Щойно опублікована позиція Олександра Турчинова щодо подій 2014 у Криму.
Це - відповідь черговому пасажу Зеленського про те, що розбити росіян у той час було зовсім не важко, бо "у Крим увійшло десятки людей. Десятки. Для такої країни, як наша – це нуль. Це ніщо…"
Інколи здається, що у діючого Президента є якийсь потужний бінокль. Бо скорочення кількості українських військ на Чонгарі з 21 тисячі при Порошенку до 300 чол перед вторгненням він не бачить.
А 5 тис умовно боєздатних українських військ по вій країні після погрому Януковича він вважає здатними перемогти 25 тисячний контингент рф в Криму, якому на допомогу перекинули 5 бригад, 2 дивізій та полк особливого призначення.
Цитати Пастора:
"Згідно з річним звітом, підготовленим Генштабом президенту Януковичу, станом на 1 січня 2014 року Збройні Сили України налічували всього 103077 військовослужбовців (34265 офіцерів, 63485 солдатів, сержантів та старшин, 5327 курсантів).
Тобто на одного офіцера – лише 2 солдати. Щоб приховати катастрофічне падіння боєготовності української армії, Генеральний штаб запровадив нову, більш лояльну систему критеріїв бойової та мобілізаційної готовності.
Але навіть за явно підфарбованими цифрами, на початок 2014 року лише близько 20% військових частин оцінювали як боєготові. Решта 80% у звіті Генштабу визначали як "частково готові" або "повністю не готові" до виконання бойових завдань."
"Для захоплення АРК розташоване там, відповідно до Харківських угод, надпотужне ДВАДЦЯТИПЯТИТИСЯЧНЕ угруповання російських військ, генштаб рф значно посилилив за рахунок перекидання на півострів:
31-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади (Ульяновськ);
45-го окремого гвардійського полку спеціального призначення (Кубінка, москва);
18-ої окремої гвардійської мотострілецької бригади (Ханкала);
98-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії (Псков);
15-ої окремої гвардійської мотострілецької бригади (Самарська область);
382-ї окремої бригади морської піхоти (Темрюк);
підрозділів морської піхоти Каспійської флотилії;
підрозділів 7-ої десантно-штурмової дивізії (Новоросійськ);
зведених підрозділів 58-ої армії південного військового округу зс рф;
22-ї гвардійської окремої бригади спеціального призначення гру гш рф;
спецпідрозділів фсб;
численних парамілітарних козацьких загонів…
Ось такі "десятки людей" або "ніщо" захоплювали Крим."
"Тому всій російській військовій потузі наш Генштаб міг у ті дні протиставити лише декілька зведених батальйонно-тактичних груп.
Близько ПʼЯТИ ТИСЯЧ погано озброєних, непідготовлених військовослужбовців з несправною військовою технікою становили умовно боєздатний ресурс, готовий до застосування. Більшість з них – вісімнадцятирічні хлопчаки-строковики.
Кинути цю зведену групу бійців на прорив у Крим через вузьку горловину проти добірних російських військ, що значно перевершували нас за чисельністю та озброєнням, означало б втрату й без того мізерних резервів і залишало б без прикриття й хоч якогось ілюзорного захисту не те що країну, а навіть – столицю."
До аналізу Турчинова додам ілюстрації того, як нашу Армію до цього стану довели всі попередні міністри оборони. Це - дані кримінального провадження, яке я доповідав у ВР.
Після приходу зелених справу здали в макулатуру.