Back
🧧 А ось приклад коли держуправління пішло далі трохи пішло ніж створення «єБачків» та призначення урядовців по гороскопу від Вероніки Фен-Шуй.
🧪 The Economist описує зараз підхід китайців. Що Сі Цзіньпін почав активніше заводити справжніх науковців у державне управління. Не просто людей “з дипломом інженера”, а кар’єрних фізиків, хіміків, комп’ютерних вчених.
Дослідники з University of Hong Kong підрахували: кількість академіків у Центральному комітеті Компартії за десятиліття подвоїлася до 29 з приблизно 350 членів. Їх заводять туди, щоб направляти політику, гроші й таланти в технологічну машину Китаю.
Приклад: Хуан Жу, спеціалістка з мікроелектроніки і професорка Пекінського університету, стала віце-головою NDRC, головного планового органу, і відповідає за домашні напівпровідники. Інший чиновник, Сянлі Бін, допомагав будувати Beidou — китайську відповідь американському GPS.
🧠 Причина зрозуміла: конкуренція зі США стала настільки важливою, що ідеології замало. Потрібен результат у чипах, AI, дата-центрах, навігації, лабораторіях і промисловості.
Правда є і політичний нюанс. Такі науковці часто слабші в партійних інтригах, не мають великих кланів і менше загрожують Сі. Після корупційного скандалу навколо китайського “Big Fund” на 343 млрд юанів, який мав фінансувати чипи, це особливо зручно.
💁♂️Коротше, Китай будує не просто “економіку технологій”, а політичну систему під технологічну війну зі США. І це треба уважно дивитися всім, хто думає про промислову політику, оборонку і державне управління.
