Back
Хвилинка енергетики.
Зеленський доручив до 1 вересня завершити реалізацію планів стійкості з підготовки до наступної зими. Проте вкотре розкритикував області, які відстають від графіка.
Але ми сьогодні не про плани стійкості, а про ресурс.
Як сказав колись Кличко: «Що потрібно, щоб холодна вода стала гарячою? Її треба підігріти».
І от щоб її підігрівати, нам потрібен газ.
Але чи вистачить його Україні, враховуючи, що те, що ми будемо спалювати взимку, треба накопичувати зараз?
От про це ми і поговоримо. І ця тема не просто цікава, а навіть геополітична.
У квітні Нафтогаз зафіксував рекорд - найнижчий обсяг імпорту газу з Європи за рік. У порівнянні з березнем імпорт обвалився у 30 разів.
І це при тому, що міністр енергетики Денис Шмигаль поставив амбітну ціль: до нового опалювального сезону у сховищах має бути 14,6 млрд кубометрів газу. Це більше, ніж у попередні роки, коли запаси розраховувалися впритул.
То чому не закачуємо?
Треба сказати, що Україна закінчила попередній опалювальний сезон у набагато кращій ситуації в газосховищах, ніж та сама Європа.
Залишки на кінець березня - 9,5 млрд кубів. Утім, це сталося не стільки завдяки стратегії, а через обстріли ТЕЦ і ТЕС. Тобто газ було просто ніде спалювати.
Видобуток, незважаючи на постійні ураження з боку росіян, залишається стабільним. «Укргазвидобування» покриває 70% потреб споживання.
Це означає, що в сховища (як у заначку) зайвий раз лізти не треба. Але наростити «жировий прошарок» у вигляді 14,6 млрд кубометрів для проходження зими треба.
Математика проста- протягом весни-літа фізично треба закачати 4–5 млрд кубометрів.
Імпортним газом Україна користується тільки у скрутний момент.
Рекордні обсяги у воєнні роки були у 2025 році через масовані російські обстріли об’єктів газовидобутку, маленькі запаси у сховищах і, як не дивно, низькі ціни у Європі. Купувати газ за кордоном було вигідніше, ніж в Україні.
Але не цьогоріч. І не цього квітня. Тому показники імпорту газу у нас тримаються на мінімальному рівні.
У Європі ситуація зі сховищами зараз гірша, ніж в Україні.
Щоб пройти зиму, їм потрібно сумарно закачати 60–70 млрд кубометрів. Від газу там залежить дуже багато чого - і електрика, і виробництва, і опалення.
Поки Ормузька протока була закритою чи напівпрочиненою, ціна на блакитне паливо на європейських ринках підскочила до 770 євро за тисячу кубів. Після відкриття - впала до 490 євро, знову підросла і зафіксувалася на рівні 550 євро.
Але це не означає закінчення проблем.
Насправді вони лише починаються, як зазначив голова Міжнародної енергетичної агенції.
Після початку повномасштабної війни в Україні світ переходив на зріджений газ, щоб позбутися залежності від трубопровідних поставок. 20% LNG забезпечував Катар.
Після війни на Близькому Сході цей обсяг просто випав.
До того ж скраплений газ - це танкери. Вони поїдуть туди, де запропонують кращу ціну. Влітку Європа конкуруватиме з Азією, де газ потрібен для систем охолодження. І це може підштовхнути ціни вгору.
Щоб зменшити тиск на ринок, Єврокомісія закликає країни ЄС координувати свої дії так, щоб столиці не почали масово скуповувати газ одночасно. В іншому випадку виникне шалений попит, і ціна злетить до небес.
Чи означає це, що ми можемо опинитися в хвості європейської черги за дефіцитним газом?
Ризик є. Україна імпортувала природний газ з різних напрямків, проте традиційними залишалися західні сусіди: Угорщина, Словаччина та Польща.
45% нашого імпорту залежить від Угорщини, де прем’єр-міністр Віктор Орбан вже погрожував прикрутити вентиль з 1 липня. Так, Орбан вибори програв, але на посаді він перебуватиме ще місяць, і хто сказав, що не захоче наостанок гучно грюкнути дверима?
До того ж проросійське лобі в угорських енергокомпаніях може продовжувати «технічні роботи», що обмежуватимуть імпорт газу в Україну в найкритичніші місяці - травень–червень.
Словом, усі перелічені ризики - лише ризики.
Але життя навчило: чим краще ти їх враховуєш, тим краще готуєшся до небезпек. Утім, те, що новий опалювальний сезон не буде легким, уже розуміють усі.
