Back
🇺🇸 Можливо ви помітили, що останнім часом багато зʼявилося новин в стилі «Конгрес США проголосував….». Наприклад, сьогодні це про те, що Палата представників підтримала пакет допомоги України.
💁♂️І ось це, що він проголосував дуже часто йде в розріз публічної риториці Трампа. До цього, про обмеження його можливостей по війні у Ірані.
У минулому випуску the Economist гарна стаття - пояснення цьому вийшла.
🚩 Коротко, тому що республіканці раптом згадали: Трампу іноді можна казати “ні”.
Не масово, не героїчно, але вже помітно.
Причина — дуже політична. Є група сенаторів, які або йдуть з політики, або програли праймеріз трампістам, або більше не бояться MAGA-виборця. Видання називає їх майже “yolo caucus”.
І там далі наводиться ряд прикладів вже з внутрішньої політики Штатів:
💸 Типу як фонд на $1,8 млрд для компенсацій “жертвам lawfare”. По суті, критики називають це касою для союзників Трампа. Мітч Макконнелл назвав ідею морально неправильною, а Том Тілліс — фондом виплат для “punks”.
Ці бунти вже впливають на порядок денний.
Через спротив республіканців загальмував великий імміграційний пакет на $70 млрд.
У статті є приклад — Джон Корнін у Техасі. Він голосував з Трампом 99% часу, навіть демонстративно позував з “The Art of the Deal”, але Трамп все одно підтримав проти нього Кена Пакстона. Корнін програв праймеріз і тепер має сім місяців, щоб “помститися”.
🤷♂️ Коротше, проблема Трампа в тому, що частина своїх уже нічого не втрачає. А коли політик нічого не втрачає, він раптом може згадати про принципи. Або хоча б про помсту.
Наша проблема, що після оновлення Конгресу, ще менше наших прихильників залишиться у республіканській партії….
