Back
Колеги зазначають, що пані Оксана Кваша написала окрему думку у справі судді Артимовича.
Але текст її на сайті ВРП наразі відсутній.
Ми теж завжди вітаємо коли хтось у ВРП нарешті прочитав положення КПК в їх системному звʼязку, й не лише пере копипастив фрази із рішень ЄСПЛ, а ще й подивився про що в них йде мова.
Може колись у членів ВРП викличе здивування й наступна інформація, на яку в контексті порушеного питання, все ж варто звернути увагу.
Стаття 222 КПК України встановлює чіткий порядок доступу до інформації досудового розслідування. Аналіз цієї статті свідчить, що її частини не є ізольованими, а утворюють єдину систему.
Зокрема, вбачається, що частина 1 статті 222 КПК України визначає, що розголошення відомостей можливе лише з письмового дозволу слідчого або прокурора у визначеному ними обсязі.
У той же час, частина 2 статті 222 КПК України обмежує коло осіб, на яких поширюється цей дозвільний механізм.
Це особи, яким відомості стали відомі виключно у зв’язку з їхньою участю у досудовому розслідуванні.
Відповідно, дозвіл слідчого (частина 1) не є універсальним документом для будь-кого — він адресований лише вузькій категорії учасників процесу, визначеній у частині другій.
В свою чергу, КПК України визначає, що:
- досудове розслідування — стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК).
- учасники кримінального провадження — сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні у випадках, передбачених цим Кодексом (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК).
Відповідно до положень КПК України, Вища рада правосуддя (ВРП) стає суб'єктом (учасником) досудового розслідування лише у двох чітко визначених випадках:
1. Розгляд клопотання про тимчасове відстороненнясудді від здійснення правосуддя (стаття 155-1 КПК України);
2. Надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді (статті 482 КПК України).
Отже, вбачається, що саме в межах цих процедур ВРП є учасником процесу, і саме в цих межах слідчий чи прокурор мають право розголошувати відомості досудового розслідування членам ВРП з дотриманням вимог ст. 222 КПК України.
А не те, що відбувається зараз, коли САП/НАБУ здійснює повноваження не в межах та не в спосіб, передбачені законом, направляючи дисциплінарні скарги на суддів з окремими матеріалами досудових розслідувань, яким не була дана оцінка компетентним судом та розголошуючи вибіркові відомості досудового розслідування всім кому не лінь.
Тож іноді корисно просто читати закон, а не слухати мантри Маселко.
