З того часу політична сила намагається утримувати впізнаваність через активну медійну діяльність та гучну риторику.
Фінансування партії включало як державні кошти, так і значні витрати на медійну присутність, зокрема телевізійну рекламу, що становила основну частину бюджету під час виборчих кампаній.